анупама-валлабга, рī-рӯпа, сантана
еі тіна кг вкшера пачіме сарвоттама
анупама-валлабга — Анупама, чи Валлабга; рī-рӯпа — Шрі Рупа; сантана — Санатана; еі — ці; тіна — троє; кг — гілки; вкшера — дерева; пачіме — на західному боці; сарвоттама — дуже великі.
ПОЯСНЕННЯ: Шрі Анупама був батьком Шріли Джіви Ґосвамі й молодшим братом Шрі Санатани Ґосвамі та Шрі Рупи Ґосвамі. Раніше його звали Валлабга, однак, зустрівшись із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, він отримав од Господа ім'я Анупама. Ці троє братів працювали у мусульманському уряді і тому отримали титул Маллік. Наша родина пов'язана з Малліками з Махатма Ґанді Роуд в Калькутті, і ми часто відвідували їхній храм Радга-Ґовінди. Вони належали до тої самої родини, що й ми. Ґотра нашої родини, тобто первинна генеалогічна лінія, — це ґаутама-ґотра, тобто лінія учнівської послідовності від Ґаутами Муні, а наше прізвище — Де. Однак через те, що наші предки прийняли посади заміндарів у мусульманському уряді, вони отримали титул Маллік. Рупа, Санатана і Валлабга так само отримали титул Маллік. Маллік означає «лорд». Як англійський уряд дає заможним і шановним особам титул лорда, так і мусульмани надають заможним, шановним родинам, що тісно пов'язані з урядом, титул Маллік. Отож титул Маллік трапляється не тільки серед мусульман, але й серед індуської аристократії. Цей титул не належить якійсь окремій родині, його дають різним родинам та кастам. Щоб отримати цей титул, потрібні багатство і високе становище.
Санатана Ґосвамі і Рупа Ґосвамі належали до бгарадваджа- ґотри. З цього знати, що вони належали або до роду, або до учнівської послідовності Бгарадваджі Муні. Як члени руху свідомості Крішни, ми належимо до роду чи учнівської послідовності Сарасваті Ґосвамі, і тому називаємось сарасватами. Наші учні, складаючи поклони духовному вчителеві, звертаються до нього як до сарасвата-деви, члена роду Сарасвата (намас те срасвате деве), чия місія — поширювати вчення Шрі Чайтан'ї Махапрабгу (ґаура-ві-прачріе) і боротися з імперсоналістами й послідовниками філософії порожнечі (нірвіеша-ӯнйавді-пчтйа-деа-тріе). Таке завдання ставили перед собою також і Санатана Ґосвамі, Рупа Ґосвамі та Анупама Ґосвамі.
Генеалогічне дерево Санатани Ґосвамі, Рупи Ґосвамі та Валлабги Ґосвамі можна простежити аж до дванадцятого сторіччя Шакабди, до пана на ім'я Сарваґ'я, що з'явився в дуже багатій родині брахманів у провінції Карната. Він мав двох синів на ім'я Аніруддгера Рупешвара та Харіхара. В них відібрали їхнє царство, і їм довелось жити в горах. Син Рупешвари на ім'я Падманабга переїхав до Найхаті, що стоїть на березі Ґанґи у Бенґалії. Там він мав п'ятеро синів, наймолодший з яких, Мукунда, мав дуже ґречного сина Кумарадеву, що став батьком Рупи, Санатани і Валлабги. Кумарадева жив у Пгатеябаді, що розкидається поряд із Баклачандрадвіпою у Східній Бенґалії (нині Банґладеш). Багато хто каже, що дім Кумарадеви стояв у нинішньому селищі Прембаґ, що лежить поблизу Рамшари в районі Джессор у Банґладеші. З багатьох його синів на шлях вайшнавізму стали троє. Згодом Шрі Валлабга і його старші брати Шрі Рупа та Санатана переселились із Чандрадвіпи до селища Рамакелі в районі Малдах у Бенґалії. Саме в цьому селищі народився Шріла Джіва Ґосвамі, прийнявши за батька Валлабгу. Всі троє братів служили в мусульманському уряді і тому отримали титул Маллік. Коли в селище Рамакелі прийшов Господь Чайтан'я, Він зустрівся там з Валлабгою. Шрі Рупа Ґосвамі, зустрівшись зі Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, за якийсь час пішов у відставку і в супроводі Валлабги вирушив до Вріндавани, щоб побачитись там із Господом Чайтан'єю. Як Рупа Ґосвамі та Валлабга зустрілись з Чайтан'єю Махапрабгу в Аллахабаді, описано в дев'ятнадцятій главі Мадг'я-ліли.
Зі слів Санатани Ґосвамі зрозуміло, що Шрі Рупа Ґосвамі і Валлабга вирушили до Вріндавани з наказу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Спочатку вони пішли до Матгури, де зустрілися з паном на ім'я Субуддгі Рая, що жив з продажу дров. Він був дуже радий приймати в себе Шрі Рупу Ґосвамі й Анупаму і показав їм дванадцять лісів Вріндавани. Так вони прожили у Вріндавані один місяць, а тоді вирушили далі шукати Санатану Ґосвамі. Iдучи за течією Ґанґи, вони прийшли в Аллахабад, Праяґа-тіртгу, але Санатана Ґосвамі проходив там іншою дорогою, і тому вони з ним розминулися. А коли Санатана Ґосвамі прийшов до Матгури, Субуддгі Рая повідомив йому, що Рупа Ґосвамі та Анупама вже тут були. Коли Рупа Ґосвамі і Анупама зустрілися з Чайтан'єю Махапрабгу в Бенаресі, вони почули від Нього про подорож Санатани Ґосвамі. Після того вони повернулись у Бенґалію, владнали свої справи з урядом, і за наказом Шрі Чайтан'ї Махапрабгу вирушили до Джаґаннатга Пурі побачитись із Ним.
1436 року Шакабди (1514р.н.е.) наймолодший брат Анупама помер і повернувся додому, до Бога. Він пішов до тої обителі в духовному небі, де перебуває Шрі Рамачандра. У Джаґаннатга Пурі Шрі Рупа Ґосвамі повідомив про це Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Шрі Валлабга був великий відданий Шрі Рамачандри, тому він не міг серйозно присвятити себе поклонінню Радга-Ґовінді, як учив Шрі Чайтан'я Махапрабгу. Проте він визнавав Шрі Чайтан'ю Махапрабгу за втілення Самого Верховного Бога-Особи Рамачандри. У «Бгакті-ратнакарі» сказано про нього: «Валлабга отримав від Шрі Ґаурасундари ім'я Анупама, однак завжди був занурений у віддане служіння Господеві Рамачандрі. Він не знав нікого, крім Господа Рамачандри, але розумів, що Чайтан'я Ґосані — це той самий Господь Рамачандра».
У «Ґаура-ґаноддеша-діпіці» (180) сказано, що Шрі Рупа Ґосвамі — це ґопі на ім'я Шрі Рупа-манджарі. Книжки, які написав Шрі Рупа Ґосвамі, перелічено в «Бгакті-ратнакарі». З усіх цих книг велику популярність серед вайшнавів мають ці шістнадцять: 1) «Хамсадута», 2) «Уддгава-сандеша», 3) «Крішна-джанма-тітгі-відгі», 4 і 5) «Радга-крішна-ґаноддеша-діпіка» — «Бріхат» (більша) і «Лаґгу» (менша), 6) «Става-мала», 7) «Відаґдга-мадгава», 8) «Лаліта-мадгава», 9) «Дана-келі-каумуді», 10) «Бгакті-расамріта-сіндгу» (це найвідоміша книга Шрі Рупи Ґосвамі), 11) «Удджвала-ніламані», 12) «Акг'ята-чандріка», 13) «Матгура-махіма», 14) «Пад'явалі», 15) «Натака-чандріка» та 16) «Лаґгу-бгаґаватамріта». Шрі Рупа Ґосвамі порвав усі зв'язки з родиною, прийняв стан зреченності, а свої гроші розділив: п'ятдесят відсотків віддав брахманам і вайшнавам, двадцять п'ять — своїй кутумбі (членам родини) і двадцять п'ять відсотків залишив собі на випадок потреби. У Джаґаннатга Пурі він зустрів Господа Чайтан'ю, а також Харідасу Тгакуру та інших супутників Господа. Шрі Чайтан'я Махапрабгу часто хвалив почерк Рупи Ґосвамі. Шріла Рупа Ґосвамі вмів складати вірші відповідно до бажань Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. З наказу Господа він написав дві книжки — «Лаліта-мадгаву» та «Відаґдга-мадгаву». Господь Чайтан'я хотів, щоб ці двоє братів, Санатана Ґосвамі і Рупа Ґосвамі, видали багато книжок, що складали б основу релігії вайшнавізму. Коли Санатана Ґосвамі зустрівся зі Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, Господь порадив йому також піти до Вріндавани.
Шрі Санатану Ґосвамі описано в «Ґаура-ґаноддеша-діпіці» (181). Раніше він був відомий як Раті-манджарі, хоча дехто його називав Лаванґа-манджарі. У «Бгакті-ратнакарі» сказано, що часами в селищі Рамакелі жив його духовний вчитель, Від'я-вачаспаті, і Санатана Ґосвамі вивчав від нього всі ведичні писання. Його відданість духовному вчителеві була така велика, що її неможливо описати. За законами ведичного суспільства, якщо людина бачить мусульманина, вона повинна спокутувати це певними ритуалами. Санатана Ґосвамі постійно спілкувався з мусульманськими царями. Не пильнуючи усіх ведичних приписів, він часто відвідував царів-мусульман, і тому вважав, що сам уже став мусульманином. З огляду на це він завжди тримався дуже смиренно і скромно. Представляючись Господеві Чайтан'ї Махапрабгу, Санатана Ґосвамі сказав: «Я завжди спілкуюся з людьми нижчого класу, і тому мій спосіб життя огидний». Насправді він належав до шановної брахманської родини, однак вважав свою поведінку огидною і тому не зараховував себе до громади брахманів, завжди тримаючись серед людей нижчих каст. Він написав «Харі-бгакті-віласу» та «Вайшнава-тошані», коментар на Десяту пісню «Шрімад-Бгаґаватам». 1476 року Шакабди (1554р.н.е.) він завершив «Бріхад-вайшнава-тошані», коментар на «Шрімад-Бгаґаватам». 1504 року Шакабди (1582р.н.е.) він закінчив «Лаґгу-тошані».
Шрі Чайтан'я Махапрабгу звістував Своє вчення через чотирьох Своїх головних послідовників. Серед них виняткове становище обіймає Рамананда Рая, тому що на його прикладі Господь вчив, як відданий може цілковито подолати могутній вплив Купідона. Під впливом Купідона, коли чоловік бачить вродливу жінку, його підкорює її врода. Однак Шрі Рамананда Рая збив з Купідона пиху. Під час репетицій «Джаґаннатга- валлабга-натаки» він особисто вчив надзвичайно вродливих молодих дівчат танцювати, але їхня юна врода не впливала на нього. Шрі Рамананда Рая особисто купав цих дівчат, торкався до них, власноручно мив їхні тіла, проте зберігав повний спокій і незворушність, як і личить великому відданому. Господь Чайтан'я Махапрабгу підтвердив, що на таке здатний тільки Рамананда Рая. Iнший з цих чотирьох відданих, Дамодара Пандіта славився своєю об'єктивністю критика. Він не шкодував критики навіть для Чайтан'ї Махапрабгу. Цього також не може імітувати ніхто. Харідаса Тгакура вирізнявся своїм винятковим терпінням: його били кийками на двадцяти двох базарах, але він усе терпляче зніс. Що ж до Шрі Санатани Ґосвамі, він, хоча й належав до найшанованішої брахманської родини, вирізнявся своїм винятковим смиренням та скромністю.
У Мадг'я-лілі, дев'ятнадцятій главі, описано, якими хитрощами Санатані Ґосвамі вдалося звільнитись від служби в уряді. Він повідомив Навабу, мусульманському правителю, що захворів, тоді як сам з брахманами у себе вдома вивчав «Шрімад-Бгаґаватам». За допомогою царського лікаря Наваб довідався про хитрощі Санатани Ґосвамі і негайно пішов до нього сам, щоб з'ясувати його наміри. Наваб попрохав Санатану супроводжувати його під час нападу на Оріссу, але коли Санатана Ґосвамі відмовився, Наваб наказав кинути його до в'язниці. Коли Рупа Ґосвамі йшов з дому, він передав Санатані Ґосвамі записку, повідомляючи, що він залишив у місцевого торговця овочами певну суму грошей. Санатана Ґосвамі використав ці гроші на хабар для наглядача в'язниці і так вирвався на свободу. Він одразу ж пішов до Бенареса, щоб зустрітися там із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу. Iз собою він узяв лише одного слугу на ім'я Iшана. Дорогою вони зупинилися в заїжджому дворі. Власник заїзду довідався, що Iшана має кілька золотих монет, і склав план повбивати Санатану Ґосвамі та Iшану і забрати гроші. Санатана Ґосвамі зауважив, що трактирник надто вже піклується про них, хоча їх до того не знав. З цього він зробив висновок, що Iшана без його відома взяв з собою якісь гроші і трактирник, дізнавшись про це, вирішив їх убити й поживитись. Коли Санатана Ґосвамі запитав про це Iшану, той зізнався, що справді має з собою гроші. Санатана Ґосвамі негайно забрав їх у нього і віддав трактирникові, прохаючи провести через джунґлі. Так, за допомогою трактирника, що також верховодив злодіями на цьому терені, Санатана Ґосвамі перебрався через гори Хазіпур, які нині називають Хазарібаґ. Через якийсь час він зустрівся зі своїм шваґром Шрікантою, і той попросив його залишитися в нього. Санатана Ґосвамі відмовився, але перед тим, як розстатися, Шріканта подарував йому дорогу ковдру.
Нарешті Санатана Ґосвамі якось дістався Варанасі і зустрівся в домі Чандрашекгари з Господом Чайтан'єю Махапрабгу. З наказу Господа Санатана Ґосвамі чисто поголив голову і змінив свої шати на одяг старця-бабаджі. Він перевдягнувся у старий одяг Тапани Мішри і поїв прасаду в домі брахмани з Махараштри. Після того Санатана Ґосвамі багато бесідував з Господом Чайтан'єю Махапрабгу, і Господь Сам пояснив йому всю науку відданого служіння. Він порадив Санатані Ґосвамі писати книжки з відданого служіння, написавши серед усього іншого збірник правил життя вайшнавів, а також наказав йому розкопати забуті святі місця у Вріндавані. Господь Чайтан'я Махапрабгу благословив його на всю цю працю і з шістдесят одного погляду пояснив Санатані Ґосвамі вірш атмарама.
Санатана Ґосвамі пішов до Вріндавани битим шляхом. Прийшовши до Матгури, він зустрів там Субуддгі Раю. Після того він повернувся до Джаґаннатга Пурі, йдучи через Джгарікганду, джунґлі Мадг'я Прадешу. В Джаґаннатга Пурі він вирішив накласти на себе руки — кинутись під колесо ратги (колісниці Джаґаннатги), однак Чайтан'я Махапрабгу врятував його. Трохи пізніше Санатана Ґосвамі зустрів Харідасу Тгакуру і почув від нього про відхід Анупами. Згодом Санатана Ґосвамі прославив велич Харідаси Тгакури. З поваги до храму Джаґаннатги Санатана ходив на зустріч із Господом Чайтан'єю берегом моря, хоча під сонцем пісок сильно розпікався. Він попрохав у Джаґадананди Пандіти дозволу повернутись до Вріндавани. Господь Чайтан'я Махапрабгу прославляв якості Санатани Ґосвамі і, визнаючи його тіло за духовне, обіймав його. Санатана Ґосвамі отримав від Шрі Чайтан'ї Махапрабгу наказ прожити рік в Джаґаннатга Пурі. Коли через рік він повернувся до Вріндавани, то знову пристав до товариства Рупи Ґосвамі. Обидва брати жили у Вріндавані, виконуючи накази Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Місце, в якому колись жили Шрі Рупа та Санатана Ґосвамі, нині стало місцем прощі. Його називають зазвичай Ґупта Вріндавана, чи прихована Вріндавана. Воно розміщене десь на тринадцять кілометрів південніше од Iнґліш Базара. Прочани відвідують там такі місця: 1) храм Божества Шрі Мадана-мохани, 2) дерево Келі-кадамба, під яким Шрі Чайтан'я Махапрабгу зустрічався вночі з Санатаною Ґосвамі, і 3) Рупасаґара, великий став, який створив Шрі Рупа Ґосвамі. У 1924 році було засноване товариство «Рамакелі-самскара- саміті», що поставило собі за мету відремонтувати храм і відновити став.