ПОЯСНЕННЯ: Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура пише в «Анубгаш'ї»: «У «Ґаура-ґаноддеша-діпіці» (203) сказано: «Бгаґавата Ачар'я написав книгу «Крішна-према-таранґіні» і був улюбленим відданим Господа Чайтан'ї Махапрабгу». Коли Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу був у Вараханаґарі (нині це передмістя Калькутти), Він зупинився в найщасливішого брахмани, що дуже добре знався на літературі з філософії бгаґавати. Зустрівшись із Господом Чайтан'єю Махапрабгу, цей брахмана почав читати «Шрімад-Бгаґаватам». Коли Махапрабгу почув його пояснення, яке розкривало важливість бгакті-йоґи, Він в екстазі знепритомнів. Пізніше Господь Чайтан'я сказав: «Я ще ніколи не чув такого чудового пояснення «Шрімад-Бгаґаватам». Тому я даю тобі титул Бгаґавата Ачар'я. Твій єдиний обов'язок — читати «Шрімад-Бгаґаватам». Це Моя вказівка». Його справжнє ім'я було Раґгунатга. Його монастир досі стоїть на березі Ґанґи у Вараханаґарі за п'ять кілометрів на північ від Калькутти, і його справами урядують посвячені учні покійного Шрі Рамадаси Бабаджі. Проте нині справи монастиря ідуть не так добре, як за життя Бабаджі Махараджа.

Тгакуру Саранґу дасу називали також Шарнґа Тгакура. Iноді його також називали Шарнґапані або Шарнґадгара. Він жив у Навадвіпі у районі Модадрума-двіпа і поклонявся Господеві в відлюдному місці на березі Ґанґи. Він не приймав учнів, однак Верховний Бог-Особа з серця знову й знову надихав його на це. Отож одного ранку він вирішив: «Першого, кого я побачу, прийму в учні». Коли він прийшов до Ґанґи омиватись, йому випадково трапилось мертве тіло, що плило за водою. Коли він доторкнувся ногою до цього тіла, воно враз ожило, і Тгакура Саранґа даса прийняв його своїм учнем. Згодом цей учень став відомим як Тгакура Мурарі, і його ім'я завжди пов'язують з ім'ям Шрі Саранґи. Учні з ланцюга, що бере початок від нього, досі живуть у селі Шар. В селищі Мамаґачгі стоїть храм, який, як вважають, заснував Саранґа Тгакура. Нещодавно перед деревом бакула там збудували новий храмовий будинок, і нині храмом опікуються члени Ґаудія Матги. Кажуть, що тепер справи цього храму йдуть набагато ліпше, як раніше. У «Ґаура-ґаноддеша-діпіці» (172) сказано, що раніше Саранґа Тгакура був ґопі на ім'я Нандімукгі. Деякі віддані кажуть, що раніше він був Прахлада Махараджа, однак Шрі Каві-карнапура зазначає, що його батько, Шівананда Сена, з цим незгідний».