 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАді-ліла
|
Текст 1: Я прагну милості Господа Чайтан'ї Махапрабгу, що з Його ласки навіть ница особа здатна описати ігри Господа.
Текст* 2: Хвала, хвала Шрі Крішні Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Адвайтачандрі! Хвала, хвала Господеві Ніт'янанді Прабгу!
Текст* 3: Хвала, хвала Ґададгарі Прабгу! Хвала, хвала Шрівасі Тгакурі! Хвала, хвала Мукунді Прабгу й Васудеві Прабгу! Хвала, хвала Харідасі Тгакурі!
Текст* 4: Хвала, хвала Сварупі Дамодарі та Мурарі Ґупті! Разом ці осяйні місяці розсіяли темряву матеріального світу.
Текст 5: Хвала, хвала цим місяцям — відданим головного місяця, Господа Чайтан'ячандри! Їхнє яскраве сяйво освітлює весь світ.
Текст* 6: Так я закінчив передмову до «Чайтан'я-чарітамріти». Тепер я опишу розваги Чайтан'ї Махапрабгу в хронологічній послідовності.
Текст* 7: Спочатку я коротко перекажу Господні розваги, а тоді докладно опишу їх.
Текст* 8: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу з'явився у Навадвіпі і залишався доступний зорові всіх протягом сорока восьми років, насолоджуючись Своїми розвагами.
Текст* 9: 1407 року ери Шака [1486р.н.е.] Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу з'явився, а року 1455 [1534р.н.е.] Він зникнув з цього світу.
Текст* 10: Протягом двадцяти чотирьох років Господь Чайтан'я жив у ґріхастга-ашрамі [як сімейна людина], постійно занурений у розваги руху Харе Крішна.
Текст* 11: Через двадцять чотири роки Він прийняв стан зреченості, санн'ясу, і решту двадцять чотири роки жив у Джаґаннатга Пурі.
Текст* 12: З цих завершальних двадцяти чотирьох років перші шість Він постійно подорожував Iндією: то південною Iндією, то Бенґалією, а то до Вріндавани.
Текст* 13: Решту вісімнадцять років Він постійно жив у Джаґаннатга Пурі. Співаючи нектарну маха-мантру Харе Крішна, Він усіх затопив повінню любові до Крішни.
Текст* 14: Розваги, які Господь проводив за сімейного життя, звуться аді-ліла, чи початкові розваги. Його пізніші розваги називають мадг'я-ліла і ант'я-ліла, тобто серединні і завершальні розваги.
Текст* 15: Усі розваги, які Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу провів під час аді-ліли, стисло записав Мурарі Ґупта.
Текст* 16: Його пізніші розваги [мадг'я-лілу та ант'я-лілу] записав у формі нотаток Його секретар, Сварупа Дамодара Ґосвамі, і вони збереглися як книжка.
Текст* 17: Побачивши й почувши ці записи двох великих особистостей, відданий Господа, вайшнава, може зрозуміти, як одна по одній відбувались Господні розваги.
Текст* 18: У Його початкових розвагах вирізняють чотири частини: бал'я, пауґанда, кайшора і яувана [дитинство, раннє отроцтво, пізнє отроцтво та юність].
Текст* 19: Я складаю шанобливі поклони вечору повні в місяці пгалґуна, сприятливому часу, сповненому сприятливих ознак, в який разом із співом святого імені, Харе Крішна, зійшов Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу.
Текст* 20: Того вечора повного місяця в пгалґуну, коли народився Господь, за збігом обставин відбулось також затемнення місяця.
Текст* 21: Всі радісно повторювали святе ім'я Господа — «Харі! Харі!», — і в цей час з'явився Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу, пославши спочатку в світ святе ім'я.
Текст* 22: Під час народження, в дитинстві, в ранньому та пізньому отроцтві, а також у юності Господь Чайтан'я Махапрабгу під різними приводами спонукав людей повторювати святе ім'я Харі [маха-мантру Харе Крішна].
Текст* 23: Немовлям розплаканий Господь одразу переставав плакати, щойно чув святі імена Крішна та Харі.
Текст* 24: Всі подруги матері, що приходили подивитись на маля, повторювали святі імена, «Харі, Харі!», коли воно починало плакати.
Текст* 25: Виявивши цю кумедну закономірність, вони щасливо сміялись і називали Господа «Ґаурахарі». Відтоді «Ґаурахарі» стало одним з Його імен.
Текст* 26: Його дитинство тривало до дня «хате кгаді», початку освіти, а вік від кінця Його дитинства до одруження називають пауґанда.
Текст* 27: Після одруження почалась Його юність, і в юності Він усіх і всюди спонукав повторювати маха-мантру Харе Крішна.
Текст* 28: У віці пауґанда Він став серйозним учнем, а також Сам навчав учнів. Отож Він завжди прославляв святе ім'я Крішни.
Текст 29: Викладаючи курс граматики [в'якарана] і роз'яснюючи її за допомогою Своїх коментарів, Шрі Чайтан'я Махапрабгу вчив Своїх учнів про славу Господа Крішни. Всі Його пояснення вели до Крішни, і учням було дуже легко їх зрозуміти. Отож Його вплив на людей дивовижний.
Текст 30: Коли Господь Чайтан'я Махапрабгу вчився, Він кожного зустрічного просив повторювати маха-мантру Харе Крішна. Так Він усю Навадвіпу затопив повторенням Харе Крішна.
Текст* 31: Перед самим початком юності Він започаткував рух санкіртани. Вдень і вночі Він в екстазі танцював зі Своїми відданими.
Текст 32: Скрізь мандруючи, Господь виконував кіртан, і так рух санкіртани охоплював одну частину міста за іншою. Поширюючи любов до Верховного Бога, Він затопив нею весь світ.
Текст* 33: Господь Чайтан'я Махапрабгу жив на терені Навадвіпи двадцять чотири роки. Він усіх спонукав повторювати маха- мантру Харе Крішна і занурюватись у любов до Крішни.
Текст* 34: Решту двадцять чотири роки Чайтан'я Махапрабгу, зрікшись світу, прожив зі Своїми відданими в Джаґаннатга Пурі.
Текст* 35: Шість із цих двадцяти чотирьох проведених у Нілачалі [Джаґаннатга Пурі] років Він поширював любов до Верховного Бога, постійно співаючи й танцюючи.
Текст* 36: За ці шість років Господь, співаючи, танцюючи й роздаючи любов до Крішни, обійшов усю Iндію, від мису Коморін через Бенґалію аж до Вріндавани.
Текст* 37: Те, що Господь Чайтан'я Махапрабгу робив під час Своїх мандрівок після прийняття санн'яси, — це головні Його розваги. Його діяння під час останніх вісімнадцяти років називаються ант'я-ліла, завершальна частина Його розваг.
Текст* 38: Шість із цих вісімнадцяти років, прожитих безвиїзно в Джаґаннатга Пурі, Він щодня проводив кіртан і спонукав усіх відданих любити Крішну, просто співаючи й танцюючи для Нього.
Текст 39: Решту дванадцять років, прожитих у Джаґаннатга Пурі, Він вчив усіх, як насолоджуватись трансцендентним зрілим екстазом любові до Крішни, Сам насолоджуючись ним.
Текст* 40: Вдень і вночі Господь Чайтан'я Махапрабгу переживав розлуку з Крішною. Проявляючи ознаки цих почуттів розлуки, Він, мов божевільний, плакав і промовляв незв'язні слова.
Текст 41: Як Шріматі Радгарані, зустрівшись із Уддгавою, незв'язно говорила, так і Шрі Чайтан'я Махапрабгу вдень і вночі насолоджувався такою екстатичною мовою в настрої Шріматі Радгарані.
Текст 42: Господь читав книжки Від'япаті, Джаядеви та Чандідаси, насолоджуючись їхніми піснями в товаристві Своїх довірених супутників, як це Шрі Рамананда Рая та Сварупа Дамодара Ґосвамі.
Текст 43: Шрі Чайтан'я Махапрабгу насолоджувався всіма цими проявами екстатичної діяльності в розлуці з Крішною і так виконав Свої бажання.
Текст* 44: Iграм Господа Чайтан'ї Махапрабгу немає меж. Як може крихітна жива істота пролити світло на ці трансцендентні розваги?
Текст* 45: Якби Сам Шеша Наґа Ананта особисто взявся перерахувати ігри Господа Чайтан'ї в сутрах, навіть Йому, з Його тисячами вуст, ніколи не вдалось би перелічити їх усі.
Текст* 46: Віддані, як оце Шрі Сварупа Дамодара і Мурарі Ґупта, після глибокого аналізу записали всі головні розваги Господа Чайтан'ї у формі нотаток.
Текст* 47: Записи, які робили Шрі Сварупа Дамодара і Мурарі Ґупта, становлять основу цієї книги. Я пишу про ігри Господа тільки спираючись на їхні нотатки. Ці нотатки розгорнув у докладні описи Шріла Вріндавана даса Тгакура.
Текст* 48: Шріла Вріндавана даса Тгакура уповноважений описувати ігри Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і нічим не поступається Шрілі В'ясадеві. Він описував ці розваги так, що вони ставали чимраз солодші.
Текст* 49: Побоюючись, щоб книжка не стала надто об'ємна, він залишив деякі місця без яскравого опису. Наскільки це можливо, я постараюсь у цих місцях дати повніший опис.
Текст* 50: Трансцендентні розваги Господа Чайтан'ї смакував Шріла Вріндавана даса Тгакура. Я лише намагаюсь обсмоктувати рештки його трапези.
Текст* 51: Любі віддані Господа Чайтан'ї, тепер я напишу огляд аді- ліли. Я пишу про ці розваги коротко, тому що повністю їх описати неможливо.
Текст* 52: Щоб виконати певне бажання Свого розуму, Господь Крішна, Враджендра-кумара, добре все обміркувавши, вирішив зійти на цю планету.
Текст* 53: Спочатку Господь Крішна дозволив зійти на Землю Своїм старшим родичам. Я постараюсь описати їх коротко, бо повністю описати їх неможливо.
Текст* 54-55: Перед тим як з'явитись у подобі Господа Чайтан'ї, Господь Шрі Крішна попросив спочатку з'явитись ось цих відданих: Шрі Шачідеві, Джаґаннатгу Мішру, Мадгавендру Пурі, Кешаву Бгараті, Iшвару Пурі, Адвайту Ачар'ю, Шрівасу Пандіту, Ачар'яратну, Від'янідгі і Тгакуру Харідасу.
Текст 56: Серед них був також Шрі Упендра Мішра, житель району Шріхатти. Він був великий відданий Господа Вішну, вчений знавець писань, заможний господар і обитель усіх чеснот.
Текст* 57-58: Упендра Мішра мав семеро синів, що всі були святими і мали велику силу: 1) Камсарі, 2) Парамананда, 3) Падманабга, 4) Сарвешвара, 5) Джаґаннатга, 6) Джанардана і 7) Трайлок'янатга. Джаґаннатга Мішра, п'ятий син, вирішив оселитись на березі Ґанґи у Надії.
Текст* 59: Джаґаннатгу Мішру називали Пурандара. Так само, як Нанда Махараджа і Васудева, він був океаном усіх добрих якостей.
Текст 60: Його дружина, Шріматі Шачідеві, була доброчесна і дуже віддана своєму чоловікові жінка. Батька Шачідеві звали Ніламбара, а його прізвище було Чакраварті.
Текст 61: У Радгадеші, частині Бенґалії, де не видно Ґанґи, народились Ніт'янанда Прабгу, Ґанґадаса Пандіта, Мурарі Ґупта і Мукунда.
Текст* 62: Господь Крішна, Враджендра-кумара, спочатку послав Своїх незліченних відданих а тоді з'явився Сам.
Текст* 63: До появи Господа Чайтан'ї Махапрабгу всі віддані Навадвіпи збиралися в Адвайти Ачар'ї.
Текст* 64: На цих зустрічах вайшнавів Адвайта Ачар'я читав «Бгаґавад-ґіту» і «Шрімад-Бгаґаватам», засуджуючи шляхи філософських розумувань та корисливої діяльності і доводячи неперевершеність відданого служіння.
Текст 65: В усіх явлених писаннях ведичної культури скрізь викладено віддане служіння Господеві Крішні. Тому віддані Господа Крішни не визнають методів філософських розумувань, містичної йоґи, непотрібних аскез і так званих релігійних ритуалів. Вони не визнають жодного методу, крім відданого служіння.
Текст 66: Вдома в Адвайти Ачар'ї вайшнави насолоджувались, постійно бесідуючи про Крішну, постійно поклоняючись Крішні і постійно повторюючи маха-мантру Харе Крішна.
Текст 67: Однак Шрі Адвайті Ачар'ї Прабгу було боляче бачити, що люди не мають свідомості Крішни і просто поринають у матеріальну чуттєву насолоду.
Текст* 68: Бачачи такий стан у світі, Він глибоко замислився над тим, як же врятувати всіх цих людей від лабет майі.
Текст 69: Шріла Адвайта Ачар'я Прабгу думав: «Порятунок для людського загалу можливий тільки за одної умови — якщо поширювати вчення відданого служіння з'явиться Сам Крішна».
Текст 70: З цією думкою, присягнувшись викликати прихід Господа Крішни, Адвайта Ачар'я Прабгу почав поклонятись Верховному Богові-Особі, Крішні, листками туласі та водою Ґанґи.
Текст* 71: Він знову й знову голосно гукав Крішну, просячи з'явитись, і Господь Крішна, приваблений цими запрошеннями, вирішив зійти.
Текст* 72: Перед народженням Господа Чайтан'ї Махапрабгу з лона Шачімати, дружини Джаґаннатги Мішри, з'явилось на світ вісім дочок. Але всі вони, щойно народившись, помирали.
Текст* 73: Джаґаннатгу Мішру дуже засмутило те, що його діти одне за одним помирали. Бажаючи мати сина, він почав задля цього поклонятись лотосовим стопам Господа Вішну.
Текст 74: Після того в Джаґаннатги Мішри народився син, і Його назвали Вішварупа. Він мав величезну могутність і піднесені якості, тому що Він був втілення Баладеви.
Текст* 75: Поширення Баладеви, відоме в духовному світі як Санкаршана, являє Собою постачальну і безпосередню причину матеріального космічного прояву.
Текст* 76: Велетенську всесвітню форму називають Вішварупою, втіленням Маха-Санкаршани. Отож у космічному прояві не знайти нічого іншого, поза Самим Господом.
Текст 77: «Як нитка пронизує тканину вздовж і впоперек, так Верховний Бог-Особа прямо й непрямо присутній у всьому, що ми бачимо в цьому космічному прояві. Для Нього це невелике чудо».
Текст* 78: Маха-Санкаршана являє собою матеріальну та дійову причину космічного прояву і тому присутній в кожній його часточці. Через це Господь Чайтан'я називав Його старшим братом. В духовному світі ці два брати звались Крішна та Баларама, а тепер Вони стали Чайтан'єю та Нітаєм. Отже, можна зрозуміти, що Ніт'янанда Прабгу — це первинний Санкаршана, Баладева.
Текст 79: Отримавши сина, Вішварупу, подружжя [Джаґаннатга Мішра і Шачімата] було дуже задоволене в серці і тому ревніше почало служити лотосовим стопам Ґовінди.
Текст 80: В січні 1406 року епохи Шака [1485р.н.е.] в тіла Джаґаннатги Мішри й Шачі увійшов Господь Крішна.
Текст* 81: Джаґаннатга Мішра сказав Шачіматі: «Я бачу дивовижні речі! Твоє тіло сяє, і здається, що в моєму домі оселилась сама богиня процвітання.
Текст 82: Хоч би де я пішов, люди віддають мені шану. Навіть без мого прохання вони з власної волі дають мені коштовні речі, одяг та рис».
Текст 83: Шачімата сказала чоловікові: «А я бачу дивовижних осяйних людей у космічному просторі, що немов підносять молитви».
Текст* 84: Тоді Джаґаннатга Мішра відповів: «Мені приснилось, що в моє серце увійшла осяйна обитель Господа.
Текст* 85: З мого серця вона перейшла у твоє. Я так розумію, що скоро в нас народиться якась велика особистість».
Текст 86: Після цієї розмови, надзвичайно щасливі, чоловік з дружиною взялися служити домашньому шалаґрама-шілі.
Текст* 87: Вагітність тривала вже тринадцятий місяць, а ніяких ознак наближення пологів так і не було. Джаґаннатга Мішра почав сильно побоюватись.
Текст* 88: Тоді Ніламбара Чакраварті [дід Шрі Чайтан'ї Махапрабгу] зробив астрологічні обрахунки і сказав, що дитина народиться ще цього місяця, скориставшись із сприятливого моменту.
Текст 89: Так 1407 року епохи Шака в місяці пгалґуна [лютий-березень], ввечері, коли був повний місяць, настала очікувана сприятлива мить.
Текст 90: [Ось опис цього сприятливого моменту народження згідно з «Джйотір-ведою», ведичною астрологією:] Місяць перебував у Леві [зодіакальній фігурі лева], висхідним знаком був Лев, кілька планет мали дуже сильне розміщення і таблиці шад-варґа та ашта-варґа показували надзвичайно сприятливі впливи.
Текст* 91: Коли з'явився бездоганний місяць Чайтан'ї Махапрабгу, навіщо тоді здався місяць, поцяткований темними плямами?
Текст 92: Зваживши на це, Раху, темна планета, закрив повний місяць, і тоді три світи затопили звуки «Крішна! Крішна! Харі!».
Текст* 93: Усі люди під час затемнення місяця повторювали маха- мантру Харе Крішна і відчували в розумі глибокий подив.
Текст* 94: Коли весь світ отак повторював святе ім'я Верховного Бога-Особи, на Землю прийшов Крішна в образі Ґаурахарі.
Текст 95: Весь світ був щасливий. Iндуси повторювали святе ім'я Господа, а неіндуси, насамперед мусульмани, теж жартома наслідували їхні молитви.
Текст* 96: На Землі всі жінки повторювали святе ім'я Харі, а на райських планетах почалась музика і танці, бо півбогам стало дуже цікаво.
Текст* 97: В цій атмосфері всі десять сторін світу сповнились радості, і разом з ними щастям сповнились хвилі річок. Ба більше, всіх живих істот, рухомих і нерухомих, охопило трансцендентне блаженство.
Текст* 98: Так Ґаурахарі, повний місяць, зійшов зі Своєї безпричинної милості в області Надія, яку порівнюють до Удайаґірі, де вперше з'являється сонце. Його поява в небі розсіяла темряву гріховного життя і сповнила радістю три світи, спонукавши всіх повторювати святе ім'я Господа.
Текст 99: У цей час Шрі Адвайта Ачар'я Прабгу радісно танцював у Своєму домі в Шантіпурі. Схопивши Харідасу Тгакуру, Він танцював і голосно співав Харе Крішна. Ніхто не міг зрозуміти, чому вони танцювали.
Текст 100: Побачивши затемнення Місяця, Адвайта Ачар'я і Харідаса Тгакура зі сміхом пішли на берег Ґанґи і з великою радістю омилися. З нагоди місячного затемнення Адвайта Ачар'я силою Свого розуму роздав брахманам всілякі пожертви.
Текст* 101: Побачивши, яка радість переповнює весь світ, вражений Харідаса Тгакура і прямо, і натяками заговорив до Адвайти Ачар'ї: «Твій танець і роздача милостині переповнює мене радістю. Я здогадуюсь, що за цим криється якась особлива причина».
Текст* 102: Ачар'яратна [Чандрашекгара] і Шріваса Тгакура, охоплені радістю, пішли на берег Ґанґи омитись у її водах. Iз сповненим щастя серцем вони повторювали маха-мантру Харе Крішна і силою розуму роздавали милостиню.
Текст* 103: Так всі віддані, хоч би де вони були, в кожнім місті і кожнім селі, танцювали, виконували санкіртану і з охопленими радістю серцями роздавали під приводом місячного затемнення силою розуму всіляку милостиню.
Текст* 104: Всілякі поважні брахмани та пані приходили з тацями, повними різних подарунків. Побачивши новонародженого, тілом схожого на осяйне щире золото, всі вони радісно дарували Йому свої благословення.
Текст 105: З різними дарами туди прийшли, перебравшись за дружин брахманів, усі жінки райського царства, у тому числі дружина Господа Брахми, дружина Господа Шіви, дружина Господа Нрісімхадеви, дружина царя Iндри і дружина Васіштги Ріші, а також Рамбга, танцівниця з райських планет.
Текст 106: У космічному просторі всі півбоги разом з жителями Ґандгарвалоки, Сіддгалоки і Чараналоки підносили молитви й танцювали під супровід співу, барабанів та іншої музики. У Навадвіпі всі професійні танцюристи, музиканти і дарителі благословень також зібрались і в захваті почали танцювати.
Текст* 107: Ніхто не міг зрозуміти, хто приходить і хто іде, хто танцює і хто співає. Ніхто не розумів, що кажуть інші. Однак зникли всі нещастя й смутки, і людей переповнило щастя. Джаґаннатга Мішра також був охоплений радістю.
Текст* 108: Прийшовши до Джаґаннатги Мішри, Чандрашекгара Ачар'я і Шріваса Тгакура намагались всіляко привернути його увагу. Вони провели ритуальні церемонії, які за релігійними приписами слід виконувати після народження дитини. Джаґаннатга Мішра тоді також роздав багато різних пожертв.
Текст* 109: Усі багатства, які понаприносили Джаґаннатзі Мішрі в дарунок, і весь свій домашній статок він роздав брахманам, професійним співакам, танцюристам, бгатам та біднякам. Щедрими пожертвами він вшанував усіх.
Текст 110: Дружина Шріваси Тгакури, що звалась Маліні, разом із дружиною Чандрашекгари [Ачар'яратни] та іншими жінками радісно прийшли вшанувати дитину всілякими підношеннями, як ось циноброю, куркумою, олією, розпущеним рисом, бананами й кокосами.
Текст 111: Якось невдовзі після народження Господа Чайтан'ї Махапрабгу дружина Адвайти Ачар'ї, Сітадеві, якій поклоняється увесь світ, попрохала дозволу в чоловіка і пішла побачити верховну дитину, взявши з собою найрізноманітніші дари і підношення.
Текст* 112: Вона принесла різні золоті прикраси, серед яких були всілякі зап'ястя, намиста, наруччя та браслети для рук і ніг.
Текст 113: Були там і тигрові кігті, оправлені в золото, шовкові торочки на талію, прикраси для рук і ніг, шовкові сарі з гарними візерунками, а також шовковий дитячий одяг. Вона подарували дитині також багато інших дорогих речей, а також золоті та срібні монети.
Текст 114: У завішеному паланкіні разом із служницями Сіта Тгакурані прибула до дому Джаґаннатги Мішри і привезла багато підношень на щастя: свіжу траву, рис, ґорочану, куркуму, кункуму і сандалове дерево. Всі ці дари заповнили великий кошик.
Текст 115: Коли Сіта Тгакурані прибула до дому матері Шачі, принісши з собою багато різних страв, одягу та інших подарунків, вона була вражена зовнішністю новонародженого. Вона побачила, що за винятком відмінного кольору тіла, маля виглядало точнісінько, як Сам Крішна з Ґокули.
Текст* 116: Коли Сіта Тгакурані побачила трансцендентне сяйво тіла дитини, Його чудово збудовані члени з численними сприятливими знаками і золотавий колір шкіри, вона була глибоко задоволена і відчувала, що її серце тане від материнської любові.
Текст 117: Вона поблагословила новонародженого, поклавши Йому на голову свіжу траву й рис, і сказала: «Будь благословенний довгим життям». Однак, боячись привидів і відьом, вона дала дитині ім'я Німай.
Текст 118: В день, коли мати з сином скупались і вийшли з материнських покоїв, Сіта Тгакурані подарувала їм усіляких прикрас та одягу, а також вшанувала Джаґаннатгу Мішру. Після того Сіту Тгакурані вшанували Шачідеві й Джаґаннатга Мішра, і вона, дуже щаслива, повернулась додому.
Текст 119: Так мати Шачідеві й Джаґаннатга Мішра отримали сина, що був чоловіком богині процвітання, і всі їхні бажання були виконані. Їхній дім завжди був повний багатств і зерна. Дивлячись на миле тіло Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, вони відчували насолоду, яка щодня зростала.
Текст* 120: Джаґаннатга Мішра був взірцевий вайшнава. Він був вмиротворений, стриманий в чуттєвій насолоді, чистий і здержливий. Тому він не мав бажання насолоджуватись матеріальними багатствами. Гроші, які приходили до нього завдяки впливу трансцендентного сина, він для задоволення Вішну роздавав у милостиню брахманам.
Текст* 121: Зробивши обрахунки на підставі моменту народження Господа Чайтан'ї Махапрабгу, Ніламбара Чакраварті сказав Джаґаннатзі Мішрі наодинці, що і в тілі, і в моменті народження його сина він виявив усі ознаки великої особистості. Він зробив з цього висновок, що в майбутньому ця дитина звільнить усі три світи.
Текст* 122: Так Господь Чайтан'я Махапрабгу зі Своєї безпричинної ласки з'явився в домі Шачідеві. Господь Чайтан'я дуже милостивий до кожного, хто слухає цю оповідь про Його народження, і тому така людина досягає лотосових стіп Господа.
Текст 123: Кожен, хто отримав людське тіло, але не приймає вчення Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, втрачає даровану йому цінну нагоду. Амрітадгуні — це річка, в якій тече нектар відданого служіння. Якщо хтось, отримавши людське тіло, замість цього нектару п'є воду з отруєної баюри матеріального щастя, йому ліпше було б не жити, а зразу померти.
Текст 124: Так, ставлячи собі на голову як своє багатство лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Ніт'янанди Прабгу, Ачар'ї Адвайтачандри, Сварупи Дамодари, Рупи Ґосвамі і Раґгунатги даси Ґосвамі, я, Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі, описав прихід Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.