ПОЯСНЕННЯ: В домі брахмани обов'язково мусить бути шалаґрама-шіла, якому поклоняється родина брахмани. Цього звичаю дотримуються і нині. Ті, хто народився в брахманічній сім'ї і хто належить до касти брахманів, повинні поклонятись шалаґрама-шілі. На жаль, з розвитком Калі-юґи так звані брахмани, що пишаються народженням у брахманічній сім'ї, перестали поклонятись шалаґрама-шілі. Але насправді з непам'ятних часів заведено, щоб людина, яка народилась у брахманічній сім'ї, за будь-яких обставин поклонялась шалаґрама-шілі. Деякі члени нашого руху свідомості Крішни прагнуть запровадити поклоніння шалаґрама-шілі, але ми свідомо утримуємось від цього, тому що члени руху свідомості Крішни здебільшого не походять із сімей брахманічної касти. Через якийсь час, переконавшись, що вони строго дотримуються засад брахманічної поведінки, ми запровадимо поклоніння шалаґрама-шілі.

За цієї епохи поклонятись шалаґрама-шілі не так важливо, як повторювати святе ім'я Господа. Такий присуд шастр: харер нма харер нма харер нмаіва кевала/калау нстй ева нстй ева нстй ева ґатір анатг. Шріла Джіва Ґосвамі вважає, що без образ повторюючи святе ім'я, людина досягає повної досконалості. Однак для того, щоб оздоровити стан розуму, треба також поклонятись Божеству у храмі. А коли людина розвине духовну свідомість, досконало втвердиться на духовному рівні, вона вже може почати поклонятись шалаґрама-шілі.

Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура пояснює, як Господь перейшов із серця Джаґаннатги Мішри в серце Шачімати: «Треба розуміти, що Джаґаннатга Мішра і Шачімата — ніт'я-сіддги, вічно чисті супутники Господа. Їхні серця завжди вільні від скверни, і тому вони ніколи не забувають Верховного Бога-Особу. Серце звичайної людини в матеріальному світі осквернене. Щоб піднятись на трансцендентний рівень, їй треба спочатку очистити серце. Але Джаґаннатга Мішра і Шачімата не були звичайними чоловіком і жінкою з оскверненими серцями. Коли серце вільне від скверни, його буття називають буттям на рівні Васудеви. Васудева може зачати Всудеву, тобто Крішну, чиє становище трансцендентне».

Слід розуміти, що Шачідеві не завагітніла так, як вагітніють звичайні жінки, віддаючись чуттєвій насолоді. Не слід вважати вагітність Шачімати вагітністю звичайної жінки, бо така думка гріховна. Зрозуміти вагітність Шачімати може тільки той, хто досягнув високого рівня духовної свідомості і повністю присвятив себе на віддане служіння Господеві.

У «Шрімад-Бгаґаватам» (10.2.16) сказано:

Цей вірш пояснює, як народився Господь Крішна. Втілення Господа увійшло в розум Васудеви і тоді було перенесене в розум Девакі. Шріла Шрідгара Свамі щодо цього відзначає: 'мана вівеа' манасй вірбгабгӯва; джīвнм іва на дгту- самбандга ітй артга — немає навіть мови за те, щоб Господь був зачатий внаслідок випорскування сімені, без якого не може народитись звичайна людина. Шріла Рупа Ґосвамі також щодо цього зауважує, що Господь Крішна спочатку з'явився в розумі Анакадундубгі, Васудеви, а тоді був перенесений в розум Девакі-деві. Після цього духовне блаженство в розумі Девакі-деві дедалі зростало, як оце зростає ніч у ніч місяць, аж доки стане повним. Під час народження Господь Крішна вийшов з розуму Девакі і з'явився у в'язниці Камси поряд із ліжком Девакі. Під впливом йоґамайі Девакі тоді подумала, що в неї народилась дитина. Поява Господа пантеличила навіть півбогів небесного царства. Про це сказано: муйанті йат сӯрайа (Бгаґ. 1.1.1). Вони прийшли, щоб піднести Девакі молитви, гадаючи, що Верховний Господь перебував в її лоні. Зі свого небесного царства півбоги прийшли до Матгури, і це вказує на те, що Матгура важливіша навіть за райське царство вищої планетної системи.

Господь Крішна, як вічний син Яшодамайі, завжди присутній у Вріндавані. Iгри Господа Крішни йдуть безупинно і в матеріальному світі, і в духовному. У цих іграх Господь завжди вважає Себе за вічного сина матері Яшоди й батька Нанди Махараджі. У Десятій пісні «Шрімад-Бгаґаватам», главі шостій, вірші 43, сказано: «Коли великодушний, шляхетний Нанда Махараджа повернувся з дороги, він одразу взяв свого сина Крішну на коліна і, вдихнувши запах Його волосся, поринув у трансцендентне блаженство». Схожий опис є у Десятій пісні, дев'ятій главі, 21 вірші: «Цей Бог-Особа, що з'являється як син пастушки, для відданих дуже доступний і зрозумілий, натомість людям із тілесним світоглядом, хоч би якого високого рівня аскез вони досягли і хоч би які великі філософи вони були, Його не зрозуміти».

Далі Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура цитує Шріпаду Баладеву Від'ябгушану, що, посилаючись на молитви півбогів до Господа Крішни в лоні Девакі, підводить підсумок описам народження Крішни так: «Як місяць, сходячи, заливає світлом східний обрій, так Девакі, що завжди перебувала на трансцендентному рівні, отримавши від Васудеви, сина Шурасени, посвяту в Крішна-мантру, помістила Крішну в своє серце». З цих слів «Шрімад-Бгаґаватам» (10.2.18) зрозуміло, що Верховний Бог-Особа, перенесений із серця Анакадундубгі, тобто Васудеви, проявився у серці Девакі. Згідно з Шрілою Баладевою Від'ябгушаною «серце Девакі» означає «лоно Девакі», тому що у «Шрімад-Бгаґаватам» (10.2.41) півбоги кажуть: дішймба те кукші-ґата пара пумн — «Мати Девакі, Господь уже в твоєму лоні». Отож перенесення Господа з серця Васудеви у серце Девакі означає, що Він був перенесений в лоно Девакі.

Що ж до появи Господа Чайтан'ї Махапрабгу, опис «Чайтан'я-чарітамріти» віеше севана каре ґовінда-чараа («вони почали ревно поклонятись лотосовим стопам Ґовінди») вказує на те, що так само, як Крішна з'явився в серці Девакі через серце Васудеви, так і Господь Чайтан'я з'явився в серці Шачідеві через серце Джаґаннатги Мішри. В цьому полягає таємниця з'явлення Господа Чайтан'ї Махапрабгу. Отож не треба думати, що Господь Чайтан'я з'явився, як звичайна людина чи яка інша істота. Зрозуміти цей предмет не так легко, але якщо стати відданим Господа, то усвідомити слова Крішнадаси Кавіраджі Ґосвамі зовсім не важко.