йх тх сарва-лока карайе саммна

ґгаре пгій дейа дгана, вастра, дгна

йх — хоч би де; тх — скрізь; сарва-лока — усі люди; карайе — показують; саммна — шану; ґгаре — вдома; пгій — посилаючи; дейа — дають; дгана — багатства; вастра — одяг; дгна — рис.


Текст

Хоч би де я пішов, люди віддають мені шану. Навіть без мого прохання вони з власної волі дають мені коштовні речі, одяг та рис».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Брахмана ніколи не йде ні до кого на службу. Служити комусь іншому — це справа шудри. Брахмана завжди незалежний, тому що він наставник, духовний вчитель і радник усього суспільства. Члени суспільства постачають йому все потрібне для життя. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що Він розділив суспільство на чотири частини: брахманів, кшатріїв, вайшій та шудр. Без цього наукового розподілу нормальна життєдіяльність суспільства неможлива. Брахмана повинен давати всім членам суспільства добрі поради, кшатрія повинен керувати суспільством, підтримуючи в ньому закон та порядок, вайш'ї повинні задовольняти всі потреби суспільства у харчових та інших товарах, влаштовуючи їхнє виробництво і торгуючи ними, а шудри повинні служити вищим частинам суспільства (брахманам, кшатріям та вайш'ям).

Джаґаннатга Мішра був брахмана, і через це його постачали всім потрібним для підтримання тіла — грошима, одягом, зерном і таким іншим. Коли в лоні Шачімати з'явився Господь Чайтан'я, Джаґаннатга Мішра одержував усе потрібне для життя, навіть ні в кого нічого не прохаючи. Через присутність Господа в його родині всі віддавали йому належну брахмані шану. Iншими словами, якщо брахмана чи вайшнава міцно втвердився у становищі вічного слуги Господа і виконує Господню волю, ні про які труднощі з підтриманням свого життя чи своєї сім'ї для нього не може бути й мови.