надīй — місце, відоме як Надія; удайаґірі — в місці з'явлення; пӯра-чандра — повний місяць; ґаурахарі — Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу; кп — милістю; карі' — роблячи; ха-іла — став; удайа — піднятий; ппа — гріховна; тама — темрява; хаіла — стала; на — розсіяна; трі-джаґатера — трьох світів; уллса — щастя; джаґабгарі' — сповнюючи весь світ; харі-дгвані — трансцендентне звучання імені Харі; хайа — розлунювало.

Так Ґаурахарі, повний місяць, зійшов зі Своєї безпричинної милості в області Надія, яку порівнюють до Удайаґірі, де вперше з'являється сонце. Його поява в небі розсіяла темряву гріховного життя і сповнила радістю три світи, спонукавши всіх повторювати святе ім'я Господа.