адваіта-чрйа-бгрй, джаґат-пӯджіт рй,

нма тра 'сīт гкурī'

чрйера дж п, ґела упахра ла,

декгіте блака-іромаі

адваіта-чрйа-бгрй — дружина Адвайти Ачар'ї; джаґат-пӯджіт — кому поклоняється весь світ; рй — пані найвищої культури; нма — ім'я; тра — її; сīт гкурī — мати Сіта; чрйера дж п — отримавши наказ Адвайти Ачар'ї; ґела — пішла; упахра — підношення; ла — взявши; декгіте — побачити; блака — дитину; іромаі — найвищу.


Текст

Якось невдовзі після народження Господа Чайтан'ї Махапрабгу дружина Адвайти Ачар'ї, Сітадеві, якій поклоняється увесь світ, попрохала дозволу в чоловіка і пішла побачити верховну дитину, взявши з собою найрізноманітніші дари і підношення.

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Можна зрозуміти, що Адвайта Ачар'я мав два будинки — один у Шантіпурі, а другий у Навадвіпі. Коли народився Господь Чайтан'я Махапрабгу, Адвайта Ачар'я жив не у навадвіпській домівці, а в шантіпурській. Тому, як згадано раніше (вірш 99), зі старого батьківського дому Адвайти в Шантіпурі (ніджлайа) Сіта пішла до Навадвіпи з дарунками для новонародженого Чайтан'ї Махапрабгу.