путрамт-сннадіне, діла вастра вібгӯшае,
путра-саха мірере саммні'
ачī-мірера пӯдж ла, манете харіша ха,
ґгаре іл сīт гкурī
путра-мт — матері і дитини; снна-діне — на день омовіння; діла — дали; вастра — одяг; вібгӯшае — прикраси; путра-саха — з дитиною; мірере — Джаґаннатзі Мішрі; саммні' — вітаючи; ачī — Шачідеві; мірера — Джаґаннатги Мішри; пӯдж — почесті; ла — отримуючи; манете — в розумі; харіша — задоволена; ха — стаючи; ґгаре — додому; іл — повернулась; сīт гкурī — матір Сіта, дружина Адвайти Ачар'ї.
В день, коли мати з сином скупались і вийшли з материнських покоїв, Сіта Тгакурані подарувала їм усіляких прикрас та одягу, а також вшанувала Джаґаннатгу Мішру. Після того Сіту Тгакурані вшанували Шачідеві й Джаґаннатга Мішра, і вона, дуже щаслива, повернулась додому.
ПОЯСНЕННЯ: На п'ятий день після народження дитини, а також на дев'ятий день, мати омивається в Ґанзі або в іншому священному місці. Це називається нішкрамана, церемонія виходу з материнських покоїв. Нині за материнські покої править лікарня, але раніше в кожному шляхетному домі одну кімнату відводили на материнський покій, і діти народжувались у цій кімнаті. На дев'ятий день після народження дитини мати переходила в звичайні покої, і цю церемонію називають нішкрамана. Нішкрамана являє собою один з десяти очисних методів. Раніше, і насамперед в Бенґалії, вищі касти після народження дитини дотримувались чотиримісячного карантину. Наприкінці четвертого місяця мати вперше виходила, щоб побачити схід сонця. Згодом вищі касти, а саме брахмани, кшатрії і вайш'ї, стали дотримуватись тритижневого карантину, а шудри — тридцятиденного. У громадах картабгаджа і сатіма мати очищувалась після карантину в санкіртані, під час якої розкидали харі-нути, шматочки солодощів. Сіта Тгакурані шанобливо привітала Шачідеві й Джаґаннатгу Мішру з новонародженою дитиною, а Шачідеві і Джаґаннатга Мішра вшанували її, коли вона збиралась повертатись додому. Так було заведено у шляхетних родинах Бенґалії.
