вйґгра-накга хема-джаі, каі-паасӯтра-орī
хаста-падера йата бгараа
чітра-вара паа-сī, буні пгото паапī,
свара-раупйа-мудр баху-дгана
вйґгра-накга — тигрові кігті; хема-джаі — оправлені в золото; каі-паасӯтра-орī — шовковий шнурок на талію; хаста-падера — рук і ніг; йата — всі різновиди; бгараа — прикраси; чітра-вара — набиті різнобарвними візерунками; паа-сī — шовкові сарі; буні — виткані; пгото — дитячі жакетики; паа-пī — гаптовані сріблом; свара — золоті; раупйа — срібні; мудр — монети; баху-дгана — усілякі багатства.
Були там і тигрові кігті, оправлені в золото, шовкові торочки на талію, прикраси для рук і ніг, шовкові сарі з гарними візерунками, а також шовковий дитячий одяг. Вона подарували дитині також багато інших дорогих речей, а також золоті та срібні монети.
ПОЯСНЕННЯ: З переліку подарунків Сіти Тгакурані, дружини Адвайти Ачар'ї, зрозуміло, що Адвайта Ачар'я був на той час дуже багата людина. Хоча брахмани не належать до верстви багатіїв, Адвайта Ачар'я очолював брахманів Шантіпури і був досить заможний. Тому Він подарував новонародженому Господеві Чайтан'ї Махапрабгу багато прикрас. Але те, що Камалаканта Вішваса попрохав у Махараджі Пратапарудри, царя Джаґаннатга Пурі, триста рупій на виплату боргу Адвайти Ачар'ї, свідчить, що навіть такій заможній людині, здатній дарувати багато коштовних оздоб, сарі й такого іншого, було важко сплатити триста рупій. Отож за тих часів рупія коштувала в тисячі разів більше, ніж нині. В наш час сплатити борг у триста рупій не становить великих труднощів ні для кого, а от зібрати стільки коштовних прикрас на подарунок синові приятеля звичайній людині не до снаги. Ймовірно, тоді триста рупій були такою сумою, як нині тридцять тисяч рупій.
