Шрі Чайтан'я-чарітамріта

Мадг'я-ліла
Глава 8: Бесіди Господа і Рамананди Раї

Текст 1: Шрі Чайтан'я Махапрабгу, відомий як Ґауранґа, — це океан усіх найвищих істин відданого служіння. Він наділив наснагою Шрі Рамананду Раю, якого можна порівняти до хмари відданого служіння. Ця хмара наповнилась водою усіх суттєвих істин відданого служіння і отримала від океану повноваження рознести цю воду понад морем Самого Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Так океан Чайтан'ї Махапрабгу наповнився самоцвітами знання про чисте віддане служіння.
Текст* 2: Хвала, хвала Господу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Господу Ніт'янанді! Хвала, хвала Адвайті Ачар'ї! Хвала, хвала всім відданим Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу!
Текст 3: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу ішов далі згідно зі Своїм попереднім планом і за кілька днів прийшов до святого місця за назвою Джіяда-нрісімха.
Текст* 4: Побачивши в храмі Божество Господа Нрісімхи, Шрі Чайтан'я Махапрабгу впав ницьма в шанобливому поклоні перед Ним. Тоді, в любовному екстазі, Він довго танцював, співав і підносив молитви.
Текст 5: «Хвала, хвала Нрісімхадеві! Хвала Господу Прахлади Махараджі, Нрісімхадеві, що, мов бджола, постійно милується лотосовим обличчям богині процвітання».
Текст 6: «Хоча левиця — дуже лютий звір, до своїх левенят вона дуже ласкава. Так само, хоча Господь Нрісімхадев дуже лютий до невідданих, як-от Хіран'якашіпу, проте до відданих, як-от Прахлада Махараджа, Він дуже, дуже ласкавий та м'який».
Текст* 7: Так Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу цитував різні вірші із шастр. Священик Господа Нрісімхадеви тоді приніс ґірлянди та рештки їжі Господа і підніс їх Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 8: Як завжди, якийсь брахмана запросив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу до себе. Господь переночував у храмі, а тоді знову вирушив у подорож.
Текст* 9: Наступного ранку Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу у великому любовному екстазі вирушив у подорож, не усвідомлюючи, куди треба йти. Так Він ішов день і ніч.
Текст* 10: Як і до того, Шрі Чайтан'я Махапрабгу навертав до вайшнавізму численних людей, яких зустрічав по дорозі. За кілька днів Господь прийшов до берегів річки Ґодаварі.
Текст* 11: Коли Господь побачив річку Ґодаварі, Він згадав Ямуну, а коли побачив ліс понад річкою, згадав Шрі Вріндавана- дгаму.
Текст* 12: Якийсь час за звичаєм поспівавши і потанцювавши в тому лісі, Господь перебрався через річку і зробив на другому березі омовіння.
Текст* 13: Омившись у річці, Господь трохи відійшов від місця омовіння і став повторювати святе ім'я Крішни.
Текст* 14: В той час у супроводі музиŸк туди на паланкіні прибув Рамананда Рая, щоб зробити омовіння.
Текст* 15: Рамананду Раю супроводжувало багато брахманів, послідовників ведичних засад. Рамананда Рая омився і, дотримуючись ведичних ритуалів, зробив узливання предкам.
Текст* 16: Шрі Чайтан'я Махапрабгу зрозумів, що особа, яка прийшла омитись у річці, — Рамананда Рая. Господь так прагнув цієї зустрічі, що Його розум одразу ж побіг до Рамананди Раї.
Текст* 17: Хоча думкою Шрі Чайтан'я Махапрабгу помчав до Рамананди Раї, Сам Він терпляче залишився сидіти. Тоді Рамананда Рая побачив дивовижного санн'ясі і підійшов на Нього подивитись.
Текст* 18: Шріла Рамананда Рая побачив, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу сяє, наче сто сонць. Господь був вбраний у шафрановий одяг. Він був високого зросту і мав дуже сильну статуру, а Його очі скидались на лотосові пелюстки.
Текст* 19: Побачивши дивовижного санн'ясі, Рамананда Рая був вражений. Він підійшов до Нього і відразу шанобливо поклонився Йому, впавши на землю, наче палка.
Текст* 20: Господь підвівся і попросив Рамананду Раю встати й повторювати святе ім'я Крішни. Шрі Чайтан'я Махапрабгу прагнув його обійняти.
Текст* 21: Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав, чи він Рамананда Рая, і той відповів: «Так, я Твій ниций слуга і належу до громади шудр».
Текст* 22: Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу міцно обійняв Шрі Рамананду Раю. Від любовного екстазу і повелитель, і слуга ледве не знепритомніли.
Текст 23: В обох прокинулась їхня природна взаємна любов, і, обійнявшись, вони впали на землю.
Текст* 24: Коли вони обійнялись, в них з'явились ознаки екстазу: заціпеніння, піт, сльози, дрож, блідість і наїження волосся на тілі. З їхніх вуст, перериваючись, виходило слово «Крішна».
Текст* 25: Коли догматичні, ритуалістичні брахмани, послідовники ведичних засад, побачили ці прояви любовного екстазу, вони були надзвичайно здивовані. Вони почали розмірковувати.
Текст* 26: Брахмани роздумували: «Ми бачимо, що цей санн'ясі розливає сяйво, схоже на Брахман, але чому Він плаче, обійнявши шудру, людину четвертої суспільної касти?»
Текст* 27: Вони міркували: «Цей Рамананда Рая — губернатор Мадраса, високоосвічена і серйозна людина, маха-пандіта, але доторкнувшись до цього санн'ясі, він втратив спокій і став наче божевільний».
Текст 28: Поки брахмани так обмірковували дії Шрі Чайтан'ї Махапрабгу та Рамананди Раї, Шрі Чайтан'я Махапрабгу побачив цих сторонніх людей і стримав трансцендентні почуття.
Текст* 29: Опанувавши себе, вони сіли, і Шрі Чайтан'я Махапрабгу з усміхом заговорив:
Текст* 30: «Сарвабгаума Бгаттачар'я розповідав Мені про твої прекрасні якості і доклав великих зусиль, щоб переконати Мене зустрітися з тобою.
Текст* 31: Насправді, Я прийшов сюди тільки для того, щоб побачити тебе. Як Мені пощастило, що, навіть не доклавши зусиль, я дістав змогу поговорити тут з тобою!»
Текст* 32: Рамананда Рая відповів: «Сарвабгаума Бгаттачар'я має мене за свого слугу. Навіть коли я відсутній, він про мене дуже турбується.
Текст* 33: З його ласки я дістав змогу зустріти тут Тебе. Тому я вважаю, що сьогодні моє людське життя увінчав успіх.
Текст* 34: Я бачу, що Ти дарував Сарвабгаумі Бгаттачар'ї особливу милість. Тому Ти доторкнувся до мене, хоча я недоторканий. Це стало можливим лише завдяки його любові до Тебе.
Текст* 35: Ти Верховний Бог-Особа, Сам Нараяна, а я лише урядовий службовець, поглинутий матеріалістичною діяльністю. Насправді я найниціший з людей четвертої касти.
Текст 36: Ти не боїшся йти проти ведичних приписів, які проголошують, що Ти не повинен спілкуватися з шудрою. Ти не погребував доторкнутись до мене, хоча Веди забороняють Тобі спілкуватися з шудрою.
Текст 37: Ти — Сам Верховний Бог-Особа, тому ніхто не може збагнути Твоїх цілей. Хоча Веди не дозволяють до мене доторкатись, із Своєї милості Ти торкаєшся мене.
Текст 38: Ти прийшов сюди спеціально для того, щоб мене звільнити. Твоя милість така велика, що тільки Ти можеш звільнити всі пропащі душі.
Текст 39: Святі завжди намагаються рятувати пропащих. Тому вони йдуть до людських домівок, хоча самим їм там ніŸчого робити.
Текст 40: «Мій повелителю, іноді святі особи приходять до осель сімейних людей, хоча зазвичай ці господарі мають низьку свідомість. Коли свята особа відвідує їхні оселі, можна зрозуміти, що вона це робить для блага самих сімейних людей і ніякої іншої цілі не має».
Текст* 41: Разом зі мною сюди прийшло понад тисячу людей, включно з брахманами, і схоже, що у всіх них розтанули серця просто від того, що вони побачили Тебе.
Текст* 42: Я чую, як усі повторюють святе ім'я Крішни. Тіло кожного огортає екстаз, і на очах у всіх виступають сльози.
Текст 43: Любий Пане, Твоя поведінка і вигляд Твого тіла свідчать про те, що Ти Верховний Бог-Особа. Звичайні живі істоти не можуть посідати такі трансцендентні якості».
Текст 44: Господь відповів Рамананді Раї: «Пане, ти найліпший з найвищих відданих, тому просто від твого вигляду серця у всіх тануть.
Текст* 45: Хоча я санн'ясі-майаваді, невідданий, Я теж потонув в океані любові до Крішни, просто торкнувшись до тебе. А що вже казати за інших?
Текст* 46: Сарвабгаума Бгаттачар'я знав, що так станеться, і саме тому, щоб ушляхетнити Моє серце, таке тверде, він попрохав Мене зустрітися з тобою».
Текст* 47: Так кожен з них прославляв якості другого, і обидва були щасливі бачити одне одного.
Текст* 48: Тут підійшов брахмана-вайшнава, послідовник ведичних засад і поклонився, простершись долі перед Шрі Чайтан'єю Махапрабгу. Він запросив Господа до себе на обід.
Текст 49: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу, знаючи, що цей брахмана — відданий, прийняв його запрошення і з легким усміхом звернувся до Рамананди Раї:
Текст* 50: «Я бажаю почути від тебе про Господа Крішну. Мій розум поривається почути про це, тому Я хочу побачитися з тобою знову».
Текст* 51-52: Рамананда Рая відповів: «Господи, хоча Ти прийшов, щоб наставити мене, пропащу душу, на істинний шлях, від того, що я Тебе просто побачив, мій розум ще не очистився. Будь ласка, залишись днів на п'ять чи сім і милостиво очисти мій осквернений розум. Тоді вже він напевно буде чистий».
Текст* 53: Хоча для кожного з них розлука з другим була нестерпна, Рамананда Рая поклонився Господеві Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і пішов.
Текст* 54: Тоді Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов до оселі брахмани, який запросив Його, і пообідав там. Надійшов вечір. I Рамананда Рая, і Господь нетерпляче прагнули зустрічі.
Текст 55: Зробивши вечірнє омовіння, Шрі Чайтан'я Махапрабгу сів і став чекати, поки прийде Рамананда Рая. Нарешті Рамананда Рая прийшов на зустріч у супроводі одного слуги.
Текст 56: Наблизившись до Господа Шрі Чайтан'ї, Рамананда Рая шанобливо поклонився, і Господь його обійняв. Усамітнившись на відлюдді, вони почали розмовляти про Крішну.
Текст 57: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав Рамананді Раї: «Продекламуй вірша з явлених писань про те, що є найвища мета життя».

Рамананда відповів: «Якщо людина виконує визначені обов'язки відповідно до свого місця в суспільстві, вона пробуджує свою первинну свідомість Крішни.
Текст 58: «Поклоніння Верховному Богові-Особі, Господу Вішну, полягає в правильному виконанні обов'язків, визначених у системі варн та ашрамів. Немає іншого шляху задовольнити Верховного Бога-Особу. Людина повинна діяти відповідно до системи чотирьох варн та ашрамів».
Текст* 59: Господь відповів: «Це річ зовнішня. Ліпше скажи Мені про якісь інші способи».

Рамананда відповів: «Суть усієї досконалості — присвячувати плоди своєї діяльності Крішні».
Текст 60: Рамананда Рая вів далі: «Любий сину Кунті, хоч би що ти робив, хоч би що їв, хоч би що приносив у жертву, хоч би що роздавав у милостиню і хоч би які аскези виконував, усі плоди цієї діяльності треба присвячувати Мені, Крішні, Верховному Богові-Особі».
Текст 61: «Це також річ зовнішня, — сказав Шрі Чайтан'я Махапрабгу. — Будь ласка, розкрий цю тему глибше».

Рамананда Рая відповів: «Суть усієї досконалості — це зректися своїх суспільних обов'язків у системі варнашрами».
Текст* 62: Рамананда Рая вів далі: «Суспільні обов'язки пояснено в релігійних писаннях. Той, хто їх проаналізує, може повністю зрозуміти їхні достоїнства та вади, а тоді цілковито залишити їх, щоб віддати себе служінню Верховному Богові-Особі. Таку особу вважають людиною найвищого рівня».
Текст 63: «У писаннях сказано [Б.-ґ.18.66]: ÀЯкщо, залишивши усі релігійні та суспільні обов'язки, ти звернешся до Мене, Верховного Бога-Особи, і приймеш у Мене притулок, Я дарую тобі захист від усіх наслідків скоєних у житті гріхів. Не турбуйсял.
Текст 64: Коли Рамананда Рая сказав це, Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу знову відкинув його твердження і сказав: «Iди далі, скажи про щось вище».

Тоді Рамананда Рая сказав: «Суть досконалості — це засноване на емпіричному знанні віддане служіння».
Текст 65: Рамананда Рая провадив далі: «Згідно з «Бгаґавад-ґітою», ÀТой, хто піднімається на цей трансцендентний рівень, осягає Верховний Брахман і сповнюється радості. Він ні за чим не тужить і нічого не жадає. Він однаково ставиться до всіх живих істот. У такому стані він досягає чистого відданого служіння МеніÐ».
Текст 66: Почувши це твердження, Господь відкинув його, як і всі інші, вважаючи це зовнішнім відданим служінням. Він знову попрохав Рамананду Раю сказати щось вище, і Рамананда Рая відповів: «Суть усієї досконалості — це чисте віддане служіння без будь-якої домішки спекулятивного знання».
Текст* 67: Рамананда Рая вів далі: «[Господь Брахма сказав:] ÀЛюбий Господи, віддані, які відкинули безособистісну концепцію Абсолютної Iстини і тому перестали обговорювати емпіричні філософські істини, повинні слухати від свідомих своєї суті відданих про Твоє святе ім'я, форму, ігри та якості. Вони повинні досконало додержувати принципів відданого служіння і утримуватись від незаконних статевих стосунків, азартних ігор, дурманних речовин та вбивства тварин. Віддавшись тобі тілом, мовою і розумом, вони можуть жити в будь-якому ашрамі чи суспільному становищі. Воістину, такі особи підкорюють Тебе, хоча Ти завжди непереможнийл.
Текст 68: Тут Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Це добре, але можеш сказати щодо цього ще щось».

Тоді Рамананда Рая відповів: «Суть усієї досконалості — це екстатична любов до Верховного Бога-Особи».
Текст* 69: Рамананда Рая вів далі: «ÀЯкщо в шлунку є відчуття голоду і спраги, то всілякі наїдки і напої дають велике задоволення. Так само, коли Господеві поклоняються з чистою любов'ю, всілякі дії, що складають це поклоніння, пробуджують у серці відданого трансцендентне блаженствоÐ.
Текст 70: ÀЧисте віддане служіння у свідомості Крішни не здобути навіть доброчесною діяльністю сотень і тисяч життів. Здобути його можна тільки заплативши одну ціну — жадібне прагнення його дістати. Якщо це віддане служіння десь є, треба його негайно придбатил.
Текст 71: Вислухавши все, що стосувалось спонтанної любові, Господь сказав: «Це добре, але якщо ти знаєш більше, будь ласка, розкажи Мені».

На відповідь Рамананда Рая сказав: «Найвища досконалість — це спонтанне любовне служіння в стосунках, які пов'язують слугу і пана.
Текст 72: «Просто почувши святе ім'я Верховного Бога-Особи, чиї лотосові стопи створюють святі місця прощі, людина очищується. Що ж тоді залишається досягнути тим, хто став Його слугами?»
Текст 73: «Постійно слугуючи Тобі, істота звільняється від усіх матеріальних бажань і цілковито заспокоюється. Коли я діятиму як Твій незмінний вічний слуга і завжди радітиму тим, що в мене такий достойний повелитель?»
Текст 74: Почувши це твердження Рамананди Раї, Господь знову попрохав його заглибитись ще далі. На відповідь Рамананда Рая сказав: «Найвища досконалість — це любовне служіння Крішні в дружніх почуттях.
Текст 75: «Ні ті, хто пізнає себе, поклоняючись Брахману, Господньому сяйву, ні ті, хто віддано служить Верховному Богові- Особі, вважаючи Його за свого пана, ні ті, хто ув'язнений у лабетах Майі, вважаючи Господа звичайною людиною, не можуть зрозуміти, що деякі піднесені особи, нагромадивши величезну кількість доброчесних вчинків, тепер граються з Господом, як Його друзі-пастушки».
Текст 76: Господь сказав: «Те, що ти сказав — чудово, але, будь ласка, розкажи щось іще вище».

Тоді Рамананда Рая відповів: «Найвищий рівень досконалості — це любовне служіння Господеві в батьківських стосунках».
Текст* 77: Рамананда Рая провадив далі: «ÀО брахмано, які праведні діяння звершив Нанда Махараджа, що йому вдалось отримати Верховного Бога-Особу Крішну за свого сина? А які праведні діяння звершила мати Яшода, що завдяки цьому Верховний Бог-Особа Крішна зве її «Мама» і смокче її груди?Ð
Текст 78: ÀМилості, яку мати Яшода отримала від Шрі Крішни, дарителя звільнення, ніколи не мали навіть Господь Брахма чи Господь Шіва, ні навіть богиня процвітання, що завжди перебуває на грудях у Верховного Бога-Особи Вішнул.
Текст 79: Господь сказав: «Твої твердження стають щораз ліпші й ліпші, але вище за ці всі трансцендентні смаки є ще один, і ти можеш розповісти про нього, як про найвищий».

Тоді Рамананда Рая відповів: «Найвищий з усіх рівнів любові до Верховного Бога — це подружня прив'язаність до Крішни.
Текст 80: «Коли Господь Шрі Крішна танцював з ґопі у раса-лілі, руки Господа обвивали їхні шиї. Така трансцендентна ласка ніколи не була дарована богині процвітання чи іншим супутницям Господа в духовному світі. Про таке навіть не мріяли найвродливіші дівчата на райських планетах, хоча блиском і ароматом їхні тіла схожі на лотосові квіти. А що вже казати за жінок цього світу, нехай вони навіть дуже, дуже вродливі на матеріальний погляд?»
Текст 81: «Відповідаючи на почуття розлуки ґопі, Господь Крішна несподівано з'явився серед них, убраний у жовті шати і прикрашений ґірляндою. З усміхом на лотосовому обличчі Він зачаровував серце самого Купідона».
Текст* 82: Є різні способи і шляхи здобути ласку Господа Крішни. Усі ці трансцендентні методи будуть проаналізовані і порівняні з погляду їхньої важливості.
Текст 83: Справедливо вважати, що всякі стосунки, які пов'язують того чи іншого відданого з Господом, для цього відданого найліпші. Проте, якщо дослідити усі методи безсторонньо, можна визначити вищі й нижчі рівні любові.
Текст 84: «Любов, дедалі поглиблюючись, дозволяє відчувати один за одним різні смаки. Але любов, яка вінчає розвиток бажань найглибшим смаком, проявляється як стосунки закоханих».
Текст* 85: У трансцендентних смаках можна простежити поступове збагачення, що відбувається при переході від початкових до вищих. В кожному наступному смакові проявлені якості попередніх смаків. Отож у різних смаках проявляється два, тоді три і аж до п'яти довершених якостей.
Текст* 86: Iз зростанням числа якостей в кожному з цих настроїв гострішає і смак. Тому всі якості, які є в шанта-расі, дас'я- расі, сакг'я-расі і ватсал'я-расі, проявляються в коханні [мадгур'я-расі].
Текст* 87: В матеріальних елементах — небі, повітрі, вогні, воді та землі — число якостей зростає від одного елементу до іншого, збільшуючись від одної якості до двох, трьох, аж поки в останньому елементі, землі, повністю проявляються всі п'ять.
Текст 88: До досконалості досягнення лотосових стіп Господа веде любов до Верховного Бога, особливо в настрої мадгур'я-раси, або кохання. Таке кохання полонить Господа Крішну. Це сказано у «Шрімад-Бгаґаватам».
Текст 89: Господь Крішна сказав ґопі: «Спосіб, який дає змогу здобути Мою милість, — це любовне служіння Мені, і, на щастя, всі ви занурені в таке любовне служіння. Ті живі істоти, які служать Мені, гідні потрапити в духовний світ і здобути вічне життя, сповнене знання та блаженства».
Текст 90: Господь Крішна склав непорушну обітниці на всі часи. Як хто служить Крішні, такою самою мірою Крішна у відповідь посилає йому успіх у відданому служінні.
Текст* 91: [Згідно зі словами Господа Крішни у «Бгаґавад-ґіті»(4.11):] «Як хто Мені віддається, так Я всіх винагороджую. Кожен у всьому йде Моїм шляхом, о сину Прітги».
Текст* 92: У «Шрімад-Бгаґаватам» [10.32.22] сказано, що Господь Крішна нездатний рівною мірою відплатити за віддане служіння в мадгур'я-расі і тому завжди залишається боржником таких відданих.
Текст* 93: Коли ґопі були охоплені горем після зникнення Господа Крішни з раса-ліли, Крішна повернувся до них і сказав: «Дорогі ґопі, наша зустріч, безперечно, вільна від будь-якої матеріальної скверни. Я мушу визнати, що відплатити Свій борг вам Я не зміг би навіть за багато життів, бо для того, щоб знайти Мене, ви розрубали пута сімейного життя. Через те Я неспроможний вам відплатити. Тому будьте задоволені самими своїми чесними вчинками».
Текст 94: Хоча незрівнянна краса Крішни являє собою вершину чарівності, коли Він перебуває в гурті ґопі, Його чарівність безмежно зростає. Отже любовний обмін між Крішною та ґопі — це найвища досконалість любові до Верховного Бога.
Текст* 95: «Хоча син Девакі, Верховний Бог-Особа, — вмістище всіх проявів краси, в оточенні ґопі Він стає ще гарніший, тому що скидається тоді на самоцвіт мараката в оправі з золота й інших коштовностей».
Текст* 96: Господь Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Це, безперечно, межа досконалості, але, будь ласка, прояви до Мене милість і розкажи щось іще, якщо є щось».
Текст* 97: Рамананда Рая відповів: «До сьогодні я не знав нікого в матеріальному світі, хто міг би запитати про щось вище за цей рівень досконалості відданого служіння.
Текст* 98: Серед любовних почуттів ґопі, — вів далі Рамананда Рая, — найвища є любов Шріматі Радгарані до Шрі Крішни. Насправді, усі явлені писання складають високу шану величі Шріматі Радгарані.
Текст 99: «Як Шріматі Радгарані найдорожча Шрі Крішні, так дорогий Йому і Її ставок для купання [Радга-кунда]. З усіх ґопі Шріматі Радгарані найліпша і найлюбіша Господу Крішні».
Текст 100: [Обговорюючи це між собою, ґопі сказали:] «Любі подружки, мабуть, ґопі, яку Крішна забрав до відлюдного місця, поклонялась Господу ліпше за всіх інших».
Текст* 101: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Будь ласка, розказуй далі. Я дуже щасливий слухати тебе, тому що з твоїх вуст плине річка неперевершеного нектару.
Текст 102: Під час танцю раса Шрі Крішна не мав любовних взаємин із Шріматі Радгарані, бо були присутні інші ґопі. Через залежність від інших, сила любові Радги й Крішни не проявлялась. Тому Він забрав Її і повів геть.
Текст* 103: Якщо Господь Крішна залишив задля Шріматі Радгарані товариство інших ґопі, то можемо зрозуміти, що Господь Шрі Крішна дуже сильно Її кохає.
Текст* 104: Рамананда Рая провадив далі: «Тоді послухай, будь ласка, від мене про славу любовних почуттів Шріматі Радгарані. З ними не зрівняється ніщо в цих трьох світах.
Текст* 105: Виявивши, що Крішна ставиться до Неї так само, як до решти ґопі, Шріматі Радгарані виявила Своє лукавство і залишила коло танцю раса. Без товариства Шріматі Радгарані Крішна дуже засумував і пішов блукати лісом, побиваючись і розшукуючи Її.
Текст* 106: «Господь Крішна, ворог Камси, прагнув танцювати з Шріматі Радгарані і тому взяв Її в Своє серце. Через це Він залишив місце танцю раса і товариство всіх інших вродливих дівчат Враджі.
Текст 107: Поранений стрілою Купідона і караючись Своїм неправильним поводженням із Шріматі Радгарані, Мадгава, Господь Крішна, почав розшукувати Її над берегом Ямуни. Коли Йому не вдалося знайти Її, Він зайшов у кущі Вріндавани і став побиватись».
Текст* 108: Досить розглянути ці два вірші, щоб зрозуміти, скільки нектару криється в цих стосунках. Розглянути ці вірші — все одно, що знайти родовище нектару.
Текст* 109: Хоча в танці раса Крішна був серед сотень тисяч ґопі, в одній із Своїх трансцендентних форм Він завжди залишався поряд із Шріматі Радгарані.
Текст* 110: Звичайні стосунки Господа Крішни з усіма відданими засновані на однаковому ставленні, але через суперечливий характер екстатичної любові Шріматі Радгарані в Її коханні іноді проявляється опір.
Текст 111: «Розвиток любовних взаємин між юнаком і дівчиною схожий на рух змії. Через це між ними виникають два різновиди гніву: гнів з причиною і гнів без причини».
Текст* 112: Коли Радгарані, розгнівана й невдоволена, залишила танець раса, Господь Шрі Крішна, не мігши Її бачити, дуже стурбувався.
Текст* 113: Бажання Господа Крішни вивершуються у колі танцю раса-ліла, але сполучна ланка цього бажання — це Шріматі Радгарані.
Текст* 114: Без Шріматі Радгарані танець раса не осяває серця Крішни. Тому Він також покинув танок раса і пішов Її шукати.
Текст* 115: Шукаючи Шріматі Радгарані, Крішна ходив і тут, і там. Не знайшовши Її, Він став страждати від стріли Купідона і почав побиватись.
Текст* 116: Хіть Крішни не була задоволена навіть у товаристві сотень тисяч ґопі, і через це Він почав розшукувати Шріматі Радгарані. Отож неважко уявити, які дивовижні трансцендентні якості Вона має».
Текст* 117: Почувши це, Господь Чайтан'я Махапрабгу сказав Рамананді Раї: «Iстина, задля якої Я прийшов до твоєї оселі, тепер відкрилась Моєму розумінню.
Текст* 118: Тепер Я зрозумів високу мету життя і як її досягнути. Однак, Я гадаю, є ще щось, і Мій розум прагне оволодіти цим.
Текст* 119: Будь ласка, опиши трансцендентний образ Крішни і Шріматі Радгарані. Також з'ясуй істину щодо трансцендентних смаків і трансцендентної форми любові до Верховного Бога.
Текст* 120: Будь ласка, поясни Мені ці всі істини. Крім тебе, ніхто нездатний їх з'ясувати».
Текст* 121: Шрі Рамананда Рая відповів: «Я нічого про це не знаю. Я просто промовляю звуки, які добуваєш з мене Ти.
Текст* 122: Я просто повторюю, наче папуга, ті настанови, які дав мені Ти. Ти — Сам Верховний Бог-Особа. Хто може зрозуміти Твоє театральне дійство?
Текст* 123: Ти надихаєш мене з серця і спонукаєш говорити язиком. Я не знаю, чи я говорю щось путяще, чи ні».
Текст* 124: Господь Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Я майаваді на зреченому ступені життя, і Я навіть не знаю, що таке трансцендентне любовне служіння Господеві. Я просто борсаюсь в океані філософії майавади.
Текст* 125: Завдяки спілкуванню з Сарвабгаумою Бгаттачар'єю Мій розум прояснився, тому Я запитав його про істини трансцендентного любовного служіння Крішні.
Текст* 126: Сарвабгаума Бгаттачар'я сказав мені: «Я насправді нічого не знаю про Господа Крішну. Ці всі теми відомі лише Рамананді Раї, але його тут немає».
Текст 127: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу вів далі: «Почувши про твою велич, Я прийшов сюди, де ти живеш. А ти підносиш Мені хвалу, відчуваючи шану до санн'ясі, людини зреченого ступеня життя.
Текст 128: Хоч би хто людина була — брахмана, санн'ясі, чи шудра, — вона може стати духовним вчителем, якщо знає науку про Крішну».
Текст* 129: Шрі Чайтан'я Махапрабгу вів далі: «Будь ласка, не пробуй обманути Мене, ставлячись до Мене як до вченого санн'ясі. Ласкаво задовольни Мій розум, описавши істину щодо Радги й Крішни».
Текст 130-131: Шрі Рамананда Рая був великий відданий Господа і мав глибоку любов до Бога. Хоча його розум не могла покрити ілюзорна енерґія Крішни і хоча він розумів думки Господа, що відчував сильне, палке бажання, розум Рамананди дещо збудився.
Текст* 132: Шрі Рамананда Рая сказав: «Я лише лялька, що танцює в Твоїх руках. Як Ти смикатимеш за нитки, так я танцюватиму.
Текст* 133: Дорогий Господи, мій язик — наче струнний інструмент, а Ти гравець на цьому інструменті. Тому я просто озвучую те, що виникає в Твоєму розумі».
Текст* 134: Тоді Рамананда Рая почав розповідати про крішна-таттву: «Крішна — це Верховний Бог-Особа, — сказав він. — Крішна — це Сам предвічний Верховний Бог, джерело всіх втілень і причина всіх причин.
Текст* 135: Iснує безліч планет Вайкунтги, а також безліч втілень. У матеріальному світі також безліч усесвітів, і Крішна — це верховна опора їх усіх.
Текст* 136: Трансцендентне тіло Шрі Крішни вічне й сповнене блаженства та знання. Він син Нанди Махараджі. Він сповнений усіх багатств і енерґій, а також усіх духовних смаків.
Текст 137: «Крішна, що Його звуть Ґовінда, — верховний повелитель. Він має вічне, сповнене блаженства духовне тіло. Він джерело всього, але Сам Він не бере початку нізвідки, тому що Він — первинна причина всіх причин».
Текст 138: У духовному царстві Вріндавани Крішна — духовний, вічно юний Купідон. Йому поклоняються, повторюючи мантру Кама-ґаятрі, що містить духовне сім'я клīм.
Текст 139: Саме ім'я Крішна означає, що Він приваблює навіть Купідона. Отже, Він приваблює всіх — чоловіків і жінок, рухомі й нерухомі живі істоти. Воістину, Крішна знаменитий як всепривабливий.
Текст 140: «Коли Крішна залишив танець раса-ліла, ґопі поринули в журбу, і, коли вони побивались, Крішна з'явився серед них знову. Вбраний у жовті шати, прикрашений ґірляндою і усміхаючись, Він зачаровував серце самого Купідона. Так Крішна з'явився серед ґопі».
Текст* 141: Кожен відданий має певний трансцендентний настрій у стосунках із Крішною. Але в усіх трансцендентних стосунках відданий — поклонник [ашрая], а Крішна — об'єкт поклоніння [вішая].
Текст 142: «Хвала, хвала Крішні, Верховному Богові-Особі! Своєю дедалі привабливішою зовнішністю Він завоював ґопі Тараку та Палі і полонив думки Ш'ями та Лаліти. Він коханий серця Шріматі Радгарані і вмістище насолоди для відданих в усіх трансцендентних настроях».
Текст* 143: Крішна всепривабливий для відданих в усіх настроях, тому що Він уособлення настрою кохання. Крішна привабливий не лише для всіх відданих, а й для Самого Себе.
Текст 144: «Любі друзі, погляньте лиш, як Шрі Крішна втішається весною! Кожну частину Його тіла обнімають ґопі, і Він скидається на втілене кохання. Своїми трансцендентними розвагами Він вливає життя в ґопі і в усе творіння. Своїми ніжними синьо-чорними руками й ногами, схожими на сині лотоси, Він створює для Купідона свято».
Текст* 145: Він приваблює також Нараяну, що є втіленням Санкаршани і чоловіком богині процвітання. Він приваблює не тільки Нараяну, але й усіх жінок, на чолі з богинею процвітання, дружиною Нараяни.
Текст 146: [Звертаючись до Крішни й Арджуни, Господь Маха-Вішну (Маха-пуруша) сказав:] «Я хотів побачити вас і тому забирав синів брахмани. Ви обоє з'явились у матеріальному світі з усіма своїми енерґіями для того, щоб відродити релігійні засади. Прохаю Вас, убивши всіх демонів, хутко повертайтесь до духовного світу».
Текст 147: «Господи, ми не знаємо, як змій Калія здобув таке щастя отримати собі на голову пороху з Твоїх лотосових стіп. Задля такої нагоди богиня процвітання століттями віддавалась аскезам, відкинувши всі інші бажання і тримаючи суворі обітниці. Воістину, ми не знаємо, як це змій Калія дістав таку можливість».
Текст* 148: Чарівність Господа Крішни така приваблива, що полонить Його власний розум. Навіть Йому Самому хочеться обійняти Себе.
Текст 149: Побачивши Своє відображення у самоцвітах колони Свого палацу в Двараці, Крішна захотів обійняти його і вигукнув: «Ох, Я ще ніколи не бачив такої особи. Хто Він? Просто побачивши Його, Я захотів обійняти Його, як Його обіймає Шріматі Радгарані».
Текст* 150: Далі Шрі Рамананда Рая сказав: «Ось я коротко описав первинний образ Верховного Бога-Особи. А зараз дозволь мені пояснити становище Шріматі Радгарані.
Текст* 151: Крішна має незліченні енерґії, що можна розбити на три основних частини. Це духовна енерґія, матеріальна енерґія і межова енерґія, як називають живих істот.
Текст* 152: Iншими словами, усі енерґії Бога — це внутрішня, зовнішня та межова енерґії. Але внутрішня енерґія — це особиста енерґія Господа, і вона вища за дві інших.
Текст 153: «Первинна енерґія Господа Вішну — це вища, або духовна, енерґія, і жива істота, насправді, належить до цієї вищої енерґії. Але є також інша енерґія, відома як матерія, і ця третя енерґія сповнена невігластва».
Текст* 154: Крішна відначально є сач-чід-ананда-віґраха, трансцендентна форма вічності, знання і блаженства. Тому Його особиста, внутрішня енерґія, має три форми.
Текст* 155: Хладіні — це Його аспект блаженства, сандгіні — вічного буття, а самвіт — пізнання, яке також вважають знанням.
Текст 156: «Дорогий Господи, Ти трансцендентне вмістище всіх трансцендентних якостей. Твоя енерґія насолоди, енерґія буття і енерґія знання — це все, насправді, одна внутрішня духовна енерґія. Однак зумовлена душа, хоча насправді духовна, іноді відчуває насолоду, іноді страждання, а іноді суміш страждання й насолоди. Це відбувається через дотик матерії. Але Ти перебуваєш понад усіма матеріальними якостями, і тому в Тобі цих відчуттів немає. Твоя вища, духовна енерґія цілковито трансцендентна, і для Тебе не існує таких речей, як відносна радість, насолода вкупі зі стражданням чи саме страждання».
Текст* 157: Енерґія, що називається хладіні, дарує Крішні трансцендентну насолоду. За допомогою цієї енерґії насолоди Крішна особисто смакує всі духовні втіхи.
Текст* 158: Хоча Господь Крішна Сам є уособлене щастя, Він смакує всілякі трансцендентні втіхи. Насолоду, яку відчувають Його чисті віддані, також проявляє Його енерґія насолоди.
Текст* 159: Найголовніша складова енерґії насолоди — це любов до Верховного Бога [према]. Тому, пояснювати любов до Верховного Бога також дарує сповнену трансцендентного смаку насолоду.
Текст* 160: Серцевина любові до Верховного Бога називається махабгава, трансцендентний екстаз, і цей екстаз уособлює Шріматі Радгарані.
Текст 161: «Серед ґопі Вріндавани найголовнішими вважають Шріматі Радгарані та ще одну ґопі. Але коли порівняти ці дві ґопі, з'ясується, що найголовніша Шріматі Радгарані, тому Її істина форма — це прояв найвищого екстазу любові. Екстаз любові, яку відчувають інші ґопі, неможливо порівняти до екстазу Шріматі Радгарані».
Текст* 162: Тіло Шріматі Радгарані — це видозмінена любов до Верховного Бога. Вона найдорожча подруга Крішни, і це відомо по всьому світі.
Текст 163: «Я поклоняюсь Ґовінді, предвічному Господеві, що живе в Своєму царстві, на Ґолоці, разом із Радгою — втіленням енерґії екстазу [хладіні], схожою на Його власну духовну постать. Їх оточують повірниці Радги — поширення Її тіла, наснажені вічнорадісною духовною расою».
Текст* 164: Цей найвищий екстаз Шріматі Радгарані являє собою суть духовного життя. Єдине Її заняття — виконувати всі бажання Крішни.
Текст* 165: Шріматі Радгарані — це найвищий духовний самоцвіт, а інші ґопі: Лаліта, Вішакга та інші — це поширення Її духовного тіла.
Текст 166: Трансцендентне тіло Шріматі Радгарані має осяйний блиск і точить усі трансцендентні пахощі. Любов Господа Крішни до Неї — наче масаж з ароматичними оліями.
Текст 167: Шріматі Радгарані робить перше омовіння в потоці нектару співчуття, а друге — в нектарі юності.
Текст 168: Після омовіння опівдні, Радгарані далі омивається нектаром тілесного сяйва, і надягає шати сором'язливості, що утворює Її чорне шовкове сарі.
Текст* 169: Прив'язаність Шріматі Радгарані до Крішни — це верхня частина Її одягу, рожевого кольору. Після того Вона вкриває Свої груди ще одною одежею, складеною з любові до Крішни й гніву на Нього.
Текст* 170: Особиста врода Шріматі Радгарані — це червона пудра кункума, Її любов до Своїх супутниць — то сандалова паста, а чарівність Її усмішки — то камфора. Її тіло намащено усім цим разом.
Текст* 171: Кохання до Крішни — це велика кількість мускусу, що прикрашає все Її тіло.
Текст* 172: Лукавство і прихований гнів становлять Її зачіску. Гнів, викликаний ревнощами, — це шовкові шати, які покривають Її тіло.
Текст* 173: Її прив'язаність до Крішни — це червонуватий колір горіхів бетелю на Її яскравих вустах. Її подвійна гра в любовних стосунках являє собою чорну фарбу, якою підведені Її очі.
Текст* 174: Оздоби, що прикрашають Її тіло — це полум'яні екстази добра і тривалі екстази, як оце захват та інші. Ці всі екстази прикрашають усе Її тіло.
Текст 175: Також Її тіло прикрашають двадцять різновидів екстатичних ознак, починаючи з кіла-кінчіти. Її трансцендентні якості складають квіткову ґірлянду, що сягає майже самого низу.
Текст* 176: На Її прекрасному широкому чолі пишається тілака удачі. Її різноманітні прояви любові — це самоцвіт, а Її серце — медальйон.
Текст 177: Ґопі, подруги Шріматі Радгарані — це діяльність Її розуму, зосередженого на розвагах Шрі Крішни. Свою руку Вона тримає на плечі подруги, яка уособлює юність.
Текст* 178: Ложе Шріматі Радгарані — це сама гордість, а стоїть воно у покої аромату Її тіла. На ньому вона завжди думає про близькість із Крішною.
Текст* 179: Сережки Шріматі Радгарані — це ім'я, слава та якості Господа Крішни. Велич імені Господа Крішни, Його слави та якостей завжди сповнює Її мову.
Текст* 180: Шріматі Радгарані спонукає Крішну пити мед стосунків кохання. Тому вона постійно виконує всі хтиві бажання Крішни.
Текст* 181: Шріматі Радгарані — це родовище коштовних самоцвітів любові до Крішни. Її трансцендентне тіло сповнене незрівнянних духовних якостей.
Текст 182: «Якщо хтось запитає про те, де народжується любов до Крішни, треба відповісти, що джерело її — тільки Шріматі Радгарані і ніхто інший. Хто найдорожча подруга Крішни? Відповідь знову буде: тільки Шріматі Радгарані, і ніхто інший. Волосся Шріматі Радгарані в'ється кучерями, Її очі дуже жваві, а груди пружні. У Шріматі Радгарані виявлені всі трансцендентні якості, і тому тільки Вона здатна виконати всі бажання Крішни, і ніхто інший».
Текст* 183-184: Навіть Сат'ябгама, одна з цариць Шрі Крішни, бажає мати щасливе становище й неперевершені якості Шріматі Радгарані. Усі ґопі вчаться мистецтва вдягатися від Шріматі Радгарані. Навіть богиня процвітання, Лакшмі, а також дружина Господа Шіви, Парваті, бажають мати вроду і якості, як у Неї. Воістину, Арундгаті, славетна цнотою дружина Васіштги, також намагається брати приклад вірності й релігійності із Шріматі Радгарані.
Текст* 185: Навіть Сам Господь Крішна нездатний знайти край піднесеним якостям Шріматі Радгарані. Тож як може їх перелічити незначна жива істота?»
Текст* 186: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Тепер Я зрозумів істину щодо любовних стосунків Радги й Крішни. Однак, Я хочу також почути про велич Їхньої насолоди цією любов'ю».
Текст 187: Рамананда Рая відповів: «Господь Крішна — дгіра-лаліта, тому що Він може завжди тримати Своїх подруг у покорі. Отож Його єдине заняття — тішити Свої чуття.
Текст 188: «Особа, що дуже кмітлива й завжди сповнена юності, що вміє жартувати і не знає турбот і що здатна завжди тримати своїх подруг у покорі, відома як дгіра-лаліта».
Текст* 189: Вдень і вночі у кущах Вріндавани Господь Шрі Крішна насолоджується товариством Шріматі Радгарані. Так завдяки Своїм розвагам із Шріматі Радгарані Він сповнив успіхом Свій підлітковий вік.
Текст 190: «Господь Шрі Крішна став розповідати про Їхні любовні забави попередньої ночі і тим примусив Шріматі Радгарані сором'язливо заплющитись. Скориставшись із цього, Шрі Крішна розмалював Їй груди різними дельфінами. Так Він став для всіх ґопі дуже вмілим художником. У таких забавах Господь насолоджувався успіхом Своєї юності».
Текст* 191: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Це все добре, але, будь ласка, говори далі».

Тут Рамананда Рая сказав: «Схоже, що далі мій інтелект уже не сягає».
Текст 192: Тоді Рамананда Рая повідомив Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що є ще одна тема — према-віласа-віварта. «Можеш послухати про це, — сказав Рамананда Рая, — але я не знаю, припаде це Тобі до серця, чи ні».
Текст 193: З цими словами Рамананда Рая заспівав пісню, яку склав сам. Але Шрі Чайтан'я Махапрабгу в екстазі любові до Верховного Бога одразу ж закрив Рамананді рот Своєю рукою.
Текст 194: «Ой лихо, ще до Нашої зустрічі між Нами виник попередній потяг, породжений рухом очей. Так розвинулась прив'язаність. Ця прив'язаність поступово росла, і межі їй немає. Тепер ця прив'язаність стала природним наслідком Наших взаємин. Причина її не в Крішні, що насолоджується, і не в Мені, бо Мною насолоджуються. Причина її не така. Ця прив'язаність народилась через зустріч. Такий взаємообмін прив'язаністю називається манобгава, чи Купідон. Розум Крішни і Мій розум злились воєдино. Тепер, в розлуці, пояснити ці любовні стосунки дуже важко. Люба подружко, хоча Крішна, може, забув це все, ти все розумієш і можеш передати це послання Йому. Але під час Нашої першої зустрічі Ми не мали ніяких посланців, і Я ні в кого не прохала зустрічі з Ним. Насправді, Нашим посередником були п'ять стріл Купідона. Тепер, у розлуці, цей потяг виріс у новий екстатичний стан. Дорога подруженько, стань Моєю посланницею, бо якщо хтось закохується у вродливу особу, такий наслідок неминучий».
Текст 195: «Господи, Ти живеш у лісі біля пагорба Ґовардгана і володієш мистецтвом кохання так само досконало, як цар слонів. Повелителю всесвіту, Твоє серце і серце Шріматі Радгарані — наче смола, що розтопилась у Твоєму духовному поті. Тому вже ніхто не може знайти різницю між Тобою і Шріматі Радгарані. Ти тепер змішав Свій новий потяг, схожий на червону кіновар, з Вашими розтопленими серцями і для добра всього світу у цьому великому палаці всесвіту пофарбував обидва Ваших серця в червоне».
Текст* 196: Шрі Чайтан'я Махапрабгу підтвердив істинність віршів, які зацитував Шрі Рамананда Рая: «Це найвища межа, до якої тільки може бути спрямоване людське життя. Лише з твоєї ласки Я це остаточно зрозумів.
Текст* 197: Мету життя неможливо досягнути, якщо не вдатись до відповідного методу. Тепер зглянься наді Мною і поясни, будь ласка, яким способом можна досягнути цієї мети».
Текст* 198: Шрі Рамананда Рая відповів: «Я не тямлю, що кажу, але все, що я сказав, хороше чи погане, примушуєш мене говорити Ти. Я просто повторюю це послання.
Текст* 199: Хто у цих трьох світах настільки незворушний, що може зберегти спокій, коли Ти орудуєш Своїми різними енерґіями?
Текст 200: Насправді моїми вустами говориш Ти, і водночас Ти ж і слухаєш. Це велика таємниця. Що ж, хай там як, послухай ласкаво опис методу, яким цю мету можна досягнути.
Текст* 201: Розваги Радги й Крішни дуже потаємні. Їх не осягнути через настрої слугування, дружби чи батьківської любові.
Текст* 202: Насправді лише ґопі гідні розуміти смак цих трансцендентних розваг, і лише через них ці розваги поширюються.
Текст* 203: Ці розваги між Радгою та Крішною розгортаються тільки завдяки ґопі, що їх плекають. Тільки за їхньої підтримки поширюється слава цих розваг. Тому їхнім смаком насолоджуються тільки ґопі.
Текст 204-205: Без допомоги ґопі у ці розваги ввійти неможливо. Хто поклоняється Господеві в екстазі ґопі — тільки той може здобути служіння Шрі Шрі Радга-Крішні у гаях Вріндавани. Тільки тоді можна зрозуміти кохання між Радгою та Крішною. Iншого способу немає.
Текст 206: «Розваги Шрі Радги й Крішни самосяйні. Це втілене щастя, безмежне і всемогутнє. Та разом з тим духовний смак цих розваг не сягає досконалості без ґопі, особистих подружок Господа. Верховний Бог-Особа без Своїх духовних енерґій не довершений. Тому, не взявши притулок у ґопі, неможливо ввійти в товариство Радги й Крішни. Не взявши притулок у ґопі, хто може зацікавитись Їхніми духовними розвагами?»
Текст* 207: Є один факт, пов'язаний з природними нахилами ґопі, який неможливо пояснити. Ґопі ніколи не хочуть насолоджуватися з Крішною самі.
Текст* 208: Коли ґопі служать Шрі Шрі Радзі й Крішні, влаштовуючи розваги для Них, щастя самих ґопі збільшується в десять мільйонів разів.
Текст* 209: За Своєю природою Шріматі Радгарані схожа на ліану любові до Верховного Бога, а ґопі — це галузки, квіти й листки цієї ліани.
Текст 210: Коли цю ліану окроплює нектар Крішниних розваг, щастя, яке відчувають галузки, квіти й листки, в десять мільйонів разів перевершує щастя самої ліани.
Текст 211: «Усі ґопі, особисті подружки Шріматі Радгарані, рівні Їй. Крішна дарує жителям Враджабгумі таку радість, яку місяць дарує квітам лотоса. Його енерґію насолоди називають ахладіні, а дійове начало цієї енерґії — це Шріматі Радгарані. Її порівнюють до ліани, всипаної свіжими квітами й листками. Коли Шріматі Радгарані окроплює нектар Крішниних розваг, усі Її подруги, ґопі, насолоджуються щастям, у сто раз більшим за щастя, яке вони відчувають, коли нектар Крішниних розваг окроплює їх самих. Насправді, це зовсім не диво».
Текст* 212: Хоча ґопі, подруги Шріматі Радгарані, не бажають самі насолоджуватись з Крішною прямо, Шріматі Радгарані докладає великих зусиль, щоб примусити Крішну насолоджуватися з ґопі.
Текст* 213: Знаходячи різні приключки, Шріматі Радгарані іноді посилає ґопі до Крішни, щоб дати їм нагоду поспілкуватися з Крішною прямо. В таких випадках Вона відчуває щастя, в десять мільйонів разів більше за щастя, яке Вона відчуває від особистого спілкування з Крішною.
Текст 214: Така їхня взаємна допомога в трансцендентній любові до Верховного Бога поглиблює їхній трансцендентний смак. Коли Господь Крішна бачить чисту любов до Нього, яку розвинули ґопі, Він відчуває велике задоволення.
Текст 215: Слід зазначити, що природна якість ґопі — любити Верховного Господа. Їхні хтиві бажання неможливо рівняти до матеріальної хіті. Однак, через те що їхнє бажання часом скидається на матеріальну хіть, їхню трансцендентну любов до Крішни іноді називають хіттю.
Текст 216: «Хоча стосунки ґопі з Крішною відбуваються на рівні чистої любові до Верховного Бога, їх іноді називають хіттю. Але ці стосунки цілковито духовні, і тому Уддгава й усі інші найдорожчі віддані Господа прагнуть до них долучитись».
Текст* 217: Хіть відчуває той, хто турбується про задоволення власних чуттів. Настрій ґопі інакший. Їхнє єдине бажання — це задовольнити чуття Крішни.
Текст* 218: Ні в кого з ґопі немає й крихти бажання чуттєвої насолоди. Єдине їхнє бажання — давати насолоду Крішні, і тільки тому вони спілкуються з Ним і розважаються.
Текст 219: [Ґопі сказали:] «Любий Крішно, ми притискаємо Твої ніжні стопи до своїх твердих грудей дуже обережно. А коли Ти ходиш по лісі, Твої м'які лотосові стопи колять камінці. Ми боїмося, що Тобі це боляче. Ти наше життя і дихання, і тому наш розум дуже турбується, коли Твої лотосові стопи щось коле».
Текст* 220: Той, кого приваблює ця екстатична любов ґопі, не зважає на людську думку й на реґулівні правила ведичного життя. Замість того він повністю віддається Крішні і служить Йому.
Текст 221: Якщо людина поклоняється Господу, йдучи шляхом спонтанної любові, і оселяється у Вріндавані, вона здобуває притулок Враджендра-нандани, сина Махараджі Нанди.
Текст* 222: У звільненому стані відданий приваблюється до одного з п'яти настроїв трансцендентного любовного служіння Господеві. Слугуючи Господеві у цьому трансцендентному настрої, відданий отримує духовне тіло, щоб служити Крішні на Ґолоці Вріндавані.
Текст 223: Яскравий приклад цього — святі, які уособлюють Упанішади. Поклоняючись Господеві на шляху спонтанної любові, вони здобули лотосові стопи Враджендра-нандани, сина Махараджі Нанди.
Текст 224: «Великі мудреці приборкують розум і чуття, вправляючись у містичній йозі і опановуючи своє дихання. Присвятивши себе містичній йозі, вони дістають змогу бачити в своєму серці Наддушу і врешті-решт входять у безособистісний Брахман. Але цього становища досягають навіть вороги Верховного Бога-Особи, просто думаючи про Верховного Господа. Однак дівчата Враджі, ґопі, приваблені вродою Крішни, просто прагнули обіймати Його та Його подібні до змій руки. Так ґопі врешті-решт пізнали смак лотосових стіп Господа. Так само ми, Упанішади, можемо пізнати смак Його лотосових стіп, йдучи слідами ґопі».
Текст* 225: Слово «сама-дрішах», згадане в четвертому рядку попереднього вірша, означає «відтворюючи настрій ґопі». Слово «самах» означає «шруті здобувають такі тіла, як у ґопі».
Текст* 226: Слова «анґгрі-падма-судга» означають «близько спілкуючись із Крішною». Такої досконалості можна досягти тільки спонтанною любов'ю до Бога. Неможливо досягти Крішни на Ґолоці Вріндавані, слугуючи Господеві просто з послуху перед реґулівними засадами.
Текст 227: «Верховний Бог-Особа, Крішна, син матері Яшоди, доступний відданим, які присвятили себе спонтанному любовному служінню, але Його не здобути так легко умоглядним мислителям, тим, хто добивається самоусвідомлення суворими аскезами, чи тим, хто вважає тіло невідмінним від себе».
Текст* 228: Тому треба перейняти настрій, властивий ґопі в їхньому служінні. В такому трансцендентному настрої треба повсякчасно думати про ігри Шрі Радги й Крішни.
Текст 229: Після того, як відданий тривалий час думав про Радгу й Крішну та про Їхні розваги і вже цілковито очистився від матеріального забруднення, він потрапляє до духовного світу. Там відданий отримує можливість служити Радзі й Крішні як одна з ґопі.
Текст 230: Той, хто не йде слідами ґопі, не може досягнути служіння лотосовим стопам Крішни, сина Махараджі Нанди. Людина, яку переповнює усвідомлення Господніх пишнот, нездатна досягнути лотосових стіп Господа, навіть якщо виконує віддане служіння.
Текст* 231: Визнаний приклад цього — богиня процвітання, що поклонялась Господу Крішні для того щоб увійти в Його вріндаванські розваги. Незважаючи на своє поклоніння, через прив'язаність до свого пишного способу життя вона не змогла досягнути служіння Крішні у Вріндавані.
Текст 232: «Коли Господь Шрі Крішна танцював з ґопі у раса-лілі, руки Господа обвивали їхні шиї. Така трансцендентна ласка ніколи не була дарована богині процвітання чи іншим супутницям Господа в духовному світі. Про таке навіть не мріяли найвродливіші дівчата на райських планетах, хоча блиском і ароматом їхні тіла схожі на лотосові квіти. А що вже казати за жінок цього світу, нехай вони навіть дуже, дуже вродливі на матеріальний погляд?»
Текст* 233: Вислухавши це, Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу обійняв Рамананду Раю, і вони обоє заплакали.
Текст* 234: Так в екстазі любові до Верховного Бога минула вся ніч. Вранці вони обидва розійшлися, щоб виконувати кожен свої обов'язки.
Текст* 235: Перед тим як залишити Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, Рамананда Рая впав на землю і схопив лотосові стопи Господа. Iз великим смиренням він сказав Господеві подальші слова.
Текст* 236: Шрі Рамананда Рая сказав: «Ти прийшов сюди тільки для того, щоб пролити на мене Свою безпричинну милість. Тож залишись тут хоча б днів на десять і очисти мій осквернений розум.
Текст* 237: Окрім Тебе, немає більше нікого, хто міг би звільнити всі живі істоти, бо тільки Ти один можеш дарувати любов до Крішни».
Текст* 238: Господь відповів: «Я прийшов сюди, почувши про твої прекрасні якості. Я прийшов слухати від тебе про Крішну і так очищувати Свій розум.
Текст 239: Тепер Я Сам побачив твою велич, і те, що Я чув про тебе, справдилось. Що ж до розваг Радги й Крішни в стосунках кохання, то ти являєш собою найвищу межу знання про це».
Текст* 240: Шрі Чайтан'я Махапрабгу вів далі: «Що казати за десять днів — скільки Я житиму, Я не буду здатний залишити твоє товариство.
Текст* 241: Ти і Я будемо разом жити в Джаґаннатга Пурі. Ми будемо щасливо проводити час, з радістю розмовляючи про Крішну та Його розваги».
Текст* 242: На тому обидва пішли виконувати свої обов'язки. А ввечері Рамананда Рая прийшов на зустріч із Господом Чайтан'єю Махапрабгу знову.
Текст* 243: Так вони зустрічалися знову й знову, сідаючи в самотньому місці і у формі запитань та відповідей з радістю обговорюючи віддане служіння.
Текст* 244: Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитував, а Шрі Рамананда Рая відповідав. Так обидва цілу ніч були занурені в бесіду.
Текст 245: Якось Господь запитав: «З усіх різновидів освіти яка освіта найважливіша?»

Рамананда Рая відповів: «Немає освіти, важливішої від трансцендентного відданого служіння Крішні».
Текст 246: Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав Рамананду Раю: «Серед усіх різновидів славетної діяльності що є найбільша слава?»

Рамананда Рая відповів: «Той, хто знаменитий як відданий Господа Крішни, тішиться найбільшою славою».
Текст 247: Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав: «Серед численних капіталістів, що володіють великими багатствами, хто найбільший?»

Рамананда Рая відповів: «Найбільший капіталіст той, хто найбагатший на любов до Радги й Крішни».
Текст 248: Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав: «З усіх нещасть яке найболючіше?»

Шрі Рамананда Рая відповів: «Крім розлуки з відданим Крішни, я не знаю іншого нестерпного нещастя».
Текст 249: Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав: «З усіх звільнених душ кого слід вважати найвищим?»

Рамананда Рая відповів: «Той, хто має любов до Крішни, досягнув найвищого звільнення».
Текст 250: Далі Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав Рамананду Раю: «Серед численних пісень які пісні слід вважати за складову справжньої релігії живої істоти?»

Рамананда Рая відповів: «Найвища з усіх пісень та пісня, яка описує любовні взаємини Шрі Радги й Крішни».
Текст 251: Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав: «З усіх різновидів сприятливої, корисної діяльності яка діяльність приносить живій істоті найбільше добра?»

Рамананда Рая відповів: «Єдина сприятлива діяльність — це спілкуватися з відданими Крішни».
Текст 252: Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав: «Що всі живі істоти повинні постійно пам'ятати?»

Рамананда Рая відповів: «Головні об'єкти, які слід постійно пам'ятати — це святе ім'я Господа, Його якості та розваги».
Текст 253: Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитував далі: «З усіх різновидів медитації яка медитація потрібна всіх живим істотам?»

Шріла Рамананда Рая відповів: «Головний обов'язок кожної живої істоти — медитувати на лотосові стопи Радги й Крішни».
Текст 254: Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав: «Де жива істота повинна жити, покинувши всі інші місця?»

Рамананда Рая відповів: «Вона повинна жити у святому місці, яке зветься Вріндавана чи Враджабгумі, в якому Господь влаштовував Свій танець раса».
Текст 255: Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав: «З усіх тем, про які люди слухають, яка для всіх живих істот найліпша?»

Рамананда Рая відповів: «Найбільша втіха для вуха — слухати про любовні стосунки Радги й Крішни».
Текст 256: Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав: «З усіх об'єктів поклоніння який найголовніший?»

Рамананда Рая відповів: «Головний об'єкт поклоніння — це святе ім'я Радги й Крішни, мантра Харе Крішна».
Текст 257: «А куди потрапляють ті, хто бажає звільнення, і ті, хто бажає чуттєвої насолоди?» — запитав Шрі Чайтан'я Махапрабгу.

Рамананда Рая відповів: «Тим, хто намагається злитися з буттям Верховного Господа, доведеться отримати такі тіла, як тіла дерев. А ті, хто надто схильний задовольняти чуття, отримають тіла півбогів».
Текст 258: Рамананда Рая розповідав далі: «Ті, хто не має ніякого трансцендентного смаку, схожі на ворон, що смокчуть сік із гірких плодів німба, дерева знання. Натомість ті, хто насолоджується трансцендентними смаками, схожі на зозуль, що смакують зав'яззю плодів манґо з дерева любові до Верховного Бога».
Текст* 259: Рамананда Рая підсумував: «Безталанні філософи-емпірики смакують сухий метод філософського пізнання, а тимчасом віддані повсякчас п'ють нектар любові до Крішни. Тому вони найщасливіші з усіх».
Текст* 260: Так Чайтан'я Махапрабгу і Рамананда Рая провели ніч, насолоджуючись смаками крішна-катги, бесід про Крішну. Поки вони співали, танцювали і плакали, настав ранок.
Текст* 261: На світанку обидва розстались, пішовши до своїх обов'язків, але ввечері Рамананда Рая повернувся, щоб знову зустрітися з Господом.
Текст* 262: Того вечора, якийсь час порозмовлявши про Крішну, Рамананда Рая взявся за лотосові стопи Господа і сказав:
Текст* 263: «Iснують різні духовні істини: істина щодо Крішни, істина щодо Радгарані, істина щодо Їхніх любовних стосунків, істина щодо трансцендентних смаків та істина щодо Господніх розваг.
Текст 264: Усі ці істини Ти проявив у моєму серці. Точно так само Нараяна навчав Господа Брахму».
Текст 265: Рамананда Рая вів далі: «Наддуша, що перебуває в серці кожного, не говорить ззовні, Господь говорить із середини. Він всебічно навчає відданих і робить це завжди з серця».
Текст 266: «О мій Господи! Я шанобливо схиляюся перед Тобою, Шрі Крішно, сину Васудеви, всепронизуючий Боже-Особо! Я медитую на Господа Шрі Крішну, тому що Він Абсолютна Iстина, первинна причина всіх причин у творенні, підтриманні й знищенні проявлених усесвітів. Він знає, прямо чи непрямо, що відбувається у всьому проявленому; і Він є незалежний, бо немає іншого начала, крім Нього. Саме Він вклав на початку ведичне знання у серце Брахмаджі, першоствореної живої істоти. Він вводить в оману навіть великих мудреців та півбогів, — так збиває з пантелику оманний образ води, що з'являється у вогні, чи образ землі на воді. Тільки Він є причиною того, що тимчасово проявлені через взаємодію трьох ґун природи матеріальні всесвіти видаються дійсними, хоча насправді нереальні. Отже, я медитую на Нього, Господа Шрі Крішну, що вічно перебуває у трансцендентній обителі, яка завжди вільна від ілюзорних образів матеріального світу. Я медитую на Нього, бо Він є Абсолютна Iстина».
Текст* 267: Тоді Рамананда Рая сказав, що має в серці один сумнів, і попрохав Господа: «Змилуйся наді мною і усунь цей сумнів».
Текст* 268: Після того Рамананда Рая сказав Господеві Шрі Чайтан'ї Махапрабгу: «Спочатку я бачив Тебе в образі санн'ясі, а тепер я бачу Тебе як Ш'ямасундару, пастушка.
Текст 269: Тепер я бачу Тебе схожим на золоту ляльку, і все Твоє тіло здається оповите золотистим блиском.
Текст* 270: Біля Твоїх вуст я бачу флейту, а погляд Твоїх лотосових очей постійно рухається під впливом різних проявів екстазу.
Текст* 271: Ось що я бачу своїми очима, і це сповнює мене подивом. Господи, будь ласка, відкрий мені причину цього, не приховуючи нічого».
Текст* 272: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Ти маєш глибоку любов до Крішни, і той, хто має таку глибоку екстатичну любов до Господа, природно все бачить саме так. Повір Мені, будь ласка, це певна річ.
Текст* 273: Відданий, який сягнув високого духовного рівня, все рухоме й нерухоме бачить як Верховного Господа. Для нього все, хоч би що він побачив тут чи там, — це прояв Господа Крішни.
Текст 274: Маха-бгаґавата, піднесений відданий, напевно бачить усе рухоме й нерухоме, але він бачить не просто зовнішні форми цих об'єктів. Він скрізь одразу бачить прояв образу Верховного Господа».
Текст* 275: Шрі Чайтан'я Махапрабгу провадив далі: «Особа на високому рівні відданого служіння у всьому бачить душу всіх душ, Верховного Бога-Особу, Шрі Крішну. Тому вона завжди бачить образ Верховного Бога-Особи як причину всіх причин і розуміє, що все перебуває у Ньому».
Текст 276: «Від екстатичної любові до Крішни трави, ліани й дерева були всипані плодами й квітами. Через рясноту своїх плодів вони хилились додолу. Їх сповнювала радістю така глибока любов до Крішни, що вони постійно проливали потоки меду. Такими ґопі бачили всі ліси Вріндавани».
Текст* 277: Господь Чайтан'я Махапрабгу пояснював далі: «Дорогий Рає, ти піднесений відданий, і тебе завжди сповнює екстатична любов до Радги й Крішни. Тому все, що ти бачиш скрізь і всюди, просто пробуджує твою свідомість Крішни».
Текст* 278: Рамананда Рая відповів: «Дорогий Господи, будь ласка, облиш ці поважні промови. Будь ласка, не ховай від мене Свою істинну подобу».
Текст* 279: Рамананда Рая вів далі: «Дорогий Господи, я розумію, що Ти перейняв екстаз і колір тіла Шріматі Радгарані. Перейнявши їх, Ти насолоджуєшся власним трансцендентним смаком і тому з'явився як Шрі Чайтан'я Махапрабгу.
Текст* 280: Дорогий Господи, Ти зійшов у цьому втіленні Господа Чайтан'ї задля Своїх особистих цілей. Ти прийшов насолодитись смаком власного духовного блаженства, і одночасно з цим Ти перемінив весь світ, поширюючи екстаз любові до Верховного Бога.
Текст* 281: Дорогий Господи, зі Своєї безпричинної милості Ти з'явився переді мною, щоб дарувати мені звільнення, а тепер розважаєшся цією подвійною грою. Навіщо це робити?»
Текст 282: Господь Шрі Крішна — це вмістище всієї насолоди, а Шріматі Радгарані — це уособлення екстатичної любові до Верховного Бога. Ці дві форми об'єднались в одну як Шрі Чайтан'я Махапрабгу. Отож Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу явив Рамананді Раї Свою істинну подобу.
Текст* 283: Побачивши цей образ, Рамананда Рая в трансцендентному блаженстві зімлів. Нездатний втриматись на ногах, він упав.
Текст* 284: Коли Рамананда Рая непритомний повалився на землю, Чайтан'я Махапрабгу торкнув його руку, і той відразу опритомнів. Але коли він побачив Господа Чайтан'ю в одязі санн'ясі, це його невимовно вразило.
Текст 285: Обійнявши Рамананду Раю, Господь заспокоїв його і сказав: «Окрім тебе, більше ніхто не бачив цього образу».
Текст* 286: Шрі Чайтан'я Махапрабгу підтвердив: «Тобі відомі всі істини щодо Моїх розваг та настроїв. Тому Я показав тобі цей образ.
Текст* 287: Насправді Моє тіло не світлого кольору. Воно тільки здається світлим через те, що торкалось до тіла Шріматі Радгарані. Проте Вона не торкається ні до кого, крім сина Махараджі Нанди.
Текст 288: Зараз Я перетворив Своє тіло й розум в екстаз Шріматі Радгарані і в цій подобі насолоджуюсь власним солодким смаком».
Текст* 289: Тоді Господь Чайтан'я Махапрабгу зізнався Своєму чистому відданому, Рамананді Раї: «Тепер немає жодної потаємної дії, яка була б тобі невідома. Навіть якщо Я намагаюсь приховати Свої дії, силою своєї високої любові до Мене ти здатний усе докладно зрозуміти».
Текст* 290: Далі Господь попрохав Рамананду Раю: «Тримай усі ці розмови в таємниці. Будь ласка, ніде їх не розголошуй. Мої вчинки схожі на вчинки безумця, і тому люди можуть поставитись до них легковажно й посміятись над ними».
Текст 291: Тоді Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Насправді, Я безумець, і ти теж безумець. Отож ми на одному рівні».
Текст* 292: Десять ночей Господь Чайтан'я Махапрабгу і Рамананда Рая насолоджувались, обговорюючи розваги Крішни.
Текст* 293: Розмови між Раманандою Раєю та Шрі Чайтан'єю Махапрабгу містять найпотаємніші істини щодо кохання Радги й Крішни у Вріндавані [Враджабгумі]. Хоча вони говорили про ці розваги дуже довго, меж цієї теми вони так і не досягли.
Текст 294: Насправді, ці розмови схожі на велике родовище, де в одному місці можна добути всі метали: мідь, бронзу, срібло, золото, — а також філософський камінь, начало всіх металів.
Текст* 295: Шрі Чайтан'я Махапрабгу і Рамананда Рая працювали як рудокопи, видобуваючи всілякі цінні метали, кожен наступний ліпший за попередній. Саме такі були їхні запитання й відповіді.
Текст* 296: Наступного дня Шрі Чайтан'я Махапрабгу попрохав Рамананду Раю дозволити Йому піти, і в час прощання дав Рамананді Раї подальший наказ.
Текст* 297: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав йому: «Облиш усі матеріальні заняття і йди до Джаґаннатга Пурі. Я дуже скоро повернусь туди, закінчивши паломництво і подорож.
Текст* 298: Ми обидва будемо жити разом у Джаґаннатга Пурі і щасливо проводити час у бесідах про Крішну».
Текст* 299: Після того Шрі Чайтан'я Махапрабгу обійняв Шрі Рамананду Раю і, відправивши його додому, ліг відпочити.
Текст 300: Наступного ранку, вставши, Шрі Чайтан'я Махапрабгу відвідав місцевий храм, де стояло божество Ханумана. Поклонившись йому, Господь вирушив до південної Iндії.
Текст* 301: Усі жителі Від'янаґари належали до різних віросповідань, але, побачивши Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, вони залишили свої віросповідання і стали вайшнавами.
Текст* 302: У розлуці з Шрі Чайтан'єю Махапрабгу Рамананду Раю переповнювали глибокі почуття. Медитуючи на Господа, він залишив усі свої матеріальні справи.
Текст* 303: Я коротко розповів про зустріч Шрі Чайтан'ї Махапрабгу та Рамананди Раї. Насправді вичерпно описати цю зустріч не може ніхто. Це неможливо навіть для Господа Шеша Наґи, що має тисячі голів.
Текст* 304: Діяння Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — наче згущене молоко, а діяння Рамананди Раї — наче велика кількість цукру.
Текст* 305: Їхня зустріч — немов поєднання згущеного молока і цукру. Їхні розмови про ігри Радги й Крішни додають до цього поєднання домішку камфори. Той, хто насолоджується цією сумішшю, найщасливіший з усіх людей.
Текст* 306: Цю дивовижну суміш слід вживати через вуха. Той, хто раз вжив її, прагне насолоджуватись нею далі.
Текст* 307: Слухаючи ці бесіди між Раманандою Раєю і Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, людина сповнюється трансцендентним знанням про смаки розваг Радги й Крішни. Так можна розвинути безкорисливу любов до лотосових стіп Радги й Крішни.
Текст* 308: Автор просить кожного читача слухати ці бесіди з вірою і без суперечок. Вивчаючи їх таким чином, можна збагнути потаємну істину щодо Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 309: Ця частина розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу найпотаємніша. Швидко здобути від них користь можна тільки через віру, а інакше, сперечаючись, людина завжди залишиться дуже далекою від цих істин.
Текст 310: Цей трансцендентний скарб може дістати той, хто прийняв лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Ніт'янанди Прабгу та Адвайти Прабгу як найдорожче, що є в житті.
Текст* 311: Я десять мільйонів разів кланяюсь лотосовим стопам Шрі Рамананди Раї, тому що його вустами Шрі Чайтан'я Махапрабгу провістив велике духовне знання.
Текст 312: Я спробував поширити вість про цю розвагу Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, зустріч із Раманандою Раєю, керуючись записами Шрі Сварупи Дамодари.
Текст 313: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.