аб сохі вірґа, туху бгелі дӯтī
су-пурукга-премакі аічгана рīті
пахілехі — спочатку; рґа — потяг; найана-бгаґе — рухом очей; бгела — був; ану-діна — поступово, день за днем; бгала — збільшувався; авадгі — межі; н — не; ґела — досягнув; н — не; со — Він; рамаа — той, хто насолоджується; н — не; хма — Я; рамаī — та, ким насолоджуються; духу-мана — обох розумів; мана-бгава — розумовий стан; пешала — зведений разом; джні' — знаючи; е — це; сакгі — дорога подружко; се-саба — ці всі; према-кхінī — любовні справи; кну-гме — перед Крішною; кахабі — скажеш; вічгурала — Він забув; джні' — знаючи; н — не; кгоджалу — шукав; дӯтī — посланця; н — не; кгоджалу — шукав; н — кого-небудь іще; духукері — Нас обох; мілане — зустріччю; мадгйа — серед; та — певно; пча-ба — п'ять стріл Купідона; аб — тепер; сохі — ця; вірґа — розлука; туху — ти; бгелі — стала; дӯтī — посланниця; су-пурукга — прекрасної особи; премакі — любовних справ; аічгана — така; рīті — послідовність.
ПОЯСНЕННЯ: Ці вірші написав і співав сам Рамананда Рая. Шріла Бгактівінода Тгакура зазначає, що під час любовних утіх прив'язаність можна порівняти до самого Купідона. Однак під час розлуки Купідон стає посланцем високого кохання. Це називається према-віласа-віварта. Коли настає розлука, сама любовна втіха грає роль посланця, і до цього посланця Шріматі Радгарані зверталась як до подруги. Суть цих розмов у тому, що трансцендентні любовні взаємини під час розлуки дають таку саму насолоду, як і під час любовної втіхи. Коли Шріматі Радгарані була повністю занурена в почуття любові до Крішни, Вона переплутала дерево тамала з Крішною і обійняла його. Такі помилки мають назву према- віласа-віварта.