аб сохі вірґа, туху бгелі дӯтī

су-пурукга-премакі аічгана рīті

пахілехі — спочатку; рґа — потяг; найана-бгаґе — рухом очей; бгела — був; ану-діна — поступово, день за днем; бгала — збільшувався; авадгі — межі; н — не; ґела — досягнув; н — не; со — Він; рамаа — той, хто насолоджується; н — не; хма — Я; рамаī — та, ким насолоджуються; духу-мана — обох розумів; мана-бгава — розумовий стан; пешала — зведений разом; джні' — знаючи; е — це; сакгі — дорога подружко; се-саба — ці всі; према-кхінī — любовні справи; кну-гме — перед Крішною; кахабі — скажеш; вічгурала — Він забув; джні' — знаючи; н — не; кгоджалу — шукав; дӯтī — посланця; н — не; кгоджалу — шукав; н — кого-небудь іще; духукері — Нас обох; мілане — зустріччю; мадгйа — серед; та — певно; пча-ба — п'ять стріл Купідона; аб — тепер; сохі — ця; вірґа — розлука; туху — ти; бгелі — стала; дӯтī — посланниця; су-пурукга — прекрасної особи; премакі — любовних справ; аічгана — така; рīті — послідовність.


Текст

«Ой лихо, ще до Нашої зустрічі між Нами виник попередній потяг, породжений рухом очей. Так розвинулась прив'язаність. Ця прив'язаність поступово росла, і межі їй немає. Тепер ця прив'язаність стала природним наслідком Наших взаємин. Причина її не в Крішні, що насолоджується, і не в Мені, бо Мною насолоджуються. Причина її не така. Ця прив'язаність народилась через зустріч. Такий взаємообмін прив'язаністю називається манобгава, чи Купідон. Розум Крішни і Мій розум злились воєдино. Тепер, в розлуці, пояснити ці любовні стосунки дуже важко. Люба подружко, хоча Крішна, може, забув це все, ти все розумієш і можеш передати це послання Йому. Але під час Нашої першої зустрічі Ми не мали ніяких посланців, і Я ні в кого не прохала зустрічі з Ним. Насправді, Нашим посередником були п'ять стріл Купідона. Тепер, у розлуці, цей потяг виріс у новий екстатичний стан. Дорога подруженько, стань Моєю посланницею, бо якщо хтось закохується у вродливу особу, такий наслідок неминучий».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Ці вірші написав і співав сам Рамананда Рая. Шріла Бгактівінода Тгакура зазначає, що під час любовних утіх прив'язаність можна порівняти до самого Купідона. Однак під час розлуки Купідон стає посланцем високого кохання. Це називається према-віласа-віварта. Коли настає розлука, сама любовна втіха грає роль посланця, і до цього посланця Шріматі Радгарані зверталась як до подруги. Суть цих розмов у тому, що трансцендентні любовні взаємини під час розлуки дають таку саму насолоду, як і під час любовної втіхи. Коли Шріматі Радгарані була повністю занурена в почуття любові до Крішни, Вона переплутала дерево тамала з Крішною і обійняла його. Такі помилки мають назву према- віласа-віварта.