ПОЯСНЕННЯ: Тем, які збираються обговорювати Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу і Рамананда Рая, не збагнути поетам-матеріалістам. Цього не збагнути ні інтелектом, ні матеріальним сприйняттям. Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура стверджує, що пізнати духовний смак людина може, лише коли підніметься над матеріальною ґуною добра і перебуватиме на трансцендентному рівні. Цей рівень називається вішуддга-саттва (саттва віуддга васудева-абдітам). Сфера вішуддга-саттви простягається поза блідим світом матерії і неприступна ні для тілесних органів чуття, ні для умоглядного розумування. Наше ототожнення з грубою матерією тіла і з тонкою матерією розуму відмінне від духовного розуміння. Iнтелект і розум матеріальні, а тому любовні стосунки Шрі Радги й Крішни неприступні для їхнього сприйняття. Сарвопдгі-вінірмукта тат-паратвена нірмалам: лише коли ми звільнимось від усіх матеріальних позначень і наші чуття повністю очистяться в процесі бгакті, тоді ми зможемо зрозуміти діяльність чуттів Абсолютної Iстини (хшīкеа хшīкеа-севана бгактір учйате).

Духовні чуття вищі за матеріальні. Матеріаліст може сягнути розумом тільки до заперечення матеріального розмаїття, але йому не збагнути духовного розмаїття. Він думає, що духовне розмаїття — це просто заперечення матеріального розмаїття, а отже є порожнечею. Але такі уявлення не сягають навіть перших ступенів усвідомлення духу. Гідна подиву діяльність грубого тіла й тонкого розуму завжди недосконала. Ця діяльність ефемерна й нижча за духовне розуміння. Духовний смак — це вічне диво, і його визначають як пурна, шуддга, ніт'я-мукта — довершений, досконало чистий і вічно вільний від усіх матеріальних понять. Коли ми не можемо виконати свої матеріальні бажання, ми неодмінно відчуваємо жаль і замішання. Це можна окреслити терміном віварта. Але в духовному житті не буває жалю, сп'яніння чи недосконалості. Шріла Рамананда Рая був досвідчений знавець духовної діяльності Шріматі Радгарані і Крішни, і тепер він виніс свій духовний досвід на суд Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і запитав, чи схвалює Господь його розуміння духовної істини.

Щодо цього найбільш відомі три книги. Одну написав Бгакта даса Баула, її назва «Віварта-віласа». Другу склав Джаґадананда Пандіта, і вона називається «Према-віварта». Книга Шрі Рамананди Раї називається «Према-віласа-віварта». «Віварта-віласа» Бгакти даси Баули докорінно відрізняється від двох інших. Iноді ці трансцендентні твори пробують вивчати університетські студенти чи професори, намагаючись критично проаналізувати їх зі світського погляду, аби здобути вчений ступінь доктора наук абощо. Таке розуміння цих тем, безперечно, відрізняється від розуміння Рамананди Раї. Той, хто хоче отримати справжній вчений ступінь доктора наук від Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, затверджений авторитетом Рамананди Раї, повинен спочатку звільнитись від усіх матеріальних позначень (сарвопдгі-вінірмукта тат-паратвена нірмалам). Особа, яка ототожнює себе з матеріальним тілом, неспроможна збагнути цих бесід між Шрі Раманандою Раєю та Шрі Чайтан'єю Махапрабгу. Створені людським розумом релігійні писання і трансцендентні філософські розмови не мають із цими темами нічого спільного. По правді, між тим і тим пролягає прірва. Даний предмет дуже ретельно висвітлив Шріман Мадгавачар'я. Філософи-матеріалісти мають матеріальний світогляд і тому нездатні осягнути духовної према- віласа-віварти. Їм не вдасться помістити на тарілці слона. Тож світським спекулятивним мислителям не вдасться увібгати духовного слона у свої обмежені концепції. Це скидається на зусилля жаби виміряти Атлантичний океан, уявляючи, у скільки разів він більший за її колодязь. Філософи-матеріалісти і сахаджії нездатні зрозуміти бесід між Раманандою Раєю і Шрі Чайтан'єю Махапрабгу про ігри Шрі Радги й Крішни. В імперсоналістів чи пракріта-сахаджій одна тенденція — кидатись у імперсоналізм. Вони не можуть осягнути духовного розмаїття. З огляду на це все, коли Рамананда Рая спробував проспівати свої вірші, Шрі Чайтан'я Махапрабгу зупинив його, рукою закривши йому рота.