нібгта-марун-мано-кша-дга-йоґа-йуджо хді йан

мунайа упсате тад арайо 'пі йайу смарат

стрійа ураґендра-бгоґа-бгуджа-даа-вішакта-дгійо

вайам апі те сам самадо ' ґгрі-сароджа-судг

нібгта — приборкали; марут — життєве повітря; мана — розум; акша — чуття; дга — сильні; йоґа — в методі містичної йоґи; йуджа — заглиблені; хді — в серці; йат — хто; мунайа — великі мудреці; упсате — поклоняються; тат — те; арайа — вороги; апі — також; йайу — досягають; смарат — пам'ятанням; стрійаґопі; ураґа-індра — змій; бгоґа — наче тіла; бгуджа — руки; даа — наче палиці; вішакта — прив'язані до; дгійа — чиї думки; вайам апі — ми також; те — Тебе; сам — рівні до них; сама-да — маючи такі самі екстатичні почуття; аґгрі-сароджа — лотосових стіп; судг — нектар.


Текст

«Великі мудреці приборкують розум і чуття, вправляючись у містичній йозі і опановуючи своє дихання. Присвятивши себе містичній йозі, вони дістають змогу бачити в своєму серці Наддушу і врешті-решт входять у безособистісний Брахман. Але цього становища досягають навіть вороги Верховного Бога-Особи, просто думаючи про Верховного Господа. Однак дівчата Враджі, ґопі, приваблені вродою Крішни, просто прагнули обіймати Його та Його подібні до змій руки. Так ґопі врешті-решт пізнали смак лотосових стіп Господа. Так само ми, Упанішади, можемо пізнати смак Його лотосових стіп, йдучи слідами ґопі».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Даний вірш являє собою цитату з «Шрімад-Бгаґаватам»(10.87.23), і його промовили шруті, уособлені Веди.