ПОЯСНЕННЯ: Як в матеріальному світі є численні небесні тіла, які називають зірками та планетами, та у духовному світі є багато духовних планет, які називають Вайкунтгалоками. Однак духовний всесвіт простягається дуже, дуже далеко за межами скупчення матеріальних всесвітів. Вчені-матеріалісти неспроможні навіть оцінити число планет і зірок у цьому всесвіті. Вони також неспроможні дістатись космічними кораблями до інших зірок. Згідно з «Бгаґавад-ґітою»(8.20), існує також духовний світ:

«Проте існує інша непроявлена природа, вічна й трансцендентна щодо проявленої та непроявленої матерії. Ця природа — верховна й ніколи не знищується. Коли все в цьому світі знищується, та частина залишається така, як є».

Отже, є інша природа, вища проти матеріальної. Слова бгва і свабгва означають «природа». Духовна природа вічна, і навіть коли гинуть у вогні заглади всі матеріальні всесвіти, планети в духовному світі залишаються незаймані. Вони залишаються, так само як після знищення матеріального тіла залишається духовна душа. Духовний світ називають світом апракріта (антиматеріальним). Найвища планетна система у цьому трансцендентному, духовному світі, відома як Ґолока Вріндавана. Це обитель Самого Господа Крішни, що також цілковито духовний. Крішну називають там Апракріта-мадана. Iм'я Мадана стосується до Купідона, але Крішна — це духовний Мадана. Його тіло не матеріальне, як оце тіло Купідона в матеріальному всесвіті. Тіло Крішни цілковито духовне — сач-чід-ананда-віґраха. Тому Його називають Апракріта-мадана. Його також називають Манматга-мадана, і це означає, що Він приваблює навіть Купідона. Iноді діянням Крішни і Його привабливому образу вульґарні матеріалісти дають хибне тлумачення, звинувачуючи Його в аморальності, через те що Він танцював із ґопі. Але такі закиди викликані нерозумінням того, що Крішна не належить до цього матеріального світу. Його тіло — сач-чід-ананда-віґраха, цілковито духовне. В Його тілі немає ніякої матеріальної скверни, Його тіло не слід вважати купою м'яса та кісток. Філософи- майаваді вважають тіло Крішни за матеріальне, але то відразлива, грубо матеріалістична концепція. Крішна цілковито духовний, і так само цілковито духовні ґопі, що і підтверджує «Брахма-самхіта»(5.37):

«Я поклоняюсь Ґовінді, предвічному Господеві. Він живе у Своєму царстві, на Ґолоці, разом із Радгою — втіленням енерґії екстазу (хладіні), схожою на Його власну духовну постать. Їх оточують повірниці Радги — поширення Її тіла, наснажені вічнорадісною духовною расою».

Ґопі мають ту саму духовну природу (ніджа-рӯпатай), тому що вони — поширення Крішниної енерґії насолоди. Ні Крішна, ні ґопі не мають нічого спільного з матеріальною плоттю чи з матеріальним зачаттям. У матеріальному світі жива істота ув'язнена в клітці матеріального тіла і через невігластво вважає себе за тіло. Тому насолода від задоволення хтивих бажань між чоловіками й жінками тут цілковито матеріальна. Хіть матеріалістичної людини не йде ні в яке порівняння з трансцендентною хіттю Крішни. Зрозуміти хтиві бажання Крішни та ґопі може тільки той, хто сягнув високого рівня в духовній науці. В «Чайтан'я-чарітамріті» хтиві бажання ґопі порівняно з золотом. Натомість хтиві бажання матеріалістичної людини порівняно з залізом. Залізо й золото аж ніяк не одне й те саме. Живі істоти, рухомі й нерухомі, — це невід'ємні частки Крішни, тому одвічно вони мають такі самі хтиві бажання, що й Крішна. Але коли такі хтиві бажання виявлені за посередництвом матерії, вони викликають відразу. В істинному світлі зрозуміти Крішну жива істота може лише якщо досягає високого духовного рівня і звільнюється від матеріального рабства, як про те сказано в «Бгаґавад- ґіті»(4.9):

«Той, хто знає трансцендентну природу Мого з'явлення і діяльності, покинувши тіло, о Арджуно, не народжується знову в матеріальному світі, а досягає Моєї вічної обителі».

Коли людина пізнає, чим є тіло Крішни, а також природу хтивих бажань Господа, вона одразу ж звільнюється. Зумовлена душа, ув'язнена в клітці матеріального тіла, зрозуміти Крішну неспроможна. В «Бгаґавад-ґіті»(7.3) сказано:

«З багатьох тисяч людей, можливо, один намагається досягнути досконалості, а з тих, хто досягнув досконалості, навряд чи бодай один справді знає Мене».

Слово сіддгайе означає звільнення. Тільки звільнившись від матеріальної зумовленості можна пізнати Крішну. Коли людина пізнає Крішну, як Він є (таттвата), вона насправді живе вже в духовному світі, хоча зовні здається, що вона живе в матеріальному тілі. Цю глибоку науку можна зрозуміти, якщо досягнуто високий духовний рівень.

У «Бгакті-расамріта-сіндгу» (1.2.187) Шріла Рупа Ґосвамі каже:

Коли людина в матеріальному світі бажає з любов'ю та відданістю служити Крішні, і більш нічого, вона вже звільнена, хоча й діє в матеріальному світі. «Бгаґавад-ґіта»(14.26) засвідчує це:

«Той, хто повністю присвятив себе відданому служінню і не відходить від нього за жодних обставин, одразу підіймається над ґунами матеріальної природи й досягає рівня Брахмана».

Звільнення можна досягнути, просто виконуючи любовне служіння Господеві. В «Бгаґавад-ґіті»(18.54) сказано: брахма- бгӯта прасаннтм на очаті на ккшаті — той, хто сягнув висот духовного знання і піднявся на рівень брахма-бгута, не журиться і не прагне нічого матеріального. Це рівень усвідомлення духу.

Шріла Бгактівінода Тгакура на рівні брахма-бгута виділяє два ступені — сварупа-ґата і васту-ґата. Якщо людина істинно збагнула Крішну, але зберігає ще певний зв'язок із матерією, вважають, що вона перебуває у своїй сварупі, предвічній свідомості. Коли ця предвічна свідомість повністю одухотворюється, її називають свідомість Крішни. Той, хто має таку свідомість, живе насправді у Вріндавані. Він може жити де завгодно, матеріальне місце перебування такої особи не має значення. Коли з милості Крішни людина піднімається на такий високий рівень, вона цілковито звільняється від скверни матеріального тіла та розуму і насправді живе вже у Вріндавані. Цей рівень називають васту-ґата.

Треба виконувати свою діяльність, піднявши свою свідомість на рівень сварупа-ґата. При тому слід повторювати чін- майі ґаятрі, духовні мантри: о намо бгаґавате всудевйа, клī кшйа ґовіндйа ґопīджана-валлабгйа свх і клī кма-девйа відмахе пушпа-бйа дгīмахі тан но 'наґа прачодайт. Це мантри Кама-ґаятрі або кама-біджа. Треба дістати посвяту від істинного духовного вчителя і поклонятись Крішні цими трансцендентними мантрами.

У цьому вірші і в попередньому Крішнадаса Кавіраджа Ґосвамі пояснює:

Той, хто пройшов належне очищення і отримав посвяту від духовного вчителя, поклоняється Верховному Богові-Особі, Крішні, повторюючи цю мантру, Кама-ґаятрі з кама-біджею. Як підтверджує «Бгаґавад-ґіта»(18.65), треба присвятити себе трансцендентному поклонінню, щоб стати гідним того, щоб Крішна, всепривабливий, нас привабив:

«Завжди думай про Мене і стань Моїм відданим. Складай Мені поклони і поклоняйся Мені. Так ти неодмінно прийдеш до Мене. Я обіцяю це тобі, бо ти Мій дуже дорогий друг».

Кожна жива істота являє собою невід'ємну частку Крішни, і тому Крішна природно привабливий для всіх істот. Потяг до Крішни притлумлений матеріальним покриттям. У матеріальному світі більшість істот не мають справжнього потягу до Крішни, але, звільнившись від матеріальної зумовленості, вони природно приваблюються до Нього. Тому в цьому вірші сказано: сарва-чітткаршака — «Кожного природно вабить до Крішни». Цей потяг вже є в серці кожного, і коли серце очищується, цей потяг проявляється (чето-дарпаа- мрджана бгава-мах-двґні-нірвапаам).