ПОЯСНЕННЯ: Вріндавану змальовано в «Брахма-самхіті» (5.56) так:

Духовне царство Вріндавани завжди має духовну природу. Там завжди присутні богині процвітання й ґопі. Вони кохані Крішни, тому всі вони так само духовні, як і Крішна. У Вріндавані Крішна — Верховна Особа і чоловік усіх ґопі та богинь процвітання. Дерева у Вріндавані виконують усі бажання. Земля зроблена з філософського каменю, а вода — нектар. Слова там — музика, а всі рухи — танець. Нерозлучний супутник Господа там — флейта. Планета Ґолока Вріндавана самосяйна, як Сонце, і сповнена духовного блаженства. Досконалість життя полягає в тому, щоб смакувати це духовне буття. Тому всім варто розвивати це знання. У Вріндавані духовні корови дають духовне молоко. Жодна мить там не минає марно, іншими словами, там немає минулого, теперішнього чи майбутнього. Не зникає марно навіть найдрібніша часточка часу. Віддані, що перебувають у матеріальному всесвіті, поклоняються тій трансцендентній обителі, що називається Ґолока Вріндавана. Господь Брахма сам каже: «Я поклоняюсь цій духовній країні, де присутній Крішна». Цю трансцендентну Вріндавану не можуть оцінити невіддані і душі, що не усвідомили себе, тому що Вріндавана-дгама цілковито духовна. Iгри Господа, що там проходять, також духовні. Там немає нічого матеріального. У молитві Шріли Нароттами даси Тгакури («Прартгана»1) сказано:

«Коли Господь Ніт'янанда зглянеться на мене і я збагну марноту матеріальних насолод?»

«Коли мій розум очиститься від усього матеріального бруду і я зможу відчути присутність духовної Вріндавани?»

«Коли мене будуть вабити повчання Ґосвамі і я зрозумію, хто такі Радга й Крішна і що таке Вріндавана?»

Ці вірші свідчать про те, що якщо людина хоче збагнути Вріндавану, то їй спочатку треба очиститись від усіх матеріальних бажань і потягу до корисливої діяльності та умоглядного пізнання.

Що стосується слів апркта навīна мадана, то апркта позначає те, що прямо протилежне матеріальним уявленням. Майаваді вважають це за нуль чи за безособистісність, але істина інакша. В матеріальному світі все тьмяне, але в духовному світі все живе. Бажання насолоджуватись є і в Крішні, і в Його невід'ємних часточках, живих істотах. Бажання жителів духовного світу також духовні. Ніхто не повинен помилково гадати, що бажання духовного світу матеріальні. В матеріальному світі, якщо людина відчуває статевий потяг і насолоджується статевим життям, її насолода тимчасова. Ця насолода минає за кілька хвилин. В духовному світі може бути присутня ця сама насолода, однак там вона ніколи не минає. Там ця насолода триває без кінця. Така статева насолода в духовному світі здається істоті дедалі приємнішою і збагачується щораз новими аспектами. Тоді як у матеріальному світі статева насолода завжди минає і вже за кілька хвилин викликає відразу. Крішна здається дуже схильним до статевого життя, і тому Його називають юним Купідоном духовного світу. Однак Його бажання позбавлене матеріального сп'яніння.

Ґйанта трйате йасмд ґйатрī тва тата смт: той, хто повторює мантру ґаятрі, поступово звільняється від матеріальних лабет. Iнакше кажучи, те, що звільняє від матеріального ув'язнення, називається ґаятрі. Пояснення ґаятрі- мантри можна знайти у Мадг'я-лілі, двадцять другій главі, 125 вірші:

Кама-ґаятрі-мантра скидається на ведичний гімн, однак це Сам Верховний Бог-Особа. Між Кама-ґаятрі і Крішною немає різниці. Обоє складені з двадцяти чотирьох з половиною трансцендентних складів (див. Мадг'я 21.125–129). Ця відображена у літерах мантра — також Крішна. Ця мантра сходить, наче місяць. Через це серед людей і серед усіляких інших живих істот виникає відображене бажання, але вже у перекрученому вигляді. В мантрі клī кма-девйа відмахе пушпа- бйа дгīмахі тан но 'наґа прачодайт Крішну названо Кама-дева, Пушпа-бана і Ананґа. Кама-дева — це Мадана- мохана, Божество, яке встановлює наші стосунки з Крішною. Пушпа-бана («Той, хто тримає лук із квітів») — це Ґовінда, Бог-Особа, що приймає наше віддане служіння. Нарешті, Ананґа — це Ґопіджана-валлабга, що дарує втіху ґопі і є найвища мета життя. Ця Кама-ґаятрі (клī кма-девйа відмахе пушпа-бйа дгīмахі тан но 'наґа прачодайт) просто не належить до матеріального світу. Коли істота досягає високого духовного розуміння, вона може поклонятись Верховному Богові-Особі своїми духовно очищеними чуттями і виконувати бажання Господа.

«Завжди думай про Мене і стань Моїм відданим. Складай Мені поклони і поклоняйся Мені. Так ти неодмінно прийдеш до Мене. Я обіцяю це тобі, бо ти Мій дуже дорогий друг» (Б.-ґ.18.65).

У «Брахма-самхіті»(5.27–28) сказано:

«Тоді Ґаятрі, матір Вед, проявлена божественним звуком флейти Шрі Крішни, увійшла в лотосові уста самоявленого Брахми через вісім його вушних отворів. Так народжений на лотосі Брахма отримав мантру ґаятрі, що з'явилася із пісні Шрі Крішниної флейти. Відтак він посів статус двічінародженого, отримавши посвяту від верховного, предвічного наставника, Самого Бога. Повторюючи подумки цю ґаятрі, що втілює в собі три Веди, Брахма досяг просвітлення і пізнав весь обшир океану істини. Тоді він підніс гімн у шану Шрі Крішні, суті всіх Вед».

Вібрація флейти Господа Крішни — це джерело ведичних гімнів. Господь Брахма, сидячи на лотосі, почув звук Крішниної флейти і так отримав посвяту в мантру ґаятрі.