вібгур апі сукга-рӯпа сва-прако 'пі бгва

кшаам апі на хі рдг-кшайор й те св

правахаті раса-пуші чід-вібгӯтīр івеа

райаті на падам с ка сакгīн раса-джа

вібгу — всемогутній; апі — хоча; сукга-рӯпа — уособлене щастя; сва-прака — самосяйний; апі — хоча; бгва — цілковито духовна діяльність; кшаам апі — навіть на мить; на — ніколи; хі — певно; рдг-кшайо — Шрі Радги й Крішни; й — кого; те — без; св — Своє оточення (ґопі); правахаті — веде до; раса-пушім — досконалий прояв найвищого настрою; чіт-вібгӯтī — духовні енерґії; іва — наче; īа — Верховний Бог-Особа; райаті — бере притулок; на — не; падам — становище; см — їх; ка — хто; сакгīнм — особистих супутників; раса-джа — обізнаний у науці про смаки.


Текст

«Розваги Шрі Радги й Крішни самосяйні. Це втілене щастя, безмежне і всемогутнє. Та разом з тим духовний смак цих розваг не сягає досконалості без ґопі, особистих подружок Господа. Верховний Бог-Особа без Своїх духовних енерґій не довершений. Тому, не взявши притулок у ґопі, неможливо ввійти в товариство Радги й Крішни. Не взявши притулок у ґопі, хто може зацікавитись Їхніми духовними розвагами?»

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш узято з «Ґовінда-ліламріти»(10.17).