ПОЯСНЕННЯ: У своєму коментарі «Анубгаш'я» Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура каже, що згаданий перед цим рівень — віддане служіння, змішане з умоглядним знанням — також річ зовнішня, що перебуває поза сферою чистого відданого служіння, яке виконують на Вайкунтгалоці. Якщо є хоча б найменша матеріальна думка — позитивна чи неґативна, — то служіння вже не є духовним. Воно може бути вільним від матеріального забруднення, але через наявність умоглядних розумувань таке віддане служіння не чисте і не вільне від скверни матеріального життя. Жива істота, яка хоче бути цілковито чистою, повинна піднятись вище за цю матеріальну концепцію. Заперечувати матеріальне існування ще не означає жити духовним життям. Духовне буття, а саме сад-чід-ананда, може ще не проявитись, навіть після того як матеріальне існування вже відкинуте. В духовне життя можна ввійти тільки тоді, коли істота справді усвідомила свої вічні стосунки з Верховним Господом. Жити духовним життям означає стати неприв'язаним до матеріального життя і взятись до любовного служіння Господу. Тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу попрохав Рамананду Раю перейти до трансцендентних тем щодо змішаного зі спекулятивним знанням відданого служіння. Чистий відданий повністю впокорився лотосовим стопам Господа і своєю любов'ю підкоряє Крішну, якого не може підкорити ніхто. Крішна — завжди переможець. Його перемогти не може ніхто. Рівня чистої відданості можна досягти, просто повністю віддавшись Господеві. Це саме каже і наведений далі вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(10.14.3), в якому Господь Брахма, переможений енерґією Шрі Крішни, повністю віддається Господу.