 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАді-ліла
|
Текст 1: Я складаю шанобливі поклони Шрі Адвайті Ачар'ї, чиї діяння цілковито дивовижні. З Його милості навіть невіглас на силі описати Його якості.
Текст* 2: Хвала, хвала Господу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Господу Ніт'янанді! Хвала, хвала Адвайті Ачар'ї! Хвала, хвала всім відданим Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу!
Текст* 3: У п'ятьох віршах я описав істину щодо Господа Ніт'янанди. У двох наступних віршах я описую велич Шрі Адвайти Ачар'ї.
Текст* 4: Господь Адвайта Ачар'я — це втілення Маха-Вішну, і головна Його функція — через діяльність майі творити космос.
Текст* 5: Тому що Він невідмінний від Харі, Верховного Господа, Його називають Адвайта, а тому що Він поширює вчення відданості, Його називають Ачар'я. Він — Господь і втілення відданого Господа. Тому я приймаю в Нього притулок.
Текст* 6: Воістину, Шрі Адвайта Ачар'я — це Сам Верховний Бог- Особа. Його велич незбагненна для розуму звичайних живих істот.
Текст* 7: Маха-Вішну виконує все потрібне для творення всесвітів. Шрі Адвайта Ачар'я — це Його перше втілення.
Текст* 8: Цей пуруша Своєю зовнішньою енерґією створює і підтримує. У Своїх розвагах Він створює незліченні всесвіти.
Текст* 9: Своєю волею Він проявляється в незліченних формах і входить у них у кожний всесвіт.
Текст* 10: Шрі Адвайта Ачар'я — довершена частка цього пуруші і невідмінний від Нього. Воістину, Шрі Адвайта Ачар'я не відокремлений від цього пуруші, Він просто інше Його тіло.
Текст* 11: Він [Адвайта Ачар'я] допомагає в розвагах цього пуруші, на Його бажання творячи Його матеріальною енерґією незліченні всесвіти.
Текст 12: Джерело всіх благ, Шрі Адвайта Ачар'я дарує світові всі благословення. Його якості, діяння та ім'я завжди благословенні.
Текст* 13: Маха-Вішну творить весь матеріальний світ мільйонами Своїх часток, енерґій та втілень.
Текст 14-15: Що зовнішня енерґія складається з двох частин — дійової причини [німітта], якою є майа, і матеріальної причини [упадана], якою є прадгана, — то й Господь Вішну, Верховний Бог-Особа, прибирає двох форм, творячи матеріальний світ через дійову та матеріальну причини.
Текст* 16: Сам Господь Вішну — це дійова [німітта] причина матеріального світу, а Нараяна у формі Шрі Адвайти — це матеріальна причина [упадана].
Текст* 17: Господь Вішну в аспекті дійової причини скидає оком на матеріальну енерґію, а Шрі Адвайта, як матеріальна причина, творить матеріальний світ.
Текст* 18: Хоча філософія санкг'ї вважає за причину світу матеріальні складники, мертва матерія ніколи не може створити світ.
Текст* 19: Матеріальні складники наділяє творчою силою Господь, і тоді завдяки Господній могутності починається творення.
Текст* 20: Творчу енерґію у матеріальні складники вливає Господь у формі Адвайти. Отже, Адвайта — це первинна причина творення.
Текст* 21: Шрі Адвайта Ачар'я — творець мільйонів і мільйонів усесвітів, а в Своїх поширеннях [як Ґарбгодакашаї Вішну] Він підтримує кожен усесвіт.
Текст* 22: Шрі Адвайта — головний член [анґа] тіла Нараяни. «Шрімад-Бгаґаватам» визначає «член» [анґу] як «довершену частину» [амшу] Господа.
Текст 23: «Боже богів, Ти проймаєш Своїм поглядом усе творіння. Воістину, Ти — дороге кожному життя. Тож хіба Ти не мій батько, Нараяна? Нараяна — це ім'я [Ґарбгодакашаї Вішну], того, кому за обитель служить вода, породжена з Нари. Цей Нараяна — Твоя довершена частка. Всі Твої довершені частки трансцендентні, Вони абсолютні і не належать до творінь майі».
Текст* 24: Згідно з описом цього вірша члени й довершені частки Господа цілковито духовні. Вони не зв'язані з матеріальною енерґією.
Текст* 25: Чому Шрі Адвайту названо членом тіла, а не частиною? Причина цього в тому, що вислів «член тіла» вказує на тісніший зв'язок.
Текст* 26: Шрі Адвайта, море чеснот, — головний член Маха-Вішну. Його повне ім'я Адвайта, бо Він усіма сторонами тотожний Господеві.
Текст* 27: Як колись Він створював усі всесвіти, так тепер Він зійшов запровадити метод бгакті.
Текст 28: Він врятував усі живі істоти, подарувавши їм Крішна-бгакті. Він пояснював «Бгаґавад-ґіту» й «Шрімад-Бгаґаватам» у світлі відданого служіння.
Текст* 29: Він не має іншого заняття, крім учити відданого служіння, і тому Його ім'я — Адвайта Ачар'я.
Текст 30: Він духовний вчитель усіх відданих і найшанованіша особа в світі. Отож Його ім'я складається з двох частин: Адвайта і Ачар'я.
Текст* 31: Він член або частина лотосоокого Верховного Господа, і тому Він також має ім'я Камалакша.
Текст* 32: Його супутники виглядають так само, як Господь. Усі вони мають чотири руки і вбрані у жовті шати, як Нараяна.
Текст* 33: Шрі Адвайта Ачар'я — це найголовніша частина Верховного Господа. Його природа, імена та якості цілковито дивовижні.
Текст* 34: Він поклонявся Крішні листками туласі та водою з Ґанґи і гучно волаючи кликав Його. Тому Господь Чайтан'я у супроводі Своїх особистих супутників з'явився на Землі.
Текст* 35: Саме через Нього [Адвайту Ачар'ю] Господь Чайтан'я поширив рух санкіртани і через Нього врятував світ.
Текст* 36: Велич та якості Адвайти Ачар'ї не мають меж. Як незначні живі істоти можуть їх осягнути?
Текст* 37: Шрі Адвайта Ачар'я — це головна частина Господа Чайтан'ї. Iнша частина Господа — це Ніт'янанда Прабгу.
Текст* 38: Віддані на чолі зі Шрівасою — це Його менші члени. Вони — наче Його руки, обличчя, очі, Його диск та інша зброя.
Текст* 39: Разом із ними всіма Господь Чайтан'я проводив Свої ігри, і разом з ними Він поширював Свою місію.
Текст 40: Вважаючи, що Він [Шрі Адвайта Ачар'я] учень Шрі Мадгавендри Пурі, Господь Чайтан'я слухається Його, вшановуючи як Свого духовного вчителя.
Текст* 41: Дотримуючись властивого етикету релігійних заповідей, Господь Чайтан'я з шанобливими молитвами й відданістю схиляється до лотосових стіп Шрі Адвайти Ачар'ї.
Текст 42: Шрі Адвайта Ачар'я проте вважає Господа Чайтан'ю Махапрабгу за Свого повелителя, а Себе — за слугу Господа Чайтан'ї.
Текст 43: У щасті такої свідомості Він забуває Сам Себе і повчає всіх живих істот: «Ви слуги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу».
Текст* 44: Свідомість слуги Шрі Крішни дарує душі такий океан радості, що навіть радість злиття з Абсолютом, побільшена у десять мільйонів раз, не зрівняється з однісінькою краплиною з цього океану.
Текст* 45: Він каже: «Ніт'янанда і Я — слуги Господа Чайтан'ї». Такого щастя, яке відчувають у цьому настрої служіння, не знайти більше ніде.
Текст* 46: Найкоханіша богиня процвітання живе на грудях Шрі Крішни, але навіть вона в палких молитвах благає щастя служити Його стопам.
Текст* 47: Усі супутники Господа Крішни, як-от Брахма, Шіва, Нарада, Шука чи Санатана Кумара, дуже щасливі настроєм служіння.
Текст* 48: Шрі Ніт'янанда, мандрівний монах, — це найголовніший з усіх супутників Господа Чайтан'ї. Він збожеволів від екстазу служіння Господу Чайтан'ї.
Текст* 49-50: Шріваса, Харідаса, Рамадаса, Ґададгара, Мурарі, Мукунда, Чандрашекгара та Вакрешвара усі славетні і мудрі вчені, проте настрій служіння Господу Чайтан'ї зводить їх з розуму силою екстазу.
Текст* 51: Вони танцюють, співають та сміються наче божевільні і всіх повчають: «Просто будьте люблячими слугами Господа Чайтан'ї».
Текст* 52: Шрі Адвайта Ачар'я думає: «Господь Чайтан'я ставиться до Мене як до духовного вчителя, але Я вважаю Себе просто Його слугою».
Текст 53: Любов до Крішни справляє унікальний вплив: і старших за Нього, і рівних Йому, і молодших вона однаково сповнює духом служіння Господу Крішні.
Текст* 54: На доказ цьому вислухайте, будь ласка, приклади, наведені в явлених писаннях і підтверджені досвідом великих душ.
Текст* 55-56: Хоча у Враджі немає старшої для Крішни особи, шанованішої за Нанду Махараджу, що в трансцендентній батьківській любові не вважає свого сина за Верховного Бога-Особу, екстатична любов навіть його спонукає вважати себе за слугу Господа Крішни. Що вже тоді казати за інших!
Текст* 57: Він теж молиться про відданість лотосовим стопам Господа Крішни і прив'язаність до них, про що свідчать його власні слова:
Текст* 58-59: «Любий Уддгаво, будь ласка, послухай мене. Крішна справді мій син, але навіть якщо ти гадаєш, що Він Бог, я все одно далі ставитимусь до Нього як до сина. Нехай мій розум буде прив'язаний до твого Господа Крішни».
Текст* 60: «Нехай наш розум прив'яжеться до лотосових стіп твого Господа Крішни, нехай наші язики повторюють Його святі імена і нехай наші тіла простираються в поклоні перед Ним.
Текст 61: Хоч би де ми блукали в матеріальному всесвіті під впливом карми і з волі Господа, нехай наша добродійність збільшує потяг до Господа Крішни».
Текст* 62: Друзі Господа Крішни у Вріндавані на чолі зі Шрідамою відчувають чисто товариську любов до Крішни, не маючи уявлення про Його багатства.
Текст* 63: Хоча вони борються з Ним і видираються Йому на плечі, вони поклоняються Його лотосовим стопам у дусі служіння.
Текст 64: «Дехто з друзів Шрі Крішни, Верховного Бога-Особи, масажували Йому стопи, а інші друзі, звільнені від усіх гріхів, обмахували Його опахалами».
Текст* 65-66: Навіть кохані подружки Господа Крішни у Вріндавані, ґопі, що пилу з їхніх стіп прагнув Шрі Уддгава і що дорожчі Крішні над усе, теж вважають себе за Крішниних служниць.
Текст 67: «Господи, рятівниче жителів Вріндавани, Ти, що усуваєш всі їхні страждання! Герою всіх жінок! Господи, що знищуєш гординю Своїх відданих ніжною, чарівною усмішкою! Друже! Ми Твої служниці. Будь ласка, виконай наші бажання, яви Своє чарівливе лотосове обличчя!»
Текст 68: «Любий Уддгаво, як то прикро, що Крішна живе в Матгурі! Чи згадує Він життя в батьківському домі та Своїх друзів, пастушків? Велика душе! Чи розмовляє Він часом про нас, Своїх служниць? Коли ж Він покладе нам на голову Свою руку, напахчену ароматним аґуру?»
Текст* 69-70: Що вже казати за решту ґопі, якщо Сама Шрі Радгіка, — що з них усіх у всьому найпіднесеніша і що силою Своєї любові зв'язала Шрі Крішну навіки, — служить Його стопам як служниця!
Текст 71: «Мій Господи, Мій чоловіче, о найкоханіший! О міцнорукий Господи! Де Ти? Де Ти? О Мій друже, яви Себе Своїй служниці, охопленій великим горем через Твою відсутність».
Текст* 72: У Дварака-дгамі всі цариці на чолі з Рукміні також вважають себе за служниць Господа Крішни.
Текст 73: «Коли Джарасандга та інші царі з наготованими луками й стрілами збирались подарувати мене Шішупалі, Він силою вихопив мене з-поміж них, як лев відбирає свою здобич, кіз чи ягнят. Тому пил з Його лотосових стіп — вінець непереможних воїнів. Нехай ці лотосові стопи, притулок богині щастя, будуть об'єктом мого обожнення».
Текст 74: «Знаючи, що я віддавалась аскезам, для того щоб доторкнутись до Його стіп, Він прийшов зі Своїм другом Арджуною і прийняв мою руку. Однак я всього-на-всього служниця, що підмітає долівку в домі Шрі Крішни».
Текст 75: «Наклавши на себе аскезу та відрікшись від усіх прив'язаностей, ми досягли становища служниць у домівці Верховного Бога-Особи, що задоволений Сам у Собі».
Текст 76: Що казати за інших, коли навіть Господь Баладева, Верховний Бог-Особа, охоплений такими почуттями, як чиста приязнь і батьківська любов.
Текст* 77: Він теж вважає Себе за слугу Господа Крішни. Воістину, хіба знайдеться хтось, хто не має себе за слугу Господа Крішни?
Текст* 78: Шеша, Санкаршана, що наділений тисячами вуст, служить Шрі Крішні, прибираючи десятьох форм.
Текст 79: Рудра — втілення Садашіви, яке з'являється у незліченних всесвітах, також являє собою ґунаватару [втілення якості природи] і окрасу всіх півбогів безкраїх усесвітів.
Текст* 80: Він теж прагне одного — бути слугою Господа Крішни. Шрі Садашіва завше повторює: «Я слуга Господа Крішни».
Текст* 81: Сп'янілий од екстатичної любові до Господа Крішни, він забуває самого себе і без одягу пускається в безупинний танець, оспівуючи якості та ігри Господа Крішни.
Текст* 82: Всі почуття — батька, матері, вчителя чи друга — просякнуті настроєм служіння. Така природа любові до Крішни.
Текст* 83: Господь Крішна, єдиний повелитель і Господь усесвіту, гідний того, щоб Йому служили всі. Воістину, кожен є лише слуга Його слуг.
Текст* 84: Той самий Господь Крішна зійшов як Господь Чайтан'я, Верховний Бог-Особа. Тому всі Його слуги.
Текст 85: Дехто визнає Його, а дехто ні, але всі Його слуги. Проте всі, хто Його не визнає, через свою гріховну діяльність загинуть.
Текст* 86: «Я слуга Господа Чайтан'ї, слуга Господа Чайтан'ї. Я слуга Господа Чайтан'ї і слуга Його слуг».
Текст* 87: Кажучи це, Адвайта Прабгу танцює і голосно співає. Наступної ж миті Він одразу заспокоюється і сідає.
Текст* 88: Джерело настрою служіння — це не хто, як Господь Баларама. Всі довершені поширення, йдучи за Його прикладом, занурені в той самий екстаз.
Текст* 89: Господь Санкаршана, одне з Його втілень, завжди вважає Себе за відданого.
Текст* 90: Iнше Його втілення, Лакшмана, уособлення вроди й багатства, завше слугує Господу Рамі.
Текст* 91: Вішну, що лежить на Причиновому океані, — це втілення Господа Санкаршани, і, відповідно, Його серце завжди сповнюють почуття відданого.
Текст* 92: Словами Він проголошує: «Я слуга Господа Чайтан'ї». А розумом Він завше думає: «Я Його відданий».
Текст* 94: Своїм тілом Він поклонявся Господу, підносячи Йому воду з Ґанґи й листки туласі. Також, проповідуючи віддане служіння, Він врятував весь усесвіт.
Текст* 95: Шеша Санкаршана, що тримає на головах усі планети, для того щоб служити Господу Крішні, поширюється в різні тіла.
Текст* 96: Всі Вони втілення Господа Крішни, а проте видно, що Вони діють як віддані.
Текст 97: Писання називають їх втіленнями-відданими [бгакта-аватара]. Становище такого втілення вище за будь-яке інше.
Текст* 98: Господь Крішна — це джерело всіх втілень, а всі інші — це Його частини або часткові втілення. Ми бачимо, що ціле і частина співвідносяться і діють як вище та нижче.
Текст 99: Джерело всіх втілень має настрій вищості, коли вважає Себе за повелителя, і настрій нижчості, коли вважає Себе за відданого.
Текст 100: Становище відданості вище за становище рівності з Господом Крішною, тому що віддані дорожчі Господу Крішні, ніж Він Собі Сам.
Текст* 101: Господь Крішна вважає Своїх відданих вищими за Себе. Щодо цього писання наводять дуже багато свідчень.
Текст 102: «Уддгаво! Ні Брахма, ні Шанкара, ні Санкаршана, ні Лакшмі, ні навіть Я Сам Собі так не дорогий, як дорогий Мені ти».
Текст* 103: Цього солодкого чару Господа Крішни не звідати тим, хто вважає себе за рівних Крішні. Звідати його можуть тільки в настрої служіння.
Текст 104: Цей висновок явлених писань збігається також із висновком досвідчених відданих. Однак люди без розуму й честі не можуть пізнати багатство емоцій відданості.
Текст* 105-106: Баладева, Лакшмана, Адвайта Ачар'я, Господь Ніт'янанда, Господь Шеша та Господь Санкаршана насолоджуються нектарними смаками трансцендентного блаженства Господа Крішни, вважаючи Себе за Його відданих та слуг. Це щастя зводить Їх з розуму, і Вони не знають нічого іншого поза цим.
Текст* 107: Що й казати за інших, навіть Сам Господь Крішна спрагло жадає насолодитись власним солодким смаком.
Текст 108: Він намагається скуштувати солодкий смак власної особи, але це не вдається, якщо не прийняти почуття відданого.
Текст* 109: Тому Господь Крішна став на становище відданого і зійшов у подобі Господа Чайтан'ї, довершеного в усьому.
Текст 110: Відчуваючи різні емоції відданого, Він насолоджується солодким смаком власної особи. Я вже пояснював це судження.
Текст 111: Усі втілення мають привілей почувати Себе відданими. Вищого блаженства за це не існує.
Текст 112: Первинний бгакта-аватара — це Санкаршана. Шрі Адвайту теж зараховують до таких втілень.
Текст* 113: Слава Шрі Адвайти Ачар'ї безмежна, бо саме Його щирі вигуки викликали прихід Господа Чайтан'ї на цю Землю.
Текст* 114: Проповіддю санкіртани Він звільнив усесвіт. Отже, людство отримало скарб любові до Бога з милості Шрі Адвайти.
Текст* 115: Десять мільйонів раз я віддаю поклони лотосовим стопам Шрі Адвайти Ачар'ї. Будь-ласка, не майте цього за образу.
Текст* 117: Твоя слава незглибима, як мільйони морів та океанів. Насправді, називати якусь міру Твоєї слави — велика образа.
Текст* 118: Хвала, хвала Шрі Адвайті Ачар'ї! Хвала, хвала Господу Чайтан'ї Махапрабгу та найвищому Господу Ніт'янанді!
Текст* 119: Ось так у двох віршах я з'ясував істину щодо Адвайти Ачар'ї. Тепер, віддані, послухайте, будь ласка, про п'ять істин [панча-таттву].
Текст 120: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.