чаідййа — Шішупалі; м — мене; арпайітум — щоб піднести чи подарувати; удйата — піднятими; крмукешу — чиїми луками та стрілами; рджасу — між царями на чолі з Джарасандгою; аджейа — непереможний; бгаа — воїнів; екгаріт-аґгрі-реу — пил з чиїх лотосових стіп вінчає; нінйе — силою вихопив; мґа-індра — лев; іва — наче; бгґам — частку; аджа — кіз; аві — та ягнят; йӯтгт — з-посеред; тат — того; рī-нікетана — притулку богині процвітання; чараа — лотосові стопи; асту — нехай будуть; мама — моє; арчанйа — для поклоніння.

«Коли Джарасандга та інші царі з наготованими луками й стрілами збирались подарувати мене Шішупалі, Він силою вихопив мене з-поміж них, як лев відбирає свою здобич, кіз чи ягнят. Тому пил з Його лотосових стіп — вінець непереможних воїнів. Нехай ці лотосові стопи, притулок богині щастя, будуть об'єктом мого обожнення».