манаса — розуму; вттайа — діяльність (мислення, почуття та бажання); на — нас; сйу — нехай буде; кша — Господа Крішни; пда-амбуджа — лотосові стопи; рай — всі, хто прийняв притулок; вча — слова; абгідгйінī — промовляючи; нмнм — Його святих імен; кйа — тіло; тат — Йому; прахваа-дішу — кланяючись і таке інше.

«Нехай наш розум прив'яжеться до лотосових стіп твого Господа Крішни, нехай наші язики повторюють Його святі імена і нехай наші тіла простираються в поклоні перед Ним.