ПОЯСНЕННЯ: Хоча Шрі Адвайта Прабгу — це втілення Вішну, задля добра зумовлених душ Він проявляв Себе як слуга Верховного Бога-Особи і у всіх Своїх діях поводився як Його вічний слуга. Господь Чайтан'я та Господь Ніт'янанда теж явили зразок діяльності, заснованої на цій самій засаді, хоча Вони також належать до категорії Вішну. Якби Господь Чайтан'я, Господь Ніт'янанда і Адвайта Прабгу явили Своє всемогуття Вішну, люди матеріального світу стали б ще більші імперсоналісти, моністи й себелюбці, ніж вони вже були під впливом цієї епохи. Тому Верховний Бог-Особа та Його різні втілення та форми грали роль відданих, щоб показати зумовленим душам, як піднятись на трансцендентний рівень відданого служіння. Адвайта Ачар'я особливо сильно прагнув навчити зумовлених душ відданого служіння. Слово ачар'я означає «вчитель». Завдання такого вчителя, ачар'ї, — давати людям свідомість Крішни. Iстинний вчитель, що йде слідами Адвайти Ачар'ї, дбає тільки про одне — як поширити науку свідомості Крішни усім світом. Розпізнати істинного ачар'ю можна з того, що він представляє себе як слугу Всевишнього. Такий істинний ачар'я ніколи не буде підтримувати демонічну діяльність атеїстів, які проголошують себе Богом. Викривати таких імітаторів, що перед неосвіченим загалом удають із себе Бога, — це головне завдання ачар'ї.