ПОЯСНЕННЯ: Ось як пояснює найдовершенішу природу відданого служіння Шріла Рупа Ґосвамі у «Бгакті-расамріта- сіндгу»(1.1.38):

«Якщо трансцендентну втіху усвідомлення безособистісного Брахмана збільшити у багато мільярдів раз, це все одно не зрівняється навіть із крихітною крапелькою з океану бгакті, трансцендентного служіння». «Бгавартга-діпіка» стверджує так само:

«Для тих, хто черпає насолоду в трансцендентних оповідях про Верховного Бога-Особу, чотири ступені розвитку — релігійність, матеріальне збагачення, чуттєве задоволення та звільнення — разом узяті значать менше за солому і не йдуть ні в яке порівняння із щастям, яке вони відчувають, слухаючи про трансцендентні діяння Господа». Ті, хто поринає в трансцендентне служіння лотосовим стопам Крішни, піднімаються над усіма матеріальними насолодами і не відчувають ніякого потягу до бесід на тему імперсонального монізму. У «Падма Пурані», в описі слави місяця карттіки, наведено молитви, які підносить відданий:

«Дорогий Господи, завжди пам'ятати Твої дитячі розваги у Вріндавані ліпше, ніж прагнути злитися з безособистісним Брахманом. Під час Своїх дитячих розваг Ти звільнив двох синів Кувери і зробив з них великих відданих Твоєї Господньої Милості. I я так само хочу, щоб Ти дав мені не звільнення, а таку відданість Тобі». У «Хаяшіршія-шрі-нараяна-в'юха- ставі», у главі «Нараяна-стотра» сказано:

«Дорогий Господи, я не прагну ні стати праведником, ні заволодіти матеріальним багатством чи чуттєвими втіхами, ні звільнитись. Хоча я можу це все отримати від Тебе, верховного дарителя благословень, я не молю Тебе про це. Я молюсь тільки про те, щоб завжди бути слугою Твоїх лотосових стіп». Нрісімхадева запропонував Прахладі Махараджі вибрати будь-які благословення, але Прахлада Махараджа від усього відмовився, тому що хотів просто служити лотосовим стопам Господа. Чисті віддані прагнуть такого самого благословення, яке отримав Прахлада Махараджа, тобто мати таку саму можливість виконувати віддане служіння. Також віддані схиляються перед Хануманом, що ніколи не покидав служити Господу Рамі. Великий відданий Хануман молився:

«Я не хочу звільнення чи злиття з сяйвом Брахмана, за якого істота вже не усвідомлює себе слугою Господа». Так само в «Нарада-панчаратрі» сказано:

«Я не хочу нічого з чотирьох різновидів бажаного. Я просто хочу бути слугою при лотосових стопах Господа». Цар Кулашекгара у своїй дуже відомій книжці «Мукунда-мала- стотра» (4) молиться:

«Мій Господи, я поклоняюсь Тобі не для того, щоб звільнитися з матеріального рабства, я не прагну, щоб Ти врятував мене від пекельних умов матеріального буття, і в жодному разі я не прошу вродливої дружини для насолод в чудовому саду. Я бажаю одного — завжди бути зануреним у повний екстаз служіння Твоїй Господній Милості». У «Шрімад- Бгаґаватам» теж у багатьох місцях Третьої і Четвертої пісень віддані, підносячи до Господа молитви, прохають лише служіння Йому і більш нічого (Бгаґ.3.4.15, 3.25.34, 3.25.36, 4.8.22, 4.9.10 та 4.20.24).