 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаМадг'я-ліла
|
Текст 1: Iдучи до Вріндавани через ліс Джгарікганда, Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу змусив усіх тигрів, слонів, оленів та птахів повторювати маха-мантру Харе Крішна й танцювати. Всі ці звірі були охоплені екстатичною любов'ю.
Текст* 2: Хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Господу Ніт'янанді! Хвала, хвала Адвайтачандрі! Хвала, хвала всім відданим Господа!
Текст* 3: Коли надійшла осінь, Шрі Чайтан'я Махапрабгу вирішив іти до Вріндавани. Він лишився наодинці з Раманандою Раєю та Сварупою Дамодарою Ґосвамі і став радитись із ними.
Текст* 4: Господь попрохав Рамананду Раю та Сварупу Дамодару Ґосвамі допомогти Йому вирушити в путь до Вріндавани.
Текст* 5: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Я піду завтра вдосвіта, щоб ніхто не знав, і піду через ліс. Я не братиму з Собою нікого — піду Сам.
Текст* 6: Якщо хтось захоче піти за Мною, будь ласка, зупиніть його. Я не хочу, щоб зі Мною хто-небудь ішов.
Текст* 7: Будьте ласкаві, щиро дайте Мені свій дозвіл і не журіться. Якщо ви будете щасливі, Я, йдучи до Вріндавани, теж буду щасливий».
Текст* 8: Почувши це, Рамананда Рая і Сварупа Дамодара Ґосвамі відповіли: «Дорогий Господи, Ти цілковито незалежний. А що Ти не залежиш ні від кого, Ти зробиш усе, чого забажаєш.
Текст* 9: Дорогий Господи, вислухай, будь ласка, одне наше прохання. Ти вже сказав, що черпатимеш щастя у нашому щасті. Це Твої власні слова.
Текст* 10: Якщо Ти милостиво погодишся виконати одне лише прохання, ми будемо дуже й дуже щасливі.
Текст* 11: Господи, будь ласка, візьми з Собою одного хорошого брахману. Він збиратиме для Тебе милостиню, даватиме Тобі прасад і нестиме дорогою Твій глек з водою.
Текст* 12: Коли Ти йтимеш через джунґлі, там не буде брахманів, у яких Ти міг би обідати. Тому, будь ласка, дозволь, щоб з Тобою пішов хоча б один чистий брахмана».
Текст* 13: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Я не візьму з Собою нікого з Своїх супутників, бо якщо Я когось виберу, решта страждатиме.
Текст 14: Це має бути цілком нова людина, і він повинен мати вмиротворений розум. Якщо можна знайти таку людину, Я погоджусь узяти його з Собою».
Текст 15: Тоді Сварупа Дамодара сказав: «Ось Балабгадра Бгаттачар'я, що Тебе сильно любить. Він чесний, обізнаний вчений і має високу духовну свідомість.
Текст* 16: Ще на початку Він прийшов з Тобою з Бенґалії. Він має бажання піти й побачити всі святі місця прощі.
Текст* 17: Крім того, Ти можеш узяти ще одного брахману, що буде прислуговувати по дорозі і дбатиме про їжу для Тебе.
Текст* 18: Якщо Ти візьмеш із Собою ще його, ми будемо дуже щасливі. Якщо через джунґлі з Тобою підуть двоє чоловік, тоді вже певно ніяких труднощів чи незручностей не буде.
Текст* 19: Другий брахмана може нести Твій одяг і глек з водою, а Балабгадра Бгаттачар'я збиратиме милостиню і готуватиме для Тебе».
Текст* 20: Отже, Шрі Чайтан'я Махапрабгу погодився на прохання Сварупи Дамодари Пандіти взяти з Собою Балабгадру Бгаттачар'ю.
Текст* 21: Ще звечора Шрі Чайтан'я Махапрабгу відвідав Господа Джаґаннатгу і взяв Його дозвіл. А над ранок Господь піднявся і відразу ж вирушив у дорогу. Ніхто Його не бачив.
Текст* 22: Господь пішов, а віддані не побачивши Його рано-вранці, дуже розхвилювались і кинулись Його розшукувати.
Текст* 23: Коли віддані шукали Господа, Сварупа Дамодара зупинив їх. Тоді всі заніміли, зрозумівши намір Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 24: Господь не пішов битим шляхом, по якому йшли всі люди, а обрав замість того обхідну дорогу. Залишивши по праву руку місто Катака, Він увійшов у ліс.
Текст* 25: Коли Господь ішов безлюдним лісом, повторюючи святе ім'я Крішни, тигри та слони на Його появу сходили з дороги.
Текст* 26: Коли Господь у великому екстазі йшов через джунґлі, Йому траплялися зграї тигрів, кабанів і стада слонів та носорогів, і Господь проходив прямо через них.
Текст* 27: Балабгадра Бгаттачар'я дуже боявся їхньої появи, але під впливом Шрі Чайтан'ї Махапрабгу усі звірі перед Ним розступалися.
Текст* 28: Одного дня на дорозі, якою йшов Шрі Чайтан'я Махапрабгу лежав тигр, і Господь, ідучи в любовному екстазі, стопою доторкнувся до тигра.
Текст* 29: Господь сказав: «Повторюй святе ім'я Крішни!» Тигр відразу ж підскочив і почав танцювати, повторюючи: «Крішна! Крішна!»
Текст* 30: Iншого дня, коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу омивався у річці, на водопій прийшло стадо шалених слонів.
Текст 31: Коли Господь, омившись, шепотів мантру Ґаятрі, слони прийшли перед Нього. Господь хлюпнув на слонів водою і попрохав їх повторювати ім'я Крішни.
Текст* 32: Ті слони, до чиїх тіл доторкнулась вода, якою бризнув Господь, починали повторювати: «Крішна! Крішна!», і в екстазі співати й танцювати.
Текст* 33: Деякі зі слонів упали на землю, а деякі в екстазі заревли. Дивлячись на це, Балабгадра Бгаттачар'я дуже дивувався.
Текст* 34: Iноді Шрі Чайтан'я Махапрабгу, йдучи джунґлями, голосно співав. Чуючи Його милозвучний голос, навколо Нього збирались усі олениці.
Текст* 35: Чуючи прекрасні звуки голосу Господа, олені по обидва боки йшли за Ним. Пестячи їх, Господь зачудовано продекламував вірша.
Текст 36: «Благословенні ці всі нетямущі олені, бо вони прийшли до сина Махараджі Нанди, що вбраний у пишні строї і грає на флейті. Насправді як олениці, так і олені поклоняються Господеві поглядами, повними любові та ніжності».
Текст* 37: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу йшов через джунґлі, підійшло п'ять чи сім тигрів. Приєднавшись до оленів, тигри пішли слідом за Господом.
Текст* 38: Побачивши тигрів та оленів, що йшли за Ним, Шрі Чайтан'я Махапрабгу відразу ж згадав про землю Вріндавани і почав декламувати вірша, який описує трансцендентну природу Вріндавани.
Текст 39: «Вріндавана — це трансцендентна обитель Господа. Там немає голоду, гніву чи спраги. Хоча від природи люди й хижаки ворогують між собою, там вони живуть у трансцендентній дружбі».
Текст* 40: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Повторюйте «Крішна! Крішна!», тигри та олені почали повторювати «Крішна!» і танцювати.
Текст* 41: Коли всі тигри та олениці почали танцювати і стрибати, Балабгадра Бгаттачар'я дивився на них і не міг отямитися від подиву.
Текст* 42: Тигри та олені почали навіть обійматись і, цілуватись, дотуляючись мордами.
Текст* 43: Побачивши це кумедне видовище, Шрі Чайтан'я Махапрабгу став усміхатись. Кінець кінцем Він облишив тварин і пішов далі Своєю дорогою.
Текст* 44: Побачивши Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, всіляке птаство разом із павичами пустилось із танцем та співом услід за Господом. Усі птахи божеволіли від святого імені Крішни.
Текст 45: Коли Господь вигукував «Харібол!», дерева та ліани, чуючи Його, приходили в захват.
Текст 46: Так усі живі істоти в лісі Джгарікганда, як рухомі, так і нерухомі, шаленіли, почувши святе ім'я Господа Крішни з вуст Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 47: Через які села Господь проходив і де Господь відпочивав під час подорожі, всі люди там очищувались, і у їхніх серцях пробуджувалась екстатична любов до Бога.
Текст 48-49: Хтось чув святе ім'я з вуст Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, інший чув святе ім'я з вуст того, хто чув його з вуст Чайтан'ї Махапрабгу, хтось іще чув святе ім'я вже від цієї особи, і завдяки такій учнівській послідовності всі жителі тих країв стали вайшнавами. Всі вони стали повторювати святе ім'я Крішни та Харі і при тому танцювали, плакали та сміялись.
Текст* 50: Господь не завжди проявляв Свій екстаз. Остерігаючись, що збереться великий натовп людей, Господь Свій екстаз приховував.
Текст 51: Хоча Шрі Чайтан'я Махапрабгу не проявляв Свого природного любовного екстазу, просто побачивши й почувши Його, люди ставали чистими відданими.
Текст* 52: Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу особисто обійшов Бенґалію, східну Бенґалію, Оріссу та південні країни і звільнив найрізноманітніших людей, поширюючи свідомість Крішни.
Текст 53: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийшов до Джгарікганди, прямуючи до Матгури, Він виявив, що місцеві люди майже нецивілізовані і не мають свідомості Бога.
Текст 54: Навіть бгілам Шрі Чайтан'я Махапрабгу дав змогу повторювати святе ім'я і піднятись на рівень екстатичної любові. Таким чином Він усіх їх звільнив. Хто здатний зрозуміти трансцендентні розваги Господа?
Текст* 55: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу проходив через ліс Джгарікганду, Він не сумнівався, що це Вріндавана. Коли Він минав гори, Він без жодних сумнівів вважав, що це Ґовардгана.
Текст* 56: Так само, коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу бачив річку, Він одразу ж думав, що це Ямуна. Так весь час, ідучи лісом, Він був глибоко занурений в екстатичну любов і танцював та падав, плачучи.
Текст* 57: Дорогою Балабгадра Бгаттачар'я, де тільки міг, збирав усілякі сорти шпинату, корені та фрукти.
Текст* 58: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу заходив до якого-небудь села, приходили кілька брахманів, п'ять чи сім, і запрошували Господа.
Текст* 59: Дехто приносив збіжжя й віддавав Балабгадрі Бгаттачар'ї. Iнші приносили молоко та йоґурт, а ще інші приносили пряжене масло та цукор.
Текст 60: У деяких селах не було брахманів. Однак тоді приходили віддані, народжені в небрахманічних родинах, і запрошували Балабгадру Бгаттачар'ю.
Текст* 61: Балабгадра Бгаттачар'я готував усілякі овочі, зібрані в лісі, і Шрі Чайтан'я Махапрабгу був дуже задоволений такими стравами.
Текст* 62-63: Балабгадра Бгаттачар'я тримав запас збіжжя, якого вистачало на два, а то й чотири дні. Де людей не було, він щось готував із цього зерна, а також із овочів, шпинату, коренів та фруктів, зібраних у лісі.
Текст* 64: Господь охоче харчувався цими лісовими овочами і був навіть щасливіший, коли Йому випадало залишатись у безлюдній місцевості.
Текст* 65: Балабгадра Бгаттачар'я любив Господа так, що слугував Йому, наче низький слуга. Його помічник-брахмана ніс глек з водою і одяг.
Текст* 66: Тричі на день Господь омивався у теплій воді водоспадів. Також уранці та ввечері Він грівся біля вогню, розведеного з дров, яких довкола була необмежена кількість.
Текст* 67: Iдучи цим безлюдним лісом і відчуваючи велике щастя, Шрі Чайтан'я Махапрабгу звернувся до Бгаттачар'ї.
Текст* 68: «Дорогий Бгаттачар'є, Я пройшов лісом уже дуже багато, але не зазнав анінайменших труднощів.
Текст* 69: Крішна дуже милостивий, а надто до Мене. Він явив Мені ласку, повівши Мене через ліс і тим самим дарував Мені велике задоволення.
Текст* 70: Перед цим Я вирішив був піти до Вріндавани і дорогою ще раз побачитися з матір'ю, Ґанґою та іншими відданими.
Текст* 71: Я думав, що знову побачу всіх відданих і візьму їх із Собою до Вріндавани.
Текст* 72: Отож Я пішов до Бенґалії і був дуже щасливий, побачивши матір, Ґанґу та відданих.
Текст* 73: Однак, коли Я вирушив до Вріндавани, зібрались тисячі, ба мільйони людей і пішли зі Мною.
Текст* 74: Так Я йшов до Вріндавани — з величезним натовпом. Але Крішна вустами Санатани напутив Мене. Отак перешкодивши Моїй подорожі, Він повів Мене до Вріндавани дорогою через ліс.
Текст* 75: Крішна — це океан милості. Він особливо милостивий до нещасних і пропащих. Без Його милості щастю не бувати».
Текст* 76: Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу обійняв Балабгадру Бгаттачар'ю і сказав йому: «Я такий щасливий тільки з твоєї ласки».
Текст* 77: Балабгадра Бгаттачар'я відповів: «Дорогий Господи, Ти — Сам Крішна, і тому Ти дуже милостивий. Я ница жива істота, але Ти дарував Мені велику ласку.
Текст* 78: Володарю, я найбільш пропащий, але Ти взяв мене з Собою. Являючи мені велику милість, Ти їси їжу, яку я готую.
Текст* 79: Ти зробив з Мене Свого носія Ґаруду, хоча я не ліпший за нікчемну ворону. Ти незалежний Бог-Особа, предвічний Господь.
Текст 80: «Верховний Бог-Особа має форму сач-чід-ананда-віґраха — трансцендентного блаженства, знання та вічності. Я віддаю шанобливі поклони Йому, що німих перетворює на красномовних ораторів, а кульгавим дає змогу перейти через гори. Така милість Господа».
Текст* 81: Так Балабгадра Бгаттачар'я підносив Господу молитви. Слугуючи Господеві з екстатичною любов'ю, він задовольнив серце Господа.
Текст 82: Нарешті Господь з великим задоволенням дістався святого місця, що зветься Каші. Там Він омився у місці для омовіння за назвою Манікарніка.
Текст* 83: В той самий час у Ґанзі омивався Тапана Мішра, і він дуже здивувався, побачивши там Господа.
Текст* 84: Тапана Мішра подумав: «Я чув, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийняв зречений ступінь життя». Згадавши про це, Тапана Мішра відчув у серці велику радість.
Текст* 85: Він схопив лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і заплакав. Господь підняв його і стиснув в обіймах.
Текст 86: Тапана Мішра повів Шрі Чайтан'ю Махапрабгу відвідати храм Вішвешвари. Прийшовши до храму, вони споглядали лотосові стопи Господа Бінду Мадгави.
Текст* 87: Тапана Мішра з великою радістю привів Шрі Чайтан'ю Махапрабгу до себе додому і став Йому слугувати. Від щастя він став танцювати, розмахуючи своїм одягом.
Текст* 88: Він омив лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і після того разом зі всією родиною випив цю воду. Також він вшанував Балабгадру Бгаттачар'ю, провівши обряд поклоніння і йому.
Текст 89: Тапана Мішра запросив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу пообідати в нього вдома і попрохав Балабгадру Бгаттачар'ю приготувати обід.
Текст* 90: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу відпочивав після обіду, син Тапани Мішри на ім'я Раґгу масажував Йому ноги.
Текст* 91: Рештки їжі Шрі Чайтан'ї Махапрабгу з'їла вся родина Тапани Мішри. Коли розійшлася звістка про прихід Господа, побачити Його прийшов також Чандрашекгара.
Текст* 92: Чандрашекгара був друг Тапани Мішри і давно був відомий Шрі Чайтан'ї Махапрабгу як Його слуга. За кастою він був лікар, а за фахом — писар. У той час він жив у Варанасі.
Текст* 93: Коли Чандрашекгара прийшов, він упав до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і заплакав. Господь піднявся і з безпричинної милості обійняв його.
Текст* 94: Чандрашекгара сказав: «Дорогий Господи, Ти дарував Мені безпричинну милість, бо я Твій старий слуга. Ти прийшов сюди власною особою, даруючи мені змогу побачитися з Тобою.
Текст 95: Через свої колишні вчинки я живу в Варанасі, але тут я не чую нічого іншого, крім слів «майа» та «Брахман».
Текст 96: Чандрашекгара вів далі: «У Варанасі не чути іншої розмови, крім обговорення шести філософських вчень. Однак Тапана Мішра дуже милостивий до мене, тому що говорить зі мною на теми, пов'язані з Господом Крішною.
Текст* 97: Дорогий Господи, ми обидва постійно думаємо про Твої лотосові стопи. Хоча Ти всезнаючий Верховний Бог-Особа, Ти дарував нам зустріч із Собою.
Текст 98: «Дорогий Господи, Я чув, що Ти йдеш до Вріндавани. Будь ласка, залишись на кілька днів у Варанасі і звільни нас, адже ми Твої слуги».
Текст* 99: Тоді Тапана Мішра сказав: «Дорогий Господи, поки Ти житимеш у Варанасі, будь ласка, не приймай нічийого запрошення, крім мого».
Текст* 100: Навіть хоча Шрі Чайтан'я Махапрабгу не мав такого наміру, Він залишився у Варанасі на десять днів, підкоряючись проханню двох Своїх слуг.
Текст* 101: У Варанасі жив брахмана з Махараштри, який щодня приходив побачити Шрі Чайтан'ю Махапрабгу. Цей брахмана був просто вражений, побачивши красу Господа і Його екстатичну любов до Крішни.
Текст* 102: Коли брахмани Варанасі запрошували Шрі Чайтан'ю Махапрабгу на обід, Господь відмовлявся. Він відповідав: «Сьогодні Мене вже запросили в іншому місці».
Текст 103: Шрі Чайтан'я Махапрабгу щодня відхиляв їхні запрошення, тому що боявся спілкуватися з санн'ясі-майаваді.
Текст 104: Там жив великий санн'ясі-майаваді на ім'я Пракашананда Сарасваті, що навчав філософії веданти велику громаду послідовників.
Текст* 105: Один брахмана, що побачив дивовижну поведінку Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, прийшов до Пракашананди Сарасваті і розповів про Господні якості.
Текст* 106: Цей брахмана сказав Пракашананді Сарасваті: «З Джаґаннатга Пурі прийшов один санн'ясі — Його дивовижну могутність і велич я не можу передати.
Текст* 107: У цього санн'ясі все дивовижне. Він має дуже гарно збудоване й розкішне тіло кольору чистого золота.
Текст* 108: Руки Його сягають до колін, а Його очі — мов лотосові пелюстки. У Ньому проявлені всі трансцендентні ознаки Верховного Бога-Особи.
Текст* 109: Кожен, хто бачить ці всі ознаки, визнає Його за Самого Нараяну і відразу починає повторювати святе ім'я Крішни.
Текст* 110: У «Шрімад-Бгаґаватам» ми чуємо про ознаки відданого найвищого класу, і всі ці ознаки проявлені в тілі Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 111: Його язик постійно повторює святе ім'я Крішни, а з Його очей постійно котяться сльози, наче потік Ґанґи.
Текст* 112: Iноді Він танцює, сміється, співає та плаче, а іноді Він рикає, наче лев.
Текст* 113: Його ім'я, Крішна Чайтан'я, дарує світові всі благословення. Все в Ньому — Його ім'я, форма та якості — неперевершене.
Текст* 114: Просто побачивши Його, людина розуміє, що Він має всі ознаки Верховного Бога-Особи. Такі якості, безперечно, незвичайні. Хто в це повірить?»
Текст* 115: Почувши цей опис, Пракашананда Сарасваті довго реготав. Глузуючи і сміючись із брахмани, він заговорив наступним чином.
Текст 116: Пракашананда Сарасваті сказав: «Так, я чув про Нього. Це санн'ясі з Бенґалії, і Він дуже сентиментальний. Я чув теж, що Він належить до Бгараті-сампрадаї, тому що Він учень Кешави Бгараті. Однак, Він просто вдавальник».
Текст* 117: Пракашананда Сарасваті вів далі: «Я знаю, що Його звати Чайтан'я і що Його супроводжує багато сентиментальних людей. Його послідовники танцюють разом із Ним, і Він мандрує з одної країни до іншої, від села до села.
Текст* 118: Кожен, хто Його бачить, визнає Його за Верховного Бога- Особу. Він має якусь містичну силу, якою Він гіпнотизує людей, і тому всі, хто Його бачать, потрапляють в оману.
Текст* 119: Сарвабгаума Бгаттачар'я був великий вчений, але я чув, що він теж збожеволів, спілкуючись із цим Чайтан'єю.
Текст* 120: Цей Чайтан'я санн'ясі тільки за ім'ям. Насправді Він першорядний маґ. Та хай там як, а тут, у Каші, на Його сентименталізм не буде великого попиту.
Текст 121: Не ходи дивитись на Чайтан'ю. Просто далі слухай веданту. Якщо будеш водитися з самозванцями та вискочнями, зазнаєш біди в цьому світі й на тому».
Текст* 122: Коли брахмана почув таку мову Пракашананди Сарасваті про Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, йому стало дуже прикро. Повторюючи святе ім'я Крішни, він одразу ж пішов звідти.
Текст* 123: Розум цього брахмани вже очистився, бо він побачив Верховного Бога-Особу, Шрі Чайтан'ю Махапрабгу. Тому він пішов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і розповів про свою розмову з санн'ясі-майаваді Пракашанандою.
Текст* 124: Вислухавши все, Шрі Чайтан'я Махапрабгу м'яко усміхнувся. Тоді брахмана знову звернувся до Господа.
Текст* 125: Брахмана сказав: «Щойно я промовив перед ним Твоє ім'я, він одразу підтвердив, що знає його.
Текст* 126: Вишукуючи в Тобі вади, він тричі промовив Твоє ім'я: «Чайтан'я, Чайтан'я, Чайтан'я».
Текст 127: Хоча Твоє ім'я він повторив тричі, імені «Крішна» він не промовив. Він промовляв Твоє ім'я з осудом, тож мені було дуже прикро.
Текст* 128: Чому Пракашананда не зміг промовити імен «Крішна» та «Харі»? Він тричі повторив ім'я «Чайтан'я». Що стосується до мене, просто побачивши Тебе, я відчуваю бажання повторювати святі імена «Крішна» і «Харі».
Текст* 129: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Iмперсоналісти-майаваді чинять великі образи проти Господа Крішни, тому вони промовляють тільки такі слова, як «Брахман», «атма» і «чайтан'я».
Текст* 130: Вони ображають Крішну, Верховного Бога-Особу, що тотожний Своєму святому імені, і тому святе ім'я «Крішна» не проявляється в їхніх вустах.
Текст* 131: Святе ім'я Господа, Його форма і Його особистість єдині. Між ними немає різниці. Усі вони абсолютні і тому сповнені трансцендентного блаженства.
Текст 132: Між тілом Крішни і Ним Самим чи між Його іменем і Ним Самим немає різниці. Що ж до зумовленої душі, то її ім'я відмінне від її тіла, від її первинної форми тощо.
Текст 133: «Святе ім'я Крішни сповнене трансцендентного блаженства. Воно дарує всі духовні благословення, тому що це Сам Крішна, вмістище всієї насолоди. Iм'я Крішни довершене і втілює в собі всі трансцендентні смаки. Це ім'я не має нічого матеріального, і могутність його не менша, ніж могутність Самого Крішни. Iм'я Крішни не забруднюють матеріальні якості, тому немає мови про його зв'язок із майею. Iм'я Крішни завжди вільне і духовне, його не зумовлюють закони матеріальної природи. Причина цього в тому, що ім'я Крішни і Сам Крішна — тотожні».
Текст 134: Святе ім'я Крішни, Його тіло і Його розваги не зрозуміти тупими матеріальними чуттями. Їхній прояв не залежить ні від чого.
Текст* 135: I святе ім'я Крішни, і Його трансцендентні якості, і Його трансцендентні розваги рівні Самому Господу Крішні. Усі вони духовні і сповнені блаженства.
Текст 136: «Тому матеріальні чуття не можуть пізнати святого імені Крішни, Його образу, якостей та розваг. Коли зумовлена душа пробуджує в собі свідомість Крішни і служить Йому, своїм язиком повторюючи святе ім'я Господа і куштуючи рештки Його їжі, її язик очищується і вона поступово починає розуміти істинне становище Крішни».
Текст 137: Смак сповнених блаженства розваг Господа Крішни приваблює ґ'яні, перевершуючи насолоду усвідомлення Брахмана, і завойовує його.
Текст 138: «Я віддаю шанобливі поклони моєму духовному вчителю, синові В'ясадеви, Шукадеві Ґосвамі. Він знищує все несприятливе в цьому всесвіті. Хоча спочатку він був занурений у щастя усвідомлення Брахмана і жив на відлюдді, відкидаючи будь-яку іншу свідомість, він привабився до найсолодших розваг Господа Шрі Крішни. Тому він милостиво повідав найвищу з усіх Пуран, «Шрімад-Бгаґаватам», що сповнений яскравого світла Абсолютної Iстини і що описує діяння Господа Крішни».
Текст* 139: Трансцендентні якості Шрі Крішни насичені довершеним блаженством і насолодою. Тому якості Господа Крішни приваблюють розум навіть тих, хто пізнав себе, відвертаючи їх від блаженства самоусвідомлення.
Текст* 140: «Особи, які знайшли задоволення в собі і яких не турбують зовнішні, матеріальні бажання, також приваблюються до любовного служіння Шрі Крішні, що Його якості трансцендентні і що Його діяння дивовижні. Харі, Бога-Особу, називають Крішна, тому що Він посідає такі трансцендентно привабливі риси».
Текст* 141: Не лише ігри Господа Крішни — навіть аромат листочків туласі, які запропоновано лотосовим стопам Шрі Крішни, полонить розум тих, хто усвідомив своє єство.
Текст 142: «Коли вітерець із пахощами від листків туласі та шафрану з лотосових стіп лотосоокого Бога-Особи увійшов через ніздрі в серце тих мудреців [Кумар], вони, дарма що були прив'язані до усвідомлення безособистісного Брахмана, відчули переміну в тілі та розумі».
Текст 143: Майаваді — запеклі блюзніри та послідовники філософії атеїзму, і тому святе ім'я Крішни не виходить з їхніх вуст.
Текст* 144: Я прийшов сюди продавати в місті Каші Свої почуття екстазу, але не знаходжу покупців. Якщо Я нічого не продам, доведеться все нести назад додому.
Текст 145: Я приніс до цього міста на продаж важку поклажу. Нести все назад — великий клопіт. Тому якщо Я отримаю хоча б частку ціни, Я продам Свій крам тут, у Каші».
Текст* 146: Сказавши це, Шрі Чайтан'я Махапрабгу визнав того брахману Своїм відданим. Наступного ранку, піднявшись удосвіта, Господь вирушив до Матгури.
Текст* 147: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов до Матгури, всі ці три віддані пішли було разом із Ним. Але Господь заборонив їм іти за Ним і вже на значній відстані від міста попросив їх повертатись додому.
Текст* 148: Відчуваючи біль розлуки з Господом, вони збиралися втрьох і прославляли святі якості Господа. Так вони поринали в почуття екстатичної любові.
Текст 149: Шрі Чайтан'я Махапрабгу після того пішов до Праяґи. Там Він омився у місці злиття Ґанґи та Ямуни. Потім Він відвідав храм Вені Мадгави і в любовному екстазі співав перед Ним і танцював.
Текст* 150: Щойно Шрі Чайтан'я Махапрабгу побачив Ямуну, Він одразу ж кинувся в неї. Балабгадра Бгаттачар'я швидко схопив Господа і обережно витягнув Його з води.
Текст* 151: Господь прожив у Праязі три дні. Він роздавав усім святе ім'я Крішни і екстатичну любов до Нього, звільнивши так багатьох людей.
Текст* 152: Дорогою до Матгури де тільки Господь зупинявся відпочити, Він усюди роздавав святе ім'я Крішни і екстатичну любов до Нього. Від того всі починали танцювати.
Текст 153: Коли Господь мандрував південною Iндією, Він звільнив багато людей, і коли Він мандрував західними землями, Він так само навертав багатьох до вайшнавізму.
Текст* 154: Дорогою до Матгури Господь кілька разів перетинав Ямуну, і щойно Він її бачив, як одразу стрибав у воду, непритомніючи від екстазу любові до Крішни.
Текст* 155: Коли Він наблизився до Матгури і побачив місто, Він одразу у великому любовному екстазі впав на землю у поклоні.
Текст 156: Увійшовши в Матгуру, Шрі Чайтан'я Махапрабгу омився у Вішрама-ґгаті. Потім Він відвідав місце народження Крішни і побачив Божество, що зветься Кешаваджі. Він схилився перед цим Божеством у шанобливому поклоні.
Текст* 157: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу співав, танцював, подеколи голосно вигукуючи, усі люди були вражені Його екстатичною любов'ю.
Текст* 158: Один брахмана кинувся до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і потім в любовному екстазі став танцювати разом із Ним.
Текст* 159: Обидва танцювали в любовному екстазі і обіймали одне одного. Здійнявши руки, вони вигукували: «Співайте святі імена Харі та Крішни!»
Текст* 160: Усі почали вигукувати: «Харі! Харі!», і здійнявся великий гамір. Священик, що служив Господу Кешаві, надягнув на Шрі Чайтан'ю Махапрабгу ґірлянду.
Текст* 161: Побачивши надзвичайний танець Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і почувши Його спів, люди були вражені й казали: «Така трансцендентна любов — річ небувала».
Текст* 162: Люди казали: «Просто побачивши Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, всі страчаються розуму від любові до Крішни. Всі просто сміються, плачуть, танцюють, співають і повторюють святе ім'я Крішни.
Текст* 163: Немає сумніву, з усього видно, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу — це втілення Господа Крішни. Тепер Він прийшов до Матгури, щоб усіх звільнити».
Текст* 164: Після того Шрі Чайтан'я Махапрабгу відвів брахману вбік і, сидячи з ним наодинці, став його розпитувати.
Текст* 165: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Ти старший брахмана, ти щирий і перебуваєш на високому рівні духовного життя. Звідки ти дістав це трансцендентне багатство екстатичної любові до Крішни?»
Текст* 166: Брахмана відповів: «Колись до Матгури, мандруючи, прийшов Його Святість Шріла Мадгавендра Пурі.
Текст* 167: Живучи в Матгурі, Шріпада Мадгавендра Пурі завітав до моєї оселі і прийняв мене в учні. Він навіть обідав у мене вдома.
Текст* 168: Шріла Мадгавендра Пурі встановив Божество Ґопали і почав Йому служити. Цьому самому Божеству донині поклоняються на пагорбі Ґовардгана.
Текст* 169: Щойно Шрі Чайтан'я Махапрабгу почув про зв'язок Мадгавендри Пурі з цим брахманою, Він одразу ж поклонився стопам брахмани. Злякавшись, брахмана також відразу впав до стіп Господа.
Текст* 170: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Ми перебуваємо на різних рівнях: ти — Мій духовний вчитель, а Я — твій учень. А раз так, тобі не годиться Мені кланятись».
Текст* 171: Почувши це, брахмана злякався. Він сказав: «Чому Ти кажеш таке? Ти санн'ясі.
Текст* 172: Дивлячись на екстатичну любов, яка Тебе переповнює, я роблю висновок, що Ти мусиш мати якийсь зв'язок із Мадгавендрою Пурі. Так я розумію.
Текст* 173: Таку екстатичну любов може мати тільки той, хто якось пов'язаний із Мадгавендрою Пурі. Без зв'язку з ним ніхто не може мати навіть запаху такої екстатичної трансцендентної любові».
Текст* 174: Тоді Балабгадра Бгаттачар'я пояснив, який зв'язок між Мадгавендрою Пурі та Шрі Чайтан'єю Махапрабгу. Дізнавшись про їхній зв'язок, брахмана дуже зрадів і пустився танцювати.
Текст* 175: Далі брахмана привів Шрі Чайтан'ю Махапрабгу до себе додому і з великим натхненням почав всіляко слугувати Господеві.
Текст* 176: Він попрохав Балабгадру Бгаттачар'ю приготувати обід для Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Тоді Господь, усміхаючись, звернувся до нього з наступними словами.
Текст* 177: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «У тебе вже обідав Мадгавендра Пурі. Тому ти сам можеш приготувати обід і пригостити Мене. Це тобі Моя настанова».
Текст 178: «Хоч би що робила велика людина, звичайні люди йдуть за її прикладом. I хоч би який взірець вона встановила своїми діями, весь світ це переймає».
Текст 179: Той брахмана належав до громади Санодія, і за правилами санн'ясі не приймає їжі в домі такого брахмани.
Текст* 180: Хоча брахмана належав до громади Санодія, Шріла Мадгавендра Пурі побачив, що він поводиться як вайшнава, і тому прийняв його в учні. I їжу, яку той готував, Мадгавендра Пурі також приймав.
Текст* 181: Отож Шрі Чайтан'я Махапрабгу охоче попрохав брахману пригостити Його своєю їжею. З природного смирення брахмана сказав таке:
Текст* 182: «Для мене пригощати Тебе — велике щастя. Ти Верховний Господь і Твоє становище трансцендентне, тому для Тебе не існує жодних обмежень.
Текст 183: Нерозумні люди ганитимуть Тебе, і я не зможу терпіти слова цих негідників».
Текст 184: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Веди, Пурани і великі мудреці не завжди доходять між собою згоди. Через це існують різні релігійні засади.
Текст 185: Поведінка відданого встановлює, в чому полягає істинне призначення релігійних заповідей. Поведінка Мадгавендри Пурі Ґосвамі — це суть релігійних заповідей».
Текст 186: Шрі Чайтан'я Махапрабгу вів далі: «Сухі логічні докази не приводять до остаточного висновку. Якщо велика особистість не розходиться в поглядах з іншими, її не вважають за великого мудреця. Веди мають багато різних розділів, тому просто вивчаючи їх не знайти істинного шляху, який веде до розуміння релігійних засад. Вагома істина релігійних засад схована в серці вільної від скверни, свідомої своєї духовної суті особи. Тому шастри підтверджують, що треба стати на той шлях розвитку, на який вказують махаджани».
Текст* 187: Після цієї розмови брахмана нагодував Шрі Чайтан'ю Махапрабгу обідом. Незабаром побачити Господа стали приходити всі жителі Матгури.
Текст* 188: Люди приходили сотнями тисяч, їх було годі порахувати. Тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу, щоб з ними зустрітися, вийшов з будинку.
Текст* 189: Коли зійшлося багато людей, Шрі Чайтан'я Махапрабгу здійняв руки і голосно гукнув: «Харібол!» Люди відгукнулись і впали в екстаз. Немов божевільні, вони стали танцювати і вигукувати трансцендентний звук «Харі!»
Текст 190: Шрі Чайтан'я Махапрабгу омився на двадцяти чотирьох ґгатах уздовж берегів Ямуни, і брахмана показав Йому всі святі місця.
Текст* 191: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відвідав усі святі місця на березі Ямуни, включно із Сваямбгу, Вішрама-ґгатою, Дірґга Вішну, Бгутешварою, Махавід'єю та Ґокарною.
Текст* 192: Шрі Чайтан'я Махапрабгу хотів відвідати різні ліси Вріндавани, і Він пішов туди, узявши з Собою брахману.
Текст 193: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відвідав різні ліси: Мадгувану, Талавану, Кумудавану, Бахулавану та інші. Всюди, куди Він приходив, Він омивався, перебуваючи у великому любовному екстазі.
Текст* 194: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу йшов Вріндаваною, скрізь паслися череди корів. Корови побачили Його і, відразу обступивши, почали голосно мукати.
Текст* 195: Побачивши корів, що підійшли до Нього, Шрі Чайтан'я Махапрабгу завмер, охоплений любовним екстазом, а корови з великою ніжністю почали облизувати Його тіло.
Текст* 196: Опанувавши Себе, Шрі Чайтан'я Махапрабгу почав пестити корів, і вони, неспроможні залишити Його товариство, пішли за Ним.
Текст* 197: Лише з великими труднощами пастухам вдалося втримати корів на місці. Потім Господь став співати і на Його милозвучний голос посходились олені.
Текст* 198: Коли олені з оленицями побачили обличчя Господа, вони теж почали облизувати Його тіло. Без найменшого страху вони йшли поруч Нього.
Текст* 199: Бджоли і птахи, як-от папуги та зозулі, почали голосно виспівувати п'яту ноту музичної гами, а павичі стали танцювати перед Господом.
Текст* 200: Побачивши Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, дерева та ліани Вріндавани прийшли у захват. Їхні галузки настовбурчились, і вони почали сочити медові сльози екстазу.
Текст* 201: Гілки дерев, обтяжені плодами та квітами, падали до лотосових стіп Господа і, наче друзі, вітали Його всілякими дарунками.
Текст* 202: Так усі рухомі й нерухомі істоти Вріндавани відчували, бачачи Господа, величезне щастя, наче ті друзі, що радіють, побачивши свого друга.
Текст* 203: Коли Господь бачив їхню любов, Його також затоплювали почуття екстатичної любові. Він почав гратися з ними, як граються друзі. Він охоче віддавав Себе Своїм друзям.
Текст* 204: Шрі Чайтан'я Махапрабгу почав обіймати кожне дерево й кожну лозину, а вони стали простягати свої плоди і квіти, мовби подумки пропонуючи їх.
Текст* 205: Тіло Господа охопило хвилювання, і проявились сльози, дрож та захват. Він голосно казав: «Повторюйте ім'я Крішни! Повторюйте ім'я Крішни!»
Текст* 206: Усі рухомі й нерухомі створіння почали бриніти трансцендентним звуком «Харе Крішна», наче відгукуючись на глибокий голос Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 207: Господь став обнімати шиї оленів і плакати. Тіла оленів сповнювало щастя, а в їхніх очах з'являлись сльози.
Текст* 208: Коли поряд на гілці з'явились дві папуги, самець і самка, Господь побачив їх і захотів почути їхню мову.
Текст* 209: Обидві папуги злетіли на руку Господа і стали оспівувати трансцендентні якості Крішни, а Господь слухав їх.
Текст 210: Папуга-самець проспівав: «Уславлення Господа Крішни, Верховного Бога-Особи, дарує благо всім істотам всесвіту. Його врода завойовує ґопі Вріндавани і перемагає їхнє терпіння. Його розваги вражають богиню щастя, а Його фізична сила перетворює пагорб Ґовардгана на іграшковий м'ячик. Його бездоганні якості незліченні й необмежені, а Його дії тішать усіх. Господь Крішна приваблює всіх. Хай же наш Господь тримає весь усесвіт у Своїй опіці!»
Текст* 211: Почувши від самця такий опис Господа Крішни, самиця почала декламувати вірші, що описували Шріматі Радгарані.
Текст 212: Папуга-самиця сказала: «Ніжність Шріматі Радгарані, Її вишукана врода і люб'язна вдача, Її майстерний танець і спів та Її поетичні твори такі привабливі, що полонять розум Крішни, який приваблює розум усіх у світі».
Текст* 213: Тоді самець сказав: «Крішна зачаровує розум Купідона», — і став декламувати іншого вірша.
Текст 214: Папуга-самець сказав: «Дорога шарі [папуго], Шрі Крішна носить флейту і зачаровує серця всіх жінок у всесвіті. Найбільше Він насолоджується вродливими ґопі і разом з тим завойовує Купідона. Слава Йому!»
Текст* 215: Тоді самиця стала жартувати з самця, і Шрі Чайтан'я Махапрабгу, почувши її мову, поринув у дивовижний любовний екстаз.
Текст 216: Папуга-самиця сказала: «Коли Господь Шрі Крішна разом із Радгарані, Він зачаровує Купідона, а інакше, коли Він один, Він Сам, дарма що зачаровує весь світ, підпадає під чар кохання».
Текст* 217: Обидві папуги злетіли на гілку дерева, а Шрі Чайтан'я Махапрабгу з подивом став споглядати танець павичів.
Текст* 218: Коли Господь побачив сині шиї павичів, Він одразу ж згадав про Крішну і в любовному екстазі впав на землю.
Текст* 219: Коли брахмана побачив, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу знепритомнів, вони разом з Балабгадрою Бгаттачар'єю заходились коло Господа.
Текст* 220: Вони стали бризкати на тіло Господа водою, а потім узяли Його накидку і стали омахувати Його нею.
Текст* 221: Вони стали повторювати Господу на вухо святе ім'я Крішни. Опритомнівши, Господь почав качатись по землі.
Текст* 222: Коли Господь качався по землі, Йому в тіло повпинались гострі шпичаки. Взявши Господа на коліна, Балабгадра Бгаттачар'я почав Його заспокоювати.
Текст* 223: Розум Шрі Чайтан'ї Махапрабгу був збурений екстатичною любов'ю до Крішни. Він підхопився і гукнув: «Співайте! Співайте!», і Сам почав танцювати.
Текст* 224: Корячись наказу Господа, Балабгадра Бгаттачар'я і брахмана почали співати святе ім'я Крішни, а Господь, безперервно танцюючи, рушив уперед.
Текст* 225: Брахмана був надзвичайно вражений, побачивши ознаки екстатичної любові Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Міркуючи про безпеку Господа, він був дуже стурбований.
Текст* 226: Розум Шрі Чайтан'ї Махапрабгу був занурений в екстатичну любов і в Джаґаннатга Пурі, але коли Він ішов до Вріндавани, Його любов зросла у сто раз.
Текст* 227: Коли Господь прийшов до Матгури, Його екстатична любов зросла у тисячу разів, але коли Він ходив лісами Вріндавани, вона зросла у сто тисяч разів.
Текст* 228-229: Хоч би де Шрі Чайтан'я Махапрабгу перебував, самого імені Вріндавани було доволі, щоб розбудити в Ньому любовний екстаз. А тепер, коли Він ходив по самому вріндаванському лісі, Його розум був охоплений великим любовним екстазом удень і вночі. Він їв і омивався тільки за звичкою.
Текст* 230: Тут я описав любовний екстаз, що Господь Чайтан'я проявив в одному з місць, які Він відвідав, обходячи дванадцять лісів Вріндавани. Описати все, що Він відчував у всіх інших місцях, було б неможливо.
Текст* 231: Господь Ананта складає мільйони книг, докладно описуючи перетворення екстатичної любові, які проявляв Шрі Чайтан'я Махапрабгу у Вріндавані.
Текст* 232: Сам Господь Ананта не може описати навіть дрібку цих розваг, я лише даю загальне уявлення про напрямок розвитку подій.
Текст* 233: Весь світ затопила повідь розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. В кого скільки є сили, той стільки може плавати в водах цієї повені.
Текст 234: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.