Шріла Бгактівінода Тгакура в «Амріта-праваха-бгаш'ї» наводить подальший огляд сімнадцятої глави. Відсвяткувавши Ратга-ятру Шрі Джаґаннатги, Шрі Чайтан'я Махапрабгу вирішив піти до Вріндавани. Шрі Рамананда Рая та Сварупа Дамодара Ґосвамі вибрали брахману, якого звали Балабгадра Бгаттачар'я, щоб він особисто слугував Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Рано-вранці, до схід сонця, Господь вирушив до міста Катака. На північ від Катаки він увійшов у глухий ліс. Він натрапляв на тигрів та слонів і спонукав їх повторювати маха- мантру Харе Крішна. Коли Йому траплялось по дорозі село, Він збирав милостиню і добував трохи рису та овочів. Якщо села по дорозі не було, Він готував рис, який залишався, і збирав у лісі шпинат. Шрі Чайтан'я Махапрабгу був дуже задоволений поведінкою Балабгадри Бгаттачар'ї.

Так Господь минув джунґлі Джгарікганди і нарешті дістався Варанасі. Омившись у Манікарніка-ґгаті у Варанасі, Він зустрів Тапану Мішру, що відвів Господа до себе додому і шанобливо надав Господу зручні умови для життя. У Варанасі Шрі Чайтан'ї Махапрабгу служив також Вайд'я Чандрашекгара, давній друг Господа. Побачивши поведінку Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, один махараштрійський брахмана розповів про це Пракашананді Сарасваті, лідеру санн'ясі-майаваді. Пракашананда висунув проти Господа всілякі звинувачення. Махараштрійський брахмана дуже засмутився цим і розповів про це Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, запитуючи, чому санн'ясі- майаваді не промовляють святого імені Крішни. Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів, що вони блюзніри, і з ними не слід спілкуватись. Так Господь дав брахмані Свої благословення.

Далі Шрі Чайтан'я Махапрабгу минув Праяґу і прийшов до Матгури, де пообідав у домі санодія-брахмани, учня Мадгавендри Пурі. Господь благословив брахману, пообідавши в його оселі. По тому Господь відвідав дванадцять лісів Вріндавани, і Його наповнили почуття великої екстатичної любові. Обходячи вріндаванські ліси, Господь слухав щебетання папуг та інших птахів.