ПОЯСНЕННЯ: Коли істота розуміє, що належить не до матеріального світу, а до духовного, її називають звільненою. Перебувати в духовному світі, звісно, приємно, але ті, хто пізнав трансцендентне ім'я, образ, якості та розваги Господа Крішни, насолоджуються блаженством, у багато разів більшим за блаженство істоти, яка просто усвідомила свою духовну природу. Коли людина перебуває на рівні самоусвідомлення, їй, звичайно, легко привабитись до Крішни і стати Господнім слугою. Це пояснено в «Бгаґавад-ґіті»(18.54):

«Той, хто піднімається на цей трансцендентний рівень, осягає Верховний Брахман і сповнюється радості. Він ні за чим не тужить і нічого не жадає. Він однаково ставиться до всіх живих істот. У такому стані він досягає чистого відданого служіння Мені».

Коли людина пізнає дух (брахма-бгӯта), вона стає щаслива (прасаннтм), тому що звільняється від матеріальних понять. Того, хто піднявся на цей рівень, не турбують матеріальні дії та їхні наслідки. Він усіх бачить однаково, як духовні душі (паіт сама-даріна). Коли людина досягає повного духовного усвідомлення, вона може піднятись на рівень чистого відданого служіння (мад-бгакті лабгате парм). Коли хтось приходить на рівень бгакті, відданого служіння, він само собою усвідомлює, хто такий Крішна. Господь каже в «Бгаґавад-ґіті»(18.55):

«Пізнати Мене таким, яким Я є, як Верховного Бога-Особу, можна тільки відданим служінням. I тільки повністю усвідомивши Мене за допомогою такої відданості, істота може ввійти у царство Бога».

Тільки на рівні бгакті можна пізнати Верховного Бога- Особу Крішну та Його трансцендентне ім'я, образ, розваги та оточення. Набувши таких духовних якостей, істота дістає право увійти в духовне царство Бога і повертається додому, до Верховного Бога (віате тад-анантарам).