 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАді-ліла
|
Текст 1: Я поклоняюсь Господеві Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, чия нектарна милість плине як велика ріка, затоплюючи весь усесвіт. Як річка тече вниз, так і Господь Чайтан'я дає Себе насамперед пропащим.
Текст* 2: Хвала, хвала Господеві Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Господеві Ніт'янанді! Хвала, хвала Адвайтачандрі! Хвала, хвала всім відданим Господа!
Текст* 3: Хай живе Господь Чайтан'я Махапрабгу в Його віці кайшора! Йому поклонялись і богиня процвітання, і богиня вченості. Богиня вченості, Сарасваті, поклонялась Йому, коли Він переміг вченого — переможця всього світу, а богиня процвітання, Лакшмідеві, поклонялася Йому вдома. Він чоловік чи Господь обох богинь, і тому я складаю Йому свої поклони.
Текст* 4: У віці одинадцяти років Шрі Чайтан'я Махапрабгу почав навчати Сам. Це знаменує початок Його віку кайшора.
Текст* 5: Коли Господь став вчителем, до Нього прийшло дуже багато учнів, і всіх їх вражала Його манера викладу.
Текст* 6: У диспутах про всілякі писання Господь завдавав поразки усім вченим, але держав Себе так люб'язно, що ніхто з переможених не відчував прикрості.
Текст* 7: Почавши вчителювати, Господь розважався різноманітними іграми у водах Ґанґи.
Текст 8: За скількись днів Господь вирушив до Східної Бенґалії, і всюди, де Він ішов, Він запроваджував рух санкіртани.
Текст* 9: Вражені інтелектуальною снагою та силою Господа Чайтан'ї Махапрабгу, до Нього приходили сотні учнів вчитись під Його керівництвом.
Текст 10: У Східній Бенґалії жив один брахмана на ім'я Тапана Мішра, що не міг визначити мету життя і спосіб її досягнути.
Текст 11: Зарившись у книжки, читаючи численні писання і слухаючи численні пояснення та настанови багатьох осіб, людина тільки наповнить своє серце сумнівами. Iстинну мету життя так не визначити.
Текст* 12: Уві сні до Тапани Мішри, що геть заплутався, прийшов якийсь брахмана і порадив звернутись до Німая Пандіти [Чайтан'ї Махапрабгу].
Текст* 13: «Він Господь [ішвара], — сказав брахмана, — а тому Він, безсумнівно, дасть тобі правильні вказівки».
Текст* 14: Побачивши цей сон, Тапана Мішра прийшов під захист лотосових стіп Господа Чайтан'ї і з подробицями розповів Господеві свій сон.
Текст 15: Господь, задоволений ним, дав йому настанови щодо мети життя та методу її досягнення. Господь пояснив йому, що головна запорука успіху — це повторювати святе ім'я Господа [маха-мантру Харе Крішна].
Текст* 16: Тапана Мішра хотів поселитись у Навадвіпі, з Господом, однак Господь попрохав його піти до Варанасі [Бенареса].
Текст* 17: Господь запевнив Тапану Мішру, що вони знову зустрінуться у Варанасі. Отримавши цей наказ, Тапана Мішра вирушив туди.
Текст 18: Я неспроможний зрозуміти незбагненних розваг Господа Чайтан'ї Махапрабгу: хоча Тапана Мішра прагнув жити з Ним у Навадвіпі, Господь порадив йому піти до Варанасі.
Текст 19: Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу дарував велике благо людям Східної Бенґалії, посвячуючи їх у харі-наму, повторення маха-мантри Харе Крішна, і своїми повчаннями роблячи з них мудрих вчених.
Текст* 20: Господь поринув у всіляку проповідницьку діяльність у Східній Бенґалії, і через те Його дружина Лакшмідеві, сильно засумувала вдома в розлуці з чоловіком.
Текст 21: Лакшмідеві вжалила змія розлуки, і від її отрути Лакшмідеві пішла на той світ. Вона повернулася додому до Верховного Бога.
Текст* 22: Господь Чайтан'я — це Сама Наддуша, і тому Він знав, що Лакшмідеві покинула світ. Отож Він повернувся додому, щоб втішити Свою матір, Шачідеві, глибоко нещасну через смерть невістки.
Текст 23: Повернувшись додому з великими багатствами і численними послідовниками, Господь, щоб полегшити її горе, почав пояснювати Шачідеві трансцендентне знання.
Текст* 24: Повернувшись додому зі Східної Бенґалії, Шрі Чайтан'я Махапрабгу взявся знову вчителювати. Силою Своєї освіти Він перемагав усіх і тому держався дуже гордо.
Текст 25: За якийсь час Господь Чайтан'я одружився з Вішнупрією, богинею процвітання, а після того завдав поразки Кешаві Кашмірі, переможцеві усіх вчених.
Текст* 26: Вріндавана даса Тгакура вже докладно це описав. Зрозумілий виклад не потребує розгляду хиб і достоїнств.
Текст* 27: Вклонившись Шрілі Вріндавані дасі Тгакурі, я спробую переповісти частину критичного аналізу, що його зробив Господь, і почувши який, Діґвіджаї сам себе прокляв.
Текст* 28: Одного вечора, коли на небі сяяв повний місяць, Господь сидів при березі Ґанґи зі Своїми численними учнями і обговорював певні питання літератури.
Текст* 29: Вийшло так, що Кешава Кашмірі Пандіта також прийшов туди. Піднісши молитви до матері Ґанґи, він побачив Чайтан'ю Махапрабгу.
Текст* 30: Господь його шанобливо привітав, але Кешава Кашмірі дуже пишався собою і тому звернувся до Господа зневажливо.
Текст 31: «Я так розумію, що Ти вчитель граматики, — сказав він, — і Тебе звуть Німай Пандіта. Люди високо відгукуються про Твої уроки з початкової граматики.
Текст 32: Наскільки я розумію, Ти викладаєш «Калапа-в'якарану». Я чув, що Твої учні вміють майстерно жонґлювати словами на основі цієї граматики».
Текст 33: Господь сказав: «Так, Мене вважають за вчителя граматики, але насправді Я нездатний передати знання граматики учням, а учні нездатні засвоїти Мої пояснення.
Текст* 34: Шановний пане, ви дуже великий вчений, знаєтесь на всіх писаннях і вмієте дуже майстерно складати вірші. Натомість Я лише дитина, учень-новачок, та й годі.
Текст* 35: Отож Я прагну побачити ваш поетичний дар. Ми б радо послухали, якби ви ласкаво погодились прославити матір Ґанґу».
Текст* 36: Почувши це, брахмана, Кешава Кашмірі, загордився ще більше і протягом одної години склав сто віршів про матір Ґанґу.
Текст* 37: Господь похвалив його: «Пане, немає поета, більшого за вас, в усьому світі.
Текст 38: Ваша поезія така складна, що її нікому не зрозуміти, крім вас та матері Сарасваті, богині мудрості.
Текст* 39: Але якщо ви розтлумачите один вірш, то, почувши пояснення з ваших вуст, ми будемо дуже раді».
Текст* 40: Діґвіджаї, Кешава Кашмірі, запитав, до якого вірша Господь хоче почути пояснення. Тоді Господь прочитав один зі ста віршів, які склав Кешава Кашмірі.
Текст* 41: «Велич матері Ґанґи завжди сяє. Її щастя незрівнянне, бо вона тече від лотосових стіп Шрі Вішну, Бога-Особи. Вона друга богиня процвітання, і тому їй завжди поклоняються півбоги і всі люди. Сповнена всіх прекрасних чеснот, вона красується на голові Господа Шіви».
Текст* 42: Коли Господь Чайтан'я Махапрабгу попрохав пояснити цей вірш, переможець вчених, дуже здивований, запитав Господа:
Текст* 43: «Я продекламував усі вірші, як вітер. Як Тобі вдалось повністю запам'ятати хоча б один із них?»
Текст 44: Господь відповів: «З ласки Господа хтось стає великим поетом, а хтось — великим шруті-дгарою, що може на льоту запам'ятовувати».
Текст 45: Задоволений словами Господа Чайтан'ї Махапрабгу, брахмана [Кешава Кашмірі] пояснив зацитований вірш. Тоді Господь сказав: «А тепер поясніть, будь ласка, які особливі якості й вади відзначають цей вірш».
Текст 46: Брахмана відповів: «У цьому вірші немає навіть тіні якоїсь вади. Навпаки, його відзначають порівняння та алітерація».
Текст* 47: Господь сказав: «Шановний пане, Я би міг дещо сказати, якщо ви не розсердитесь. Чи не могли б ви все ж таки вказати на вади цього вірша?
Текст* 48: Немає сумніву, ваша поезія свідчить про вашу високу обдарованість і, безперечно, до вподоби Верховному Господеві. Але якщо ретельно розглянути цей вірш, в ньому можна знайти і достоїнства, і вади».
Текст* 49: Господь підсумував: «Отож, проаналізуймо уважно цього вірша».
Поет відповів: «Так ось, у вірші, який Ти процитував, огріхів немає.
Поет відповів: «Так ось, у вірші, який Ти процитував, огріхів немає.
Текст 50: Ти звичайний студент граматики. Що Ти знаєш про літературні прикраси? Ти не можеш аналізувати цього вірша, бо Ти на тому зовсім не розумієшся».
Текст* 51: Прибираючи смиренної постави, Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Через те, що Я не перебуваю на одному з вами рівні, Я й попрохав вас пояснити Мені для науки вади і достоїнства вашого вірша.
Текст 52: Певно ж, Я не вивчав мистецтво використання літературних прикрас. Але Я чув про це в вищих колах і тому можу розглянути цей вірш, виявивши в ньому багато вад і багато достоїнств».
Текст* 53: Поет сказав: «Ну добре, скажи-но, які достоїнства і вади Ти знайшов».
Господь відповів: «З вашого дозволу Я скажу, але, будь ласка, слухайте, не гніваючись.
Господь відповів: «З вашого дозволу Я скажу, але, будь ласка, слухайте, не гніваючись.
Текст 54: Шановний пане, у цьому вірші п'ять вад і п'ять літературних прикрас. Я їх по черзі назву. Будь ласка, послухайте і скажіть свій присуд.
Текст* 55: У цьому вірші двічі трапляється вада авімрішта-відгеямша, і по одному разу трапляються вади віруддга-маті, пунар-атта й бгаґна-крама.
Текст* 56: Уславлення Ґанґи [махаттвам ґанґайах] — це головне невідоме в вірші, а на відоме вказує слово «ідам», поставлене після невідомого.
Текст* 57: Ви поставили відоме вкінці, а невідоме спочатку, і тим порушили порядок викладу. Через цю ваду значення слів викликає сумнів.
Текст 58: «Не слід вводити невідоме, не згадавши спочатку відомого, бо без твердої опори ніщо ніде не втвердити».
Текст* 59: У слові «двітīйа-шрī-лакшмī» [«друга богиня процвітання, сповнена всіх багатств»] невідоме — це існування другої Лакшмі. В утвореному таким чином складеному слові початкове, бажане значення відійшло у тінь і загубилось.
Текст* 60: Слово «двітīйа» («друга») становить невідоме, але коли воно входить до цього складеного виразу, бажане значення рівності з Лакшмі втрачається.
Текст* 61: Тут є не тільки вада авімрішта-відгеямша, а й інша вада, яку Я покажу вам. Будь ласка, послухайте Мене пильно.
Текст* 62: Ось ще одна велика вада. З великим задоволенням ви створили слово «бгаванī-бгартрі», але воно хибує на внутрішню суперечливість.
Текст* 63: Слово «бгаванī» означає «дружина Господа Шіви». Але коли ми скажемо за її чоловіка, можна вирішити, що вона має ще одного чоловіка.
Текст* 64: Коли ми чуємо, що дружина Господа Шіви має іншого чоловіка, це звучить суперечливо. Використання таких виразів у творі становить ваду за назвою віруддга-маті-кріт.
Текст* 65: Якщо хто-небудь каже: «Дай цю пожертву в руки чоловіка брахманової дружини», ці суперечливі слова одразу створюють у нас враження, що брахманова дружина має ще одного чоловіка.
Текст* 66: Слово «вібгаваті» [«красується»] містить в собі закінчений смисл. Якщо доповнити його прикметником «адбгута-ґуна» [«з прекрасними якостями»], виникає вада тавтології.
Текст* 67: У трьох рядках вірша виникає чудова алітерація, але в одному рядку алітерації немає. Це вада, відхилення.
Текст* 68: Хоча вірш оздоблює п'ять літературних прикрас, його повністю зіпсували ці п'ять грубих вад.
Текст* 69: Нехай вірш оздоблює навіть десять літературних прикрас, один-однісінький помилковий вираз його повністю руйнує.
Текст 70: Навіть якщо прекрасне тіло людини оздоблене самоцвітами, одна пляма білої прокази робить усе тіло огидним.
Текст* 71: «Як одна-однісінька пляма білої прокази занапащає навіть гарно прикрашене тіло, так одна вада занапащає весь вірш, незважаючи ні на які алітерації, порівняння та метафори».
Текст* 72: А зараз послухайте опис п'яти літературних прикрас у цьому вірші. В ньому є дві звукові прикраси і три змістові.
Текст* 73: Три рядки містять алітерацію, звукову прикрасу. А сполучення слів «шрī» і «лакшмī» прикрашене відтінком тавтології.
Текст* 74: Перший рядок складений так, що в ньому п'ять разів повторюється літера «та», а третій рядок складений так, що в ньому п'ять разів повторюється літера «ра».
Текст* 75: У четвертому рядку чотири рази вжито літеру «бга». Ця алітерація являє собою приклад дуже приємної звукової прикраси.
Текст* 76: Хоча слова «шрī» та «лакшмī» мають однаковий зміст і через це майже утворюють тавтологію, їхнє поєднання все ж таки не становить зайвого повтору.
Текст* 77: Якщо назвати Лакшмі наділеною шрī [багатством], це створює дещо інше поняття з відтінком повторення. Це другий випадок словесної прикраси.
Текст* 78: Використання виразу «лакшмīр іва» [«мов Лакшмі»] являє собою змістову прикрасу, що називається упама [аналогія]. Також у вірші міститься ще одна змістова прикраса за назвою віродгабгаса, тобто суперечливе пояснення.
Текст* 79: Всім відомо, що на плесах Ґанґи ростуть лотоси. Але твердження про те, що Ґанґа народжується з лотосу, здається величезною суперечністю.
Текст* 80: Мати Ґанґа бере свій початок від лотосових стіп Господа. Хоча твердження про те, що вода тече з лотосової квітки, суперечливе, якщо його пов'язати з Господом, воно стає дивовижним.
Текст 81: В такому походженні Ґанґи з незбагненної енерґії Господа немає нічого суперечливого, дарма що воно здається суперечливим.
Текст* 82: «Всім відомо, що лотоси народжуються у воді, але вода аж ніяк не народжується з лотоса. Однак у Крішні дивовижно узгоджуються всі суперечності: велика ріка Ґанґа народилась від Його лотосових стіп».
Текст* 83: Iстинна велич матері Ґанґи полягає в тому, що вона народилась від лотосових стіп Господа Вішну. Таке припущення являє собою ще одну прикрасу, яку називають анумана.
Текст* 84: Я розглянув лише п'ять грубих вад і п'ять літературних прикрас у цьому вірші, але якщо вдатись у деталі, тут можна знайти безліч вад.
Текст* 85: З милості півбогині, якій ви поклоняєтесь, ви набули поетичний хист і натхнення. Але поезія, уважно не опрацьована, неодмінно хибуватиме на огріхи.
Текст* 86: Поетичний дар, доповнений належним аналізом, породжує дуже чисту поезію, що в поєднанні з метафорами та аналогіями просто іскриться».
Текст* 87: Почувши пояснення Господа Чайтан'ї Махапрабгу, переможець серед поетів від подиву занімів. Його меткий розум заціпенів, і він не міг здобутись на слово.
Текст* 88: Він хотів щось сказати, але з вуст не виходило жодного звуку. Тоді він почав спантеличено міркувати про себе над тим, що сталось.
Текст 89: «Це мале хлопчисько заморозило мій інтелект. З цього мені ясно, що матінка Сарасваті на мене сердита.
Текст* 90: Дати таке чудове пояснення, яке дав цей хлопець, не до снаги жодній людині. Його вустами особисто говорила матір Сарасваті, не інакше».
Текст* 91: Подумавши так, пандіта сказав: «Шановний Німаю Пандіто, послухай-но. Почувши Твоє пояснення, я не можу отямитись від подиву.
Текст* 92: Я вражений. Ти не вивчав літературознавства і не маєш великої практики в дослідженні шастр. Як же Тобі вдалося зробити такий детальний критичний аналіз?»
Текст* 93: Почувши цю мову і зрозумівши, що відбувається в серці пандіти, Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів жартом.
Текст* 94: «Шановний пане, Я в літературі не тямлю і не знаю, що добре, а що погано. Якщо Я щось і сказав, то це, слід розуміти, сказала мати Сарасваті».
Текст* 95: Коли пандіта почув ці слова Господа Чайтан'ї Махапрабгу, він гірко задумався, навіщо було матері Сарасваті через цього хлопчика завдавати йому поразки.
Текст* 96: «Треба мені помолитись богині вченості, — вирішив нарешті переможець вчених, — і, зосередившись у медитації на неї, запитати, чому через цього хлопця вона так зневажила мене».
Текст* 97: Сарасваті справді примусила переможця вчених скласти вірш із вадами. Мало того, під час аналізу цього вірша вона затьмарила його інтелект, і він зазнав повної поразки від інтелекту Господа.
Текст* 98: Коли переможець поетів зазнав отакої поразки, всі учні Господа, що сиділи довкола, розреготались. Але Господь Чайтан'я Махапрабгу попрохав їх не сміятись, а Сам звернувся до поета.
Текст* 99: «Ви найерудованіший вчений і найвидатніший з усіх великих поетів, бо хіба інакше з ваших вуст виходила б така вишукана поезія?
Текст* 100: Ваш поетичний талант могутній, як потік вод Ґанґи. Я не бачу нікого в світі, хто міг би з вами позмагатись.
Текст* 101: Навіть у поетичних творах таких великих поетів, як Бгавабгуті, Джаядева і Калідаса, трапляється багато вад.
Текст 102: Такі похибки не слід брати до уваги. Дивитись треба на поетичну силу, яку несуть у собі твори цих поетів.
Текст* 103: Я не гідний навіть бути вашим учнем. Тому, будь ласка, не беріть до серця Мої дитячі витівки.
Текст* 104: Будь ласка, ідіть додому, а завтра зустрінемось знову, і Я радо послухаю з ваших вуст пояснення шастр».
Текст* 105: Після того і поет, і Чайтан'я Махапрабгу повернулись до своїх домівок. Вночі поет поклонявся матері Сарасваті.
Текст* 106: Уві сні богиня повідомила йому про становище Господа, і переможець серед поетів збагнув, що Господь Чайтан'я Махапрабгу — це Сам Верховний Бог-Особа.
Текст 107: Наступного ранку поет прийшов до Господа Чайтан'ї і віддався Його лотосовим стопам. Господь пролив на нього Свою милість і розірвав усі пута його матеріальних прив'язаностей.
Текст 108: Переможцеві серед поетів, безперечно, надзвичайно пощастило. Завдяки широкій ерудованості та вченості він досягнув у житті успіху і отримав притулок Господа Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 109: Шріла Вріндавана даса Тгакура докладно змалював усі ці події. Я навів тільки ті деталі, які він не описав.
Текст* 110: Нектарні бризки розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу можуть задовольнити кожного, хто про них слухає.
Текст 111: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.