ґгаре іл прабгу баху ла дгана-джана
таттва-джне каіл ачīра дукга вімочана
ґгаре — додому; іл — повернувся; прабгу — Господь; баху — багато; ла — несучи; дгана — багатство; джана — послідовники; таттва-джне — трансцендентним знанням; каіл — зробив; ачīра — Шачімати; дукга — нещастя; вімочана — полегшення.
ПОЯСНЕННЯ: У «Бгаґавад-ґіті» (2.13) сказано:
«Як у цьому тілі душа переходить з дитячого тіла в юнацьке, а тоді в старече, так і під час смерті вона переходить в інше тіло. Такі зміни не турбують того, хто пізнав свою духовну природу». Такі вірші з «Бгаґавад-ґіти» чи з інших ведичних писань дають дуже цінні поради для тих, у кого хтось помер. Обговорюючи ці настанови «Бгаґавад-ґіти» чи «Шрімад-Бгаґаватам», твереза людина може чітко зрозуміти, що душа ніколи не помирає, а просто переходить з одного тіла в інше. Це називають перевтіленням душі. Увійшовши в матеріальний світ, душа зав'язує тілесні стосунки з певним батьком, матір'ю, сестрами, братами, дружиною та дітьми, але всі ці зв'язки стосуються тіла, а не душі. Тому, як сказано у «Бгаґавад-ґіті», дгīрас татра на мухйаті — людину тверезу не турбують такі зовнішні зміни у матеріальному світі. Такі пояснення називають таттва-катгою, чи з'ясуванням істини.