пача доша еі локе пача алакра
краме мі кахі, уна, караха вічра
пача — п'ять; доша — вад; еі локе — у цьому вірші; пача — п'ять; алакра — літературних прикрас; краме — одну по одній; мі — Я; кахі — кажу; уна — будь ласка, послухайте; караха — дайте; вічра — присуд.
ПОЯСНЕННЯ: У вірші махаттва ґаґй... є п'ять літературних прикрас і п'ять прикладів невдалого віршування. Серед них два випадки вади, що називається авімрішта-відгеямша, і по одному випадку вад віруддга-маті, пунар-укті і бгаґна-крама.
Вімша означає «чистий», а відгейа — «присудок». Загальні правила літератури вимагають спочатку наводити підмет, а тоді його присудок. Наприклад, згідно з санскритською граматикою у вислові «Цей чоловік освічений» порядок правильний. А от у вислові «Освічений цей чоловік» порядок неправильний. Така вада зветься авімрішта-відгеямша-доша, тобто «вада нечистого порядку». Нова інформація, про яку повідомляє вірш, — це слава Ґанґи, і тому слово ідам («це»), тобто вже відоме, повинно було б стояти перед уславленням, а не після. Уже відоме, підмет, повинен стояти перед невідомим, щоб зміст речення зрозуміли правильно.
Другий випадок авімрішта-відгеямша-доші трапляється в словах двітīйа-рī-лакшмīр іва. У даному виразі слово двітīйа («друга») становить відгею, тобто невідоме. Через те, що невідоме стоїть на першому місці, вислів двітīйа-рī-лакшмīр являє собою другу помилку. Вислів двітīйа-рī-лакшмīр іва був складений для того, щоб порівняти Ґанґу до богині процвітання, але через цю ваду його смисл став заплутаним.
Третя вада — це віруддга-маті, або суперечливе поняття, у словах бгавнī-бгарту. Слово бгавнī стосується до дружини Бгави, Господа Шіви. Але якщо до слова бгавнī (що вже означає «дружина Господа Шіви») додати слово бгарт «чоловік», утворивши складений вираз «чоловік дружини Господа Шіви», то вийде суперечність, бо буде здаватись, що дружина Господа Шіви має ще одного чоловіка.
Четверта вада — це пунар-укті, або тавтологія. Вона виникає через те, що дієслово вібгаваті («красується»), яким вірш мав би закінчитись, означене зайвим прикметником адбгута-ґу («сповнена прекрасних якостей»). П'ята вада — це бгаґна-крама, що означає «зламаний порядок». У першому, третьому й четвертому рядках вірш має анупрасу, алітерацію, створену звуками та, ра і бга, але в другому рядку анупраси немає, що ламає порядок цих прикрас.