пратібг — хист; кавітва — поетична уява; томра — ваша; деват — півбога; прасде — милістю; авічра — без ретельного виважування; квйе — у поезії; авайа — неодмінно; пае — є; доша — вада; вдге — перешкода.

З милості півбогині, якій ви поклоняєтесь, ви набули поетичний хист і натхнення. Але поезія, уважно не опрацьована, неодмінно хибуватиме на огріхи.