ПОЯСНЕННЯ: У «Шрімад-Бгаґаватам» (7.13.8) сказано: ґрантгн наівбгйасед бахӯн на вйкгйм упайуджīта — «Не слід читати багато книжок і не слід робити викладання багатьох книжок своєю професією, і насамперед відданому». Треба відмовитись від марнолюбної думки стати велемудрим вченим задля світської слави і фінансової вигоди. Розпорошуючись на вивчення багатьох книжок, неможливо ні зосередити розум на відданому служінні, ні збагнути всі численні писання, сповнені глибоких висловів та думок. Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура, висловлюючи свою думку щодо цього, зазначає, що людина, яку вабить вивчати численні писання на різні теми, особливо на теми корисливої діяльності і умоглядної філософії, розпорошує свою увагу і тому втрачає нагоду виконувати безкорисливе віддане служіння.

Людину зазвичай вабить до корисливої діяльності, релігійних ритуалів та умоглядної філософії. Спантеличена з непам'ятних часів такою діяльністю, вона не розуміє справжньої мети життя і тому все її життя минає даремно. Збиваючись так на манівці, несвідомі люди втрачають нагоду виконувати безкорисливе крішна-бгакті, віддане служіння Господеві. Тапана Мішра — яскравий приклад такої людини. Він був ерудований вчений, але не міг визначити мету життя. Тому Господь Чайтан'я Махапрабгу дав йому нагоду послухати Свої повчання Санатані Ґосвамі. Повчання, які Господь Чайтан'я дав Тапані Мішрі, особливо важливі для тих, хто вештається тут і там, збирає всілякі книжки і не вивчає жодної з них, повністю гублячи напрямок у своєму житті.