 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАді-ліла
|
Текст 1: Я складаю шанобливі поклони Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Притулок Його лотосових стіп наснажує такою силою, що навіть дурень може зібрати з родовищ явлених писань коштовні перлини остаточної істини.
Текст* 2: Хвала, хвала Господу Чайтан'ї! Хвала, хвала Господу Ніт'янанді! Хвала, хвала Адвайтачандрі! Хвала, хвала всім відданим Господа Чайтан'ї!
Текст* 3: Смисл третього вірша я пояснив. А зараз, віддані, будь ласка, якнайуважніше послухайте значення четвертого.
Текст 4: «Нехай Верховний Господь, що Його знають як сина Шріматі Шачі-деві, трансцендентно проявиться в найпотаємнішому куточку вашого серця. Сяючи, немов розтоплене золото, Він зі Своєї безпричинної милості прийшов в епоху Калі, щоб дарувати те, чого не дарувало ще жодне з втілень, — найпіднесеніший смак відданого служіння, смак кохання».
Текст 5: Господь Крішна, син царя Враджі, — Верховний Господь. Він одвічно насолоджується трансцендентними розвагами у Своїй вічній обителі, Ґолоці, до якої входить і Враджадгама.
Текст* 6: Один раз на день Брахми Він сходить у цей світ, щоб проявити Свої трансцендентні ігри.
Текст* 7: Ми знаємо, що є чотири епохи [юґи]: Сат'я, Трета, Двапара і Калі. Чотири разом вони складають одну дів'я-юґу.
Текст 8: Сімдесят одна дів'я-юґа складає одну манвантару, а в одному дні Брахми чотирнадцять манвантар.
Текст 9: Нинішній Ману, сьомий за ліком, зветься Вайвасвата [син Вівасвана]. Дотепер минуло двадцять сім дів'я-юґ [27Х4320000 сонячних років] його віку.
Текст 10: Наприкінці Двапара-юґи двадцять восьмої дів'я-юґи на Землю із вічної Враджа-дгами приходить Господь Крішна з усім Своїм оточенням.
Текст 11: Є чотири трансцендентні смаки [раси]: служіння [дас'я], дружба [сакг'я], батьківська прив'язаність [ватсал'я] та любов закоханих [шрінґара]. Віддані, які розкошують якимись із цих чотирьох смаків, завойовують Господа Крішну.
Текст 12: Поринаючи в таку трансцендентну любов, Господь Шрі Крішна насолоджується у Враджі з відданими слугами, друзями, батьками та коханими.
Текст* 13: Господь Крішна насолоджується трансцендентними розвагами скільки бажає, а тоді відходить. Відійшовши, однак, Він міркує:
Текст 14: «Вже давно Я не дарував мешканцям цього світу безкорисливого любовного служіння Мені. А якщо живі істоти не розвивають такої любовної прив'язаності, існування матеріального світу позбавлене самого сенсу.
Текст* 15: По всьому світі Мені поклоняються відповідно до наведених у писаннях правил. Але, просто дотримуючись таких реґулівних засад, неможливо розвинути любовні почуття відданих із Враджабгумі.
Текст 16: Знаючи Мої багатства, весь світ споглядає Мене з благоговійним трепетом. Але відданість, ослаблена такою шанобливістю, не приваблює Мене.
Текст* 17: Виконуючи таке реґламентоване віддане служіння в благоговійному трепеті, можна піти на Вайкунтгу і досягнути чотирьох різновидів звільнення.
Текст 18: Чотири різновиди звільнення — це саршті [набути багатств, як у Господа], саруп'я [отримати тіло, як у Господа], саміп'я [бути особистим супутником Господа] і салок'я [жити на планеті Вайкунтга]. Однак саюдж'ї віддані ніколи не визнають, тому що за цього звільнення істота зливається з Брахманом.
Текст* 19: Я особисто започаткую релігію епохи — нама-санкіртану, спільне оспівування святого імені. Я примушу світ осягнути чотири смаки любовного відданого служіння і в екстазі танцювати.
Текст 20: Я прийму роль відданого і вчитиму відданого служіння, практикуючи його Сам.
Текст* 21: Той, хто не практикує відданого служіння сам, нездатний вчити інших. Цю істину підтверджує вся «Ґіта» і весь «Бгаґаватам».
Текст* 22: «Коли десь занепадає релігія і зростає безбожність, тоді, нащадку Бгарати, Я Сам приходжу.
Текст 23: Я з'являюсь Сам із віку в вік, щоб звільнити праведників і знищити лиходіїв, а також відновити релігійні засади».
Текст* 24: «Якби Я Сам не показував приклад дотримання релігійних засад, ці всі світи зазнали б руїни. Я став би причиною появи небажаного населення і призвів би цих усіх живих істот до занепаду».
Текст* 25: «Хоч би що робила велика людина, звичайні люди наслідують її приклад. I хоч би який взірець вона встановила своїми діями, весь світ його переймає».
Текст* 26: Мої довершені частки на силі встановити релігійні засади для кожної епохи. Однак ніхто, крім Мене, не спроможний дарувати таку любов, з якою служили жителі Враджі.
Текст 27: «У Бога-Особи може бути багато всеблагих втілень, але хто ще, крім Господа Шрі Крішни, на силі дарувати відданим душам любов до Бога?»
Текст* 28: Тому в товаристві Своїх відданих Я прийду на землю і проводитиму розмаїті яскраві розваги».
Текст 29: З цими думками Бог-Особа, Сам Шрі Крішна, з'явився в Надії на самому початку епохи Калі.
Текст* 30: Отак цей лев, Господь Чайтан'я, з'явився в Навадвіпі. У Нього груди левові, сила левова і гучний голос лева.
Текст* 31: Нехай цей лев оселиться в глибині серця кожної живої істоти і Своїм громовим риком прожене звідти слонів гріха.
Текст* 32: Під час Його ранніх розваг Він має ім'я Вішвамбгара, тому що Він затоплює світ нектаром відданості й отак рятує живі істоти.
Текст* 33: Дієслівний корінь «дубгрін» [а це корінь слова «вішвамбгара»] вказує на живлення й підтримання. Він [Господь Чайтан'я] живить і підтримує три світи, роздаючи любов до Бога.
Текст 34: Під час пізніших розваг Він відомий як Господь Шрі Крішна Чайтан'я. Він благословляє весь світ, звістуючи науку про ім'я та славу Господа Шрі Крішни.
Текст* 35: Знаючи, що Він [Господь Чайтан'я] є втілення Господа за Калі-юґи, Ґарґа Муні під час церемонії наречення імені Крішни провістив Його прихід.
Текст 36: «Цей хлопчик [Крішна], з'являючись у різні епохи, має тіла ще трьох інших кольорів — білого, червоного та жовтого. Нині Він з'явився з тілом трансцендентного темного кольору».
Текст* 37: Білий, червоний та жовтий — ось три кольори, що їх прибирає осяйне тіло Господа, чоловіка богині процвітання, в епохи Сат'я, Трета та Калі.
Текст* 38: Тепер, за Двапара-юґи, Господь зійшов у тілі чорнуватого кольору. Це суть свідчень усіх Пуран та інших ведичних писань з цього приводу.
Текст 39: «За Двапара-юґи Бог-Особа з'являється в тілі темного кольору. Вбраний у жовті шати, прикрашений самоцвітом Каустубга та знаком Шріватси, Він у руках тримає Свою зброю. Так описано Його зовнішність».
Текст 40: Релігійна практика епохи Калі — це проповідь слави святого імені. Тільки задля того, щоб проповідувати святе ім'я, Господь зійшов як Господь Чайтан'я у тілі жовтого кольору.
Текст* 41: Осяйний колір Його велетенського тіла скидається на колір розтопленого золота. Його голос глибиною перевершує громовий гуркіт щойно набіглих хмар.
Текст* 42: Якщо людина має зріст і розмах рук, що рівні чотирьом її ліктям, її вважають за велику особистість.
Текст 43: Таку особу називають нйаґродга-парімандала. Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу, уособлення всіх чеснот, має тіло нйаґродга-парімандала.
Текст* 44: Його довгі руки сягають аж до колін. Його очі — немов пелюстки лотоса, ніс — наче сезамова квітка, а обличчя прекрасне, немов місяць.
Текст* 45: Він вмиротворений, стриманий і всім серцем відданий трансцендентному служінню Господу Шрі Крішні. Він ніжний до Своїх відданих, м'який і однаково доброзичливий до всіх живих істот.
Текст* 46: Його тіло — насамперед тоді, коли Він танцює в шрі- крішна-санкіртані, — прикрашають сандалові браслети й зап'ястя, а також візерунки з сандалової пасти.
Текст* 47: Перелічивши ці всі якості Господа Чайтан'ї, мудрець Вайшампаяна навів Його ім'я у «Вішну-сахасра-намі».
Текст* 48: Iгри Господа Чайтан'ї поділяють на дві частини: ранні ігри [аді-ліла] та пізніші ігри [шеша-ліла]. У кожній з цих двох ліл Господь має по чотири імені.
Текст 49: «У Своїх ранніх розвагах Він грає роль сімейної людини. Шкіра Його золотава. Його руки й ноги прекрасні, і все Його тіло, прикрашене сандаловою пастою, схоже на розтоплене золото. У Своїх пізніших розвагах Він, прийнявши санн'ясу, уособлює врівноваженість та вмиротвореність. Він примушує вмовкнути невідданих-імперсоналістів і тому являє Собою найвище пристановище спокою та відданості».
Текст* 50: У «Шрімад-Бгаґаватам» неодноразово чітко з'ясовано, що сутність релігії за епохи Калі — повторювати святе ім'я Крішни.
Текст 51: «Так, царю, поклонялись Господу всесвіту за Двапара-юґи. За Калі-юґи Верховному Богові-Особі поклоняються теж за приписами явлених писань. Послухай, будь ласка, про це.
Текст 52: За епохи Калі розумні люди гуртом співають, поклоняючись втіленню Верховного Бога, яке завше повторює ім'я Крішни. Хоча тіло Його не темне, Він — Сам Крішна. Його супроводжують супутники, слуги, зброя та вірники».
Текст* 53: Дорогі браття, послухайте, будь-ласка, опис цих усіх славетних ознак Господа Чайтан'ї. Цей вірш дає стислий огляд Його діянь та якостей.
Текст* 54: «Два склади «кріш-на» не сходять з Його вуст». Або: «Він постійно з великою насолодою описує Крішну».
Текст* 55: Такі два значення виразу «крішна-варна». Воістину, з Його вуст ніколи не виходить нічого іншого, крім слова «Крішна».
Текст* 56: Якщо хтось спробує на підставі цього виразу сказати, що Господь має чорнувату шкіру, наступне означення [твіша акрішнам] відкидає таке тлумачення.
Текст* 57: Колір Його тіла аж ніяк не чорнуватий. Насправді, в Його випадку «нечорне тіло» означає «жовте».
Текст 58: «За епохи Калі вчені мужі, приносячи жертву спільного оспівування святого імені, поклоняються Господеві Крішні, чиє тіло переповнене почуттями Шріматі Радгарані і тому вже не чорнувате. Він — єдине Божество парамахамс, найліпших з осіб на четвертому рівні життя [на рівні санн'яси]. Нехай цей Верховний Бог-Особа, Господь Чайтан'я, щедро обдарує нас Своєю безпричинною милістю».
Текст* 59: Сяйво Його тіла кольору розтопленого золота саме впадає в око, розганяючи темряву невігластва.
Текст* 60: Гріховне життя живої істоти постає з невігластва. Щоб знищити це невігластво, Господь приніс із Собою різноманітну зброю: Своїх довершених супутників, Своїх відданих та святе ім'я.
Текст* 61: Найбільшим невіглаством людину огортають вчинки, які розходяться з вимогами відданого служіння, чи то вчинки неблагочестиві, чи благочестиві. Їх усіх треба вважати гріхами [калмаша].
Текст* 62: Здіймаючи руки, співаючи святе ім'я і дивлячись на всіх з глибокою любов'ю, Він розмітає всі гріхи й затоплює кожного любов'ю до Верховного Бога.
Текст 63: «Нехай Верховний Бог-Особа в постаті Господа Шрі Чайтан'ї дарує нам Свою безпричинну милість. Його усмішка й погляд вмить розвіюють усі страждання світу, а самі Його слова вливають життя в благословенні ліани відданості, що починають пишно зеленіти. Той, хто віддається під притулок Його лотосових стіп, одразу ж сповнюється трансцендентною любов'ю до Бога».
Текст* 64: Хто погляне на Його прекрасне тіло чи на вродливе обличчя, той звільняється від усіх гріхів і здобуває скарб любові до Верховного Бога.
Текст* 65: У Своїх інших втіленнях Господь приходив із військом та зброєю, але за цього втілення Його воїни — це Його довершені частки та супутники.
Текст 66: «Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу — це Божество, якому завжди ревно поклоняються півбоги разом з Господом Шівою та Господом Брахмою. Перебрані в звичайних людей, вони приходили виразити свою любов до Нього. Він вчить Своїх відданих чистого відданого служіння Йому Самому. Чи ще побачать Його мої очі?»
Текст* 67: Завдання Його довершених часток та супутників було відігравати роль зброї. Будь ласка, послухайте, що ще значить слово «анґа».
Текст* 68: За явленими писаннями, член тіла [анґа] теж зветься частиною [амша], а частина члена зветься підчастиною [упанґа].
Текст 69: «Боже богів, Ти проймаєш Своїм поглядом усе творіння. Воістину, Ти — дороге кожному життя. Тож хіба Ти не мій батько, Нараяна? Нараяна — це ім'я того, кому за обитель служить вода, породжена з Нари [Ґарбгодакашаї Вішну]. Цей Нараяна — Твоя довершена частка. Усі Твої довершені частки трансцендентні, Вони абсолютні і не належать до творінь майі».
Текст* 70: Прояв Нараяни, що панує в серці кожного, а також Нараяна, що живе у водах [Карана, Ґарбга і Кшіра], — це Твої довершені частки. Отже Ти первинний Нараяна.
Текст 71: Справді, слово «анґа» стосується довершених часток. Такі прояви Господа ніколи не слід вважати за утвори матеріальної природи, тому що всі вони трансцендентні, сповнені знання та блаженства.
Текст* 72: I Шрі Адвайта Прабгу, і Ніт'янанда Прабгу — довершені частки Господа Чайтан'ї. Вони члени [анґа] Його тіла. Частини цих двох членів називають упанґа.
Текст 73: Отак Господь споряджений гострою зброєю в формі Своїх частин та довершених членів. Усі ці види зброї посідають достатню могутність, щоб розчавити безбожників.
Текст* 74: Шрі Ніт'янанда Ґосані — це не хто інший, як Халадгара [Господь Баларама], а Адвайта Ачар'я — це Сам Бог-Особа.
Текст* 75: Ці два полководці подорожують всюди зі Своїми воїнами, як, наприклад, Шріваса Тгакура, і оспівують святе ім'я Господа.
Текст* 76: Сама зовнішність Господа Ніт'янанди видає в Ньому приборкувача безвірних. А від голосних вигуків Адвайти Ачар'ї всі гріхи й безбожники кидаються врозтіч.
Текст* 77: Господь Шрі Крішна Чайтан'я — основоположник санкіртани [спільного оспівування святого імені Господа]. Тому, хто санкіртаною поклоняється Йому, воістину пощастило.
Текст 78: Така людина справді має розум, тоді як інші, вбогі знанням, змушені терпіти низку безконечних народжень та смертей. З усіх жертвопринесень повторення святого імені Господа — найпіднесеніше.
Текст 79: Той, хто рівняє десять мільйонів жертвопринесень ашвамедга до повторення святого імені Господа Крішни, поза сумнівом, безбожник. Йому не уникнути Ямараджевої кари.
Текст* 80: У вступі-благословенні до «Бгаґавата-сандарбги» Шріла Джіва Ґосвамі пояснив це ось яким віршем:
Текст 81: «Я віддаюсь під притулок Господа Шрі Крішни Чайтан'ї Махапрабгу, що тіло має світле, але всередині є Сам Крішна. За епохи Калі Він поширює Себе в різні прояви [анґа та упанґа] і влаштовує спільне оспівування святого імені Господа».
Текст* 82: В Упапуранах чуємо, як Шрі Крішна, зласкавившись на В'ясадеву, промовив йому такі слова.
Текст* 83: «Мудрий брахмано, іноді Я приймаю зречений стан життя і закликаю пропащий люд епохи Калі вдатись до відданого служіння Господеві».
Текст* 84: «Шрімад-Бгаґаватам», «Махабгарата», Пурани та численні інші ведичні писання доводять, що Господь Шрі Крішна Чайтан'я Махапрабгу — втілення Крішни.
Текст* 85: Прояв сили Господа Чайтан'ї можна також наочно побачити в Його надзвичайних діяннях та Його надзвичайних досягненнях у свідомості Крішни.
Текст* 86: Але безвірні безбожники не бачать очевидного, як оце сови не бачать сонячного світла.
Текст 87: «Мій Господи, забруднені демонічною природою люди неспроможні Тебе пізнати, дарма що Твоя верховність очевидна з Твоїх піднесених діянь, форм, вдачі та надзвичайної могутності, засвідчених усіма явленими писаннями в якості добра й словами славетних трансценденталістів божественної природи».
Текст* 88: Господь Шрі Крішна намагається всіляко приховати Свою сутність, та Його чисті віддані однаково знають Його який Він є.
Текст 89: «Мій Господи, у матеріальній природі все обмежене часом, простором та думкою. Однак Твої якості, незрівнянні та неперевершені, завжди трансцендентні до таких обмежень. Iноді Ти Своєю енерґією приховуєш ці якості, але Твої неподільні віддані завжди й за будь-яких обставин Тебе розпізнають».
Текст 90: Люди демонічної натури ніколи не здужають пізнати Крішну, але від чистих відданих Він не може сховатись.
Текст 91: «У творінні існують два класи людей: демонічні та божественні. До божественних належать віддані Господа Вішну, а істот із протилежними якостями називають демонами».
Текст* 92: Адвайта Ачар'я Ґосвамі — це Господь, що втілився як відданий. Його волання спричинило прихід Крішни.
Текст* 93: Коли Шрі Крішна бажає з'явитись на Землю, Він спочатку посилає втілитись Своїх шановних батьків та предків.
Текст* 94: Тому спочатку на Землі народжуються такі шановні особи, як Його батько, мати та духовний вчитель.
Текст 95: Iз Шрі Адвайтою Ачар'єю з'явились Мадгавендра Пурі, Iшвара Пурі, Шріматі Шачімата та Шріла Джаґаннатга Мішра.
Текст* 96: Коли прийшов Адвайта Ачар'я, Він виявив, що у світі немає відданого служіння Шрі Крішні, тому що люд поринув у матеріалістичну діяльність.
Текст 97: Усі з головою пішли в матеріальні насолоди, або гріховні, або праведні. Нікого не цікавило трансцендентне служіння Господеві, що єдине на силі врятувати від низки народжень та смертей.
Текст 98: Побачивши, що коїться в світі, Ачар'я відчув жаль і замислився над тим, як Йому допомогти людям.
Текст* 99: [Адвайта Ачар'я міркував:] «Якби втілився Сам Шрі Крішна, Він міг би проповідувати відданість Своїм власним прикладом.
Текст* 100: За доби Калі немає іншої релігії, як оспівування святого імені Господа, але як Господь втілиться за цієї епохи?
Текст* 101: Я з чистим розумом поклонятимусь Крішні і смиренно благатиму Його знову й знову.
Текст 102: Я буду гідний Свого імені, «Адвайта», коли зможу змусити Крішну започаткувати рух оспівування святого імені».
Текст* 103: Коли Він отак міркував про те, як поклонятись Крішні, щоб прихилити Його ласку, Йому на думку спав один вірш.
Текст 104: «Шрі Крішна любить Своїх відданих і продається відданому, який піднесе Йому просто один листок туласі й пригорщу води».
Текст* 105-106: Адвайта Ачар'я витлумачив цього вірша так: «Господь Крішна не знаходить способу відплатити Свій борг тому, хто підносить Йому листок туласі та воду, і міркує: ÀУ Мене немає багатства, яке було б рівноцінне воді з листочком туласіÐ.
Текст 107: Тоді Господь сплачує Свій борг, віддаючи відданому Самого Себе». З такими думками Ачар'я почав поклонятись Господеві.
Текст* 108: Думаючи про лотосові стопи Шрі Крішни, Він знову й знову підносив Господу пуп'янки туласі у воді з Ґанґи.
Текст* 109: Він голосно кликав Шрі Крішну і так домігся, щоб врешті- решт Крішна прийшов.
Текст* 110: Отже головною причиною приходу Шрі Чайтан'ї став цей заклик Адвайти Ачар'ї. Господь, захисник релігії, з'являється на бажання Свого відданого.
Текст 111: «Мій Господи, Ти завжди доступний зорові та слухові Твоїх чистих відданих. Ба більше, Ти оселяєшся в їхніх лотосових серцях, очищених відданим служінням. Мій Господи, уславлений піднесеними молитвами, Ти обдаровуєш Своїх відданих особливою милістю, являючись перед ними у тих вічних формах, в яких вони прагнуть Тебе споглядати».
Текст* 112: Суть цього вірша полягає в тому, що Господь Крішна з'являється у незліченних вічних формах, відгукуючись на бажання Своїх чистих відданих.
Текст* 113: Отже, я остаточно з'ясував смисл четвертого вірша. Господь Ґауранґа [Господь Чайтан'я] втілився для того, щоб навчати неподільної любові до Бога.
Текст 114: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.