ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш походить із «Шрімад-Бгаґаватам»(11.5.32). Шріла Джіва Ґосвамі пояснив його у своєму коментарі на «Бгаґаватам» за назвою «Крама-сандарбга». Там він каже: Господь Крішна з'являється і в золотавому тілі. Цей золотавий Господь Крішна — Господь Чайтан'я, що Йому поклоняються розумні люди цієї епохи. Це підтверджує в «Шрімад-Бгаґаватам» Ґарґа Муні, кажучи, що, хоча це немовля (Крішна) має тіло чорнуватого кольору, Він з'являється теж у тілах ще трьох кольорів: червоному, білому та жовтому. Тіло білого кольору Він мав за епохи Сат'я, а червоного — за епохи Трета. В тілі третього, жовто-золотого, кольору Він не з'являвся, аж поки прийшов як Господь Чайтан'я, що Його уславлюють іменем Ґаура Харі.

Шріла Джіва Ґосвамі пояснює, що слова кша-варам вказують на Шрі Крішну Чайтан'ю. Сказати кша-варам — все одно що сказати Крішна Чайтан'я. Iм'я Крішна супроводжує і Господа Крішну, і Господа Крішну Чайтан'ю. Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу — Верховний Бог-Особа, але Він повсякчас прославляє Крішну і розкошує трансцендентним блаженством, оспівуючи й пам'ятаючи ім'я Крішни та Його форму. У постаті Господа Чайтан'ї з'являється Сам Крішна, щоб звістувати найвище послання.

Господь Чайтан'я завше оспівує святе ім'я Крішни й прославляє його, а що Він — Сам Крішна, то кожен, хто зустрічається з Ним, сам починає оспівувати святе ім'я Крішни, а згодом і прославляти його перед іншими. Господь Чайтан'я вливає в людину трансцендентну свідомість Крішни, яка заполонює трансцендентним блаженством того, хто повторює святе ім'я. Отже, з будь-якого погляду, Він приходить до всіх як Крішна, або власною особою, або в звуці. Сам вигляд Господа Чайтан'ї змушує одразу згадати Господа Крішну, тому Його слід вважати за вішну-таттву. Iнакше сказати, Господь Чайтан'я — це Сам Господь Крішна.

Сґопґстра-пршадам ще раз вказує на те, що Господь Чайтан'я — це Господь Крішна. Його тіло завжди прикрашають оздоби з сандала і візерунки з сандалової пасти. Своєю незрівнянною красою Він зачаровує всіх людей цієї епохи. Втілюючись за інших часів, Господь подеколи вдавався до зброї і знищував демонічних істот, але за цієї епохи Господь їх перемагає Своєю всепривабливою подобою Чайтан'ї Махапрабгу. Шріла Джіва Ґосвамі пояснює, що астра, зброя, якою Він перемагає демонів, — це Його краса. Господь Чайтан'я приваблює всіх, тож зрозуміло, що Його супроводжували і всі півбоги. Його дії були надзвичайні, а супутники — дивовижні. Поширюючи рух санкіртани, Господь привабив багато великих учених та ачарій, передусім у Бенґалії та Оріссі. Господа Чайтан'ю завжди супроводжують Його найліпші супутники, як то Господь Ніт'янанда, Адвайта, Ґададгара і Шріваса.

Шріла Джіва Ґосвамі наводить вірша з ведичної літератури, який проголошує, що в пишних обрядових церемоніях чи жертвопринесеннях немає ніякої потреби. Джіва Ґосвамі коментує, що, замість проводити напоказ такі помпезні ритуали, всі люди, незалежно від касти, кольору шкіри чи віросповідання, можуть збиратись гуртом і співати Харе Крішна, поклоняючись Господу Чайтан'ї. Кша-вара твішкшам вказує на те, що найбільшу увагу треба приділяти імені Крішни. Господь Чайтан'я навчав свідомості Крішни, оспівуючи ім'я Крішни. Отже, щоб поклонятись Господу Чайтан'ї, треба громадою оспівувати маха-мантру: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе/Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе. Поклоніння в церквах, храмах чи мечетях широко запровадити нині вже не вдасться, бо до цього люди збайдужіли. Однак скрізь і всюди люди можуть повторювати Харе Крішна. Так, поклоняючись Господу Чайтан'ї, вони можуть перейти до діяльності найвищого рівня і досягнути остаточної мети релігії — задовольнити Верховного Господа.

Шріла Сарвабгаума Бгаттачар'я, славетний учень Господа Чайтан'ї, сказав: «Коли сутність трансцендентного відданого служіння була втрачена, з'явився Шрі Крішна Чайтан'я, щоб знову відкрити шлях відданості. Він настільки милостивий, що роздає любов до Крішни. Всі повинні чимдуж линути до Його лотосових стіп, як бджоли, захоплено гудучи, линуть до лотоса».