еі — цього; лока — вірша; артга — смисл; чрйа — Адвайта Ачар'я; карена — робить; вічраа — аналіз; кшаке — Господу Крішні; туласī-джала — туласі та воду; дейа — дає; йеі джана — той, хто; тра — Йому; а — борг; одгіте — сплатити; кша — Господь Крішна; карена — робить; чінтана — думку; джала-туласīра сама — рівноцінне воді з листком туласі; кічгу — щось; ґгаре — у домі; нхі — немає; дгана — багатство.

Адвайта Ачар'я витлумачив цього вірша так: «Господь Крішна не знаходить способу відплатити Свій борг тому, хто підносить Йому листок туласі та воду, і міркує: ÀУ Мене немає багатства, яке було б рівноцінне воді з листочком туласіÐ.