калау — за епохи Калі; йам — що Його; відвса — вчені; спгуам — чітко проявлений; абгійаджанте — поклоняються; дйуті-бгарт — через безмірне сяйво тіла; акша-аґам — чиє тіло не темне; кшам — Господь Крішна; макга-відгібгі — жертвопринесеннями; уткīртана-майаі — що складаються з голосного повторення святого імені; упсйам — об'єкт на поклоніння; ча — і; прху — кажуть; йам — кого; акгіла — всі; чатуртга-рама-джушм — тих, хто належить до четвертого стану життя (санн'яси); са — Він; дева — Верховний Бог-Особа; чаітанйа-кті — маючи форму Господа Чайтан'ї Махапрабгу; атітарм — щедро; на — нам; кпайату — нехай Він проявить Свою милість.

«За епохи Калі вчені мужі, приносячи жертву спільного оспівування святого імені, поклоняються Господеві Крішні, чиє тіло переповнене почуттями Шріматі Радгарані і тому вже не чорнувате. Він — єдине Божество парамахамс, найліпших з осіб на четвертому рівні життя [на рівні санн'яси]. Нехай цей Верховний Бог-Особа, Господь Чайтан'я, щедро обдарує нас Своєю безпричинною милістю».