смітлока ока хараті джаґат йасйа паріто

ґір ту пррамбга куала-паалī паллавайаті

падламбга ка в праайаті на хі према-ніваха

са дева чаітанйктір атітар на кпайату

сміта — усміхнений; лока — погляд; окам — страждання; хараті — забирає; джаґатм — світу; йасйа — чий; паріта — довкола; ґірм — мови; ту — також; пррамбга — початок; куала — сприятливості; паалīм — безмір; паллавайаті — примушує квітнути; пада-ламбга — взятись за лотосові стопи; ка в — що може; праайаті — веде до; на — не; хі — безперечно; према- нівахам — кількість любові до Бога; са — Він; дева — Верховний Бог-Особа; чаітанйа-кті — маючи форму Господа Чайтан'ї Махапрабгу; атітарм — щедро; на — нам; кпайату — нехай проявить Свою милість.


Текст

«Нехай Верховний Бог-Особа в постаті Господа Шрі Чайтан'ї дарує нам Свою безпричинну милість. Його усмішка й погляд вмить розвіюють усі страждання світу, а самі Його слова вливають життя в благословенні ліани відданості, що починають пишно зеленіти. Той, хто віддається під притулок Його лотосових стіп, одразу ж сповнюється трансцендентною любов'ю до Бога».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Це вірш із «Двітія Шрі Чайтан'яштаки» (8) у «Става-малі» Шріли Рупи Ґосвамі.