уллаґгіта-трівідга-сīма-самтійі-
самбгвана тава паріврагіма-свабгвам
мй-балена бгаватпі ніґухйамна
пайанті кечід аніа твад-ананйа-бгв
уллаґгіта — перевершені; трі-відга — три різновиди; сīма — обмеження; сама — рівних; атійі — та тих, що перевершують; самбгванам — рівністю; тава — Твоєї; паріврагіма — вищості; свабгвам — істинна природа; мй-балена — могутністю ілюзорної енерґії; бгават — Твоєї; апі — хоча; ніґухйамнам — прихований; пайанті — бачать; кечіт — деякі; аніам — завжди; тват — Тобі; ананйа-бгв — неподільно віддані.
«Мій Господи, у матеріальній природі все обмежене часом, простором та думкою. Однак Твої якості, незрівнянні та неперевершені, завжди трансцендентні до таких обмежень. Iноді Ти Своєю енерґією приховуєш ці якості, але Твої неподільні віддані завжди й за будь-яких обставин Тебе розпізнають».
ПОЯСНЕННЯ: Цей вірш узято також із «Стотра-ратни» (13) Ямуначар'ї. Все, що перебуває під покривом майі, обмежене рамками простору, часу та думки. Навіть найбільший прояв, доступний нашому розумінню, небо, теж обмежене. Iз достовірних писань відомо, що простір неба замкнутий в оболонці з семи шарів, кожен з яких вдесятеро грубший за попередній. Це велетенська оболонка, але, з нею чи без, простір таки обмежений. Наша здатність охоплювати думкою простір і час також обмежена. Час-бо вічний. Можна уявити собі мільярди й трильйони років, але й такі проміжки нездатні охопити собою весь час. Отже, наші недосконалі чуття нездатні охопити велич Верховного Бога-Особи, ми неспроможні втиснути Його в рамки часу чи нашої думки. Тому Його становище окреслено словом уллаґгіта — Він трансцендентний до простору, часу й думки. Хоча Він з'являється в них, Він перебуває за їхніми межами. Але навіть коли Господь приховує Свою трансцендентну велич під покровами простору, часу й думки, чисті віддані Верховного Господа все одно бачать Його як особу поза простором, часом та думкою. Тобто, хоча для очей звичайних людей Господь невидимий, ті, хто трансцендентним відданим служінням піднялись понад оболонками всесвіту, все одно можуть Його бачити.
Iноді здається, що сонце покрили хмари, але насправді хмари покрили не сонце, а очі крихітних людей на землі. Якби ці крихітні люди літаком піднялись понад хмари, вони без жодних завад могли б бачити і сонячне світло, і саме сонце. Покрив майі так само дуже щільний, однак Господь Крішна каже в «Бгаґавад-ґіті» (7.14):
«Подолати цю Мою божественну енерґію, що складається з трьох ґун матеріальної природи, дуже важко. Але хто віддався Мені, здужає легко вийти з-під її впливу». Подужати вплив ілюзорної енерґії дуже важко, але ті, хто рішуче намагається вхопитись за лотосові стопи Господа, звільняються з лабет майі. Отже, чисті віддані здатні збагнути Верховного Бога- Особу, але демони через свою гріховну поведінку нездатні зрозуміти Господа, навіть познайомившись із багатьма явленими писаннями та надзвичайними діяннями Господа.
