ПОЯСНЕННЯ: Це вірш із «Стотра-ратни» (12) Ямуначар'ї, духовного вчителя Рамануджачар'ї. Достовірні писання описують трансцендентні діяння, ознаки, форми та якості Господа Крішни, і Крішна Сам пояснює Свою природу в «Бгаґавад-ґіті», найдостовірнішому писанні світу. Ще докладніше становище Шрі Крішни пояснює «Шрімад-Бгаґаватам», що його вважають за роз'яснення «Веданта-сутри». Верховним Богом-Особою Господа Крішну визнають ці достовірні писання, а не звичайний вож попули*. За наших днів певна категорія невігласів гадає, що можна обрати Бога голосуванням, як це обирають президента виконавчої влади. Але трансцендентного Верховного Бога-Особу досконало описують достовірні писання. У «Бгаґавад-ґіті» Господь каже, що лише невіглас зневажатиме Його, гадаючи, що хто завгодно може говорити, як Крішна.

Навіть з історичного погляду діяння Крішни вкрай незвичні. Крішна сказав: «Я Бог», — і відповідно діяв. Майаваді думають, що будь-хто може проголосити себе Богом, але це ілюзія, бо ніхто більше не здатний чинити такі надзвичайні діяння, які чинив Крішна. Ще бувши немовлям на руках у матері, Він убив демоницю Путану. Згодом Він убив демонів Трінаварту, Ватсасуру та Баку. А коли Він трішки підріс, Він знищив демонів Аґгасуру та Рішабгасуру. Отже, Бог є Бог від самої Своєї появи. Вважати, що можна стати Богом силою медитації, — смішно. Силою великих старань можна відродити свою божественну природу, але ніколи не вдасться стати Богом. Асури, демони, які думають, що кожен може стати Богом, приречені на поразку.

Достовірні писання укладають такі особи, як оце В'ясадева, Нарада, Асіта чи Парашара — аж ніяк не звичайні люди. Всі, хто живе за Ведами, шанують цих славетних осіб, чиї твори стоять у згоді з ведичною літературою. Однак демонічні істоти не вірять їхнім словам і свідомо протистоять Верховному Богові-Особі та Його відданим. Нині стало модним, щоб звичайні люди, назвавшись втіленням Бога, писали всілякі вигадки, а інші звичайні люди шанували це як істину. Такі демонічні настрої засуджено в сьомій главі «Бгаґавад-ґіти», де сказано, що лиходії, покидьки людства, дурні та віслюки через свою демонічну вдачу неспроможні визнати Верховного Бога-Особу. Їх названо улӯка — совами, що не можуть розплющити очі на сонці. Не зносячи сонячного світла, вони ховаються й ніколи його не бачать. Вони неспроможні повірити, що може існувати таке сяйво.