 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАнт'я-ліла
|
Текст 1: Незліченні славетні віддані Шрі Чайтан'ї Махапрабгу постійно заливають пустелі сердець нещасних людей повінню екстатичної любові.
Текст* 2: Хвала, хвала Шрі Крішні Чайтан'ї Махапрабгу, наймилостивішому втіленню! Хвала, хвала Господу Ніт'янанді, чиє серце завжди сповнене співчуття!
Текст* 3: Хвала, хвала незрівнянно милостивому Адвайті Ачар'ї! Хвала, хвала відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що завжди охоплені почуттями трансцендентного блаженства!
Текст* 4: Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу жив у Нілачалі [Джаґаннатга Пурі] в товаристві Своїх найближчих відданих, завжди занурений в екстаз любові до Крішни.
Текст* 5: Шрі Чайтан'я Махапрабгу завжди, зовнішньо і внутрішньо, відчував хвилі розлуки з Крішною. В Його розумі та тілі вирували прояви різних духовних перемін.
Текст* 6: Вдень Господь співав, танцював і споглядав Господа Джаґаннатгу в храмі. А ввечері Він насолоджувався трансцендентним блаженством у товаристві Рамананди Раї і Сварупи Дамодари.
Текст* 7: Шрі Чайтан'ю Махапрабгу відвідували люди з усіх трьох світів. Кожен, хто бачив Його, діставав трансцендентний скарб любові до Крішни.
Текст* 8: Шрі Чайтан'ю Махапрабгу відвідували в людській подобі і жителі семи вищих планетних систем разом з півбогами, ґандгарвами та кіннарами, і жителі семи нижчих планетних систем [Паталалоки], в тому числі демони і подібні на змій істоти.
Текст* 9: Шрі Чайтан'ю Махапрабгу відвідували в різних подобах жителі семи островів та семи кганд.
Текст 10: Відвідати Шрі Чайтан'ю Махапрабгу приходили Прахлада Махараджа, Балі Махараджа, Шріла В'ясадева, Шукадева Ґосвамі та багато інших великих мудреців. Побачивши Його, вони непритомніли від екстазу любові до Крішни.
Текст* 11: Юрба під будинком Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, не маючи змоги побачити Господа, здіймала гамір. Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу виходив надвір і казав їм: «Повторюйте Харе Крішна».
Текст* 12: Побачити Господа приходили найрізноманітніші люди, а побачивши, поринали в екстаз любові до Крішни. Так минали дні та ночі Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 13: Одного дня до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу прибігли люди й сказали: «Бада-джана, старший син царя, засудив Ґопінатгу Паттанаяку, сина Бгавананди Раї, до страти, і його вже вивели на чанґу.
Текст* 14: Бада-джана вже закріпив мечі під платформою, — казали люди, — і збирається кинути Ґопінатгу на них. Господи, тільки Ти можеш його врятувати.
Текст* 15: Бгавананда Рая і вся його родина — твої слуги, тому Тобі годилося б захистити сина Бгавананди Раї».
Текст* 16: «Чому цар його карає?» — запитав Шрі Чайтан'я Махапрабгу, і Йому розповіли всю історію.
Текст* 17: Люди сказали: «Ґопінатга Паттанаяка, брат Рамананди Раї, служив урядовим скарбником.
Текст* 18: Він служив у районі Маладжатг'я Дандапата, збираючи там гроші й здаючи в царську скарбницю.
Текст* 19: Проте якось, коли він здав зібрані гроші, бракувало 200000 кахан черепашок, які він ще мав сплатити. Тому цар став вимагати цю суму.
Текст* 20: Ґопінатга Паттанаяка відповів: «Готівки я не маю. Будь ласка, дай мені час. Я поступово зароблю на торгівлі, а тоді сплачу недолік у твою скарбницю.
Текст* 21: В мене є десять чи дванадцять добрих коней. Бери їх хоч зараз за належну ціну». Сказавши це, він привів коней під царські двері.
Текст* 22: Один із царевичів вмів прекрасно визначати ціну коней, отож цар покликав його, а також міністрів та друзів.
Текст* 23: Однак царевич навмисне занизив ціну. Ґопінатга Паттанаяка, почувши названу ціну, розлютився.
Текст* 24: Царевич мав вроджену ваду: він раз у раз закручував шиєю і повертав лице вгору, очима бігаючи туди-сюди.
Текст* 25: Ґопінатга Паттанаяка став лаяти царевича, котрого зовсім не боявся, бо користувався царевою ласкою.
Текст* 26: Ґопінатга Паттанаяка сказав: «Мої коні ніколи не завертають шиєю і не задивляються вгору. Тому не варто на них занижувати ціну».
Текст* 27: На цей закид царевич дуже розсердився. Він пішов до царя й почав обмовляти Ґопінатгу Паттанаяку.
Текст* 28: «Цей Ґопінатга Паттанаяка не хоче сплачувати грошей, які винен, — сказав царевич. — Він їх розтринькує під якимсь вигаданим приводом. Якщо ти накажеш, я виведу його на чанґу й добуду від нього гроші».
Текст* 29: Цар відповів: «Можеш чинити, як вважаєш за потрібне. Якщо ти знаєш якийсь спосіб отримати гроші, я не маю нічого проти».
Текст* 30: Отож царевич повернувся, відвів Ґопінатгу Паттанаяку на платформу чанґи, а внизу розставив мечі, щоб на них його зіштовхнути».
Текст* 31: Вислухавши цю історію, Шрі Чайтан'я Махапрабгу проявив любовний гнів. «Ґопінатга Паттанаяка не хоче сплачувати царю належну суму грошей, — сказав Господь. — В чому ж тоді винен цар, караючи його?
Текст* 32: Ґопінатга Паттанаяка збирає гроші від імені уряду, а тоді незаконно привласнює їх. Не побоявшись царя, він процвиндрив їх на танцівниць, на яких любить дивитися.
Текст* 33: Якщо у когось стає розуму, хай справляється з урядовою службою, сплачує скільки треба в державну скарбницю, а вже ті гроші, які залишились, може витрачати».
Текст* 34: Аж тут прибіг ще один чоловік доповісти, що заарештовано Ванінатгу Раю та всю його родину.
Текст* 35: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Добувати гроші — царева справа. Я — санн'ясі, живу у зреченні. Що Я можу вдіяти?»
Текст* 36: Тоді всі віддані, починаючи зі Сварупи Дамодари Ґосвамі, впали до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу зі смиренним благанням.
Текст* 37: «Уся рідня Рамананди Раї — Твої слуги, і зараз вони в небезпеці. Тобі не годиться ставитись до них так байдуже».
Текст* 38: Почувши це, Шрі Чайтан'я Махапрабгу сердито вигукнув: «Ви хочете наказати Мені йти до царя?!
Текст* 39: Ви гадаєте, що Я повинен піти до царського палацу, підняти поділ Свого одягу й попрохати в нього грошей.
Текст* 40: Звичайно, санн'ясі чи брахмана може прохати до п'яти ґанд, але чого це йому повинні давати непомірну суму в 200000 кахан черепашок?»
Текст* 41: Тоді прибіг ще один чоловік і повідомив, що Ґопінатгу вже от-от кинуть на вістря мечів.
Текст* 42: Почувши про це, віддані знову стали вмовляти Господа, але Господь відповів: «Я жебрак. Мені несила тут щось вдіяти.
Текст* 43: Тому, якщо хочете його врятувати, моліться всі разом до лотосових стіп Джаґаннатги.
Текст* 44: Господь Джаґаннатга — Верховний Бог-Особа. Він володіє всіма силами. Отож Він здатний діяти незалежно і може робити все, що хоче, й повертати назад все, як те Йому забагнеться».
Текст* 45: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу отак відповів, урядовець на ім'я Харічандана Патра пішов до царя і завів з ним розмову.
Текст* 46: «Врешті-решт, — сказав він, — Ґопінатга Паттанаяка — твій вірний слуга. Засуджувати слугу до страти не годиться.
Текст* 47: Єдина його вина в тому, що він винен урядові певну суму. Однак, якщо його вбити, який від того зиск? Уряд на тому тільки втратить, бо не дістане грошей.
Текст* 48: Ліпше було б узяти його коней за належну ціну, а решту нехай він поступово сплачує. Навіщо ти його даремно вбиваєш?»
Текст* 49: Цар здивовано відповів: «Я про це нічого не знаю. Навіщо відбирати в нього життя? Я від нього хочу тільки свої гроші.
Текст* 50: Йди туди і все залагодь. Мені треба кошти, а не його життя».
Текст* 51: Тоді, повернувшись, Харічандана передав цареву волю царевичу, і Ґопінатгу Паттанаяку негайно зняли з чанґи.
Текст* 52: Ґопінатзі Паттанаяці сказали, що цар вимагає грошей і запитує, як він збирається сплатити борг. «Візьміть, будь ласка, мої коні, — відповів Ґопінатга Паттанаяка, — за справжню ціну.
Текст* 53: Решту я поступово за змогою сплачуватиму. Але ви, нічого не з'ясовуючи, зібрались позбавити мене життя. Що тут сказати?»
Текст* 54: Тоді урядові службовці взяли за належну ціну всіх коней, визначили термін сплати решти боргу, а Ґопінатгу Паттанаяку відпустили.
Текст* 55: Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав у посланця: «Що Ванінатга робив, коли його брали під варту?»
Текст* 56: Посланець відповів: «Він не злякався і постійно повторював маха-мантру: Харе Крішна, Харе Крішна, Крішна Крішна, Харе Харе/Харе Рама, Харе Рама, Рама Рама, Харе Харе.
Текст* 57: Він відраховував кількість повторених мантр на пальцях рук, а повторивши мантру тисячу разів, робив позначку на тілі».
Текст* 58: Ці слова дуже втішили Господа. Хто може збагнути милість Господа до відданого?
Текст* 59: Тут саме до оселі Шрі Чайтан'ї Махапрабгу прийшов Каші Мішра, і Господь стурбовано звернувся до нього.
Текст* 60: «Я більше тут не можу залишатись, — сказав Господь. — Піду до Алаланатги. Тут занадто заважають, і Я не маю змоги навіть перепочити.
Текст* 61: Усі члени сім'ї Бгавананди Раї служать в уряді, але всіляко марнують урядові кошти.
Текст* 62: В чому винен цар? Він вимагає урядові гроші. Однак, коли вони не можуть сплатити уряду належну суму і їх карають, вони біжать до Мене по рятунок.
Текст* 63: Коли цар вивів Ґопінатгу Паттанаяку на чанґу, посланці прибігали до Мене аж чотири рази, повідомляючи, що сталось.
Текст* 64: Я жебрак-санн'ясі, мандрівний зреченик, отож волію жити на самоті, а ці люди приходять скаржитись Мені на своє горе і турбують Мене.
Текст 65: Сьогодні Джаґаннатга врятував його від смерті, але якщо завтра він знову не сплатить борг до скарбниці, хто його захистить?
Текст* 66: Коли Я чую про вчинки матеріалістів, Мій розум збуджується. Мені немає потреби залишатись тут і хвилюватись через такі речі».
Текст* 67: Каші Мішра схопив лотосові стопи Господа і сказав: «Навіщо Тобі хвилюватись через ці події?
Текст 68: Ти зречений санн'ясі. Які стосунки пов'язують Тебе з іншими? Той, хто поклоняється Тобі задля якоїсь матеріальної мети, сліпий і не має ніякого знання».
Текст 69: Каші Мішра вів далі: «Якщо людина виконує віддане служіння задля Твого задоволення, в неї дедалі більше буде прокидатись любов до Тебе. А якщо хтось береться до відданого служіння Тобі задля матеріальних цілей, його слід вважати останнім дурнем.
Текст* 70: Тільки задля Тебе Рамананда Рая зрікся посади губернатора південної Iндії, а Санатана Ґосвамі залишив посаду міністра.
Текст* 71: Задля Тебе Раґгунатга даса розірвав усі родинні стосунки. Його батько посилав йому сюди гроші та людей, що мали йому слугувати.
Текст* 72: Однак через те, що він отримав милість Твоїх лотосових стіп, він навіть не доторкається до батькових грошей. Замість того він їсть, просячи милостиню на добродійних кухнях.
Текст* 73: Ґопінатга Паттанаяка — дуже порядна людина. Він не хоче від Тебе ніяких матеріальних благ.
Текст* 74: Ґопінатга не посилав усіх тих людей, щоб Ти вирятував його з біди. Просто його друзі та слуги, побачивши його нещастя, повідомили про це Тобі, бо всі знали, що Ґопінатга — віддана Тобі душа.
Текст* 75: Ґопінатга Паттанаяка — чистий відданий, що поклоняється Тобі тільки задля Твого вдоволення. Йому байдуже про власне щастя чи скруту, бо це все турбує тільки матеріалістів.
Текст* 76: Той, хто віддано служить Тобі двадцять чотири години на добу, бажаючи тільки Твоєї милості, дуже скоро досягне притулку Твоїх лотосових стіп.
Текст 77: «Той, хто шукає Твоєї милості і тому терпить усі несприятливі обставини, що йому випадають через карму, створену його минулими вчинками, хто завжди виконує віддане служіння Тобі своїм розумом, словами й тілом і хто завжди схиляється перед Тобою в поклоні, безсумнівно, гідний стати Твоїм безкорисливим відданим».
Текст* 78: Будь ласка, залишайся тут, у Джаґаннатга Пурі. Навіщо Тобі йти до Алаланатги? Тепер уже ніхто не звертатиметься до Тебе з приводу матеріальних справ».
Текст* 79: В кінці Каші Мішра сказав Господу: «Якщо бажаєш захистити Ґопінатгу, то Господь Джаґаннатга, що сьогодні захистив його, захищатиме його і в майбутньому».
Текст* 80: Сказавши це, Каші Мішра пішов від Шрі Чайтан'ї Махапрабгу й повернувся до свого храму. Опівдні до оселі Каші Мішри прийшов цар Пратапарудра.
Текст* 81: Протягом усього свого перебування в Пурушоттамі, Пратапарудра реґулярно виконував один обов'язок.
Текст* 82: Він щодня приходив до Каші Мішри масажувати його лотосові стопи. Разом з тим цар слухав від нього про те, як пишно служать Господу Джаґаннатзі.
Текст* 83: Коли цар став розминати лотосові стопи Каші Мішри, той став дещо казати йому натяками.
Текст* 84: «Дорогий царю, — здійняв він мову, — послухай-но про незвичайну новину. Шрі Чайтан'я Махапрабгу хоче піти з Джаґаннатга Пурі й оселитись в Алаланатзі».
Текст* 85: Коли цар почув, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу збирається до Алаланатги, він дуже засмутився і запитав, що спричинило це. Тоді Каші Мішра розповів йому всі подробиці.
Текст* 86: «Коли Ґопінатгу Паттанаяку вивели на чанґу, — сказав Каші Мішра, — його слуги побігли й повідомили про це Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 87: Ця звістка прикро вразила серце Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, і Він гнівно засудив поведінку Ґопінатги Паттанаяки.
Текст* 88: Господь сказав: «Він страчається розуму від бажання чуттєвих насолод і, працюючи на урядовій службі, витрачає зібрані для уряду податки на всіляку гріховну діяльність.
Текст* 89: Урядовий податок святіший за власність брахмани. Той, хто незаконно привласнює урядові кошти й за них тішить свої чуття, — останній грішник.
Текст* 90: Той, хто перебуває на урядовій службі, але незаконно привласнює собі урядові кошти, заслужив, щоб цар його покарав. Це вирок усіх явлених писань.
Текст* 91: Цар хотів дістати належні йому податки і не хотів нікого карати. Отож, цар, поза сумнівом, дуже побожний. Але Ґопінатга Паттанаяка — великий шахрай.
Текст* 92: Він не віддає цареві податків, а волає до Мене про порятунок. Це великий гріх. Мені тут нестерпно.
Текст* 93: Отож Я піду з Джаґаннатга Пурі до Алаланатги. Там Я житиму Собі спокійно й не чутиму про всі ці справи матеріалістів».
Текст* 94: Коли цар Пратапарудра почув цей докладний опис, йому стало дуже прикро. «Я відмовлюсь від усіх грошей, які мені винен Ґопінатга Паттанаяка, — сказав він, — нехай тільки Шрі Чайтан'я Махапрабгу залишається тут, у Джаґаннатга Пурі.
Текст* 95: Якби я міг хоча б на мить побачитися з Господом Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, я б задля цього відмовився від мільйонів самоцвітів чінтамані.
Текст* 96: Мені байдуже про ці жалюгідні 200000 кахан. Та що там ці гроші, я б усе склав до лотосових стіп Господа, навіть життя і царство».
Текст* 97: Каші Мішра натякнув цареві: «В Господа немає бажання, щоб ти скасував борг. Йому прикро через те, що потурбовано всю родину».
Текст* 98: Цар відповів: «Я зовсім не хотів завдавати прикрощів Ґопінатзі Паттанаяці та його родині. Я навіть не знав, що його вивели на чанґу, щоб стратити, скинувши на мечі.
Текст* 99: Він покепкував з Пурушоттами Джани, і тому царевич хотів налякати його цією карою.
Текст* 100: Iди особисто до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу й доклади всіх зусиль, щоб затримати Його в Джаґаннатга Пурі. Я подарую Ґопінатзі Паттанаяці всі його борги».
Текст* 101: Каші Мішра сказав: «Якщо ти подаруєш Ґопінатзі Паттанаяці всі його борги, Господу буде неприємно, бо Він не добивався цього».
Текст* 102: Цар сказав: «Я подарую Ґопінатзі Паттанаяці всі його борги, але ти про це Господу не говори. Просто дай Йому зрозуміти, що я природно вважаю всю родину Бгавананди Раї, разом із Ґопінатгою Паттанаякою, за своїх дорогих друзів.
Текст* 103: Бгавананда Рая гідний моєї шани й поваги. Тому я, природно, завжди прихильний до його синів».
Текст* 104: Поклонившись Каші Мішрі, цар повернувся до палацу й покликав Ґопінатгу та найстаршого царевича.
Текст* 105: Цар сказав Ґопінатзі Паттанаяці: «Тобі даровано всі гроші, які ти винен скарбниці, а район Маладжатг'я Дандапата знову відведено тобі для збору податків.
Текст* 106: Більше не привласнюй собі урядових коштів. Якщо ж ти гадаєш, що твоєї платні тобі замало, віднині ти одержуватимеш удвічі більше».
Текст* 107: З тими словами цар накинув йому на плечі шовкову накидку на знак урядового доручення. «Йди до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, — сказав цар, — і, взявши в Нього дозвіл, повертайся додому. На все добре, можеш іти».
Текст* 108: Той, хто отримав милість Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, неодмінно досягне високого духовного рівня. Воістину, неможливо навіть охопити розумом всі плоди, які дарує Його милість.
Текст* 109: Царське багатство, яке здобув Ґопінатга Паттанаяка, — це лише тьмяний відблиск Господньої милості. Всю її велич не здатний вирахувати ніхто.
Текст* 110: Ґопінатгу Паттанаяку вивели на чанґу, щоб стратити й забрати в нього всі гроші, але натомість усі його борги були прощені, а його самого призначили збирати податки в тому самому місці.
Текст* 111: То Ґопінатга Паттанаяка був неспроможний сплатити борг навіть продавши всю свою маєтність, а то дістав удвічі більшу платню і шовкову накидку як почесну відзнаку.
Текст* 112: Господь Чайтан'я Махапрабгу не мав бажання, щоб Ґопінатзі Паттанаяці подарували його борг урядові, чи щоб, удвічі підвищивши платню, знову призначили збирати податки у те саме місце.
Текст* 113: Коли слуга Ґопінатги Паттанаяки прийшов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і сповістив про біду, Господа це певною мірою стурбувало і завдало Йому прикрощів.
Текст* 114: Господь не мав наміру ощасливити Свого відданого матеріальним багатством, але вже саме те, що Його сповістили про становище цього відданого, призвело до таких чудових наслідків.
Текст* 115: Ніхто не здатний осягнути дивовижних якостей Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, а Його намірів не можуть збагнути навіть Господь Брахма і Господь Шіва.
Текст* 116: Каші Мішра пішов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і розповів докладно про всі цареві наміри.
Текст 117: Почувши про дипломатичну бесіду Каші Мішри з царем, Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Каші Мішро, що ти наробив? Ти непрямо примусив Мене скористатися з послуг царя».
Текст* 118: Каші Мішра сказав: «Господи, цар зробив це без жодної задньої думки. Послухай, будь ласка, що він попрохав мене.
Текст 119: Цар сказав: «Говори про це Господу так, щоб Він не думав: «Цар відрікся від 200000 кахан кауді задля Мене».
Текст* 120: Скажи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що всі сини Бгавананди Раї дуже дорогі мені. Я їх вважаю за родичів.
Текст* 121: Тому я попризначав їх збирати податки, і навіть якщо вони розтринькують урядові гроші, проїдають, пропивають, крадуть і роздають їх, як їм заманеться, — я не звертаю уваги.
Текст 122: Рамананду Раю я поставив на посаду губернатора в Раджамахендрі. Скільки він брав і витрачав грошей на цій посаді не записано ніде.
Текст* 123: Ґопінатга, відколи його призначено збирати податки, також витрачає 200 ба й 400 тисяч кахан на свій розсуд.
Текст* 124: Ґопінатга Паттанаяка щось збирає і здає, а щось витрачає на свій розсуд, — я не беру цього до уваги. Цього разу він потрапив у біду через непорозуміння з царевичем.
Текст* 125: Царевич влаштував це все без мого відома, а сам я вважаю всіх синів Бгавананди Раї за родичів.
Текст* 126: Я дарував Ґопінатзі Паттанаяці всі його борги з огляду на наші близькі стосунки. Шрі Чайтан'я Махапрабгу цього не знає. Все це я зробив тому, що з родиною Бгавананди Раї мене пов'язують дуже тісні взаємини».
Текст* 127: Отак Каші Мішра розповів Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що було на думці в царя. Господь дуже втішився. Тут саме прийшов Бгавананда Рая.
Текст* 128: Бгавананда Рая разом з п'ятьма синами впав до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, а Господь підняв його й обійняв.
Текст* 129: Рамананда Рая, всі його брати й батько привітались із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, а тоді Бгавананда Рая сказав:
Текст* 130: «Вся моя родина — Твої вічні слуги. Ти врятував нас від великої небезпеки і цим купив нас за щедру ціну.
Текст* 131: Як колись Ти врятував від смертельної небезпеки п'ятьох Пандавів, так само й зараз Ти показав любов до Своїх відданих».
Текст* 132: Ґопінатга Паттанаяка, покривши собі голову шовковою накидкою, впав до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і докладно розповів йому, як цар дарував йому свою ласку.
Текст* 133: «Цар дарував мені несплачений борг, — розповів Ґопінатга Паттанаяка, — знову призначив мене на ту саму посаду, вшанувавши цією шовковою накидкою, і подвоїв мені платню.
Текст* 134: Мене вивели на чанґу для страти, але замість покарати, вшанували шовковою накидкою. Це все Твоя милість!
Текст* 135: На чанзі я почав постійно думати про Твої лотосові стопи, і сила згадки про Тебе принесла ці всі плоди.
Текст* 136: Зачудовані тим, що зі мною відбулось, люди славлять велич Твоєї ласки.
Текст 137: Однак, мій Господи, це не головний наслідок думок про Твої лотосові стопи. Матеріальне багатство дуже зрадливе. Тому це лише відблиск Твоєї милості.
Текст* 138: Справжня Твоя милість була дарована Рамананді Раї та Ванінатзі Раї, бо їм Ти дарував відреченість від усіх матеріальних статків. Гадаю, що такої милості я не отримав.
Текст* 139: Будь ласка, даруй мені Свою чисту милість, щоб я теж розвинув відреченість і збайдужів до матеріальної насолоди».
Текст* 140: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Якщо ви всі зречетеся світу і збайдужієте до грошових справ, хто піклуватиметься про вашу велику рідню?
Текст 141: Чи ви маєте справу з матеріальною діяльністю, чи усього зрікаєтесь, ви, п'ятеро братів, — Мої вічні слуги, життя за життям.
Текст 142: Однак ось Мій тобі наказ: ніколи не витрачай коштів, які належать цареві.
Текст* 143: Спочатку сплачуй податок цареві, а тоді решту можеш витрачати на релігійну та кармічну діяльність.
Текст* 144: Жодної копійки не витрачай на гріховну діяльність, яка занапастить тебе в цьому житті і в наступному». Отак напутивши їх, Шрі Чайтан'я Махапрабгу з ними попрощався.
Текст 145: Після того в родині Бгавананди Раї тільки й мови було, що про милість Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Його милість була очевидна й незаперечна, хоча зовні все виглядало навпаки.
Текст* 146: Шрі Чайтан'я Махапрабгу обійняв їх усіх і попрощався з ними. Віддані встали й пішли, голосно повторюючи святе ім'я Харі.
Текст* 147: Побачивши надзвичайну милість, яку Господь дарував родині Бгавананди Раї, всі були вражені. Ніхто не міг зрозуміти вчинків Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 148: Коли всі віддані благали Господа дарувати милість Ґопінатзі Паттанаяці, Господь відповів, що нічого не може зробити.
Текст* 149: Я просто розповів про покарання Ґопінатги Паттанаяки і безсторонність Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Але глибоке значення поведінки Господа дуже важко зрозуміти.
Текст* 150: Шрі Чайтан'я Махапрабгу дарував Ґопінатзі Паттанаяці так багато, хоча й не просив прямо ні Каші Мішру, ані царя.
Текст* 151: Наміри Шрі Чайтан'ї Махапрабгу такі глибокі, що збагнути їх може тільки той, хто має непохитну віру в служіння лотосовим стопам Господа.
Текст* 152: Розуміє людина це чи ні, якщо вона слухатиме про цей випадок із Ґопінатгою Паттанаякою та про безпричинну милість до нього Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, вона неодмінно досягне рівня екстатичної любові до Господа і позбудеться всіх небезпек.
Текст 153: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.