тат те 'нукамп су-самīкшамо

бгуджна евтма-кта віпкам

хд-вґ-вапурбгір відадган намас те

джīвета йо мукті-паде са дйа-бгк

тат — тому; те — Твоє; анукампм — співчуття; су-самīкшама — надіючись на; бгуджна — терплячи; ева — певно; тма-ктам — зроблене самим; віпкам — кармічні плоди; хт — серцем; вк — словами; вапурбгі — і тілом; відадган — віддаючи; нама — поклони; те — Тобі; джīвета — може жити; йа — кожен, хто; бгакті-паде — у відданому служінні; са — він; дйа-бгк — достойний кандидат.


Текст

«Той, хто шукає Твоєї милості і тому терпить усі несприятливі обставини, що йому випадають через карму, створену його минулими вчинками, хто завжди виконує віддане служіння Тобі своїм розумом, словами й тілом і хто завжди схиляється перед Тобою в поклоні, безсумнівно, гідний стати Твоїм безкорисливим відданим».

Комментарий

ПОЯСНЕННЯ: Це вірш із «Шрімад-Бгаґаватам»(10.14.8).