ПОЯСНЕННЯ: Братись до відданого служіння тільки задля матеріальної вигоди — велика помилка. Чимало людей задля матеріальної вигоди вдають із себе відданих. Iноді матеріалісти беруться до відданого служіння як до професії і ставляться до Вішну, Верховного Бога-Особи, як до джерела засобів до існування. Однак це гідне осуду. У книжці «Сапта- шаті», за яку згадує Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура, можна прочитати, як шанувальник богині Дурґи прохає в неї всіляких матеріальних вигод. Така практика широко розповсюджена серед загальної маси людей, але насправді це зусилля нетямущих сліпців (сеі джна-андга).

Насправді матеріаліст не розуміє, навіщо ставати відданим Крішни. Єдина мета відданого — задовольнити Верховного Бога-Особу. Шріла Рупа Ґосвамі так визначає чисте віддане служіння:

Треба бути цілковито вільним від будь-яких матеріальних бажань і служити Крішні просто для Його задоволення. Коли людей цікавить задоволення власних чуттів (бгукті-мукті- сіддгі-кмī), дехто з них прагне вичавити якнайбільше насолоди з матеріального світу, дехто прагне звільнитись і злитися з буттям Брахмана, а дехто прагне містичною силою вершити чудеса й так зажити слави втілення Бога. Все це суперечить засадам відданого служіння. Треба звільнитись від усіх матеріальних бажань. Бажання імперсоналістів злитися з буттям Брахмана також матеріальне, бо ці імперсоналісти хочуть, злившись із буттям Крішни, задовольнити власні чуття, замість служити лотосовим стопам Крішни. Навіть якщо такі люди зливаються з сяйвом Брахмана, вони падають знову в матеріальне буття. В «Шрімад-Бгаґаватам»(10.2.32) сказано:

Філософи-майаваді не мають відомостей щодо трансцендентного служіння Господу і тому, навіть звільнившись від матеріальної діяльності і злившись із сяйвом Брахмана, змушені знову повертатись до матеріального світу.