 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАнт'я-ліла
|
Текст 1: З усією шанобою я схиляюсь перед Харідасою Тгакурою та його повелителем, Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, що танцював, притиснувши тіло Харідаси Тгакури до грудей.
Текст* 2: Хвала, хвала Господу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що дуже милосердний і дуже дорогий Адвайті Ачар'ї та Господу Ніт'янанді!
Текст* 3: Хвала, хвала повелителю Шрініваси Тгакури! Хвала, хвала повелителю Харідаси Тгакури! Хвала, хвала дорогому пану Ґададгари Пандіти! Хвала, хвала володарю життя Сварупи Дамодари!
Текст* 4: Хвала, хвала Господу Шрі Чайтан'ї, що дуже дорогий Каші Мішрі! Він Господь життя Джаґадананди і Господь Рупи Ґосвамі, Санатани Ґосвамі та Раґгунатги даси Ґосвамі.
Текст* 5: Хвала, хвала трансцендентному тілові Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що Він — Сам Крішна, Верховний Бог-Особа! Господи, пролий на мене безпричинну милість і даруй мені, будь ласка, притулок біля Твоїх лотосових стіп.
Текст* 6: Хвала, хвала Господу Ніт'янанді, що дорожчий Шрі Чайтан'ї Махапрабгу за життя! Любий Господи, даруй мені ласкаво віддане служіння Твоїм лотосовим стопам.
Текст* 7: Хвала, хвала Адвайті Ачар'ї, що до Нього, з огляду на Його вік та поважне становище, Шрі Чайтан'я Махапрабгу ставиться як до старшого! Будь ласка, даруй мені віддане служіння Твоїм лотосовим стопам.
Текст* 8: Хвала, хвала всім відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, бо Господь дорожчий їм за життя! Ви всі, будь ласка, подаруйте мені віддане служіння.
Текст* 9: Хвала, хвала Рупі Ґосвамі, Санатані Ґосвамі, Джіві Ґосвамі, Раґгунатзі дасі Ґосвамі, Раґгунатзі Бгатті Ґосвамі і Ґопалі Бгатті Ґосвамі — шістьом Ґосвамі Вріндавани! Всі вони мої повелителі.
Текст* 10: Я описую ці розваги та якості Господа з милості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу та Його супутників. Я не вмію писати як слід, але пишу це, для того щоб очиститись.
Текст* 11: Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу жив у Джаґаннатга Пурі разом зі Своїми відданими і насолоджувався спільним оспівуванням маха-мантри Харе Крішна.
Текст* 12: Удень Шрі Чайтан'я Махапрабгу танцював і співав, а також відвідував храм Господа Джаґаннатги. Увечері в гурті Своїх найдовіреніших відданих, як оце Рамананда Рая та Сварупа Дамодара Ґосвамі, Він насолоджувався нектарними трансцендентними смаками розваг Господа Шрі Крішни.
Текст* 13: Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу дуже щасливо проводив Свої дні у Нілачалі, Джаґаннатга Пурі. Гостро відчуваючи розлуку з Крішною, Він проявляв у Своєму тілі багато трансцендентних ознак.
Текст* 14: З кожним днем ці ознаки трансцендентних почуттів посилювались, а вночі вони набирали особливої сили. Він проявляв усі змальовані в шастрах ознаки, як ото хвилювання, збудження і божевільна мова.
Текст* 15: Сварупа Дамодара Ґосвамі і Рамананда Рая, головні помічники в розвагах Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, не відходили від Господа ні вдень, ні вночі.
Текст* 16: Одного дня Ґовінда, особистий слуга Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, радісно пішов до Харідаси Тгакури віддати йому рештки їжі Господа Джаґаннатги.
Текст* 17: Коли Ґовінда прийшов до Харідаси Тгакури, він побачив що той лежить на спині й дуже повільно повторює на вервиці визначену кількість святих імен.
Текст* 18: «Вставай, будь ласка, і поїж маха-прасаду», — сказав Ґовінда.
Харідаса Тгакура відповів: «Сьогодні я поститимусь.
Харідаса Тгакура відповів: «Сьогодні я поститимусь.
Текст* 19: Я не дочитав свого щоденного числа кіл, то як же я їстиму? Щоправда, ти приніс маха-прасад, тож як я можу ним знехтувати?»
Текст 20: З цими словами він молитовно поклонився маха-прасаду, відщипнув одну крихту і з'їв її.
Текст* 21: Наступного дня Шрі Чайтан'я Махапрабгу прийшов до Харідаси й запитав його: «Харідасо, в тебе все гаразд?»
Текст* 22: Харідаса поклонився Господу і відповів: «З моїм тілом усе гаразд, але не все гаразд із моїм інтелектом та розумом».
Текст 23: Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав у Харідаси: «Чи можеш сказати, що в тебе за недуга?»
Харідаса Тгакура відповів: «Моя хвороба в тому, що я не можу повторити визначену кількість святих імен».
Харідаса Тгакура відповів: «Моя хвороба в тому, що я не можу повторити визначену кількість святих імен».
Текст 24: «Ти стаєш старий, — сказав Господь, — отож ти можеш зменшити кількість кіл, які повторюєш щодня. Ти вже звільнений, тому тобі немає потреби так ревно дотримуватись реґулівних засад.
Текст 25: Ти втілився з метою врятувати людство. Ти вже достатньо поширив славу святого імені в цьому світі».
Текст* 26: Господь підсумував: «Тож тепер, будь ласка, зменши кількість своїх щоденних повторень маха-мантри Харе Крішна».
Харідаса Тгакура відповів: «Будь ласка, послухай, чого я насправді прохаю.
Харідаса Тгакура відповів: «Будь ласка, послухай, чого я насправді прохаю.
Текст* 27: Я народився в низькій сім'ї і маю геть паскудне тіло. Я завжди роблю ниці вчинки, і тому я найниціший, найнікчемніший з людей.
Текст* 28: Я не гідний ні дотику, ні погляду, але Ти взяв мене за Свого слугу. Тим самим Ти вирятував мене з пекельного життя і підніс до світу Вайкунтги.
Текст* 29: Господи, Ти цілковито незалежний Бог-Особа. Ти робиш те, що Тобі до вподоби. Весь світ Ти примушуєш танцювати так, як Ти хочеш.
Текст 30: Господи, як я тільки не танцював, спонукуваний Твоєю милостивою волею. Отак, мені піднесли шраддга-патру, що її слід підносити брахманам найвищого рівня і я з'їв її, дарма що походжу з родини м'ясоїдів.
Текст* 31: Я віддавна маю одне бажання. Я гадаю, що незабаром, Господи, Ти згорнеш Свої розваги у матеріальному світі.
Текст* 32: Я бажаю, щоб Ти не показував мені цієї завершальної частини Своїх розваг. Будь ласка, поки той час ще не настав, нехай моє тіло впаде за Твоєї присутності.
Текст* 33: Я прагну поставити Твої лотосові стопи собі на серце і спрямувати свої очі на Твоє подібне місяцеві обличчя.
Текст* 34: Своїм язиком я повторюватиму Твоє святе ім'я, «Шрі Крішна Чайтан'я!» Ось моє бажання. Будь ласка, дозволь мені отак покинути тіло.
Текст* 35: О наймилостивіший Господи, якщо Твоя ласка, виконай це моє бажання.
Текст* 36: Нехай це низькородне тіло впаде перед Тобою. Ти можеш вивершити моє життя досконалим успіхом, виконавши це найбільше з моїх бажань».
Текст* 37: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Дорогий Харідасо, Крішна такий милостивий, що неодмінно виконає будь-яке твоє бажання.
Текст* 38: Але вся Моя радість — це спілкуватися з тобою. Тобі не годиться йти геть і покидати Мене».
Текст* 39: Схопивши лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Харідаса Тгакура сказав: «Господи, не вводь мене в оману! Я дуже ниций, але Ти неодмінно повинен дарувати мені цю ласку!
Текст* 40: Господи, є так багато шановних особистостей, мільйони відданих, яким я не гідний мити ноги! Всі вони допомагають Тобі в Твоїх розвагах.
Текст* 41: Господи, якщо помре така незначна комаха, як я, яка в тому втрата? Якщо вмирає мураха, що втрачає світ?
Текст* 42: Господи, Ти завжди прихильний до Своїх відданих. Я лише вдаваний відданий, та однаково прохаю, щоб Ти виконав моє бажання. Я надіюсь на це».
Текст* 43: Шрі Чайтан'ї Махапрабгу треба було йти виконувати Свої полуденні ритуали, однак вони домовились, що наступного дня, відвідавши Господа Джаґаннатгу, Він прийде знову до Харідаси Тгакури.
Текст* 44: Обійнявши Харідасу, Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов до моря омитись і виконати полуденні ритуали.
Текст* 45: Наступного ранку, відвідавши храм Джаґаннатги, Шрі Чайтан'я Махапрабгу у супроводі всіх Своїх відданих поквапився до Харідаси Тгакури.
Текст* 46: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу й віддані прийшли до Харідаси Тгакури, той поклонився лотосовим стопам Господа та всіх вайшнавів.
Текст* 47: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу запитав: «Дорогий Харідасо, що в тебе нового?»
Харідаса Тгакура відповів: «Господи, все відбувається з Твоєї ласки».
Харідаса Тгакура відповів: «Господи, все відбувається з Твоєї ласки».
Текст* 48: Почувши таку відповідь, Шрі Чайтан'я Махапрабгу разом з великою громадою відданих почав співати просто на подвір'ї. Вакрешвара Пандіта був головний танцівник.
Текст* 49: На чолі зі Сварупою Дамодарою Ґосвамі всі віддані Шрі Чайтан'ї Махапрабгу обступили Харідасу Тгакуру й почали разом співати святі імена.
Текст* 50: Перед усіма великими відданими, як оце Рамананда Рая та Сарвабгаума Бгаттачар'я, Шрі Чайтан'я Махапрабгу став прославляти святість Харідаси Тгакури.
Текст* 51: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу розповідав про трансцендентні якості Харідаси Тгакури, здавалось, що в Господа з'явилось п'ять ротів. Чим більше Він говорив, тим більше зростало Його щастя.
Текст* 52: Почувши про трансцендентні якості Харідаси Тгакури, віддані були вражені. Всі вони шанобливо поклонилися лотосовим стопам Харідаси Тгакури.
Текст* 53: Харідаса Тгакура посадив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу перед собою і зосередив свої очі, наче дві бджоли, на лотосовому обличчі Господа.
Текст* 54: Він притулив лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу до свого серця, а тоді посипав собі голову пилом зі стіп усіх присутніх відданих.
Текст* 55: Він знову й знову повторював святе ім'я Шрі Крішни Чайтан'ї і впивався солодкою вродою Господового обличчя, а з очей йому невпинно котилися сльози.
Текст* 56: Iз звуком святого імені Шрі Крішни Чайтан'ї він випустив з вуст подих життя і покинув тіло.
Текст* 57: Дивовижна смерть Харідаси Тгакури, що, наче великий йоґ- містик, пішов з життя за власним бажанням, всім нагадала відхід Бгішми.
Текст* 58: Всі голосно загомоніли, вигукуючи святі імена «Харі» й «Крішна», а Шрі Чайтан'я Махапрабгу поринув у почуття екстатичної любові.
Текст* 59: Господь підняв тіло Харідаси Тгакури, притиснув до грудей і, охоплений почуттям великої екстатичної любові, затанцював по подвір'ю.
Текст* 60: Під впливом екстатичної любові Шрі Чайтан'ї Махапрабгу всі віддані втратили самовладання і теж почали танцювати і співати громадою святі імена, проявляючи екстатичну любов.
Текст* 61: Шрі Чайтан'я Махапрабгу танцював якийсь час, поки Сварупа Дамодара Ґосвамі нагадав йому провести інші ритуали з тілом Тгакури Харідаси.
Текст* 62: Тоді тіло Харідаси Тгакури поклали на ноші, що були наче літальний корабель, і понесли до моря, всі разом виспівуючи святі імена.
Текст* 63: Шрі Чайтан'я Махапрабгу танцював перед процесією, а Вакрешвара Пандіта разом з іншими відданими співали й танцювали позаду Нього.
Текст* 64: Шрі Чайтан'я Махапрабгу омив тіло Харідаси Тгакури в морі й проголосив: «Віднині це море стало великим святим місцем».
Текст* 65: Всі випили води, що омила лотосові стопи Харідаси Тгакури, а тоді намастили його тіло сандаловою пастою, піднесеною Господу Джаґаннатзі.
Текст* 66: У піску вирили яму, і туди поклали тіло Харідаси Тгакури. На його тіло поклали різні речі від Господа Джаґаннатги, як оце шовкові мотузки, сандалову пасту, їжу та одяг.
Текст* 67: Навколо тіла віддані громадою співали святі імена, а Вакрешвара Пандіта захоплено танцював.
Текст* 68: Вигукуючи «Харібол! Харібол!», Шрі Чайтан'я Махапрабгу став сипати Своїми руками пісок на тіло Харідаси Тгакури.
Текст* 69: Віддані засипали тіло Харідаси Тгакури піском і спорудили над ним узвишшя. Це узвишшя обвели довкола огорожею.
Текст* 70: Танцюючи й співаючи, Шрі Чайтан'я Махапрабгу обходив навколо цього узвишшя, а громовий спів святого імені Харі розлунював усім світом.
Текст* 71: Після санкіртани Шрі Чайтан'я Махапрабгу і віддані омились у морі, у захваті плаваючи й граючись у воді.
Текст* 72: Обійшовши навколо могили Харідаси Тгакури, Шрі Чайтан'я Махапрабгу пішов до брами Сімха-двара в храмі Джаґаннатги. Всі жителі співали святі імена, і спільний спів гримів усім містом.
Текст* 73: Прийшовши до брами Сімха-двара, Шрі Чайтан'я Махапрабгу напнув поділ Свого одягу й став прохати в усіх крамарів прасад.
Текст* 74: «Я прохаю у вас прасаду, щоб відсвяткувати відхід Харідаси Тгакури, — казав Господь. — Будь ласка, пожертвуйте щось».
Текст* 75: Зачувши це, всі крамарі притьмом підходили з великими кошиками прасаду й радо давали Господу Чайтан'ї.
Текст* 76: Однак Сварупа Дамодара зупинив їх та примусив повернутись до своїх яток і сидіти біля своїх кошиків.
Текст* 77: Сварупа Дамодара попрохав Шрі Чайтан'ю Махапрабгу йти додому і залишив з собою чотирьох вайшнавів та чотирьох прислужників-носіїв.
Текст* 78: Сварупа Дамодара сказав крамарям: «Дайте мені по чотири пригорщі прасаду кожного різновиду».
Текст* 79: Так зібрали різного прасаду, запакували, й четверо слуг понесли його на головах.
Текст* 80: Прасад приніс не тільки Сварупа Дамодара Ґосвамі, багато прасаду прислали також Ванінатга Паттанаяка та Каші Мішра.
Текст* 81: Шрі Чайтан'я Махапрабгу розсадив усіх відданих рядами й з допомогою ще чотирьох чоловік став роздавати прасад.
Текст* 82: Шрі Чайтан'я Махапрабгу не звик набирати в руку небагато прасаду. На кожну тарілку Він клав стільки, що вистачило б наїстись п'ятьом.
Текст* 83: Сварупа Дамодара Ґосвамі попрохав Господа: «Будь ласка, сідай і стеж, чи добре ми роздаємо. Я сам роздам прасад з цими людьми».
Текст* 84: Четверо чоловік — Сварупа Дамодара, Джаґадананда, Кашішвара та Шанкара — безупинно роздавали прасад.
Текст* 85: Ніхто з відданих, що сиділи, не починали їсти прасад, поки не почав їсти Господь. Однак, того дня Господа запросив на обід Каші Мішра.
Текст* 86: Отож Каші Мішра сам прийшов туди й приніс Шрі Чайтан'ї Махапрабгу прасаду, наполегливо припрошуючи Господа їсти.
Текст* 87: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сів разом із Параманандою Пурі та Брахманандою Бгараті і став їсти прасад. Тоді почали їсти і всі вайшнави.
Текст* 88: Всі наїлись аж під горло, бо Шрі Чайтан'я Махапрабгу раз у раз наказував роздавачам: «Дайте їм ще! Дайте їм ще!»
Текст* 89: Коли всі віддані поїли прасаду і помили руки й рот, Шрі Чайтан'я Махапрабгу всім надягнув ґірлянди і всіх прикрасив сандаловою пастою.
Текст* 90: Охоплений любовним екстазом, Шрі Чайтан'я Махапрабгу дарував усім відданим благословення, яке вони дуже радо привітали.
Текст* 91-93: Шрі Чайтан'я Махапрабгу дав таке благословення: «Кожен, хто бачив святкування відходу Шрі Харідаси Тгакури, кожен, хто співав і танцював тут, кожен, хто сипав на тіло Харідаси Тгакури пісок, і кожен, хто приєднався до свята й поїв прасаду, дуже скоро отримає ласку Крішни. Таку велику силу має зустріч із Харідасою Тгакурою.
Текст* 94: Зглянувшись на Мене, Крішна дав Мені змогу спілкуватися з Харідасою Тгакурою. Ні від кого не залежачи в Своїх бажаннях, тепер Він обірвав це спілкування.
Текст* 95: Коли Харідаса Тгакура забажав покинути матеріальний світ, Я був безсилий його затримати.
Текст* 96: Харідаса Тгакура зміг піти з життя за своєю волею, як Бгішма, що колись теж помер, як ми чули з шастр, за своєю волею.
Текст* 97: Харідаса Тгакура був прикрасою в короні цього світу. Нині світ втратив свій коштовний діамант».
Текст* 98: Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу закликав усіх: «Гукайте ÀСлава Харідасі Тгакурі!Ð і співайте святе ім'я Харі». З тими словами Господь затанцював.
Текст* 99: Всі стали вигукувати: «Слава Харідасі Тгакурі, що відкрив світові, як важливо повторювати святе ім'я Господа!»
Текст* 100: Після того Шрі Чайтан'я Махапрабгу попрощався з відданими і зі змішаним почуттям щастя й горя ліг відпочивати.
Текст 101: Ось я розповів про звитяжний відхід Харідаси Тгакури. Кожен, хто чує цю розповідь, неодмінно міцно зосередить розум на відданому служінні Крішні.
Текст* 102: З історії відходу Харідаси Тгакури і з дбайливості, з якою Шрі Чайтан'я Махапрабгу відзначив його, можна зрозуміти, як Господь любить Своїх відданих. Шрі Чайтан'я Махапрабгу — окраса всіх санн'ясі, проте Він повністю вдовольнив бажання Харідаси Тгакури.
Текст* 103: Коли Харідаса Тгакура стояв на порозі смерті, Шрі Чайтан'я Махапрабгу дарував йому Своє товариство й дозволив торкатись до Себе, а тоді взяв тіло Харідаси Тгакури на руки й став з ним танцювати.
Текст* 104: Зі Своєї безпричинної милості Господь власноручно став засипати тіло Харідаси Тгакури піском і Сам прохав у крамарів милостиню, а після того Він влаштував велике свято на честь відходу Харідаси Тгакури.
Текст 105: Харідаса Тгакура був не тільки найпіднесеніший відданий Господа, але й великий вчений. Йому дуже пощастило піти зі світу перед Шрі Чайтан'єю Махапрабгу.
Текст* 106: Життя й якості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — немов океан нектару, одної краплі якого досить, щоб вдовольнити і розум, і слух.
Текст* 107: Всі, хто бажає подолати океан невігластва, будь ласка, з великою вірою слухайте про життя та якості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 108: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.