 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАнт'я-ліла
|
Текст 1: Я заражений мікробами матеріальної діяльності і мучусь від чиряків заздрості. Тому, впавши в океан смирення, я шукаю притулку в великого лікаря, Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 2: Хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, синові матері Шачі! Хвала, хвала Шрі Ніт'янанді Прабгу! Воістину, Він найвеличніший і наймилостивіший.
Текст* 3: Я шанобливо схиляюсь перед Адвайтою Прабгу, океаном милості, та всіма відданими — Сварупою Дамодарою Ґосвамі, Ґададгарою Пандітою, Шрі Рупою Ґосвамі та Шрі Санатаною Ґосвамі.
Текст* 4: Одного дня до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу прийшов Прад'юмна Мішра. Він поклонився Господу й дуже смиренно попрохав Його.
Текст* 5: «Господи, — сказав він, — милостиво вислухай мене. Я недолугий сімейний чоловік, найниціший з людей, але якимось щастям здобув притулок Твоїх лотосових стіп, побачити які рідко кому випадає.
Текст* 6: Я прагну постійно слухати бесіди про Господа Крішну. Зглянься на мене і милостиво розкажи мені щось про Крішну».
Текст* 7: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Я нічого не знаю про Господа Крішну. Я гадаю, що тільки Рамананда Рая знає про Господа, бо Я Сам слухаю його розповіді про Крішну.
Текст* 8: Тобі дуже поталанило в тому, що ти схильний слухати про Крішну. Найліпше тобі було б піти до Рамананди Раї і послухати його.
Текст* 9: Я бачу, що ти розвинув смак до розмов про Крішну. Тобі надзвичайно пощастило. I не тільки тобі, кожен, хто, як і ти, розвинув такий смак, — найбільший щасливець.
Текст 10: «Якщо людина належно виконує свої обов'язки за варною та ашрамом, але не розвиває своєї приспаної прив'язаності до Крішни та смаку до розмов про Нього, то вся її діяльність — безплідний труд».
Текст* 11: Послухавшись поради Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Прад'юмна Мішра пішов до оселі Рамананди Раї. Там слуга Рамананди Раї ввічливо посадив його.
Текст* 12: Не змігши відразу зустрітися з Раманандою Раєю, Прад'юмна Мішра запитав слугу, чим зайнятий зараз Шрі Рамананда Рая, і той йому розповів.
Текст* 13: «У нього зараз дві танцівниці надзвичайної вроди. Вони дуже юні і вміють чудово танцювати й співати.
Текст 14: Шріла Рамананда Рая повів цих двох дівчат до відлюдного місця в саду, щоб навчати, як треба танцювати в супроводі пісень, які він написав для своєї п'єси.
Текст* 15: Будь ласка, сядь тут і почекай якусь хвилю. Коли він прийде, він виконає будь-який твій наказ».
Текст* 16: Прад'юмна Мішра залишився сидіти, а Рамананда Рая тимчасом відвів двох дівчат до тихого куточка.
Текст* 17: Шрі Рамананда Рая своїми руками розтирав їм тіло з олією і мив їх водою. Рамананда Рая власноруч вичищав їм усе тіло.
Текст* 18: Та хоча він власноруч вдягав юних дівчат і прикрашав їхні тіла, він залишався незворушний. Такий розум Шріли Рамананди Раї.
Текст* 19: Доторкаючись до юних дівчат, він був спокійний, наче доторкався до дерева чи каменю. Ні його тіло, ні розум нітрохи не збудилися.
Текст 20: Шріла Рамананда Рая діяв так тому, що думав про себе в своїй первинній формі служниці ґопі. Хоча зовні він виглядав як чоловік, внутрішньо, перебуваючи у своєму первинному духовному становищі, він вважав себе за служницю цих двох дівчат — за ґопі.
Текст* 21: Важко охопити розумом велич відданих Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Але навіть серед них усіх Шрі Рамананда Рая не має собі рівних, бо він показав вершину, до якої можна підняти свою екстатичну любов.
Текст* 22: Рамананда Рая вчив дівчат, як танцювати й за допомогою акторського мистецтва відтворювати глибокий зміст його пісень.
Текст* 23: Він навчав їх, як виразом обличчя, рухами очей та іншими жестами відтворювати ознаки тривалого, природного й тимчасового екстазів.
Текст* 24: Жіночими рухами й танцем, як їх і навчав Рамананда Рая, дівчата перед Господом Джаґаннатгою точно передавали ці прояви екстазу.
Текст* 25: Після того Рамананда Рая щедро нагодував дівчат прасадом і послав додому, щоб їх ніхто не бачив.
Текст 26: Щодня він учив двох дева-дасі, як треба танцювати. Хто з нікчемних живих істот, що їхній розум завжди обмірковує чуттєві втіхи, здатний зрозуміти думки Шрі Рамананди Раї?
Текст* 27: Коли слуга повідомив Рамананді Раї про прихід Прад'юмни Мішри, Рамананда Рая притьмом прийшов до вітальні.
Текст* 28: Він якнайшанобливіше поклонився Прад'юмні Мішрі й дуже смиренно сказав:
Текст* 29: «Пане, ніхто мені не доповів, що ти прийшов, і, як я бачу, вже давно. Отож, я образив твої лотосові стопи.
Текст* 30: Весь мій дім очистився завдяки твоєму приходу. Будь ласка, наказуй мені, що я можу зробити для тебе? Я твій слуга».
Текст* 31: Прад'юмна Мішра відповів: «Я прийшов, просто щоб побачити тебе. Тепер я очистився, побачивши Твою Честь».
Текст* 32: Прад'юмна Мішра постеріг, що вже пізно, і нічого не став більше казати Рамананді Раї. Він попрощався з ним і пішов додому.
Текст* 33: Наступного дня, коли Прад'юмна Мішра прийшов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Господь запитав: «Ну що, послухав ти про Крішну від Шрі Рамананди Раї?»
Текст* 34: На те Прад'юмна Мішра розповів, що робив Шрі Рамананда Рая. Почувши про це, Шрі Чайтан'я Махапрабгу заговорив:
Текст* 35-36: «Я санн'ясі, — Він сказав, — і Я, звісно, вважаю Себе за зреченика. Але не кажучи вже за те, щоб побачити жінку, варто Мені лишень почути жіноче ім'я, Я відчуваю певні зміни в розумі та тілі. Хто здатний лишатись байдужим, дивлячись на жінку? Це вкрай важко.
Текст* 37: Послухайте лиш усі про Рамананду Раю, хоча це речі такі дивовижні й незвичайні, що про них і розповідати не можна.
Текст* 38: Ці професійні танцівниці дуже красиві й молоді, а Шрі Рамананда Рая власноруч масажує їм з олією все тіло.
Текст* 39: Він особисто їх і купає, і вдягає, і прикрашає оздобами. Отож він, природно, бачить і торкає потаємні частини їхніх тіл.
Текст* 40: Однак розум Шрі Рамананди Раї залишається цілком незворушний, хоча він вчить дівчат, як проявляти своїм тілом усі форми екстазу.
Текст* 41: Його розум незворушний, наче дерево чи камінь. Просто диво, що він доторкається до цих юних дівчат, але свідомість його нітрохи не змінюється.
Текст* 42: Так робити може тільки Рамананда Рая, більше ніхто. З цього Я роблю висновок, що його тіло вже не матеріальне, а повністю одухотворене.
Текст* 43: Таємницю його свідомості не здатний збагнути ніхто, тільки він один спроможний зробити це.
Текст* 44: Однак Я можу висловити Свій здогад, заснований на шастрах. Ведичне писання, «Шрімад-Бгаґаватам», безпосередньо це пояснює.
Текст 45-46: Коли людина з великою вірою слухає чи переповідає описи розваг Господа Крішни, як оце Його танець раса з ґопі, вона відразу ж зцілюється від хвороби хтивих бажань у серці й неспокою, який породжують три ґуни матеріальної природи. Завдяки тому вона стає стримана й мовчазна.
Текст* 47: Така людина пізнає солодкий смак трансцендентної, осяйної екстатичної любові до Крішни і дістає змогу день і ніч тішитись життям, плаваючи у трансцендентному блаженстві чарівних Крішниних розваг.
Текст 48: «Той, хто наділений трансцендентною розсудливістю і з вірою та любов'ю постійно слухає від просвітленої знанням душі про танець раса Господа Крішни й ґопі чи той, хто розповідає про це, дістає змогу прийти до досконалого трансцендентного відданого служіння лотосовим стопам Верховного Бога-Особи. Тоді матеріальна хтивість, що на неї хворі серця всіх матеріалістів, швидко й безслідно зникає з його серця».
Текст* 49-50: Якщо зосереджена на трансцендентному людина, йдучи стопами Шріли Рупи Ґосвамі, слухає й розповідає про Крішнин танець раса-ліла і завше занурена в думки про Крішну, день і ніч подумки слугуючи Господу, то що Мені сказати про плід, який вона здобуває? Це такий піднесений духовний набуток, що словами його не передати. Така особа — це вічно звільнений супутник Господа, а її тіло повністю одухотворене. Хоча її бачать матеріальні очі, становище її духовне, і все, що вона робить, теж духовне. З волі Крішни такий відданий має духовне тіло.
Текст* 51: Шріла Рамананда Рая йде шляхом спонтанної любові до Бога. Тому він живе в духовному тілі, і на його розум не впливають матеріальні речі.
Текст* 52: Я теж слухаю про Крішну від Рамананди Раї. Якщо хочеш почути бесіди про Крішну, йди до нього знову.
Текст* 53: Можеш згадати Моє ім'я й сказати: «Він послав мене послухати про Господа Крішну від тебе».
Текст* 54: Йди чимшвидше, поки він у вітальні». Вислухавши все, Прад'юмна Мішра поквапився до Рамананди Раї.
Текст* 55: Коли Прад'юмна Мішра прийшов до Рамананди Раї, той відразу ж шанобливо поклонився йому і сказав: «Будь ласка, наказуй мені. Яка ціль твого приходу?»
Текст* 56: Прад'юмна Мішра відповів: «Шрі Чайтан'я Махапрабгу послав мене, щоб я послухав від тебе про Господа Крішну».
Текст* 57: Почувши це, Рамананда Рая поринув у любовний екстаз і з великою трансцендентною радістю став казати:
Текст* 58: «За вказівкою Шрі Чайтан'ї Махапрабгу ти прийшов послухати про Крішну. Мені дуже пощастило. Як би інакше мені випала така нагода?»
Текст* 59: З цими словами Шрі Рамананда Рая відвів Прад'юмну Мішру у затишне місце і запитав його: «Яку крішна-катгу ти хочеш від мене почути?»
Текст* 60: Прад'юмна Мішра відповів: «Будь ласка розкажи мені те саме, про що ти розповідав у Від'янаґарі.
Текст* 61: Ти вчиш навіть Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, що вже казати за інших. Я просто брахмана-жебрак, а ти мій годувальник.
Текст* 62: Я не знаю, як запитувати, бо не знаю, що добре, а що погано. Подивись, який я бідний на знання, і сам милостиво розкажи мені про те, що мені корисно знати».
Текст* 63: Тоді Рамананда Рая став поступово пояснювати Прад'юмні Мішрі теми, пов'язані з Крішною, і завирував океан трансцендентних смаків.
Текст* 64: Він сам ставив запитання й сам відповідав на них, роблячи остаточні висновки. Минув південь, а тим бесідам не було кінця.
Текст* 65: Оповідач і слухач говорили й слухали в любовному екстазі. Вони обидва забули про своє тіло, тому, звісно, де їм було помітити, що день добіг кінця?
Текст* 66: «День уже закінчився», — повідомив слуга. Лише тоді Рамананда Рая увірвав свої оповіді про Крішну.
Текст* 67: Рамананда Рая всіляко вшанував Прад'юмну Мішру і попрощався з ним. «Я дуже задоволений», — сказав Прад'юмна Мішра і пустився танцювати.
Текст* 68: Повернувшись додому, Прад'юмна Мішра омився й поїв. Увечері він пішов побачити лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 69: З великою радістю він вшанував лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Господь запитав: «Чи почув ти розповіді про Крішну?»
Текст* 70: Прад'юмна Мішра сказав: «Господи, я Тобі дуже зобов'язаний, бо це Ти занурив мене в нектарний океан розмов про Крішну.
Текст 71: Я нездатний належно описати мову Рамананди Раї, адже він не є звичайна людина. Він повністю занурений у віддане служіння Господу.
Текст* 72: Рамананда Рая сказав мені ще дещо: «Не думай, що це я виголошую ці оповіді про Крішну.
Текст* 73: Все, що сходить з моїх вуст, говорить Сам Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу. Я, наче струнний інструмент, лише відтворюю вголос те, що Він вкладає мені в уста.
Текст* 74: Так Господь промовляє через мої вуста, проповідуючи вчення свідомості Крішни. Хто в цьому світі збагне цю Господню розвагу?»
Текст* 75: Те, що я чув від Рамананди Раї, — немов нектарний океан. Навіть півбогам, починаючи з Господа Брахми, не збагнути усіх його бесід.
Текст* 76: Дорогий Господи, Ти напоїв мене трансцендентним нектаром крішна-катги. Тепер я проданий Твоїм лотосовим стопам, життя за життям».
Текст* 77: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Рамананда Рая — це справжнє родовище смирення. Тому він приписує свої слова чужому інтелекту.
Текст* 78: Це природна якість тих, хто сягнув високого рівня відданого служіння. Вони самі не вказують на свої достоїнства».
Текст* 79: Я розповів лише про дрібку трансцендентних якостей Рамананди Раї, що проявились, коли він навчав Прад'юмну Мішру.
Текст 80: Хоча Рамананда Рая був сімейна людина, він був непідвладний шести тілесним перетворенням. Хоча зовні він був занурений у грошові справи, він давав поради навіть особам зреченого сану.
Текст* 81: Щоб явити всім трансцендентні якості Рамананди Раї, Шрі Чайтан'я Махапрабгу послав Прад'юмну Мішру послухати від нього розповіді про Крішну.
Текст* 82: Верховний Бог-Особа, Шрі Чайтан'я Махапрабгу, дуже добре вміє демонструвати якості Своїх відданих. Наче майстерний художник, він вишукує для цього всіляких засобів і вважає це за Свій власний успіх.
Текст* 83: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу має ще одну якість. О віддані, послухайте уважно, як Він проявляє Свої щедроти і якості, хоча всі вони винятково глибокі.
Текст 84: Щоб збити безпідставну пиху з так званих зречеників та вчених, Він поширює справжні релігійні засади навіть через шудру, чи низькородну людину четвертого класу.
Текст 85: Шрі Чайтан'я Махапрабгу проповідував про віддане служіння, екстатичну любов та Абсолютну Iстину вустами Рамананди Раї, низькородного ґріхастги, зробивши його вісником цих істин. А Сам Шрі Чайтан'я Махапрабгу, піднесений брахмана-санн'ясі, разом із Прад'юмною Мішрою, чистим брахманою, стали слухачами Рамананди Раї.
Текст* 86: Велич святого імені Господа Шрі Чайтан'я Махапрабгу являв світові через Харідасу Тгакуру, що народився в мусульманській родині. Так само, суть відданого служіння Він відкривав світові через Санатану Ґосвамі, що його вже майже було навернули до мусульманства.
Текст* 87: Крім того, екстатичну любов і трансцендентні розваги Вріндавани Господь повністю явив світові через Шрілу Рупу Ґосвамі. Беручи це все до уваги, хто може збагнути глибокі наміри Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу?
Текст 88: Діяння Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — наче океан нектару. Досить одної краплі з цього океану, щоб затопити всі три світи.
Текст* 89: О віддані, щодня з насолодою впивайтесь нектаром «Шрі Чайтан'я-чарітамріти» і розваг Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, бо завдяки цьому кожен має змогу поринути в трансцендентне блаженство і здобути довершене знання про віддане служіння.
Текст* 90: Так Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу з гуртом Своїх супутників, чистих відданих, насолоджувався в Джаґаннатга Пурі [Нілачалі] трансцендентним блаженством, всіляко проповідуючи вчення бгакті.
Текст* 91: Якось один брахмана з Бенґалії написав п'єсу про Шрі Чайтан'ю Махапрабгу й прийшов зі своїм рукописом до Господа, щоб прочитати Йому свій твір.
Текст* 92: Брахмана був знайомий із Бгаґаваном Ачар'єю, одним із відданих Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Отож, зустрівшись у Джаґаннатга Пурі з Бгаґаваном Ачар'єю, брахмана поселився у нього вдома.
Текст* 93: Спочатку брахмана почав читати свою п'єсу Бгаґавану Ачар'ї, а тоді разом з Бгаґаваном Ачар'єю стало слухати багато інших відданих.
Текст* 94: Усі вайшнави вихваляли п'єсу: «Чудово, прекрасно». Їм захотілось, щоб п'єсу почув і Шрі Чайтан'я Махапрабгу.
Текст* 95: Зазвичай кожен, хто складав пісню, вірша, книжку чи поему про Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, насамперед мусив принести це на розсуд Сварупі Дамодарі Ґосвамі.
Текст* 96: Якщо Сварупа Дамодара Ґосвамі не вбачав відхилень, твір можна було прочитати перед Шрі Чайтан'єю Махапрабгу.
Текст 97: Якщо ж десь був принаймні натяк на стикання трансцендентних смаків, яке суперечило засадам бгакті, Шрі Чайтан'я Махапрабгу не міг цього знести й дуже сердився.
Текст* 98: Тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу не слухав нічого, що спочатку не вислухав би Сварупа Дамодара. Господь запровадив цей звичай як обов'язкове правило.
Текст* 99: Бгаґаван Ачар'я звернувся до Сварупи Дамодари Ґосвамі: «Один хороший брахмана склав про Шрі Чайтан'ю Махапрабгу п'єсу, і вона, здається, винятково вдала.
Текст* 100: Спочатку послухай її ти, і якщо твоя думка про неї схвальна, то я попрохаю вислухати її Шрі Чайтан'ю Махапрабгу».
Текст* 101: Сварупа Дамодара Ґосвамі відповів: «Дорогий Бгаґаване Ачар'є, ти такий собі широкої душі пастушок. Коли в твоєму серці, буває, прокидається бажання послухати поезію, ти готовий слухати що завгодно.
Текст 102: У творах різних віршомазів часто трапляється накладання трансцендентних смаків. Створений таким чином настрій суперечить вищим засадам відданого служіння, і слухати це нікому не до вподоби.
Текст* 103: Так званий поет, що не знається на трансцендентних смаках і їх поєднанні, нездатний переплисти через океан науки відданого служіння.
Текст* 104-105: Пропащий той поет, що не знає граматичних правил, не розуміється на прикрасах-метафорах, зокрема на прикрасах драматичного твору, і не вміє правильно подати розваги Господа Крішни. А розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу зрозуміти ще складніше.
Текст* 106: Описати розваги Господа Крішни чи Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу може той, хто покладає лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу вище за своє життя.
Текст 107: Поезія людини, яка не має трансцендентного знання й пише про стосунки між чоловіком та жінкою, не породжує нічого, крім журби. Натомість слова відданого, повністю зануреного в почуття екстатичної любові, дарують велике щастя.
Текст* 108: Як треба писати драматичні твори, показав Рупа Ґосвамі. Вже сам вступ до двох п'єс Рупи Ґосвамі поглиблює трансцендентне задоволення відданого».
Текст* 109: Незважаючи на пояснення Сварупи Дамодари, Бгаґаван Ачар'я попрохав: «Будь ласка, послухай цю п'єсу один раз. Коли ти її почуєш, то зможеш визначити, хороша вона чи ні.
Текст* 110: Два чи три дні Бгаґаван Ачар'я не вгавав, припрошуючи Сварупу Дамодару Ґосвамі послухати ці вірші. Після наполегливих вмовлянь Сварупа Дамодара Ґосвамі нарешті захотів вислухати вірші бенґальського брахмани.
Текст* 111: Сварупа Дамодара Ґосвамі сів разом з іншими відданими й налаштувався слухати. Поет почав декламувати вступного вірша.
Текст* 112: «Верховний Бог-Особа прибрав золотистого кольору тіло і став душею тіла на ім'я Господь Джаґаннатга, що має широко розплющені лотосові очі. Так Він з'явився в Джаґаннатга Пурі й оживив мертву матерію. Нехай цей Господь, Шрі Крішна Чайтан'ядева, дарує вам усі благословення».
Текст* 113: Коли присутні почули вірша, всі вони похвалили поета, а Сварупа Дамодара Ґосвамі попрохав його: «Поясни, будь ласка, цей вірш».
Текст 114: Поет сказав: «Господь Джаґаннатга — це найпрекрасніше тіло, а Шрі Чайтан'я Махапрабгу, особа надзвичайної глибини, — власник цього тіла.
Текст* 115: Шрі Чайтан'я Махапрабгу з'явився тут, у Нілачалі [Джаґаннатга Пурі], щоб одухотворити весь безживний матеріальний світ».
Текст* 116: Почувши це, всі були дуже втішені. Один тільки Сварупа Дамодара відчув велику досаду і розгнівано сказав:
Текст* 117: «Дурню, — сказав він, — ти накликав нещастя на свою голову, бо не розумієш існування двох Господів, Джаґаннатги та Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, і не маєш у Них віри.
Текст 118: Господь Джаґаннатга цілковито духовний і сповнений трансцендентного блаженства, а ти порівняв Його до безживного, тлінного тіла, зробленого з інертної, зовнішньої енерґії Господа!
Текст 119: Ти поставив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу — Верховного Бога- Особу, сповненого шістьох багатств — на один рівень із звичайною живою істотою. Замість визнати в Ньому верховний вогонь, ти назвав Його іскоркою!»
Текст 120: Сварупа Дамодара вів далі: «Ти образив Господа Джаґаннатгу і Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, і тому тебе чекає пекельна доля. Ти не вмієш описати Абсолютну Iстину, а берешся це робити. Тому тобі не минути кари.
Текст 121: Ти перебуваєш у повній ілюзії — ти проводиш різницю між тілом і душею Його Господньої Милості [Господа Джаґаннатги чи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу]. Це велика образа.
Текст 122: Між тілом і душею Верховного Бога-Особи немає жодної відмінності. Його особистість та Його тіло складені з блаженної духовної енерґії і між ними немає різниці.
Текст 123: «Між тілом і душею Верховного Бога-Особи ніколи немає відмінності».
Текст 124-125: «Господи, я не бачу форми, вищої за цю Твою форму вічного блаженства та знання. У Твоєму безособистісному сяйві Брахмана в духовному небі немає змін, що виникали б з плином часу, і Твоя внутрішня енерґія не поменшується. Я віддаюсь Тобі, бо, хоча я пишаюсь своїм матеріальним тілом та чуттям, Твоя Господня Милість — це причина проявленого космосу. Однак Ти вільний від доторку матерії.
Ця форма, як і будь-яка інша трансцендентна форма, в які поширює Себе Верховний Бог-Особа, Шрі Крішна, дарує однакове благо всім усесвітам. Ти явив мені цю вічну особистісну форму, на яку медитують Твої віддані, і я шанобливо схиляюсь перед Тобою. Ті, кому судилось іти до пекла, філософствують про всілякі матеріальні об'єкти і тому нехтують Твоєю особистісною формою».
Ця форма, як і будь-яка інша трансцендентна форма, в які поширює Себе Верховний Бог-Особа, Шрі Крішна, дарує однакове благо всім усесвітам. Ти явив мені цю вічну особистісну форму, на яку медитують Твої віддані, і я шанобливо схиляюсь перед Тобою. Ті, кому судилось іти до пекла, філософствують про всілякі матеріальні об'єкти і тому нехтують Твоєю особистісною формою».
Текст 126: Якщо Крішна, Абсолютна Iстина, Верховний Бог-Особа, сповнений трансцендентного блаженства, володіє в усій повноті всіма шістьма духовними щедротами і повеліває матеріальною енерґію, то завжди нещасна крихітна зумовлена душа слугує матеріальній енерґії.
Текст 127: «Верховний Бог-Особа, верховний повелитель, завжди сповнений трансцендентного блаженства, і Його завжди супроводжують енерґії хладіні та самвіт. Однак зумовлена душа завжди покрита невіглаством і зазнає троїстих страждань. Отже вона являє собою сховище всіляких злигоднів».
Текст* 128: Це пояснення вразило всіх присутніх. «Сварупа Дамодара Ґосвамі каже правду, — визнали вони. — Брахмана з Бенґалії вчинив образу, неправильно описавши Господа Джаґаннатгу і Господа Шрі Чайтан'ю Махапрабгу».
Текст* 129: Докори Сварупи Дамодари Ґосвамі, посоромили, налякали і приголомшили бенґальського поета. Почуваючи себе наче качка посеред білих лебедів, він ніяк не міг здобутись на слово.
Текст* 130: Побачивши горе поета, Сварупа Дамодара Ґосвамі, від природи дуже добросердий, дав йому корисну пораду.
Текст 131: «Якщо хочеш зрозуміти «Шрімад-Бгаґаватам», — сказав він, — ти мусиш звернутись до свідомого своєї природи вайшнави й слухати його. Щоб зробити це, повністю віддайся під захист лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу».
Текст 132: Сварупа Дамодара казав далі: «Реґулярно спілкуйся з відданими Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, бо тільки тоді ти увійдеш у хвилі океану відданого служіння.
Текст* 133: Тільки якщо ти житимеш за принципами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу та Його відданих, твоя вченість дасть добрі плоди. Тоді ти зможеш писати про трансцендентні розваги Крішни, і твої твори будуть вільні від матеріального забруднення.
Текст* 134: Ти був дуже втішений своїм вступним віршем, але зміст твого вірша осквернюють образи як Господу Джаґаннатзі, так і Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 135: Ти не знаєш засад науки про Абсолютну Iстину і тому написав речі неправильні. Але богиня вченості, Сарасваті, сама використала твої слова, щоб піднести молитву Верховному Господеві.
Текст* 136: Iноді демони, і навіть Господь Iндра, цар райських планет, ганили Крішну, але матір Сарасваті, користаючись із їхніх слів, підносила Господу молитви.
Текст 137: [Господь Iндра сказав:] «Цей Крішна, дарма що звичайна людина, ще й до того дуже балакуче, нахабне і нерозумне зелене хлопчисько, вважає Себе за дуже вченого. Пастухи Вріндавани образили мене, віддавшись Йому. Їхній вчинок не дуже мене потішив».
Текст* 138: Iндра, небесний цар, надто запишався своїм райським багатством і наче стратився глузду. Втративши розум, він не міг стриматись від нісенітних слів, що ображали Крішну.
Текст* 139: Iндра собі думав: «Я добре вичитав Крішну й знеславив Його». Але Сарасваті, богиня мудрості, скористалася з цієї нагоди, щоб піднести Крішні молитви.
Текст* 140: Словом «вачала» називають того, чиї слова спираються на авторитет Вед, а слово «баліша» означає «невинний». Крішна виголошує ведичне знання, але завжди тримається як скромний, невинний хлопчина.
Текст* 141: Коли особі немає кому кланятись, її можна назвати «анамра», тим, хто нікому не кланяється. Це й означає слово «стабдга». А що нікого освіченішого за Крішну немає, Його можна назвати «аджна», вказуючи на те, що для Нього не існує нічого невідомого.
Текст* 142: Слово «пандіта-манī» може вказувати на те, що Крішну вшановують навіть великі вчені. Однак з любові до Своїх відданих Крішна прибирає подоби звичайної людини, й тому Його можна назвати «мартйа».
Текст 143: Демон Джарасандга лаяв Крішну, кажучи: «Ти найнижчий з людей. Я з Тобою не битимусь, бо Ти вбив Своїх родичів».
Текст* 144: У слово «пурушадгама» матір Сарасваті вкладає значення «пурушоттама» — «той, кому підпорядковані всі люди».
Текст 145: Невігластво, чи майу, можна назвати словом «бандгу», бо вона зв'язує всіх в матеріальному світі. Отже, словами «бандгу-хан» матір Сарасваті вказує на те, що Господь Крішна знищує майу.
Текст* 146: Шішупала також ганив Крішну, але богиня вченості, Сарасваті, навіть його словами підносила Крішні молитви.
Текст* 147: Так само, хоча сам ти вклав у свій вірш образливий зміст, матір Сарасваті скористалася з нього, щоб піднести Господу молитви.
Текст* 148: Між Господом Джаґаннатгою і Крішною немає різниці, але тут Господь Джаґаннатга перебуває як Абсолютна Особа, втілена в дереві. Тому Він не рухається.
Текст* 149: Отже, Господь Джаґаннатга і Шрі Чайтан'я Махапрабгу, хоча виглядають як дві істоти, насправді єдині, бо обидва Вони — це Крішна, єдиний і недвоїстий.
Текст* 150: В Них обох є одне верховне бажання звільнити весь світ, і через це також Вони суть одне.
Текст* 151: Щоб врятувати всіх осквернених матерією людей світу, той самий Крішна зійшов у рухомій формі Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 152: Той, хто відвідує Господа Джаґаннатгу, звільняється від матеріального існування, але не всі люди й не з усіх країн можуть прийти чи бути допущеними сюди, в Джаґаннатга Пурі.
Текст* 153: Однак Шрі Чайтан'я Махапрабгу йде з однієї країни до іншої, особисто чи за посередництвом Свого представника. Так Він, як рухомий Брахман, рятує всіх людей світу.
Текст* 154: Отже, я пояснив зміст, який вклала в цей вірш матір Сарасваті, богиня вченості. Тобі дуже пощастило, що ти саме так описав Господа Джаґаннатгу і Господа Шрі Чайтан'ю Махапрабгу.
Текст* 155: Трапляється, що хтось, бажаючи вилаяти Крішну, промовляє святе ім'я, і це святе ім'я стає причиною його порятунку».
Текст* 156: Почувши належне пояснення Сварупи Дамодари Ґосвамі, бенґальський поет впав до стіп присутніх відданих і з травинкою в зубах віддався під їхній захист.
Текст* 157: Після того віддані взяли його до свого гурту. Розповівши про його смирення, вони представили його Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 158: З милості відданих Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу той бенґальський поет відкинув усяку іншу діяльність і залишився з ними в Джаґаннатга Пурі. Хто може пояснити милість відданих Шрі Чайтан'ї Махапрабгу?
Текст* 159: Отже, я переповів історію про те, як Прад'юмна Мішра з наказу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу слухав оповіді про Крішну від Рамананди Раї.
Текст* 160: У цій історії я розповів про славетні якості Шрі Рамананди Раї, що його вустами Шрі Чайтан'я Махапрабгу Сам описував найвищі прояви екстатичної любові до Крішни.
Текст* 161: В ході розповіді я розказав також про п'єсу бенґальського поета. Хоча він не мав знання, завдяки своїй вірі та смиренню він все таки здобув притулок лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 162: Розваги Господа Шрі Крішни Чайтан'ї Махапрабгу — це найсолодший нектар. Навіть одна з Його розваг розливається на сотні й тисячі рукавів.
Текст* 163: Кожен, хто з вірою та любов'ю читає й слухає про ці розваги, пізнає істину щодо відданого служіння, відданих та трансцендентних смаків у розвагах Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 164: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.