уджджвала — осяйну; мадгура — солодку; према-бгакті — екстатичну любов до Крішни; сеі — він; пйа — здобуває; нанде — у трансцендентному блаженстві; кша-мдгурйе — солодким смаком розваг Крішни; віхаре — насолоджується; садйа — завжди.

Така людина пізнаєŸ солодкий смак трансцендентної, осяйної екстатичної любові до Крішни і дістає змогу день і ніч тішитись життям, плаваючи у трансцендентному блаженстві чарівних Крішниних розваг.