баху-кшаа — давно; іл — ти прийшов; море — мені; кеха н кахіла — ніхто не сказав; томра чарае — твоїм лотосовим стопам; мора — моя; апардга — образа; ха-іла — стала.

«Пане, ніхто мені не доповів, що ти прийшов, і, як я бачу, вже давно. Отож, я образив твої лотосові стопи.