ПОЯСНЕННЯ: Тут Сварупа Дамодара Ґосвамі настановляє бенґальського поета слухати «Шрімад-Бгаґаватам» від чистого вайшнави і вчитись у нього. В Iндії нині є клас професійних декламаторів «Бгаґаватам», що заробляють собі на життя, ходячи з села у село, з міста у місто, читаючи «Бгаґаватам» і збираючи дакшіну, винагороду, в формі грошей або всіляких речей — парасоль, одягу чи фруктів. Отже, нині з'явився бізнес на «Бгаґаватам» з читаннями, що тривають один тиждень і називаються бгаґавата-саптаха, хоча у самому «Шрімад- Бгаґаватам» про таке не згадано. У «Шрімад-Бгаґаватам» ніде не сказано, що «Бгаґаватам» треба слухати один тиждень від найманих читців. Радше там (1.2.17) сказано: ват сва- катг кша пуйа-раваа-кīртана — «Шрімад-Бгаґаватам» треба слухати щодня від вайшнави, який пізнав свою духовну сутність. Якщо хтось слухає «Шрімад-Бгаґаватам», згідно з такою настановою він стає праведним: хдй анта- стго хй абгадрі відгуноті сухт сатм — коли людина реґулярно й щиро слухає «Бгаґаватам», її серце очищується від усього матеріального бруду:

«З серця того, хто реґулярно слухає «Бгаґаватам» і служить чистому відданому, зникають майже всі тривоги, і тоді любовне служіння Богові-Особі, що Йому здіймають хвалу в трансцендентних співах, втверджується і стає незворотнє» (Бгаґ.1.2.18).

Ось як слід це робити. Але люди звикли піддаватись на оману професійних декламаторів «Бгаґаватам». Тому Сварупа Дамодара Ґосвамі радить у цьому вірші не слухати «Шрімад-Бгаґаватам» від професійних декламаторів. «Бгаґаватам» треба слухати й вивчати не від них, а від свідомого своєї природи вайшнави. Iноді бачимо: який-небудь санн'ясі-майаваді читає «Бгаґаватам», і до нього сходяться юрми людей, щоб послухати словесне плетиво, яке нездатне пробудити в них приспаної любові до Крішни. Iноді люди йдуть подивитись на професійну виставу, приносячи їжу й гроші найманим акторам, що вміють майстерно збирати ці підношення. А наслідок такий, що глядачі, як і до того, залишаються в становищі ґхам андга-кӯпам, тобто прив'язаності до сім'ї, і в них не прокидається любов до Крішни.

У «Бгаґаватам»(7.5.30) сказано: матір на кше парата свато в мітго 'бгіпадйета ґха-вратнм — ґріха-врати, рішуче налаштовані далі провадити матеріалістичний спосіб життя, ніколи не пробудять приспаної любові до Крішни, бо слухають «Бгаґаватам» тільки для того, щоб зміцнити своє становище в сімейному житті й мати щастя у сімейних справах та сексі. Засуджуючи слухання «Бгаґаватам» від найманців, Сварупа Дамодара Ґосвамі каже: йха, бгґавата паа ваішавера стгне — «Щоб зрозуміти «Шрімад-Бгаґаватам», ти мусиш звернутись до свідомого своєї природи вайшнави». Треба старанно уникати слухати «Бгаґаватам» від майаваді чи від інших невідданих, що просто за допомогою граматики жонґлюють словами , щоб вичавити з тексту якесь потрібне їм значення і зібрати з несвідомої публіки гроші, залишивши людей в темряві.

Сварупа Дамодара Ґосвамі суворо засуджує поведінку матеріалістичних «слухачів» «Шрімад-Бгаґаватам». Замість того, щоб пробудити справжню любов до Крішни, такі слухачі «Бгаґаватам» дедалі прив'язуються до сімейних справ і статевого життя (йан маітгунді-ґхамедгі-сукга хі туччгам). «Шрімад-Бгаґаватам» треба слухати від особи, яка не зв'язана матеріальною діяльністю, тобто від парамахамси — вайшнави, що піднявся до найвищого рівня санн'яси. Це, звичайно, можливо тільки тоді, коли людина віддається під захист лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. «Шрімад-Бгаґаватам» здатний зрозуміти лише той, хто йде стопами Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.