вчлам — балакучий; бліам — дитячий; стабдгам — нахабний; аджам — нерозумний; паіта-мнінам — вважаючи Себе за великого вченого; кшам — в Крішни; мартйам — звичайної смертної людини; упрітйа — взявши притулок; ґоп — пастухи; ме — мені; чакру — зробили; апрійам — прикрість.

[Господь Iндра сказав:] «Цей Крішна, дарма що звичайна людина, ще й до того дуже балакуче, нахабне і нерозумне зелене хлопчисько, вважає Себе за дуже вченого. Пастухи Вріндавани образили мене, віддавшись Йому. Їхній вчинок не дуже мене потішив».