 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаАнт'я-ліла
|
Текст 1: Я складаю шанобливі поклони відданим Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Просто завдяки безпричинній милості цих відданих, що злизують мед з Його стіп-лотосів, навіть пропаща душа стає вічно звільненою.
Текст* 2: Хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Ніт'янанді Прабгу! Хвала, хвала Адвайтачандрі! Хвала, хвала всім відданим Господа Шрі Чайтан'ї Махапрабгу!
Текст* 3: Наступного року віддані з Бенґалії прийшли побачитися з Шрі Чайтан'єю Махапрабгу, і Господь, як і раніше, привітав кожного з них.
Текст 4: Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу розважався в гурті Своїх відданих. В той самий час до Джаґаннатга Пурі зустрітися з Господом прийшов вчений Валлабга Бгатта.
Текст* 5: Коли Валлабга Бгатта прийшов, він поклонився лотосовим стопам Господа, а Господь обійняв його, вважаючи за великого відданого.
Текст* 6: Шрі Чайтан'я Махапрабгу якнайшанобливіше посадив Валлабгу Бгатту поряд із Собою. Тоді Валлабга Бгатта дуже смиренно заговорив:
Текст* 7: «Вже давно я бажав побачити Тебе, Господи. Нарешті Господь Джаґаннатга виконав моє бажання, і я бачу Тебе.
Текст* 8: Тому, хто Тебе бачить, воістину пощастило, бо Ти — Сам Верховний Бог-Особа.
Текст* 9: Якщо очищується навіть той, хто про Тебе згадує, що дивного в тому, що очищується той, хто Тебе бачить?
Текст 10: «Просто згадавши піднесених особистостей, людина відразу ж очищує весь свій дім, що вже казати про змогу бачити їх самих, доторкатись до їхніх лотосових стіп, омивати їхні стопи чи подавати їм сидіння?»
Текст* 11: Основна релігійна практика епохи Калі — повторювати святі імена Крішни. Поширювати рух санкіртани не може той, кого Крішна не вповноважив на це.
Текст 12: Ти поширюєш рух санкіртани, свідомість Крішни, і це доводить, що Господь Крішна вповноважив Тебе, і щодо цього немає сумніву.
Текст* 13: Ти приніс святе ім'я Крішни до всіх куточків світу. Кожен, хто бачить Тебе, поринає в екстаз любові до Крішни.
Текст* 14: Без особливої сили, якою наділяє Крішна, ніхто не може проявити екстатичну любов до Крішни, бо екстатичну любов дарує Крішна і тільки Крішна. Це проголошують усі явлені писання.
Текст 15: «У Бога-Особи може бути багато всеблагих втілень, але хто ще, крім Господа Шрі Крішни, на силі дарувати відданим душам любов до Бога?»
Текст* 16: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Дорогий Валлабго Бгатто, ти дуже вчена людина, тож послухай мене, будь-ласка. Я санн'ясі школи майавади і тому аж ніяк не можу знати, що таке крішна-бгакті.
Текст* 17: Однак завдяки спілкуванню з Адвайтою Ачар'єю, а Він — Сам Верховний Бог-Особа, Мій розум очистився.
Текст* 18: Він не має Собі рівних у розумінні всіх явлених писань і відданого служіння Господу Крішні. Тому Його звуть Адвайта Ачар'я.
Текст 19: Він така велика особистість, що Своєю милістю на силі навернути до відданого служіння Крішні навіть м'ясоїдів [млеччг]. Хто здатний осягнути Його вайшнавську могутність?
Текст* 20: Господь Ніт'янанда Прабгу, авадгута, — це також Сам Верховний Бог-Особа. Він завжди сп'янілий від нестямних почуттів любовного екстазу. Він справжній океан любові до Крішни.
Текст* 21: Сарвабгаума Бгаттачар'я досконало знається на шести філософських вченнях. Тому він духовний вчитель для всього світу в науці шести шкіл філософської думки. Він — найкращий з відданих.
Текст* 22: Сарвабгаума Бгаттачар'я навчив Мене відданого служіння найвищого рівня. Тільки з його милості Я зрозумів, що віддане служіння Крішні становить суть усієї містичної йоґи.
Текст* 23: Шріла Рамананда Рая — неперевершений знавець трансцендентних смаків відданого служіння Господу Крішні. Він навчив Мене, що Господь Крішна — це Верховний Бог-Особа.
Текст 24: З милості Рамананди Раї Я зрозумів, що найвища мета життя — це екстатична любов до Крішни, а найвища досконалість — це спонтанна відданість Крішні.
Текст* 25: Слуга, друг, старший та кохана Крішни являють собою обитель трансцендентних смаків, які називаються дас'я, сакг'я, ватсал'я і шрінґара.
Текст 26: Є два різновиди почуття [бгави]. Почуття, змішане з усвідомленням довершених багатств Господа, називають айшвар'я-ґ'яна-юкта, а чисте, незабруднене почуття називають кевала. Лотосових стіп Крішни, сина Махараджі Нанди, не досягнути, якщо просто усвідомлювати Його багатства.
Текст 27: «Верховний Бог-Особа, Крішна, син матері Яшоди, доступний відданим, які з спонтанною любов'ю служать Йому, але Його не здобути так легко умоглядним мислителям, тим, хто добивається самоусвідомлення суворими аскезами, чи тим, хто вважає тіло невідмінним від себе».
Текст 28: Слово «атма-бгӯта» означає «особисті супутники». Просто усвідомивши щедроти Господа, навіть богиня щастя не змогла досягнути притулку Крішни, сина Махараджі Нанди.
Текст 29: «Коли Господь Шрі Крішна танцював з ґопі у раса-лілі, руки Господа обвивали їхні шиї. Така трансцендентна ласка ніколи не була дарована богині процвітання чи іншим супутницям Господа в духовному світі. Про таке навіть не мріяли найвродливіші дівчата на райських планетах, хоча блиском і ароматом їхні тіла схожі на лотосові квіти. А що вже казати за жінок цього світу, нехай вони навіть надзвичайно вродливі як на матеріальний погляд?»
Текст 30: В чистій свідомості Крішни друг Крішни вилазить Йому на плечі, а мати Яшода зв'язує Господа.
Текст* 31: У чистій свідомості Крішни, не беручи до уваги Господніх щедрот, відданий вважає Крішну за свого друга чи сина. Таку відданість прославляють навіть Шукадева Ґосвамі і найвищий авторитет, В'ясадева.
Текст 32: «Ні ті, хто пізнає себе, поклоняючись Брахману, Господньому сяйву, ні ті, хто віддано служить Верховному Богові- Особі, вважаючи Його за свого пана, ні ті, хто ув'язнений у лабетах Майі, вважаючи Господа звичайною людиною, не можуть зрозуміти, що деякі піднесені особи, нагромадивши величезну кількість доброчесних вчинків, тепер граються з Господом, як Його друзі-пастушки».
Текст 33: «Коли матір Яшода побачила у Крішни в роті усі всесвіти, на якийсь час вона заніміла з подиву. Послідовники трьох Вед поклоняються Господеві, підносячи жертви Iндрі та іншим півбогам. Святі, що пізнали Його велич, вивчаючи Упанішади, поклоняються Йому як безособистісному Брахману. Великі філософи, що аналітично вивчають усесвіт, поклоняються Йому як Пуруші, великі йоґи — як всепронизуючій Наддуші, а віддані — як Верховному Богові-Особі. Однак матір Яшода вважала Господа за свого сина».
Текст 34: «О брахмано, які праведні діяння звершив Нанда Махараджа, що йому вдалось отримати Верховного Бога-Особу Крішну за свого сина? А які праведні діяння звершила мати Яшода, що завдяки цьому Верховний Бог-Особа Крішна зве її «мама» і смокче її груди?»
Текст* 35: Навіть якщо чистий відданий бачить багатства Крішни, він не переймається ними. Отже, чиста свідомість вища за усвідомлення Господніх щедрот.
Текст* 36: Рамананда Рая надзвичайно добре розуміється на трансцендентних смаках. Він повсякчас занурений у щастя екстатичної любові до Крішни. Цього всього навчив Мене саме він.
Текст* 37: Неможливо повністю описати могутність і обізнаність Рамананди Раї. Адже тільки з його милості Я зрозумів бездомісну любов жителів Вріндавани.
Текст* 38: А Сварупа Дамодара уособлює в собі трансцендентні смаки екстатичної любові. Спілкуючись із ним, Я збагнув трансцендентний смак вріндаванського кохання.
Текст* 39: Бездомісна любов ґопі та Шріматі Радгарані вільна від будь- яких слідів матеріальної хіті. Основна властивість такої трансцендентної любові полягає в тому, що єдина її мета — задовольнити Крішну.
Текст 40: «О найкоханіший! Твої лотосові стопи такі ніжні, що ми притискаємо їх до своїх грудей дуже обережно, боячись завдати їм болю. Наше життя залежить тільки від Тебе. Тому наш розум переповнює тривога про те, що Ти, мандруючи лісовими стежками, можеш поранити об камінці Свої ніжні стопи».
Текст* 41: Охоплені почуттями чистої любові й не усвідомлюючи Крішнині багатства, ґопі нерідко картають Крішну. Це одна з ознак чистої екстатичної любові.
Текст 42: «Любий Крішно, ми, ґопі, знехтували наказами своїх чоловіків, синів, родичів, братів та друзів і залишили їх, щоб прийти до Тебе. Ти чудово знаєш, чого ми хочемо. Ми прийшли тільки тому, що нас причарувала незрівнянна музика Твоєї флейти. Але Ти великий лицемір, бо хто ж іще відмовився б глухої ночі від товариства юних дівчат, як оце ми?»
Текст* 43: Кохання ґопі — це найвище віддане служіння, що перевершує всі інші методи бгакті. Тому Господу Крішні доводиться казати: «Любі ґопі, Я нездатний вам відплатити. Я назавжди ваш боржник».
Текст 44: «О ґопі, Я неспроможний сплатити вам Свого боргу за ваше бездоганне служіння, навіть якщо Я розплачуватимусь протягом життя Брахми. Ваш потяг до Мене бездоганний. Ви поклонялись Мені, розірвавши всі пута прив'язаності до дому, розірвати які дуже важко. Тому прохаю, нехай вам за винагороду будуть самі ваші славетні дії».
Текст* 45: Чиста любов до Крішни відрізняється від любові з усвідомленням щедрот і тому вища за все. В усьому світі немає відданого, більшого за Уддгаву.
Текст* 46: I цей Уддгава прагне посипати собі голову пилом з лотосових стіп ґопі. Про ці трансцендентні любовні взаємини з Господом Крішною Я дізнався від Сварупи Дамодари.
Текст 47: «Ґопі Вріндавани покинули своїх чоловіків, синів та інших родичів, розірвати стосунки з якими дуже важко, і зійшли з дороги подружньої вірності, щоб віддатись під захист лотосових стіп Мукунди, Крішни. Знайти ці лотосові стопи — мета ведичної науки. О, якби мені пощастило стати якимось кущем, лозиною чи травою у Вріндавані! Адже по них ступають ґопі, благословляючи їх пилом зі своїх лотосових стіп».
Текст* 48: Харідаса Тгакура — наставник у всьому, що стосується оспівування святого імені, і він — найпіднесеніший з усіх чистих відданих. Щодня він повторює 300000 святих імен Господа.
Текст* 49: Від Харідаси Тгакури Я дізнався про славу святих імен Господа і з його милості зрозумів їхню велич.
Текст* 50-52: Ачар'яратна, Ачар'янідгі, Ґададгара Пандіта, Джаґадананда, Дамодара, Шанкара, Вакрешвара, Кашішвара, Мукунда, Васудева, Мурарі та багато інших відданих втілилось у Бенґалії, щоб усім проповідувати славу святого імені Крішни і велич любові до Нього. Від них Я дізнався про цінність відданого служіння Крішні».
Текст 53: Шрі Чайтан'я Махапрабгу знав, що в серці Валлабги Бгатти живе гординя, і тому здійняв цю мову, натякаючи йому про те, як можна пізнати науку відданого служіння.
Текст* 54: [Валлабга Бгатта думав:] «Я великий вайшнава. Пізнавши всі остаточні істини вайшнавської філософії, я розумію смисл «Шрімад-Бгаґаватам» і можу чудово його пояснювати».
Текст* 55: Думки Валлабги Бгатти вже давно плямувала ця гординя, але мова Шрі Чайтан'ї Махапрабгу збила з нього пиху.
Текст* 56: Коли Валлабга Бгатта почув із уст Шрі Чайтан'ї Махапрабгу про чисті вайшнавські якості усіх цих відданих, йому захотілось їх побачити.
Текст* 57: Валлабга Бгатта сказав: «Де живуть ці всі вайшнави і як мені їх побачити?»
Текст* 58: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Хоча дехто з них живе в Бенґалії, а дехто — в інших країнах, усі вони прийшли сюди взяти участь у святі Ратга-ятри.
Текст* 59: Зараз усі вони тут. Оселі їхні розкидані по різних місцях, але тут ти зможеш побачитися з ними всіма».
Текст* 60: Тоді Валлабга Бгатта якнайсмиренніше запросив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу до себе додому на обід.
Текст* 61: Наступного дня, коли всі вайшнави зібрались у Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Господь представив їм Валлабгу Бгатту.
Текст* 62: Його здивувало те, як сяяли їхні обличчя. Серед них Валлабга Бгатта скидався на якогось світлячка.
Текст* 63: Тоді Валлабга Бгатта приніс багато маха-прасаду від Господа Джаґаннатги і досита нагодував Господа Шрі Чайтан'ю Махапрабгу та Його супутників.
Текст* 64: Усі санн'ясі з оточення Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, на чолі із Параманандою Пурі, сіли по один бік і стали їсти прасад.
Текст* 65: Шрі Чайтан'я Махапрабгу сидів посередині. Адвайта Ачар'я і Господь Ніт'янанда сиділи по обидва боки від Господа. Iнші віддані сиділи перед Господом і за Ним.
Текст* 66: Віддані з Бенґалії, що їх усіх я неспроможний перелічити, сіли рядами на подвір'ї.
Текст* 67: Коли Валлабга Бгатта побачив усіх відданих Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, він був вражений і став шанобливо кланятись до лотосових стіп кожного.
Текст* 68: Сварупа Дамодара, Джаґадананда, Кашішвара й Шанкара, вкупі з Раґгавою та Дамодарою Пандітою, взялись роздавати прасад.
Текст* 69: Валлабга Бгатта приніс багато маха-прасаду від Господа Джаґаннатги, і всі санн'ясі посідали їсти разом із Шрі Чайтан'єю Махапрабгу.
Текст* 70: За прасадом вайшнави гукали святі імена «Харі! Харі!». Луна від святого імені пішла усім всесвітом.
Текст* 71: Коли вайшнави поїли, Валлабга Бгатта приніс багато ґірлянд, сандалової пасти, спецій та бетелю. Він шанобливо служив відданим і від того почувався надзвичайно щасливим.
Текст* 72: Коли настав день свята колісниць, Шрі Чайтан'я Махапрабгу почав спільний спів. Як і раніше, Він розбив відданих на сім гуртів.
Текст* 73-74: Семеро відданих — Адвайта Ачар'я, Ніт'янанда, Харідаса Тгакура, Вакрешвара, Шріваса Тгакура, Раґгава Пандіта і Ґададгара Пандіта — утворили сім гуртів і почали танцювати. Шрі Чайтан'я Махапрабгу, вигукуючи «Харібол!» ходив від одного гурту до іншого.
Текст* 75: Разом з голосним загальним співом гуркотіло чотирнадцять мріданґ, і в кожному гурті був танцівник, чий танець затоплював екстатичною любов'ю весь світ.
Текст* 76: Дивлячись на це все, Валлабга Бгатта не міг начудуватися. Він повністю забувся у трансцендентному блаженстві і втратив самовладання.
Текст* 77: По тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу зупинив танець інших відданих, як це робив за попередніх років, і почав танцювати Сам.
Текст* 78: Побачивши вроду Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і любовний екстаз, що проявлявся в Ньому, Валлабга Бгатта вирішив: «Це без сумніву Сам Господь Крішна».
Текст* 79: Так Валлабга Бгатта побачив свято колісниць. Якості Шрі Чайтан'ї Махапрабгу його просто приголомшили.
Текст* 80: Після свята Валлабга Бгатта якось прийшов до лотосових стіп Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і звернувся до Господа.
Текст* 81: «Я написав коментар до «Шрімад-Бгаґаватам», — сказав він. — Чи не бажала б Твоя Господня Милість послухати його?»
Текст* 82: Господь відповів: «Я не розумію смислу «Шрімад-Бгаґаватам». Насправді, Я не гідний слухати пояснення до нього.
Текст* 83: Я сиджу й намагаюсь просто повторювати святе ім'я Крішни, і то, хоча Я повторюю його вдень і вночі, Мені не вдається дочитати Свого визначеного числа кіл».
Текст* 84: Валлабга Бгатта сказав: «Я спробував докладно пояснити, що означає святе ім'я Крішни. Будь ласка, послухай це пояснення».
Текст* 85: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Я не думаю, що святе ім'я Крішни треба пояснювати на багато різних способів. Я знаю тільки, що Господь Крішна — це Ш'ямасундара і Яшоданандана. Це все, що Я знаю.
Текст 86: «Єдине значення святого імені Крішни таке: Він має шкіру темно-синього кольору, схожий на колір дерева тамала, а також Він син матері Яшоди. Це висновок усіх явлених писань».
Текст* 87: Я напевне знаю ці два значення, Ш'ямасундара і Яшоданандана. Жодних інших значень Я не розумію і не годен зрозуміти».
Текст* 88: Знаючи все, Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу розумів, що пояснення імені Крішни та «Шрімад-Бгаґаватам», які подав Валлабга Бгатта, нічого не варті. Тому Він не вділив їм ніякої уваги.
Текст* 89: Коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу навідріз відмовився слухати пояснення Валлабги Бгатти, той з важким серцем пішов додому. Його віра в Господа і відданість Йому дещо похитнулись.
Текст* 90: Після того Валлабга Бгатта пішов до дому Ґададгари Пандіти. Він став вчащати до нього, всіляко виявляючи свою приязнь до нього і підтримуючи з ним взаємини.
Текст* 91: Через те, що Шрі Чайтан'я Махапрабгу не поставився серйозно до Валлабги Бгатти, ніхто в Джаґаннатга Пурі не хотів слухати його пояснень.
Текст* 92: Посоромлений, ображений і нещасний Валлабга Бгатта вдався до Ґададгари Пандіти.
Текст* 93: Дуже смиренно звернувшись до нього, Валлабга Бгатта сказав: «Шановний повелителю, я віддався під твій захист. Будь ласка, зглянься наді мною і врятуй моє життя.
Текст* 94: Послухай милостиво моє пояснення смислу імені Господа Крішни. Це змиє ганьбу, що заплямувала мене».
Текст 95: Таким чином Пандіта Ґосані опинився перед дилемою. Він так засумнівався, що не міг вирішити, що йому робити.
Текст* 96: Хоча Ґададгара Пандіта Ґосані не хотів нічого слухати, Валлабга Бгатта став настирливо читати своє пояснення.
Текст* 97: Валлабга Бгатта був високовчений брахмана, тож Ґададгарі Пандіті не випадало його уривати. Тому подумки він прохально звернувся до Господа Крішни: «Дорогий Господи Крішно, будь ласка, захисти мене від цієї халепи. Я шукаю Твого захисту.
Текст 98: Шрі Чайтан'я Махапрабгу присутній в серці кожного, і Він неодмінно знатиме, що в мене було на думці. Тому перед Ним я не маю страху. Однак Його супутники вкрай прискіпливі».
Текст* 99: Хоча за Ґададгарою Пандітою Ґосані не було ніякої вини, деякі з відданих Шрі Чайтан'ї Махапрабгу проявили любовний гнів до нього.
Текст* 100: Валлабга Бгатта щодня приходив до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу й пускався в безцільні суперечки з Адвайтою Ачар'єю та іншими великими особистостями, як оце Сварупа Дамодара.
Текст* 101: Що тільки Валлабга Бгатта завзято доводив, великі особистості, як оце Адвайта Ачар'я, спростовували.
Текст* 102: Коли Валлабга Бгатта опинявся в товаристві відданих на чолі з Адвайтою Ачар'єю, він скидався на качку в гурті білих лебедів.
Текст* 103: Одного дня Валлабга Бгатта сказав Адвайті Ачар'ї: «Кожна жива істота належить до жіночої статі [пракріті], і Крішна для неї чоловік [паті].
Текст* 104: Доброчесна дружина, вірна чоловікові, не повинна промовляти чоловікового імені, а ви всі повторюєте ім'я Крішни. Що це за релігійність?»
Текст* 105: Адвайта Ачар'я відповів: «Перед тобою Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу, уособлення релігійності. Запитай Його, і Він тобі належно відповість».
Текст* 106: Почувши це, Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Дорогий Валлабго Бгатто, ти не знаєш релігійних засад. Насправді, найперший обов'язок доброчесної жінки — виконувати наказ свого чоловіка.
Текст* 107: Наказ Крішни — повторювати Його ім'я безперервно. Тому всі доброчесні істоти, вірні чоловікові, Крішні, мусять повторювати Господнє ім'я, бо дружина не може порушити наказ чоловіка.
Текст* 108: Дотримуючись цієї релігійної засади, чистий відданий Господа Крішни завжди повторює святе ім'я. Внаслідок цього він здобуває плід екстатичної любові до Крішни».
Текст* 109: Почувши це, Валлабга Бгатта не міг промовити й слова. Дуже нещасний, він повернувся додому і став міркувати:
Текст* 110-111: «Мене щодня перемагають у цьому зібранні. Якщо мені пощастить хоча б один раз якось взяти гору, це мене дуже втішить і змиє всю мою ганьбу. Але до яких засобів удатись, щоб довести свої твердження?»
Текст* 112: Наступного дня, прийшовши до зібрання в оселі Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, він поклонився Господу, сів і бундючно заговорив.
Текст* 113: «У своєму коментарі на «Шрімад-Бгаґаватам», — сказав він, — я спростував пояснення Шрідгари Свамі. Я не можу визнати його пояснення.
Текст* 114: Все, що Шрідгара Свамі читає, він пояснює тільки в тому чи іншому контексті. Через це його пояснення непослідовні, і його не можна визнати за авторитет».
Текст* 115: Шрі Чайтан'я Махапрабгу з усміхом відповів: «Кожен, хто не визнає авторитета свамі [чоловіка] — повія. Така Моя думка».
Текст* 116: Шрі Чайтан'я Махапрабгу промовив це і став дуже серйозним. Усіх відданих Його слова дуже втішили.
Текст* 117: Шрі Чайтан'я Махапрабгу зійшов як втілення задля добра усього світу. Отож Він прекрасно знав, що у Валлабги Бгатти на думці.
Текст 118: Всілякими натяками й запереченнями Господь Чайтан'я, Верховний Бог-Особа, виховував Валлабгу Бгатту так само, як Крішна збивав безпідставну пиху з Iндри.
Текст* 119: Несвідома жива істота не визнає того, що їй справді йде на користь. Через невігластво і матеріалістичну гординю вона свою вигоду іноді вважає за втрату, однак коли з неї збивають пиху, в неї відкриваються очі й вона бачить, що для неї справді корисно.
Текст* 120: Повернувшись увечері додому, Валлабга Бгатта задумався: «Раніше, у Праязі, Господь Чайтан'я був зі мною дуже добрий.
Текст* 121: Разом зі Своїми відданими Він пристав на моє запрошення і був до мене дуже ласкавий. Чому ж Він так змінився тут, у Джаґаннатга Пурі?
Текст* 122: Я дуже пишаюсь своєю вченістю і думаю: «Я повинен перемогти». Однак Шрі Чайтан'я Махапрабгу намагається очистити мене, позбавляючи від цієї безпідставної гордині, бо за Своєю природою Верховний Бог-Особа піклується про добро кожного.
Текст* 123: Я даремно бундючусь, козиряючи своєю вченістю. Тому Шрі Чайтан'я Махапрабгу зі Своєї ласки ображає мене, щоб збити з мене цю непотрібну пиху.
Текст* 124: Насправді Він піклується про мене, а я розцінюю це як образу. Достоту так само було у випадку, коли Господь Крішна провчив Iндру, великого пихатого дурня, поставивши його на місце».
Текст* 125: Отак усе обміркувавши, наступного ранку Валлабга Бгатта прийшов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. З великим смиренням він став підносити Господу молитви й віддався під захист Його лотосових стіп.
Текст* 126: Валлабга Бгатта визнав: «Я останній дурень і діяв, як дурень, намагаючись продемонструвавти Тобі свою вченість.
Текст* 127: Господи, Ти Верховний Бог-Особа. Нехтуючи мною, щоб збити з мене безпідставну пиху, Ти проявив до мене гідну Твого становища милість.
Текст* 128: Я нетямущий невіглас, тому що вважаю за образу те, що повинно піти мені на користь. У цьому я достоту, наче Iндра, цар небес, що зі свого невігластва намагався взяти гору над Крішною, Верховним Господом.
Текст* 129: Господи, намастивши мої очі бальзамом Своєї милості, Ти зцілив мене від сліпоти марної гордині. Ти дарував мені так багато милості, що тепер моє невігластво розсіялось.
Текст* 130: Господи, я грішив. Будь ласка, вибач мене. Я шукаю в Тебе притулку. Будь ласка, змилуйся наді мною і постав мені на голову Свої лотосові стопи».
Текст* 131: Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу сказав: «Ти великий вчений, а до того ж і великий відданий. Там, де присутні ці дві якості, немає місця для гори марнославства.
Текст* 132: Ти наважився критикувати Шрідгару Свамі і зібрався писати власного коментаря до «Шрімад-Бгаґаватам», не визнаючи його авторитету. Ти надто заносишся.
Текст* 133: Шрідгара Свамі — це духовний вчитель усього світу, бо ми розуміємо «Шрімад-Бгаґаватам» з його милості. Я вважаю його за Свого духовного вчителя.
Текст 134: Все, що ти написав би через зарозумілість, намагаючись перевершити Шрідгару Свамі, суперечило б справжньому значенню. Тому ніхто б серйозно до цього не ставився.
Текст* 135: Того, хто пояснює «Шрімад-Бгаґаватам» йдучи стопами Шрідгари Свамі, шануватимуть і слухатимуть усі.
Текст* 136: Виклади своє пояснення «Шрімад-Бгаґаватам» ідучи стопами Шрідгари Свамі. Відкинь свою пиху і поклоняйся Верховному Богові-Особі, Крішні.
Текст* 137: Перестань чинити образи і повторюй маха-мантру Харе Крішна, святі імена Господа. Тоді ти дуже скоро здобудеш притулок лотосових стіп Крішни».
Текст* 138: Валлабга Бгатта Ачар'я попрохав Шрі Чайтан'ю Махапрабгу: «Якщо Ти справді задоволений мною, будь ласка, прийми моє запрошення знову».
Текст* 139: Шрі Чайтан'я Махапрабгу, що зійшов врятувати весь світ, щоб втішити Валлабгу Бгатту, прийняв його запрошення.
Текст* 140: Шрі Чайтан'я Махапрабгу завжди прагне, щоб усі в матеріальному світі були щасливі. Тому іноді Він декого карає, щоб очистити його серце.
Текст* 141: Те, що Валлабга Бгатта запросив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу і Його супутників, дуже втішило Господа.
Текст* 142: Чиста екстатична любов Джаґадананди Пандіти до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу дуже глибока. Прирівняти її можна до любові Сат'ябгами, що завжди сварилася з Господом Крішною.
Текст* 143: Джаґадананда Пандіта мав звичай заводити любовні чвари з Господом. Між ними раз у раз виникала з якого-небудь приводу незгода.
Текст* 144: Любов Ґададгари Пандіти до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу також дуже глибока. Вона скидалась на любов Рукмінідеві, що завжди держала себе з Крішною дуже покірливо.
Текст 145: Господу Шрі Чайтан'ї Махапрабгу іноді хотілось побачити любовний гнів Ґададгари Пандіти, але той усвідомлював щедроти Господа і гнівові ніколи не піддавався.
Текст* 146: Задля цього Шрі Чайтан'я Махапрабгу подеколи вдавав, що сердитий на Ґададгару Пандіту. Коли Ґададгара Пандіта чув про цей Господній гнів, серце його заходилось від страху.
Текст* 147: Раніше, в крішна-лілі, коли Господь Крішна пожартував із Рукмінідеві, вона сприйняла Його слова серйозно і її серце стисло від страху.
Текст* 148: Валлабга Бгатта звик поклонятись Господу, як Крішні-дитині. Він отримав посвяту у мантру Бала-ґопали і нею поклонявся Господеві.
Текст* 149: У товаристві Ґададгари Пандіти його переконання змінились, і він прихилив розум до поклоніння Кішорі-ґопалі, Крішні-юнакові.
Текст* 150: Валлабга Бгатта хотів отримати від Ґададгари Пандіти посвяту, але Ґададгара Пандіта відмовився, кажучи: «Діяти як духовний вчитель мені не до снаги.
Текст* 151: Я повністю залежний від Господа Ґаурачандри, Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Він мій повелитель. Самостійно, без Його наказу, я не можу робити нічого.
Текст* 152: Дорогий Валлабго Бгатто, Шрі Чайтан'ї Махапрабгу не до вподоби те, що ти приходиш до мене. Тому іноді Він мене картає».
Текст* 153-154: Минуло кілька днів, і коли Шрі Чайтан'я Махапрабгу, нарешті задоволений Валлабгою Бгаттою, прийняв його запрошення, Він послав Сварупу Дамодару, Джаґадананду Пандіту і Ґовінду, щоб вони покликали Ґададгару Пандіту.
Текст* 155: Дорогою Сварупа Дамодара сказав Ґададгарі Пандіті: «Шрі Чайтан'я Махапрабгу хотів тебе випробувати і тому тобою нехтував.
Текст* 156: Чому ти не дорікнув Йому за це? Чому ти злякався і стерпів Його осуд?»
Текст* 157: Ґададгара Пандіта сказав: «Господь Шрі Чайтан'я Махапрабгу абсолютно незалежний. Він найвищий всезнавець. Мені не личило б говорити з Ним, наче я рівня Йому.
Текст* 158: Я можу стерпіти й прийняти на свою голову все, що Він каже. Він Сам зглянеться наді мною, коли зважить мої вади і чесноти».
Текст* 159: Сказавши це, Ґададгара Пандіта пішов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і плачучи впав до лотосових стіп Господа.
Текст* 160: Легко усміхнувшись, Господь обійняв його і солодко заговорив до нього так, щоб усі почули.
Текст* 161: «Я хотів було тебе роздратувати, — сказав Господь, — але ти не дав вивести себе з терпіння. Ти не сказав навіть слова спересердя, а натомість усе стерпів.
Текст* 162: Мої витівки не стурбували твій розум. Ти залишався непохитний у своїй простоті. Тим самим ти Мене купив».
Текст* 163: Нікому не описати якостей і екстатичної любові Ґададгари Пандіти. Тому одне з імен Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — це Ґададгара-прананатга, «життя Ґададгари Пандіти».
Текст* 164: Ніхто не може описати милість Господа до Ґададгари Пандіти, але люди називають Господа Ґадайра Ґауранґа, «Господь Ґауранґа Ґададгари Пандіти».
Текст* 165: Ніхто не може збагнути розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Вони подібні до Ґанґи, бо з одної-єдиної Його розваги витікають сотні й тисячі рукавів.
Текст* 166: Ґададгару Пандіту прославляють на весь світ за його шляхетну поведінку, брахманічні якості і непохитну любов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 167: Змивши з Валлабги Бгатти багно зарозумілості, Господь очистив його і тим самим напоумив інших.
Текст* 168: В серці Шрі Чайтан'я Махапрабгу завжди був милостивий до всіх, але зовні Він іноді нехтував Своїми відданими. Не слід, проте, перейматись зовнішньою стороною Його дій, бо тоді ми пропадемо.
Текст* 169: Розваги Шрі Чайтан'ї Махапрабгу незглибимі. Хто їх може зрозуміти? Тільки той, хто має непохитну, глибоку відданість Його лотосовим стопам, здатний збагнути ці розваги.
Текст 170: Якось Ґададгара Пандіта запросив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу на обід, і Господь разом зі Своїми супутниками поїв прасаду у нього вдома.
Текст* 171: Там Валлабга Бгатта попрохав у Господа Чайтан'ї Махапрабгу дозволу, і його бажання отримати посвяту від Ґададгари Пандіти здійснилось.
Текст* 172: Ось, я розповів про зустріч Господа із Валлабгою Бгаттою. Слухаючи про цей випадок, можна здобути скарб любові до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст 173: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.