Шрі Чайтан'я-чарітамріта

Ант'я-ліла
Глава 8: Рамачандра Пурі критикує Господа

Текст 1: Я складаю шанобливі поклони Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, що, побоюючись критики Рамачандри Пурі, став їсти менше, ніж завжди.
Текст* 2: Хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, втіленню океану милості! Його лотосовим стопам поклоняються такі півбоги, як Господь Брахма та Господь Шіва.
Текст* 3: Хвала, хвала Ніт'янанді Прабгу, найвидатнішому з мандрівних зречеників, що зв'язав весь світ вузлом екстатичної любові до Бога!
Текст* 4: Хвала, хвала Адвайті Прабгу, втіленню Верховного Бога- Особи! Він спонукав Крішну зійти сюди і тим самим врятував весь світ.
Текст* 5: Хвала, хвала всім відданим, починаючи зі Шріваси Тгакури! Шрі Крішна Чайтан'я Махапрабгу їм дорожчий за життя.
Текст* 6: Так Шрі Чайтан'я Махапрабгу разом зі Своїми відданими всіляко розважався у Джаґаннатга Пурі, занурившись у хвилі любові до Крішни.
Текст* 7: Якось побачитися з Параманандою Пурі та Шрі Чайтан'єю Махапрабгу до Джаґаннатга Пурі прийшов санн'ясі на ім'я Рамачандра Пурі Ґосані.
Текст 8: Парамананда Пурі поклонився стопам Рамачандри Пурі, а Рамачандра Пурі його міцно обійняв.
Текст 9: Шрі Чайтан'я Махапрабгу також поклонився Рамачандрі Пурі, а той обійняв Його і згадав про Крішну.
Текст* 10: Всі троє якийсь час розмовляли про Крішну, а тоді прийшов Джаґадананда Пандіта й запросив Рамачандру Пурі пообідати.
Текст* 11: На обід принесли багато їжі, яку залишив Господь Джаґаннатга. Рамачандра Пурі наївся досхочу, а тоді йому закортіло прискіпатись до Джаґадананди Пандіти.
Текст* 12: Поївши, Рамачандра Пурі попрохав: «Послухай-но, любий Джаґаданандо, доїж усе, що залишилось».
Текст* 13: Рамачандра Пурі посадовив Джаґадананду й з великим завзяттям особисто заходився накладати йому прасад.
Текст* 14: Раз у раз припрошуючи Джаґадананду, Рамачандра Пурі щедро нагодував його, та коли Джаґадананда помив руки й рота, Рамачандра Пурі став його критикувати.
Текст* 15: «Я й раніше чув, — здійняв він мову, — що послідовники Чайтан'ї Махапрабгу забагато їдять, а тепер пересвідчився сам, що це правда.
Текст* 16: Якщо санн'ясі так перегодовувати, він порушить реґулівні засади, бо коли санн'ясі об'їдається, від його зреченості не лишається й сліду».
Текст* 17: Рамачандра Пурі мав таку вдачу, що спочатку вмовляв людину з'їсти більше, ніж треба, а потім критикував її за це.
Текст* 18: Якось раніше, коли Мадгавендра Пурі вже помирав, Рамачандра Пурі прийшов до його оселі.
Текст* 19: Мадгавендра Пурі повторював святе ім'я Крішни і зі сльозами вигукував: «Господи, я не досягнув Матгури».
Текст* 20: Рамачандра Пурі виявився таким недоумкуватим, що не побоявся зухвало повчати свого духовного вчителя.
Текст 21: «Якщо ти сповнений трансцендентного блаженства, — сказав він, — то зараз тобі треба просто пам'ятати про Брахман. Чому ти плачеш?»
Текст 22: Почувши цю настанову, Мадгавендра Пурі розгнівався й вилаяв його: «Геть звідси, мерзенний грішнику!
Текст* 23: О Господи Крішно, я не зміг Тебе досягнути і не зміг досягнути Твоєї обителі, Матгури. Я вмираю в смуткові, а тут оцей негідник прийшов ще поглибити мою муку.
Текст* 24: Щоб я не бачив твого лиця! Йди собі куди завгодно. Якщо я помру, дивлячись на твоє лице, я не досягну мети свого життя.
Текст* 25: Я вмираю, не досягнувши притулку Крішни, і через це дуже нещасний. А тут оцей нікчемний дурень і негідник прийшов повчати мене про Брахман!»
Текст 26: Так Мадгавендра Пурі вилаяв Рамачандру Пурі. Через цю образу в того поступово розвинулись матеріальні бажання.
Текст 27: Той, хто прив'язався до сухого умоглядного пізнання, не має ніяких стосунків із Крішною. Його заняття — критикувати вайшнавів. Так він стає запеклим критиканом.
Текст* 28: Iшвара Пурі, духовний вчитель Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, слугував Мадгавендрі Пурі, своїми руками прибираючи його випорожнення та сечу.
Текст* 29: Iшвара Пурі постійно повторював для Мадгавендри Пурі святе ім'я і розповідав йому про ігри Господа Крішни. Тим самим він допомагав Мадгавендрі Пурі в смертну годину пам'ятати святе ім'я та розваги Господи Крішни.
Текст* 30: Задоволений Iшварою Пурі, Мадгавендра Пурі обійняв його і благословив стати великим відданим Крішни й здобути любов до Нього.
Текст* 31: Завдяки тому Iшвара Пурі став подібним на океан екстатичної любові до Крішни, тоді як Рамачандра Пурі став прихильником сухих розумувань, що завжди до всіх прискіпувався.
Текст* 32: Iшвара Пурі отримав благословення Мадгавендра Пурі, а Рамачандра — його догану. Так ці дві особи, Iшвара Пурі та Рамачандра Пурі стали прикладом ласки та кари, отриманої від великої особистості. Цими двома прикладами Мадгавендра Пурі напутив весь світ.
Текст* 33: Так Його Божественна Милість Мадгавендра Пурі, духовний вчитель усього світу, роздавав екстатичну любов до Крішни. Відходячи з матеріального світу, він повторював цього вірша:
Текст* 34: «Мій Господи! О наймилостивіший повелителю! Володарю Матгури! Коли Я Тебе знову побачу? Через те, що Я Тебе не бачу, Моє серце втрачає спокій. О найкоханіший, що Мені тепер робити?»
Текст* 35: У цьому вірші Мадгавендра Пурі вчить, як розвинути екстатичну любов до Крішни. Відчуваючи розлуку з Крішною, відданий сходить на духовний рівень.
Текст* 36: Мадгавендра Пурі посадив у матеріальному світі паросток екстатичної любові до Крішни, а тоді пішов звідси. Згодом цей паросток виріс у велике дерево в образі Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 37: Принагідно я розповів про те, як покинув цей світ Мадгавендра Пурі. Кожному, хто чує про це, дуже пощастило.
Текст* 38: Так Рамачандра Пурі жив у Джаґаннатга Пурі. Як ведеться серед людей зреченого сану, він подеколи зупинявся в якомусь місці, а тоді йшов далі.
Текст* 39: Ніколи не було відомо, де Рамачандра Пурі обідатиме, бо він міг прийти їсти навіть без запрошення. Однак він дуже пильно стежив за тим, як харчувались інші.
Текст* 40: Щоб запросити Шрі Чайтан'ю Махапрабгу на обід, потрібно було 320 кауді [мушельок]. Цього вистачало на обід трьом чоловікам: Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, Ґовінді та Кашішварі, що подеколи приходив з Господом.
Текст* 41: Господь обідав щодня в іншому місці, і якщо хтось хотів заплатити за обід, визначена ціна за це становила всього чотири пани.
Текст* 42: Рамачандра Пурі взявся старанно вивідувати все про Шрі Чайтан'ю Махапрабгу: яких приписів Він дотримується, як їсть, як спить і як пересувається.
Текст* 43: Рамачандру Пурі цікавило одне — вишукувати вади, і тому він не зрозумів трансцендентних якостей Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Єдину його ціль становило знайти вади, однак він ніяк не міг знайти жодної.
Текст* 44: Аж нарешті він знайшов ваду: «Як може людина зреченого сану їсти стільки солодощів? — сказав він. — Якщо їсти солодощі, то приборкувати чуття дуже важко».
Текст* 45: Так Рамачандра Пурі перед кожним ганив Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, але все одно щодня приходив побачити Господа.
Текст* 46: Коли вони зустрічались, Господь шанобливо кланявся йому, вважаючи його за духовного брата Свого духовного вчителя. Однак Рамачандра Пурі мав одну ціль — вишукувати в Господа вади.
Текст* 47: Шрі Чайтан'я Махапрабгу знав, що Рамачандра Пурі перед усіма ганить Його, але щоразу, коли Рамачандра Пурі приходив побачитися з Ним, Господь старанно виказував йому шану.
Текст* 48: Якось Рамачандра Пурі прийшов уранці до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу. Побачивши багато мурах, він став критикувати Господа.
Текст* 49: «Вчора ввечері тут був цукор, — сказав він, — тому тут повзають мурахи. Леле, цей зречений санн'ясі прив'язаний до чуттєвих насолод!» Сказавши це, він встав і пішов.
Текст 50: До Шрі Чайтан'ї Махапрабгу вже доходили чутки, що Рамачандра Пурі ганить Його, а тепер Він на Свої вуха почув ці вигадані звинувачення.
Текст* 51: Мурахи природно повзають повсюди, але Рамачандра Пурі, приписуючи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу вигадану ваду, звинуватив Його в тому, що в Його кімнаті нібито були солодощі.
Текст* 52: Ці звинувачення навіяли Шрі Чайтан'ї Махапрабгу сумніви й побоювання. Тому Він гукнув Ґовінду й дав йому вказівки.
Текст* 53: «Віднині Моє правило буде таке, що Я їстиму тільки чверть горщика прасаду від Господа Джаґаннатги і овочів вартістю в п'ять ґанд.
Текст* 54: Якщо принесеш більше за це, то вже Мене тут не побачиш».
Текст* 55: Ґовінда передав цю звістку всім відданим, і коли вони дізнались про це, то відчули себе так, ніби блискавка вдарила їм у голову.
Текст* 56: Усі віддані стали проклинати Рамачандру Пурі: «Цей грішник прийшов і забрав у нас життя».
Текст* 57-58: Того дня Шрі Чайтан'ю Махапрабгу запросив на обід один брахмана. Коли Ґовінда прийняв овочів тільки на п'ять ґанд і чверть горщика рису, брахмана у відчаї вдарив себе по голові й вигукнув: «Ой лишенько!»
Текст* 59: Шрі Чайтан'я Махапрабгу з'їв лише половину цього рису та овочів, а решта дісталась Ґовінді.
Текст* 60: Отак і Шрі Чайтан'я Махапрабгу, і Ґовінда їли тільки половину від того, що потребували. Через це всі інші віддані також перестали їсти.
Текст* 61: Шрі Чайтан'я Махапрабгу велів Ґовінді та Кашішварі: «Щоб наповнити живіт беріть милостиню деінде».
Текст* 62: Так минуло кілька сумних днів. Почувши про це, Рамачандра Пурі пішов до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу.
Текст* 63: Шрі Чайтан'я Махапрабгу поклонився Рамачандрі Пурі і вшанував його стопи. Тоді Рамачандра Пурі усміхнувся і заговорив до Господа.
Текст* 64: Рамачандра Пурі став повчати: «Санн'ясі не слід турбуватись про те, щоб задовольнити чуття. Він повинен наповнювати шлунок, як вдається.
Текст* 65: Я чув, що Ти став їсти вдвічі менше. Бачу, Ти аж схуднув. Така суха зреченість також не відповідає релігійним засадам санн'ясі.
Текст* 66: Санн'ясі їсть стільки, скільки треба, щоб підтримати тіло, але не шукає матеріальної чуттєвої насолоди. Так санн'ясі досягає досконалості на шляху розвитку духовного знання.
Текст 67-68: [Господь Крішна сказав:] «Дорогий Арджуно, містичної йоґи не може практикувати той, хто забагато їсть або без потреби голодує, забагато спить і бачить багато снів або не спить достатньо. Треба їсти й задовольняти чуття настільки, наскільки потрібно, треба докладати належні зусилля, виконуючи обов'язки, і треба впорядкувати сон і пильнування. Так практикою містичної йоґи можна звільнитись від матеріальних страждань».
Текст* 69: На це Шрі Чайтан'я Махапрабгу смиренно відповів: «Я просто нетямущий хлопчик і годжусь тобі в учні. Мені дуже пощастило, що ти Мене повчаєш».
Текст* 70: Почувши ці слова, Рамачандра Пурі встав і пішов. Він також дізнався від різних людей, що всі віддані Шрі Чайтан'ї Махапрабгу їли наполовину менше проти звичайного.
Текст* 71: Наступного дня Парамананда Пурі й інші віддані звернулись до Шрі Чайтан'ї Махапрабгу з великим смиренням і покірливістю.
Текст* 72: Парамананда Пурі сказав: «Мій духовний брат Рамачандра Пурі від природи страшний критикан. Якщо через його зауваження Ти відмовишся від їжі, яка від того користь?
Текст* 73: Рамачандра Пурі має звичку спочатку нагодувати людину досхочу, а коли людина більше не хоче їсти, він її наполегливо примушує.
Текст* 74: Отак він примушує переїдати, а тоді відразу ж критикує людину: «Ти так багато їси. Скільки грошей ти маєш у капшуку?
Текст* 75: Також, спонукаючи санн'ясі їсти так багато, ти занапащаєш їхню релігійність. З цього мені зрозуміло, що ти нічогісінько не досягнув у духовному житті».
Текст* 76: Рамачандра Пурі ставить собі за ціль завжди з'ясовувати, як інші харчуються і як провадять своє щоденне життя.
Текст* 77: Дві дії, що заборонені в явлених писаннях, становлять його щоденну діяльність.
Текст 78: «Треба бачити, що всесвіт являє собою поєднання матеріальної природи і живої істоти, а тому діє впорядковано. Тому не слід ані хвалити, ані критикувати чужі якості чи дії».
Текст 79: З цих двох правил Рамачандра Пурі виконує перше, уникаючи будь-кого хвалити, але хоча й знає, що друге правило важливіше, нехтує ним і критикує інших.
Текст 80: «З двох правил, попереднього і пізнішого, більшу вагу має пізніше».
Текст* 81: Навіть там, де є сотні хороших якостей, критикан їх не бере до уваги. Навпаки, він хитрощами намагається вказати на якусь ваду серед цих хороших якостей.
Текст* 82: Отже, не слід діяти за прикладом Рамачандри Пурі. Однак, я мушу дещо сказати проти нього, бо він завдає нашим серцям страждання.
Текст* 83: Чому Ти прислухаєшся до критики Рамачандри Пурі й відмовляєшся від нормального харчування? Будь ласка, приймай запрошення, як і раніше. Ми всі прохаємо Тебе про це».
Текст* 84: Шрі Чайтан'я Махапрабгу відповів: «Чому ви всі сердитесь на Рамачандру Пурі? Він проголошує природні засади життя санн'ясі. Чому ви його звинувачуєте?
Текст* 85: Для санн'ясі догоджати язикові — великий гріх. Обов'язок санн'ясі — їсти лише стільки, скільки потрібно, аби підтримати життя в тілі».
Текст* 86: Всі стали палко вмовляти Шрі Чайтан'ю Махапрабгу їсти, як звичайно, але Господь все одно не пристав на їхнє прохання. Він відповів на їхні вмовляння тим, що погодився їсти половину того, що завжди.
Текст* 87: Визначили, що коли запрошуватимуть Шрі Чайтан'ю Махапрабгу, їжа коштуватиме дві пани кауді [160 черепашок], і що іноді це їстимуть двоє, а іноді троє.
Текст* 88: Коли Господа запрошуватиме брахмана, страви з чийого дому не можна їсти, той брахмана платитиме дві пани черепашок, щоб придбати прасад.
Текст* 89: Коли Господа запрошуватиме брахмана, страви з чийого дому можна їсти, той брахмана частину прасаду купуватиме, а решту готуватиме вдома.
Текст* 90-91: Якщо Шрі Чайтан'ю Махапрабгу запрошували на обід Ґададгара Пандіта, Бгаґаван Ачар'я чи Сарвабгаума Бгаттачар'я, він приймав їхнє запрошення, навіть якщо того дня Його вже запросив було хтось інший. В цьому він не мав незалежності і робив так, як вони того бажали.
Текст* 92: Шрі Чайтан'я Махапрабгу зійшов для того, щоб дарувати щастя відданим. Тому Він поводився так, як вимагали час і обставини.
Текст* 93: Шрі Чайтан'я Махапрабгу не залежить ні від чого, і тому іноді Він поводився як звичайна людина, а іноді проявляв Свою божественну велич.
Текст* 94: Iноді Шрі Чайтан'я Махапрабгу поводився з Рамачандрою Пурі, як зі Своїм паном, вважаючи Себе за його слугу, а іноді не звертав на нього уваги, ставлячись до нього, як до соломи на вулиці.
Текст* 95: Шрі Чайтан'я Махапрабгу поводився, як Верховний Бог- Особа, недоступний обмеженому людському інтелекту. Він робив те, що було Йому до вподоби, і всі Його дії були прекрасні.
Текст* 96: Так Рамачандра Пурі якийсь час пожив у Нілачалі [Джаґаннатга Пурі], а тоді пішов по святих місцях прощі.
Текст* 97: Для відданих Рамачандра Пурі був наче важкий тягар, що висить на шиї. Коли він пішов з Джаґаннатга Пурі, всі так втішались, наче їм гора з плеч спала.
Текст* 98: Після його відходу всі знову були щасливі. Шрі Чайтан'я Махапрабгу приймав запрошення, як завжди, і влаштовував спільний спів і танець. Всі інші також їли прасад без застережень.
Текст* 99: Коли духовний вчитель відкидає людину, вона опускається до такого рівня, що, як оце Рамачандра Пурі, ображає навіть Верховного Бога-Особу.
Текст* 100: Шрі Чайтан'я Махапрабгу не звертав уваги на образи Рамачандри Пурі, бо вважав його за духовного вчителя. Однак поведінка Рамачандри Пурі для всіх була уроком того, до чого призводить образа духовного вчителя.
Текст* 101: Вдача Шрі Чайтан'ї Махапрабгу — чистий нектар. Розповіді про неї тішать вухо й розум.
Текст* 102: Я розповідаю про особистість Шрі Чайтан'ї Махапрабгу, а ви, читачі, слухайте уважно, бо завдяки цьому ви легко здобудете екстатичну любов до лотосових стіп Господа Шрі Крішни.
Текст 103: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.