 |
Шрі Чайтан'я-чарітамрітаМадг'я-ліла
|
Текст 1: Найщедріший Верховний Бог-Особа, Ґауракрішна, усім, навіть найницішим з людей, роздавав Свій найпотаємніший скарб нектару святого імені і любові до Нього Самого. Ніхто ніколи до того не давав цього людям. Тому я шанобливо схиляюсь перед Ним у поклоні.
Текст* 2: Хвала, хвала Шрі Чайтан'ї Махапрабгу! Хвала, хвала Господу Ніт'янанді! Хвала, хвала Адвайті Ачар'ї! Хвала, хвала всім відданим Господа Чайтан'ї Махапрабгу!
Текст* 3: Шрі Чайтан'я Махапрабгу вів далі: «А зараз послухай, Санатано, про плід відданого служіння — любов до Бога, найвищу мету життя. Той, хто слухатиме ці описи, осягне трансцендентні смаки любовного служіння.
Текст* 4: Коли на шляху відданого служіння потяг до Крішни поглиблюється, відданий розвиває любов до Бога. Цей стан має назву стгаї-бгава, постійна насолода смаками відданого служіння Крішні.
Текст 5: «Коли віддане служіння виконують на трансцендентному рівні чистого добра, воно стає схоже на сонячний промінь любові до Крішни. Таке віддане служіння своїми різноманітними смаками робить серце м'яким, і тоді відданий втверджується в бгаві [духовних почуттях]».
Текст 6: Бгава [духовні почуття] має дві ознаки: суттєву і зовнішню. Зараз, дорогий Санатано, послухай про ознаки любові.
Текст 7: «Коли під впливом бгави серце повністю розм'якає, а сама вона збагачується сильним почуттям того, що відданий і Господь належать одне одному, коли ця бгава стає дуже насичена та палка, вчені називають її премою [любов'ю до Бога].
Текст 8: «Коли людина розвиває неподільне відчуття того, що Господь Вішну належить їй, а вона — Йому, тобто, коли людина вважає, що об'єктом любові може бути тільки Вішну і ніхто інший, піднесені особи, як-от Бгішма, Прахлада, Уддгава й Нарада, називають це бгакті [відданістю]».
Текст* 9: Якщо завдяки своїй щасливій долі жива істота розвиває віру в Крішну, вона починає спілкуватися з відданими.
Текст* 10: Відчувши в товаристві відданих натхнення віддано служити Господеві, людина дотримується реґулівних засад, слухає про Крішну та прославляє Його і так звільняється від усієї небажаної скверни.
Текст* 11: Коли людина звільняється від усієї небажаної скверни, вона розвиває тверду віру й росте у відданому служінні. Коли в неї прокинулась тверда віра у віддане служіння, прокидається також смак слухати про Крішну і прославляти Його.
Текст* 12: Коли прокидається смак, виникає глибока прив'язаність, а з цієї прив'язаності у серці виростає пагінець любові до Крішни.
Текст 13: Коли екстатичні духовні почуття посилюються, цей рівень називають любов'ю до Бога. Ця любов становить найвищу мету життя і вмістище всієї насолоди.
Текст* 14-15: «Спочатку в людини повинна бути віра. Тоді її починає цікавити спілкування з чистими відданими. По тому вона дістає посвяту від духовного вчителя і за його вказівками дотримується реґулівних засад відданого служіння. Завдяки цьому вона звільняється від усіх небажаних звичок і міцно утверджується у відданому служінні. По тому вона розвиває смак і прив'язаність. Це шлях садгана-бгакті, реґламентованого відданого служіння, що його виконують відповідно до приписів. Поступово її духовні почуття посилюються, і нарешті в неї прокидається любов. Такі ступені розвитку любові до Бога у відданого, що цікавиться свідомістю Крішни».
Текст 16: «Сповнене духовної сили послання Господа можна належно обговорювати тільки у товаристві відданих, і слухати це послання у їхньому товаристві — велика насолода. Перед тим, хто слухає відданих, швидко відкривається шлях трансцендентного пізнання, і він поступово набуває міцної віри, що належного часу розвивається у потяг до Господа та відданість Йому».
Текст* 17: Якщо в когось у серці справді пробилось сім'я трансцендентних почуттів, то в усіх його діях проглядатимуть певні ознаки. Так проголошують усі явлені писання.
Текст 18-19: «Коли сім'я екстатичних почуттів до Крішни проростає, у поведінці людини проявляються такі дев'ять ознак: вміння вибачати; турбота про те, щоб не марнувати час; відреченість; брак пихи; надія; завзяття; смак до повторення святого імені Господа; прив'язаність до описів трансцендентних якостей Господа і бажання жити в обителі Господа — в храмі чи в святому місці, як то Вріндавана. Ці всі ознаки називають анубгава, похідні ознаки екстатичних почуттів. Їх можна побачити у того, в чиєму серці сім'я любові до Бога пустило пагін».
Текст* 20: Якщо в серці людини пустила пагінець любов до Крішни, ніщо матеріальне її не турбує.
Текст 21: «О брахмани, прийміть мене як душу, без останку віддану Господеві, і нехай так само мене прийме матінка Ґанґа, що представляє Господа, бо я вже взяв лотосові стопи Господа у своє серце. Нехай крилатий змій чи будь-яка інша дивовижа, що її створив брахмана, вжалить мене просто зараз. Я маю тільки одне бажання: щоб ви всі далі оспівували діяння Господа Вішну».
Текст 22: Не слід гаяти жодної хвилі. Кожну мить слід використовувати для Крішни або для чогось пов'язаного з Ним.
Текст 23: «Словами вони підносять Господу молитви. Їхній розум завжди пам'ятає Господа. Тілом вони кланяються Господеві. Та попри цю всю діяльність, вони не вдовольняються. Така природа чистих відданих. Зі сльозами на очах вони присвячують усе своє життя на служіння Господеві».
Текст* 24: У царині матеріальної діяльності людей цікавлять матеріальні насолоди, містичні сили і задоволення чуттів. Однак на відданого ніщо з цього не справляє враження.
Текст 25: «Цар Бгарата палко прагнув товариства Верховного Бога- Особи, Крішни, якого через присвячені Йому вірші та молитви іменують Уттамах-шлокою. Цар Бгарата задля Його товариства за молодого віку покинув чарівну дружину та дітей, а також любих друзів та багате царство, як покидають свої випорожнення».
Текст* 26: Хоча своїми якостями чистий відданий вивищується над усіма, він все одно вважає себе за найнижчого з усіх.
Текст 27: «Бгарата Махараджа завжди ніс у своєму серці любов до Крішни. Хоча він був найкоштовнішою перлиною серед усіх царів, він блукав і жебрав у місті своїх ворогів. Він складав шану навіть чандалам, людям п'ятого ґатунку, що їдять собак».
Текст* 28: Цілковито відданий Господу Крішні відданий завжди надіється на те, що Крішна зласкавиться над ним. Ця надія в ньому дуже міцна.
Текст 29: «О Господи, я не маю ніякої любові до Тебе і не маю якостей, потрібних, щоб виконувати віддане служіння, слухаючи про Тебе і уславлюючи Тебе. Бракує мені й містичної сили вайшнави, знання чи праведності. Не належу я й до високого роду. Загалом, я не маю нічого. Та все-таки, о коханий ґопі, через те, що Ти даруєш милість найницішим, моє серце постійно сповнює незламна надія. I ця надія ніяк не перестане ятрити мене».
Текст* 30: Головну ознаку завзяття становить палке жадання спілкуватися з Господом.
Текст 31: «О Крішно, майстре гри на флейті, чарівність Твоєї юності дивує всі три світи. Ти знаєш Мою непостійність, а Я знаю Твою. Ніхто більше про це не знає. Я хочу побачити Твоє прекрасне, знадливе обличчя десь насамоті, але як це зробити?»
Текст* 32: Цей відданий має великий смак до святого імені, і через це його постійно тягне повторювати маха-мантру Харе Крішна.
Текст 33: «Ґовіндо, ця юна дівчина, Радгіка, сьогодні безнастанно ллє сльози, що течуть, немов нектар із квітів, коли Вона Своїм милозвучним голосом співає Твої святі імена».
Текст* 34: На цьому рівні бгави у відданого пробуджується потяг оспівувати й описувати трансцендентні якості Господа, і відданий стає до цього дуже прив'язаний.
Текст 35: «Повелителю, трансцендентне тіло Крішни дуже солодке, а Його обличчя ще солодше за тіло. Однак Його ніжний усміх, що поширює медові пахощі, навіть ще солодший».
Текст* 36: Відданий, занурений в екстатичні почуття до Крішни, завжди живе в місці, де Крішна проводив Свої розваги.
Текст 37: «Господи Пундарікакшо, коли вже я, зі сльозами на очах співаючи Твоє святе ім'я, танцюватиму в екстазі на березі Ямуни?»
Текст* 38: Це ознаки людини, яка розвинула потяг [бгаву] до Крішни. А зараз Я опишу ознаки людини, яка вже досягла любові до Крішни. Послухай, будь ласка, Санатано.
Текст* 39: Навіть найобізнаніший вчений не може зрозуміти слова, вчинки та ознаки особи, яка перебуває на рівні любові до Бога.
Текст 40: «Навіть найобізнаніший вчений нездатний збагнути вчинки та ознаки піднесеної особи, в серці якої прокинулась любов до Бога».
Текст 41: «Коли людина досягла високого рівня і насолоджується повторенням святого імені дуже дорогого їй Господа, вона поринає в захват і голосно вигукує святе ім'я. Вона сміється, плаче, шаліє і співає, наче божевільна, не звертаючи уваги на сторонніх».
Текст* 42: Любов до Бога постійно зростає і проявляється як прихильність, неприязнь, любов, прив'язаність, поглиблена прив'язаність, екстаз і великий екстаз.
Текст* 43: Цей розвиток любові можна порівняти з різними стадіями виробництва цукру. Спочатку є насіння цукрової тростини, тоді тростина, тоді сік з неї, тоді патока, тоді цукор-сирівець, тоді очищений цукор, тоді карамель і нарешті цукерка.
Текст* 44: Треба знати, що так само, як із поступовим очищенням цукор дедалі солодшає, любов до Бога з поступовим розвитком від ступеню раті, який порівнюють до сімені, набуває дедалі більшого смаку.
Текст 45: Відповідно до того, які з цих трансцендентних якостей [снеха, мана та інші] відданий має, існують п'ять трансцендентних смаків: нейтральні стосунки, слугування, дружба, батьківська любов і кохання.
Текст 46: П'ять трансцендентних смаків існують постійно. Відданий приваблюється якимось із цих смаків і черпає в ньому щастя. Крішна також відчуває потяг до такого відданого і віддається під його владу.
Текст 47: Коли постійні екстази [нейтральні стосунки, слугування та інші] змішуються з іншими складниками, любовне віддане служіння Богові змінює свій склад і стає утвореним уже з трансцендентних смаків.
Текст* 48: Постійний екстаз набуває дедалі більшого трансцендентного смаку, змішуючись із особливим екстазом, похідним екстазом, природним екстазом і тимчасовим екстазом.
Текст* 49: Йоґурт, змішаний із цукром, чорним перцем та камфорою, надзвичайно смачний. Так само, коли постійний екстаз змішується з іншими екстатичними проявами, він набуває небувалого смаку.
Текст* 50: Є два типи часткових екстазів [вібгава]. Один називають основою, а другий — побудником. Звук Крішниної флейти становить приклад побудника, а Сам Господь Крішна становить приклад основи.
Текст 51: Похідні екстази — це сміх, танець і спів, а також різні тілесні перетворення. Природні екстази, як оце заціпеніння, зараховують до похідних екстазів [анубгава].
Текст 52: Є також інші складники, починаючи з повного відчаю і до захвату. Разом їх тридцять три різновиди, а коли вони поєднуються, смак стає дивовижним.
Текст* 53: Є п'ять трансцендентних смаків: нейтральні стосунки, слугування, дружба, батьківська любов та кохання, яке ще називають солодким смаком. Кохання перевершує всі інші смаки.
Текст* 54: Нейтральні стосунки з Богом приводять людину аж до того рівня, на якому вона може належно оцінити любов до Бога. Смак слугування поступово поглиблюється до рівня спонтанної любові до Бога.
Текст 55: Після смаку слугування йдуть смаки дружби та батьківської любові, що посилюються аж до рівня підпорядкованої спонтанної любові. Любов таких друзів, як Субала, своєю величчю сягає рівня екстатичної любові до Бога.
Текст 56: Кожен з п'яти смаків має дві відміни: йоґа [зв'язок] і війоґа [розлука]. В смаках дружби та батьківської любові зустріч і розлука мають багато підрозділів.
Текст 57: «Тільки у смакові кохання є дві екстатичні ознаки за назвою рудга [піднесена] і адгірудга [дуже піднесена]. Піднесені форми екстазу проявляють цариці Двараки, а дуже піднесені форми екстазу проявляють ґопі.
Текст* 58: Дуже піднесений екстаз поділяють на дві категорії: мадана та мохана. Зустріч називають мадана, а розлуку — мохана.
Текст 59: На рівні мадана можуть бути поцілунки та безліч інших ознак. На рівні мохана виявляються два підрозділи: удґгурна [мінливість] і чітра-джалпа [всілякі схожі на марення схвильовані розмови].
Текст 60: Схожі на марення схвильовані розмови мають десять форм, що їх називають праджалпа тощо. За приклад таких розмов можуть служити десять віршів, які промовила Шріматі Радгарані і які називають «Піснею до джмеля».
Текст* 61: Удґгурна [мінливість] і віваша-чешта [хвастощі] становлять аспекти трансцендентного божевілля. У розлуці з Крішною відданий бачить прояви Крішни і вважає себе за Крішну.
Текст 62: У коханні [шрінґара] є дві складові: зустріч і розлука. На рівні зустрічі існує безліч явищ, які неможливо передати.
Текст 63: Віпраламбга має чотири підрозділи: пурва-раґа, мана, праваса і према-вайчітт'я.
Текст* 64: Три з чотирьох різновидів почуттів розлуки [пурва-раґа, праваса та мана] виявлені в Шріматі Радгарані та ґопі. У Двараці серед цариць дуже поширені почуття према- вайчітт'я.
Текст 65: «Дорога подруженько-курарі, вже ніч і Господь Шрі Крішна спить. Ти ж не спиш і не відпочиваєш, а все побиваєшся. Чи значить це, що тебе, як і нас, вразили усміхнені, великодушні, грайливі погляди лотосоокого Крішни? Якщо так, то в твоєму серці глибока рана. Чи не це причина твого очевидного безсоння й побивання?»
Текст* 66: Господь Крішна, Верховний Бог-Особа, що з'явився як син Нанди Махараджі, — це в усіх діяннях найпіднесеніший герой. А найпіднесеніша героїня в усіх діяннях — це Шріматі Радгарані.
Текст 67: «Крішна — це Сам Верховний Бог-Особа, окраса всіх героїв. У Крішні постійно проявлені всі трансцендентні чесноти».
Текст 68: «Трансцендентна богиня Шріматі Радгарані — це тотожня пара Господа Шрі Крішни. Вона — головна постать серед усіх богинь процвітання. Вона — сповнена такої довершеної знадливості, що приваблює всепривабливого Бога-Особу. Вона — первинна внутрішня енерґія Господа».
Текст* 69: Трансцендентні якості Господа Крішни незліченні. З них вважають найвизначнішими шістдесят чотири. Просто слухати одну по одній ці всі якості вже задовольняє вуха відданих.
Текст 70: «Крішна, найвидатніший з усіх героїв, має найпрекрасніше трансцендентне тіло. Це тіло має на собі всі благословенні знаки. Воно сяє і тішить око. Його тіло міцне, сильне і юне.
Текст* 71: Крішна — знавець усіх найдивовижніших мов. Він правдивий, і Його мова дуже приємна. Він красномовний і дуже мудрий. Він обізнаний вчений і ґеній.
Текст* 72: Крішна має великий хист до мистецтва. Він дуже спритний, вправний, вдячний і сповнений твердої рішучості у Своїх обітницях. Він знає, як діяти, залежно від часу, особи та місцевості, і все бачить у світлі писань та авторитетних книжок. Він дуже чистий і вміє володіти Собою.
Текст* 73: Господь Крішна непохитний, тримає чуття під Своєю владою і схильний вибачати. Він серйозний, спокійний і однаково ставиться до всіх. Крім того, Він великодушний, релігійний, по-лицарськи звитяжний і добрий. Він завжди віддає шану тим, кого слід шанувати.
Текст* 74: Крішна дуже простий і ліберальний, Він смиренний та сором'язливий і Він захисник відданих Йому душ. Він дуже щасливий і завжди бажає добра Своїм відданим. Він — джерело всього сприятливого, і Він кориться любові.
Текст* 75: Крішна дуже могутній і славетний. Він становить об'єкт прив'язаності всіх людей. Він притулок добрих і праведних. Він зачаровує розум жінок, і Йому поклоняються всі. Він невимовно багатий.
Текст* 76: Крішна — це Всевишній, і Його завжди прославляють як Верховного Господа і повелителя. У Нього є всі перелічені трансцендентні якості. П'ятдесят згаданих якостей Верховного Бога-Особи глибокі, як океан. Iншими словами, їх важко до кінця осягнути.
Текст 77: Ці якості іноді дуже незначною мірою проявляються у живих істот, але повністю вони проявлені у Верховного Бога- Особи».
Текст 78: «Окрім цих п'ятдесяти якостей, є ще п'ять якостей Верховного Бога-Особи, які частково присутні у таких півбогів, як Шіва.
Текст* 79-81: Ось ці якості: 1)Господь завжди перебуває у Своєму предвічному становищі, 2)Він усе знає, 3)Він завжди юний та неповторний, 4)Він являє Собою уособлення насиченої вічності, знання та блаженства і 5)Він володіє всіма містичними силами. Є ще п'ять якостей, які притаманні правителю планет Вайкунтги, Нараяні, Господу Лакшмі. Ці якості присутні також у Крішни, але їх немає у півбогів, як оце Господь Шіва, чи в інших живих істот. Ось ці якості: 1)Господь посідає незбагненну верховну могутність, 2)Він породжує зі Свого тіла незліченні всесвіти, 3)Він відначальне джерело всіх втілень, 4)Він дарує спасіння ворогам, яких убиває, і 5)Він на силі приваблювати піднесених осіб, що задоволені самі в собі. Хоча ці якості є в Нараяни, панівного Божества планет Вайкунтги, ще дивовижніше вони проявлені у Крішни.
Текст 82-83: Крім цих шістдесяти трансцендентних якостей, Крішна має ще додаткові чотири трансцендентні якості, не проявлені більше ні в кого, навіть у Нараяни. Ось ці якості: 1)Крішна подібний до океану, вкритого хвилями розваг, які дивують усіх у трьох світах. 2)У любовних розвагах Його завжди оточують дорогі Йому віддані, наділені незрівнянним коханням до Нього. 3)Він приваблює всі три світи мелодійними переливами Своєї флейти. 4)Його врода і багатство неперевершені. Йому немає рівних, і за Нього немає вищих. Так Бог- Особа сповнює подивом усі рухомі й нерухомі живі істоти у трьох світах. Він такий прекрасний, що Його називають Крішна.
Текст* 84-85: Крішна має чотири особливі трансцендентні якості, яких не має Нараяна: дивовижні розваги, величезна кількість дивовижних супутників, що дуже дорогі Йому [як оце ґопі], дивовижна врода і дивовижні переливи Його флейти. Господь Крішна вищий за звичайних живих істот, вищий за півбогів, як оце Господь Шіва, і навіть вищий за власне поширення, Нараяну. Загалом Верховний Бог-Особа у всій повноті володіє шістдесятьма чотирма трансцендентними якостями».
Текст* 86: Так само Шріматі Радгарані має безліч трансцендентних якостей, з яких двадцять п'ять найголовніші. Ці трансцендентні якості Шріматі Радгарані підкорюють Шрі Крішну.
Текст 87-91: Ось двадцять п'ять найголовніших трансцендентних якостей Шріматі Радгарані: 1)Вона дуже чарівна. 2)Вона завжди сповнена юної свіжості. 3)Її очі безперестанку рухаються. 4)В Неї осяйна усмішка. 5)Вона має гарні, сприятливі лінії. 6)Ароматом Свого тіла Вона дарує Крішні щастя. 7)Вона вміє майстерно співати. 8)Її мова зачаровує. 9)Вона вміє влучно жартувати і приємно говорити. 10)Вона дуже смиренна і скромна. 11)Вона завжди сповнена милосердя. 12)Вона кмітлива. 13)Вона вміє досконало виконувати Свої обов'язки. 14)Вона сором'язлива. 15)Вона завжди шаноблива. 16)Вона завжди спокійна. 17)Вона завжди серйозна. 18)Вона вміє насолоджуватись життям. 19)Вона відчуває найвищу екстатичну любов. 20)Вона обитель любовних стосунків у Ґокулі. 21)Вона найславетніша з усіх покірливих відданих. 22)Вона дуже люб'язна зі старшими. 23)Вона кориться любові Своїх подружок. 24)Вона головна ґопі. 25)Вона завжди тримає Крішну під Своєю владою. Сказати коротко, Вона посідає безліч трансцендентних якостей, як і Господь Крішна».
Текст* 92: Основа всіх трансцендентних смаків — це герой та героїня, а Шріматі Радгарані та Крішна, син Махараджі Нанди, найліпші з усіх героїв.
Текст* 93: Господь Крішна та Шріматі Радгарані — це об'єкт і обитель смаку кохання, і так само в смакові слугування об'єкт — це Крішна, син Махараджі Нанди, а обитель — слуги, як оце Чітрака, Рактака й Патрака. Так само у трансцендентному смакові дружби об'єкт — це Господь Крішна, а обитель — друзі, як оце Шрідама, Судама та Субала. У трансцендентному смакові батьківської любові об'єкт — Крішна, а обитель — матінка Яшода і Махараджа Нанда.
Текст* 94: А зараз послухай про те, як з'являються смаки і як їх пізнають віддані на різних трансцендентних рівнях.
Текст 95-98: У тих, хто чистим відданим служінням цілковито омився від матеріальної скверни, хто завжди задоволений і чиє серце осяває світло, хто завжди прив'язаний до пізнання трансцендентного смислу «Шрімад-Бгаґаватам», хто завжди прагне спілкуватися з піднесеними відданими, чиє життя утворене з щастя від служіння лотосовим стопам Ґовінди, хто завжди заглиблений у потаємні любовні діяння, — у таких піднесених відданих, що природно занурені у блаженство, в серці, завдяки минулим та теперішнім очищувальним методам, набирає міці сім'я любові [раті]. Завдяки цьому поєднання складників екстазу набуває смаку і, доступне відчуттям відданого, піднімає його до найвищого рівня подиву й поглибленого блаженства».
Текст* 99: Взаємини між Крішною та різними відданими у всіляких трансцендентних смаках невіддані осягнути не можуть. Пізнати й оцінити різні форми відданого служіння, яким обмінюються з Верховним Богом-Особою, можуть тільки піднесені віддані.
Текст 100: «Невіддані не можуть зрозуміти трансцендентних смаків стосунків, якими обмінюються віддані й Господь. Їх, з будь- якого погляду, дуже важко зрозуміти, але той, хто повністю присвятив себе лотосовим стопам Крішни, може пізнати смак цих трансцендентних настроїв».
Текст* 101: Це коротке пояснення щодо найвищої мети життя. Воістину, це п'ята і остаточна мета, вища навіть за рівень звільнення. Ця мета — це крішна-према-дгана, скарб любові до Крішни.
Текст* 102: Ще раніше Я наділив твого брата Рупу Ґосвамі силою, потрібною, щоб осягнути ці смаки. Це було тоді, коли Я навчав його на Дашашвамедга-ґгаті у Праязі.
Текст* 103: Санатано, ти повинен поширювати явлені писання, у яких викладено науку відданого служіння, і відшукувати забуті святі місця в області Матгури.
Текст 104: Запровадь у Вріндавані віддане служіння Господу Крішні та Радгарані. Також ти маєш скласти писання з бгакті і, живучи у Вріндавані, проповідувати звідти вчення бгакті».
Текст 105: Далі Шрі Чайтан'я Махапрабгу розповів Санатані Ґосвамі про належну відреченість, пристосовану до відповідних обставин, і повністю заборонив пускатись у сухе зречення чи умоглядне пізнання.
Текст 106-107: «Той, хто нікому не заздрить і дружньо налаштований до всіх живих істот, хто не думає, що чимось володіє, і вільний від оманного его, хто врівноважений як у щасті, так і в нещасті, хто завжди задоволений, схильний прощати і володіє собою, хто рішуче виконує віддане служіння, присвятивши Мені розум та інтелект, — такий відданий дуже дорогий Мені.
Текст* 108: Той, через кого ніхто не зазнає труднощів чи турбот і хто сам не турбується ні через кого, хто вільний від захвату, гніву, страху та неспокою, дуже дорогий Мені.
Текст 109: Відданий, який не залежить від інших і покладається суто на Мене, який чистий всередині та зовні, вмілий, байдужий до матеріальних речей, вільний від турбот та будь-яких страждань і який облишає будь-яку доброчесну й недоброчесну діяльність, дуже дорогий Мені.
Текст* 110: Хто вільний від радості з матеріального приводу, ненависті, досади й прагнень, хто зрікається і сприятливих, і несприятливих, як на матеріальний погляд, речей і хто відданий Мені, той дуже дорогий Мені.
Текст* 111-112: Хто однаково ставиться до друзів та ворогів, хто не втрачає рівноваги у шані та ганьбі, за спеки й холоду, в щасті й нещасті, славі й неславі, хто завжди вільний від прив'язаності до матеріальних речей, завжди серйозний і за будь-яких обставин задоволений, хто не турбується ні про яке житло для себе і хто завжди утверджений у відданому служінні, — той дуже дорогий Мені.
Текст* 113: Віддані, які з великою вірою та відданістю додержують цих нетлінних релігійних засад свідомості Крішни, усім серцем визнаючи Мене за найвищу мету, дуже й дуже дорогі Мені».
Текст 114: «Хіба при дорогах не лежить викинута одежа? Хіба дерева, що живуть задля інших, більше не подають милостині? Хіба річки попересихали і в них не лишилося води для спраглих? Хіба гірські печери позавалювані? А найголовніше, хіба Всемогутній Господь не захищає цілковито віддані Йому душі? Чому тоді такі вчені мудреці, як віддані, повинні підлещуватись до людей, сп'янілих від важкозаробленого багатства?»
Текст* 115: Після того Санатана Ґосвамі запитав у Шрі Чайтан'ї Махапрабгу про всі істини відданого служіння, і Господь докладно пояснив усі потаємні значення «Шрімад-Бгаґаватам».
Текст 116: У «Харі-вамші», богоявленому писанні, є опис планети Ґолока Вріндавана, на якій вічно перебуває Господь Шрі Крішна. Цей опис навів цар Iндра, коли впокорився Крішні після того, як Крішна підняв пагорб Ґовардгана, і коли підносив Крішні молитви.
Текст 117-118: Є оманливі історії, які суперечать істинам свідомості Крішни. До них належать історії знищення династії Яду, зникнення Крішни, історія про те, що Крішна й Баларама виникли з чорної й білої волосини Кшіродакашаї Вішну, а також історія викрадення Крішниних цариць. Шрі Чайтан'я Махапрабгу пояснив Санатані Ґосвамі, як правильно розуміти ці історії.
Текст* 119: Тоді Санатана Ґосвамі, показуючи, що нижчий за солому на дорозі, і на знак цього взявши в рот травинку, схопив лотосові стопи Шрі Чайтан'ї Махапрабгу і звернувся до нього з проханням.
Текст* 120: Санатана Ґосвамі сказав: «Дорогий Господи, я особа дуже низького походження. Я слуга низьконароджених людей і тому я — пропаща душа. Однак Ти навчив мене істин, невідомих навіть Господу Брахмі.
Текст* 121: Висновки, яких Ти мене навчив, — це нектарний океан істини. Мій розум нездатний охопити навіть краплину з цього океану.
Текст* 122: Якщо Ти хочеш, щоб кульгавий каліка, як оце я, затанцював, то, будь ласка, даруй Свої трансцендентні благословення, поставивши мені на голову Свої лотосові стопи.
Текст* 123: Тепер скажи мені, будь ласка: «Все, чого Я тебе навчав, нехай повністю проявиться в тобі». Благословивши мене отак, Ти даси мені силу це все переповісти.
Текст* 124: Тоді Шрі Чайтан'я Махапрабгу поклав Санатані Ґосвамі на голову Свою руку і благословив його, сказавши: «Нехай ці всі настанови проявляться у тобі».
Текст* 125: Ось так я коротко переповів бесіду про найвищу мету життя, любов до Бога. Повністю змалювати милість Шрі Чайтан'ї Махапрабгу неможливо.
Текст* 126: Кожен, хто слухає ці повчання Господа Санатані Ґосвамі, дуже скоро досягає любові до Бога, Крішни.
Текст 127: Молячись при лотосових стопах Шрі Рупи та Шрі Раґгунатги, завжди прагнучи їхньої милості, я, Крішнадаса, розповідаю «Шрі Чайтан'я-чарітамріту», ідучи їхніми стопами.