'самбгоґа'-'віпраламбга'-бгеде двівідга ґра
самбгоґера ананта аґа, нхі анта тра
самбгоґа — зустрічі (спільної насолоди); віпраламбга — розлуки; бгеде — у двох підрозділах; дві-відга ґра — два різновиди кохання; самбгоґера — рівня самбгоґи, тобто зустрічі; ананта аґа — безліч частин; нхі — не; анта — кінець; тра — того.
ПОЯСНЕННЯ: Віпраламбгу описано в «Удджвала-ніламані» (Віпраламбга-пракарана3–4):
«Коли коханий і кохана зустрічаються, їх називають юкта (поєднаними). До зустрічі їх називають аюкта (не поєднаними). Коли вони поєднані і коли не поєднані, екстатичні почуття, які виникають через неспроможність обійматись і цілуватись так, як вони бажають, називають віпраламбга. Віпраламбга додає сили почуттям під час зустрічі». А самбгоґу так описано у вірші, якого у своїй «Анубгаш'ї» наводить із ведичної літератури Шріла Бгактісіддганта Сарасваті Тгакура:
«Зустріч і обійми призначені дарувати щастя коханому і коханій. Коли цей стан наповнюється дедалі більшим захватом, екстатичні почуття, які тоді виникають, називають самбгоґа». Самбгоґу, що пробудилась у закоханих, поділяють на чотири категорії:
1) пурва-раґа-анантара — після пурва-раґи (потягу, що передує зустрічі), самбгоґу називають короткою (санкшіпта);
2) мана-анантара — після мани (любовного гніву), самбгоґу називають захопленою (санкірна);
3) кінчід-дура-праваса-анантара — після перебування якийсь час на певній відстані, самбгоґу називають досягнутою (сампанна);
4) судура-праваса-анантара — після перебування далеко самбгоґу називають досконалістю (самріддгіман).
Зустріч закоханих у снах також поділяють на ці чотири категорії.